Вплив протруйників на посівні властивості та ураженість проростків кукурудзи фузаріозною гниллю

Передпосівна обробка насіння кукурудзи протруйниками в суміші із гуматом натрію позитивно вплинула на енергію проростання, лабораторну та польову схожість насіння кукурудзи. Відмічено активний ріст кореневої системи і надземних органів рослин. Передпосівне протруювання насіння кукурудзи препаратом максим 025FS т. к. с. сумісно із гуматом натрію було найбільш ефективним в обмеженні ураженості проростків кукурудзи фузаріозною гниллю.

Ключові слова: кукурудза, фузаріозна гниль, схожість, ураженість, протруйники.

Гнилі кукурудзи виявляються протягом усього періоду вегетації рослин. В зв’язку з біологічними особливостями збудників стеблових гнилей у період вегетації кукурудзи фунгіциди проти них не застосовують. Основним джерелом збереження і накопичення інфекції є уражені рослинні рештки і насіння. При повторному вирощуванні кукурудзи на одному полі збільшується інфекційне навантаження, що сприяє підвищенню ураженості рослин кукурудзи збудниками фузаріозної гнилі. Збільшення кількості уражених рослин протягом вегетаційного періоду відбувається в основному не за рахунок поширення інфекції з однієї рослини на іншу, а за рахунок збудників, які присутні в ґрунті [1, 5].

Аналіз літературних джерел [1, 2, 3, 5] свідчить, що для знезараження насіння кукурудзи від фітопатогенних організмів використовують різні фунгіцидні препарати. Виходячи з біології розвитку збудників і фенології розвитку рослин кукурудзи можна передбачити, що наявність препаратів фунгіцидної дії на насінні обмежуватиме ураження проростків патогенами.

Відомо, що рослини кукурудзи уражуються збудниками стеблових гнилей до фази утворення 3–4 листків і пізніше — у фазу молочно-воскової стиглості зерна. Джерелом інфекції сходів може бути уражене насіння або уражені рослинні рештки в ґрунті.

У фазу проростання насіння сходи кукурудзи підпадають під вплив комплексу несприятливих умов, які негативно впливають на їхній розвиток і сприяють ураженню фітопатогенними організмами. У зв’язку із цим виникає необхідність захисту рослин фунгіцидами та використання різних стимуляторів росту, які підвищують фізіологічний стан рослин і їхню хворобостійкість.

Метою наших досліджень було оцінювання впливу окремих протруйників та їхнього сумісного використання з регулятором росту — гуматом натрію на розвиток та ураженість проростків кукурудзи збудниками фузаріозної гнилі. Для вивчення цього питання були проведені лабораторні та польові досліди.

Методи досліджень.

Дослідження виконували в лабораторних умовах кафедри фітопатології та на дослідному полі ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Використовували препарати, які дозволені до використання на кукурудзі: максим 025 FS, 2,5 % т. к. с. (д. р. флудіоксоніл, 25 г/л), корріоліс т. к. с. (тритіконазол 200 г/л), вітавакс 200 ФФ в. с. к. (карбоксин 200 + тирам 200), а також одночасно застосовували препарати з регулятором росту — гуматом натрію, 30 % п. Як контроль використовували насіння, змочене водою (10 л/т). Норми витрати препаратів відповідали регламентам, які передбачені у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». У схему дослідів був включений сорт кукурудзи Харківський 221 СВ. Оброблене насіння висівали в грунт разом із інокулюмом збудників фузаріозної стеблової гнилі, поширених у нашій зоні. Обліки проводили за загальноприйнятими методиками [4, 6].

Аналіз результатів досліджень

Свідчить, що застосування протруйників сумісно з гуматом натрію позитивно впливає на розмір проростків, довжину центрального та бокових корінців у порівнянні з контролем та обробкою чистим протруйником (табл. 1).

У варіантах застосування суміші з гуматом натрію на третю добу після висіву насіння висота проростків була на 2,5–4,8 мм більшою за контоль, а довжина центральних корінців — на 10,8–18,3 мм. Аналіз показників проростків на 7 та 10 доби виявив наявність стимулюючої дії на їхній ріст в усіх варіантах з використанням суміші. Так, висота проростків і довжина корінців у варіанті максим 025 + гумат натрію становила 129,5–152,1 мм на 7 добу, що було на 31,9–25,8 мм більше за контроль і на 31,4–24,6 мм більше в порівнянні з використанням лише протруйника. На 10 добу ці показники перевершували контроль на 15,5–24,9 мм, а варіант застосування лише протруйника без гумату натрію — на 9,8–22,8 мм.

Як свідчить аналіз даних досліду (табл. 2), протруйники сприяють підвищенню польової схожості насіння і зменшенню ураженості проростків фузаріозною гниллю в порівнянні з контролем. Суміші протруйників із гуматом натрію значно більше обмежували ураженість. Так у варіанті з використанням протруйника максим 025 FS сумісно з гуматом натрію біологічна ефективність сягала 100 %.

Ураженість рослин у варіантах із протруйниками становила 0,5–1,25 %, а у контролі сягала 10,75 %. Таким чином, гумат натрію як регулятор росту рослин позитивно вплинув не тільки на ріст і розвиток проростків кукурудзи, а також сприяв підвищенню біологічної ефективності протруйників. Найбільш ефективним у зменшенні ураженості проростків кукурудзи фузаріозною гниллю виявився препарат максим 025 FS т. к. с. в суміші з гуматом натрію.

Висновки.

Передпосівна обробка насіння кукурудзи протруйниками в суміші із гуматом натрію позитивно впливає на енергію проростання, лабораторну та польову схожість насіння кукурудзи. Відмічається активний ріст кореневої системи і надземних органів рослин. Передпосівне протруювання насіння кукурудзи препаратом максим 025FS т.к.с. сумісно із гуматом натрію було найбільш ефективним в обмеженні ураженості проростків кукурудзи фузаріозною гниллю.

Бібліографічний список.

1. Ван дер Планк Я. Болезни растений. Эпифитотии и борьба с ними под ред. Проф. Степанова К. М. М.: Колос, 1966. 359 с.
2. Грисенко Г. В. Формирование паразитизма и особенности борьбы с факультативными патогенами, поражающими кукурузу.: Автореф. дис… д-ра биол. наук: 03.540. К., УСХА, 1970. 46 с.
3. Грисенко Г. В., Дудка Е. Л. Методика фитопатологических исследований по кукурузе. Днепропетровск, 1980. 64 с.
4. Доспехов Б. А. Методики полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.
5. Лісовий М. П. Основи концепції розвитку науки про захист рослин в Україні. Захист рослин. 2000. № 1. С. 3–5. 6. Омелюта В. П., Григорович І. В., Чабан В. С. та ін. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. К.: Урожай, 1986. 296 с..