Етапи росту й розвитку рослин

Відомі вчені – овочівники Д.Д. Брежнєв (1955), О.В. Алпатьєв (1981), фізіолог Ф.М. Куперман (1971) виділяли 12 етапів розвитку культури помідора (цитується за В. А. Кравченком, 2007):

І – накльовування насінини, формування проростка аж до появи його на поверхні грунту. Проходить швидко, залежно від температури і вологості субстрату, за 4-7 діб;

ІІ – поява сходів визначається як початок етапу, кінець його – утворення зачаткової осі китиці. Триває 13-33 доби. В цей період формуються листки. Кінець його – фаза 2-3 справжніх листків. Ростові процеси при цьому загальмовані, активно формується лише коренева система, в пазухах листків головного стебла закладаються бруньки другого порядку;

ІІІ – початок наростання першої китиці. Він короткий (1-3 доби), але чітко виражений. У цей період рослина найчутливіша до нестачі вологи;

IV – період формування квіткових горбків і самої квітки (2-4 доби);

V – закладання пиляків, зав’язі та інших органів квітки – фаза 4-9 справжніх листків, триває 13-23 доби. У цей період рослина потребує посиленого живлення макро- та мікроелементами покращання умов плодоутворення;

VI – формування першої китиці – мікро- та макроспорогенез (7-10 діб);

VII – формування чоловічої й жіночої гаметофіти (3-8 діб);

VIII – бутонізація (15-21 доба);

VI-VIII етапи – це фактично період формування насіння-бруньок, зав’язі, пилкових зерен, бутонів. Вимагає оптимальної температури, вологи, світла. У цей період розсада готова до висаджування і будь-яке відхилення від норми негативно позначається на процесах цвітіння та плодоутворення;

IX – цвітіння рослини, запліднення першої китиці (5-8 діб), а потім китиць наступних порядків;

X – зав’язування і формування плодів першої китиці, розвиток у них насіння (15-25 діб). У цей період плоди набувають типової форми. В насінині утворюються ендосперм і зародок. Прискорений ріст зародка насінини починається через 13-15 діб після закінчення цвітіння;

XI – продовження росту насіння. Тривалість 10-15 діб. Плоди досягають бурої стиглості і зняті через 1-2 доби достигають;

XII – плодовіддача, повна біологічна стиглість плодів першої китиці. Маса насінини збільшується, досягає потрібного розміру. Тривалість 15-25 діб.

У насіння помідора, що проростає, спочатку з’являється корінець, потім починає рости у вигляді петлі підсім’ядольне коліно, яке пробиває субстрат і виносить сім’ядолі на поверхню. Штамбові сорти і гібриди мають коротше підсім’ядольне коліно.

У перший період росту і розвитку інтенсивніше росте коренева система, після її формування починає рости надземна вегетативна маса. Тому в перший період рослинам необхідні оптимальні умови для розвитку кореневої системи, зокрема температура грунту, фізичний стан його, родючість, виключена дія пригнічувальних факторів – надлишок вологи, гербіцидів.

Вегетативна маса помідора в основному формується до початку плодоношення. У період формування плодів у скоростиглих сортів на головному стеблі починають відмирати перші листки, за інтенсивного росту – бокові пагони й листки на них.

На родючих грунтах помідор розвивається інтенсивніше. Прискорення всіх процесів відмічено і на південних схилах та грунтах, захищених від постійних вітрів.

Дози, строки, способи поливу впливають на формування кореневої системи. Полив потрібно застосовувати такий, щоб коренева система росла інтенсивно і розміщувалась у шарі ґрунту 10-40 см, що підвищує стійкість рослин до несприятливих умов середовища.

У скоростиглих сортів помідора строки цвітіння настають раніше, ніж у пізніх, процеси теж інтенсивніші. Скоростиглі сорти можуть майже одночасно формувати 2-3 китиці і нарощувати значну вегетативну масу. В період достигання плодів утворення китиць, квіток, зав’язі припиняється. В пізньостиглих сортів цвітіння за сприятливих умов може тривати і в період плодоношення. Цвітіння на різних китицях відбувається послідовно – починаючи з першого основного пагона і вгору по китицях стебел другого порядку. Період цвітіння китиці не має прямого зв’язку з кількістю квіток. Розпускання чергових квіток прискорюється лише при підвищеній температурі. У сортів пізніх, не холодостійких відмічається пряма залежність між кількістю квіток і тривалого періоду цвітіння китиці, у скоростиглих, холодостійких сортів цей взаємозв’язок помітний менше.

Зразу ж після цвітіння починають зав’язуватися плоди. Від розкривання квітки до осипання віночка минає 5-8 діб. У скоростиглих сортів помідора цей період прискорений: ще віночок не відпав, а плоди вже прощупуються. Зав’язування плодів відбувається за такою самою схемою, як цвітіння, – від китиць основного порядку до китиць на пагонах першого, другого і т.д. порядків.

За температури повітря вдень 20-23°C, вночі 12-15°C зав’язування плодів відбувається майже одночасно на всіх квітках. Зниження вологості повітря до 50% призводить до значного осипання зав’язі. Підвищення або зниження температури повітря від оптимального рівня також спричинює осипання зав’язі, яке залежно від сорту може досягати 60%.

Негативно позначається на зав’язуванні плодів підвищена вологість повітря, а також у пізньостиглих сортів маса плодів зменшується від основи китиці до її вершини і від нижніх китиць до верхніх. І все ж ріст кожного плоду зумовлюється строками зав’язування, співвідношенням квіток і плодів, що зав’язалися раніше, погодними умовами в період їхнього формування. На перших китицях формуються найбільші плоди, на китицях додаткових пагонів – дрібніші. Біля основи китиці маса плоду більша, ніж на її вершині.

Вчасне збирання плодів на перших китицях за достатньої родючості ґрунту забезпечує наростання маси плодів на наступних китицях. Розмір плодів і дружність їхнього достигання значною мірою визначаються сортовими особливостями. Розміщення репродуктивних органів у скоростиглих сортів Світанок, Іскорка, Ранній 83 компактне на перших 2-3 китицях основного стебла і перших китицях додаткових пагонів. Тому дружність достигання і формування плодів у них високі – 75-85% за 10-15 діб плодоношення. У пізньостиглих сортів Новинка Придністров`я, Єрмак, Леб’яжинський китиці розміщені рідко, через 2-3 листки, формуються повільно і розтягнуто, тому перші плоди можуть достигати рано, а наступні – пізніше. Період збирання врожаю розтягнутий, дружність достигання 15-45%.

Аналіз строків надходження плодів залежно від умов вирощування підтверджує, що найраніше цвітіння і плодоношення настає на ранніх насадженнях при застосуванні плівкових укрить, потім у ранній культурі без накриття, слідом – у звичайних насадженнях і нарешті – у безрозсадного помідора. Практично плодоношення у безрозсадного помідора починається залежно від сорту на 25-35 діб пізніше, ніж у розсадного.

Швидкість цвітіння і плодоношення залежить не лише від сорту, а й від погодних умов у перед вегетації. Спостерігається пряма кореляційна залежність між підвищеною температурою і врожайністю. Найвищу врожайність можна отримати за температури повітря 21-26°C, з невисокою вологістю повітря (не вище 60%), та оптимальною – грунту.

Під час похолодання частіше випадають опади, через що уповільнюється цвітіння, погіршується зав’язування, плоди осипаються, не формуються і різко знижується врожайність. У такі сезони помідори вдаються на площах з високою культурою землеробства (Кравченко В.А., 2007).

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: