Вплив ступеня стиглості плодів на біохімічний склад насіння

У процесі достигання на материнській рослині насіння проходить різні етапи розвитку, під час яких стабілізуються фізіолого-біохімічні процеси в ньому, змінюється біохімічний склад, вологість. Біохімічний склад насіння помідора може дуже змінюватись під впливом багатьох факторів: сортових особливостей, в процесі достигання, залежно від ступеня стиглості плодів, погодних умов тощо.

Вміст води є важливим показником фізіологічного стану насіння. Він тісно пов’язаний з вмістом олії. Чим її менше, тим більше в ньому води (Єрмаков А.И., Арасимович В.В., Смирнова – Иконникова М.И. и др., 1972).

Основними поживними речовинами насіння помідора є білок і олія. Вміст білка становить до 32-33% (Городний Н.М., Городняя М.Я., Волкодав В.В. и др., 2002). В ньому також міститься крохмаль, клітковина, вуглеводи тощо (Ткаченко Н.М., Ткаченко Ф.А., 1977). Нагромадження поживних речовин відбувається протягом усього процесу формування і продовжується до повного достигання насіння. Найбільший запас їх має насіння з червоних плодів (Алекеев Р.В., Токарева Н.Н., 1975). У процесі експериментальних досліджень визначали деякі показники біохімічного складу насіння помідора з врахуванням ступеня стиглості плодів (табл. 15).

Таблиця 15. Вплив ступеня стиглості плескатоокруглих плодів на біохімічний склад насіння
Ступінь стиглості плодівВологість,%Вміст,% на абсолютно суху масу
білкаоліїкрохмалю
Сорт Флора
Зелений8,432,724,93,8
Молочний8,433,123,16,4
Бурий8,733,622,46,4
Рожевий9,233,420,99,5
Червоний9,032,820,012,7
Сорт Атласний
Зелений8,932,026,44,1
Молочний8,732,625,16,3
Бурий9,133,224,26,7
Рожевий9,033,023,19,1
Червоний8,732,822,712,3

Формування всіх органів насіння проходило за високих показників вологості. Із збільшенням віку вологість насіння закономірно знижується. У досліді насіння, виділене з плодів різного ступеня стиглості, незалежно від їх форми, підсушене в однакових умовах. Тому воно мало близькі значення вологості. У сорту Флора (плескатоокруглі плоди) вона знаходилася на рівні 8,4-9,2%, в Атласного – 8,7-9,1%. У сортів з сливоподібною формою плоду вологість насіння становила 8,2-8,7% у Лагідного, 8,5-9,0% – в Аміко.

Посилене утворення білка відмічено уже в початковий період розвитку насіння, коли відбуваються процеси інтенсивного поділу і росту клітин. Насіння, виділене із зелених плодів, мало 32,7% білка, із червоних – 32,8% у сорту Флора, в Атласного – 32,0 і 32,8% відповідно.

У сорту Лагідний вміст білка в насінні із зелених і червоних плодів знаходився на рівні 31,0 і 31,6%, в Аміко – 30,0 і 30,7%.

У насіння з молочних, бурих і рожевих плодів його вміст становив 31,132,0% у першого сорту, 30,6-31,5% – у другого. Тобто, незалежно від ступеня стиглості плодів в процесі їх достигання зберігався високий вміст білка в насінні. У насінні з плескатоокруглих плодів кількість олії зменшувалася в процесі достигання плодів. Сорт Флора містив 24,9% олії в насінні із зелених плодів, 20,0% – із червоних. Відмічено зменшення вмісту олії у насіння з плодів від молочного до червоного ступеня стиглості – від 23,1 до 20,0%. Сорт Атласний характеризувався аналогічною закономірністю щодо зменшення кількості олії в процесі достигання плодів, цей показник змінювався від 26,4 до 22,7% у насінні із зелених і червоних плодів. Спостерігалося зменшення олії в насінні, виділеному з молочних, бурих і рожевих плодів – від 25,1 до 23,1%.

У насінні з сливоподібних плодів відмічено також тенденцію до зменшення вмісту олії в процесі достигання плодів (табл. 16).

Таблиця 16. Вплив ступеня стиглості сливоподібних плодів на біохімічний склад насіння
Ступінь стиглості плодівВологість,%Вміст,% на абсолютно суху масу
білкаоліїкрохмалю
Сорт Лагідний
Зелений8,331,023,54,4
Молочний8,231,122,85,9
Бурий8,732,021,36,4
Рожевий8,631,920,16,8
Червоний8,731,619,69,5
Сорт Аміко
Зелений8,530,024,44,6
Молочний9,031,322,26,1
Бурий8,531,520,06,5
Рожевий8,530,620,56,7
Червоний8,830,719,49,3

У сорту Лагідний вміст олії змінювався від 23,5% у зелених плодів до 19,6% у червоних, в Аміко від 24,4 до 19,4% відповідно. Вміст олії у насінні з молочних і бурих плодів сорту Лагідний зменшувався від 22,8 до 21,3%, Аміко – від 22,2 до 20,0%.

Розвиток насіння в плоді супроводжувався зміною кількості крохмалю. В процесі проходження всіх фаз стиглості плодів (від зелених до червоних) відбувалося поступове накопичення крохмалю. Насіння помідора сорту Флора із зелених плодів містило 3,8% крохмалю на абсолютно суху масу, із молочних і бурих – 6,4%, рожевих – 9,5%, червоних – 12,7%. У сорту Атласний вміст крохмалю у насінні збільшувався в такій же послідовності. Насіння із зелених плодів мало 4,1% крохмалю, із молочних і бурих – 6,3 і 6,7% відповідно, рожевих і червоних – 9,1 і 12,3%. Найбільшу кількість крохмалю виявлено у насінні, виділеному з плодів червоного ступеня стиглості, в обох сортів.

Насіння, добуте з сливоподібних плодів помідора, також характеризувалося збільшенням вмісту крохмалю в процесі їх достигання. У сорту Лагідний кількість крохмалю в насінні коливалася від 4,4% із зелених плодів до 9,5% із червоних, в Аміко – від 4,6 до 9,3%. У насінні з молочних, бурих і рожевих плодів сорту Лагідний цей показник змінювався від 5,9 до 6,8%, сорту Аміко – від 6,1 до 6,7%. Отже, розвиток насіння в процесі достигання плодів супроводжувався накопиченням крохмалю, і його вміст максимального рівня досягав у червоних плодах (Жук О.Я., Сиворакша О.А., 2008).

Таким чином, розвиток насіння в процесі достигання плодів супроводжувався змінами його біохімічного складу. Інтенсивне накопичення білка виявлено уже на початку розвитку насіння, збільшення вмісту крохмалю в насінні спостерігалось у процесі достигання плодів і досягнення червоного ступеня стиглості. Із зміною забарвлення плодів знижувалася кількість олії.

Встановлені в дослідах закономірності щодо зміни біохімічного складу насіння в процесі достигання плодів узгоджуються з результатами досліджень інших авторів (Ткаченко Ф.А., 1973; Алекеев Р.В., Токарева Н.Н., 1975; Ткаченко Н.М., Ткаченко Ф.А., 1977).

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: