Принципы расчетов в семеноводстве овощных культур

Під час складання планів виробництва насіння овочевих культур агроном-насінняр повинен уміти проводити відповідні розрахунки потреби в площах, насінні, маточному матеріалі, сховищах, тарі, знати врожайність насіння відповідної культури і сорту, його вихід з насінних плодів, співвідношення площ маточників і насінників. Це дає можливість насінняру планувати об’єми виробництва насіння на всіх етапах, починаючи від добору елітних рослин, формуванні категорії оригінального, елітного та всіх репродукцій. Планування дозволяє насінницькому господарству виробляти дешеве конкурентоздатне насіння.

Потреба в площі під насінницькі посіви. Площу для однорічних овочевих культур розраховують, виходячи з планової врожайності насіння (табл. 12), а для дворічних - за співвідношенням площ першого і другого років вирощування (табл.13).

Так, щоб виростити 1000 кг насіння огірка, потрібно виділити площу 5 га за врожайності 200 кг/га. Враховуючи співвідношення площ у капусти білоголової першого і другого років вирощування 1: 0,3-0,5, з 1 га маточників можна відібрати їх на 0,3-0,5 га висадків другого року. У моркви коренеплід менший, співвідношення площ 1 : 4 або 1 : 6, тобто 1 га маточників може забезпечити 4-6 га площі під насінниками.

Виходячи із завдання з вирощування насіння, його планової врожайності, співвідношення площ першого і другого років культури, визначають необхідну площу для маточників і насінників.

Наприклад, щоб одержати 4000 кг насіння капусти (за планової врожайністі 400 кг/га), для виконання плану потрібно зайняти площу під насінники (другий рік культури) 10 га. Виходячи із співвідношення 1 : 0,5, визначають необхідну площу для вирощування маточників – 20 га.

Схема розміщення маточних і насінних рослин та розрахунок густоти. Наприклад, моркву у перший рік (вирощування маточників) висівають за схемою 45×4 см. Спочатку визначають площу живлення однієї рослини – 45×4 см=180 см², або 0,018 м². Далі площу 1 га – 10000 м² ділять на площу живлення однієї рослини і вираховують густоту рослин (10000м² : 0,018 м² =555 тис. шт.).

На другий рік культури маточники висаджують за схемою 70 25-30 см. Розрахунок густоти рослин аналогічний попередньому – 70 30 см =2100 см², або 0,021 м²; 10000 м² : 0,021 м² = 47,6 тис.шт. Кількість насінних рослин моркви на 1 га складає 47,6 тис.шт.

Потреба в насінні. У насінництві овочевих культур для розмноження використовують елітне насіння. Залежно від його посівних якостей посівна (господарська) придатність насіння буває різною, тому і норма висіву буде неоднаковою.

Посівну придатність (% чистого і схожого насіння) визначають за формулою - (% чистоти насіння % схожості) : 100.

Норма висіву з поправкою на посівну придатність (кг/га) буде становити - (норма висіву при 100% - ній схожості і чистоті насіння 100) : % посівної придатності.

Норму висіву (кг/га) для заданої кількості сходів на 1 га площі визначають за формулою – ((кількість сходів на 1га : 1000) маса 1000 насінин 100 100) : (% посівної придатності % польової схожості 1000) = ((кількість сходів на 1га : 1000) маса 1000 насінин 10) : (% посівної придатності % польової схожості).

Інформацію про масу 1000 насінин і норму висіву насіння для окремих овочевих культур наведено в таблиці 14.

Для визначення норми висіву враховують родючість ґрунту, його механічний склад і роблять поправку на польову схожість насіння. Для дрібнонасінних культур на ґрунтах середнього механічного складу її приймають за 40-50 %, на торфовищах – за 60-70 %.

Потреба в маточниках для закладання на зимове зберігання. Кількість маточників, які забезпечать 1 га посадки на другий рік, визначається схемою розміщення насінників плюс резервний фонд на відходи в період зберігання і проведення весняного добору. Як правило, для резерву закладають 15-25 % і більше, залежно від культури (табл. 15). Знаючи загальну масу зібраних і підвезених до сховища маточників та середню масу одного маточника, можна підрахувати їх кількість (діленням першого показника на другий).

Примітки. 1. На 1 м² стелажа розміщується 25 маточників ранньостиглих сортів капусти. 2. З 1 м³ цибулі–сіянки, зібраної разом з надземною масою, можна одержати 0,7 м³ підсушеної. 3. Кількість маточників в 1м³ змінюється залежно від їхньої середньої маси. 4. Середня маса 1 м³ маточників орієнтовно може складати: для буряка столового – 600 кг, моркви – 560, капусти – 400, маточників моркви, перешарованих піском – 400 кг.

У капусти білоголової за вирощування маточників дотримуються схеми висаджування 70×40 см. Площа живлення однієї рослини складає 70×40 см = 2800 см², або 0,028 м².. Площу одного гектара 10000 м² розділяють на 0,028 м² і отримують густоту насаджень 36,0 тис. шт./га. Схема розміщення насінників 70×30 см. Виходячи з площі живлення однієї рослини 0,021 м², визначають загальну густоту насінних рослин діленням 10000 м² на 0,021 м² – 47,6 тис. штук.

Редиска – однорічна рослина, тому маточники і насінники вирощують за один рік. Для отримання маточників насіння висівають за схемою 45×3 см. Площа живлення однієї рослини становить 135 см², або 0,0135 м². У результаті ділення площі одного гектара 10000 м² на 0,0135 м² одержують розрахункову кількість рослин на одиницю площі – 740 тис. шт. Визначення густоти рослин на 1 га в інших овочевих культур розраховують аналогічно.

Потреба в овочесховищах. Щоб правильно визначити площу і об`єм сховища для закладання маточників різних овочевих культур необхідно користуватися середніми показниками, наведеними в попередній табл. 15.

Потреба в кілочках і шпагаті. Для підв’язування насінників овочевих культур на 1га потрібно заготовляти 4-7 тис. кілочків і 40-85 кг шпагату.

Потреба в насіннєсховищах і тарі. Дрібні партії насіння зберігають на складах у подвійних мішечках, або в коробках з оцинкованої жерсті. Укладають на полиці, розміщені в два-три ряди. Великі партії зберігають у міцних, сухих, чистих, знезаражених від хвороб і шкідників тканинних мішках, або з поліетиленовими вкладишами (для зберігання страхового фонду). Верхню частину вкладиша зав`язують, підгинають і ще раз зав`язують нижче першого вузла. Під час ручного зашивання мішків залишають "вушка" з обох боків мішка завдовжки не менше 10 см. За машинного зашивання вище шва залишають "гребінь" завширшки не менше 5 см. Упаковані і зашиті мішки складають у штабелі навхрест на дерев`яні настили, розташовані на висоті не менше ніж 20 см від підлоги. Висота штабеля мішків залежить від культури (табл. 16).

Так, у баклажана, гороху, квасолі, капусти, дині, кукурудзи, огірка, перцю, редиски, редьки, кавуна, селери, цибулі, шпинату, щавлю стандартна маса одного мішка з насінням при зав`язуванні із залишанням вушок складає 40 кг; у гарбуза, кабачка, помідора, салату – 30 кг. Найменша маса мішка з насінням у буряка столового, моркви, кропу, петрушки – 25 кг.

Для більшості овочевих культур дозволяється вкладати мішки з насінням на дерев`яні настили у 6 рядів. Розміщення їх у 8 рядів допускається для бобів, у 4 ряди - для селери, у 12 - для буряка столового. Маса 1м³ коливається у значних межах залежно від культури і крупності насіння від 200-250 кг у буряка столового до 700-770 кг у гороху і квасолі.