Вимоги до факторів навколишнього середовища

Головними факторами життя рослин є світло, тепло, вода, повітря і наявність поживних елементів у ґрунті. Крім того, на життєдіяльність рослин впливають фізичні і біологічні властивості ґрунту. Всі фактори життя рослин можна об’єднати у дві групи: кліматичні (світло, тепло, вода, повітря) і едафічні (запас поживних речовин в ґрунті, водний і повітряний режими, біологічна активність ґрунту).

Вимоги до температури

Капуста савойська належить до групи холодостійких рослин. На всіх етапах росту і розвитку вона по–різному реагує на температурний режим. Ступінь її холодостійкості залежить від сорту і віку рослин. Завдяки стійкості проти низьких температур, в районах Криму вона може залишатися в полі протягом зими, а збирають її в міру потреби.

Насіння починає проростати за температури 3-4°С, але за таких умов процес проходить дуже повільно, сходи з’являються через 8-12 діб. Оптимальна температура – 18-20°С забезпечує сходи через 3-4 доби. Рослини капусти савойської продовжують рости при температурі 5-10°С, але оптимальною для росту і розвитку розсади є 12-15°С, для дорослих рослин у відкритому ґрунті 15-18°С. Температура вище 25°С негативно впливає на формування головок. За таких умов спостерігається потовщення тканин, відпадання нижніх листків, розтріскування головок. Все це призводить до зниження врожайності і утворенню дрібних нестандартних продуктових органів. Довготривалі високі температури, особливо за посушливих умов, гальмують ріст і розвиток рослин капусти савойської. В такому випадку рослини сильно зменшують свої розміри листків, головок, утворюють вищий зовнішній качан.

Для розсади і подальшого розвитку капусти протягом всього вегетаційного періоду оптимальною є помірна температура повітря 17-20°С в сонячну погоду і 12-15°С – у хмарну.

Загартована і добре вкорінена горщечкова розсада капусти може переносити тимчасові заморозки до мінус 5°С, безгорщечкова пошкоджується при мінус 2-3°С. Дорослі рослини в фазі технічної стиглості головок витримують зниження температури до мінус 5-8°С. Найменш морозостійкі ранньостиглі сорти, пошкодження головок у них може спостерігатись за температури мінус 3-5°С. Всі середньопізні і пізньостиглі сорти є морозостійкішими, витримують заморозки мінус 5-8°С. Знижені позитивні температури від 3 до 10°С підвищують морозостійкість капусти савойської.

Вимоги до світла

Світло – одне із джерел накопичення енергії, яка утворює органічну речовину. Капуста савойська віддає перевагу сонячним, незатіненим деревами ділянкам. Нормальний ріст і розвиток рослин залежить від кількості та якості світла, а також від тривалості денного освітлення.

Капуста савойська – вимоглива до світла. Відношення до світла змінюється в міру її росту і розвитку. Особливо висока вимогливість до інтенсивного освітлення у фазі розсади. Нестача світла в цей період призводить до витягування рослин, зниження її стійкості проти різних грибних хвороб, утворення дрібних листків, а в подальшому – нещільних головок. За своєю природою капуста савойська – рослина довгого дня. За таких умов у перший рік вирощування у ній проходять специфічні біохімічні процеси, які забезпечують на другий рік утворення репродуктивних органів (квітконосних пагонів). Найбільш інтенсивний ріст і розвиток капусти спостерігається за довгого дня з великою силою світлового потоку.

Вимоги до вологи

За фізіологічними потребами капуста савойська відноситься до рослин, які пристосовані до м’якого і вологого клімату. Цим пояснюється її висока вимогливість до вологи. Одна рослина може випарувати за добу 5-7 л води, а за сезон – більше 300 л. Вона утворює добре розвинену листкову поверхню, яка випаровує велику кількість вологи, що є необхідним фізіологічним процесом. За даними Б. А. Рубіна (1970), старі листки втрачають воду швидше, ніж молоді.

Довготривалий посушливий клімат впливає на зниження товарної якості капусти савойської. Затримка із сівбою насіння на розсаду також, як і висаджування її в пізніші за рекомендовані строки призводить до того, що вона не встигає зав’язати головки. Загущені рослини також затримують формування головок. Капуста савойська однаково негативно реагує і на надлишок вологи.

Висока потреба капусти савойської у волозі пояснюється морфологічними особливостями: великою випаровуючою поверхнею листків і порівняно неглибокою кореневою системою. Критичними періодами і фазами в забезпеченні рослин вологою є: проростання насіння, приживання розсади після висаджування у відкритий грунт, формування головки.

У період формування асиміляційної поверхні та утворення головок вимоги до вологи ґрунту і повітря збільшуються. Найбільш сприятливою протягом всього вегетаційного періоду вважається вологість ґрунту на рівні 80% НВ. Після зниження її до 60% НВ листки покриваються сизуватим нальотом і набувають рожевого відтінку, їх краї підгинаються, формуються дрібні нестандартні головки. В засушливих районах, а у вологих – в період засухи капуста прискорено втрачає листки, тому зовнішні качани здаються особливо високими.

Проте за надмірної вологості ґрунту (понад 90% НВ), особливо за знижених температур, припиняється ріст капусти, утворення головок; на листках і черешках з’являється антоціанове забарвлення, рослини уражуються бактеріозом.

Для підтримання оптимальної вологості ґрунту на рівні 80% НВ в різних грунтово – кліматичних зонах необхідно проводити від 5 до 12 поливів. Норма води в період до початку формування головок повинна становити 300-350 м3/га, 450-500 м3/га в період їх росту. Відхилення вологості ґрунту від оптимальної призводить до зниження продуктивності рослин.

Вимоги до ґрунту і живлення

Капуста савойська дуже вимоглива до родючості ґрунту. Врожайність у неї нижча, ніж у білоголової, але винос елементів живлення високий. Може добре рости на супіщаних, суглинкових, торфових ґрунтах за відповідного їх обробітку. Але краще її вирощувати на легкосуглинкових і супіщаних ґрунтах з глибоким орним шаром і високим вмістом гумусу. Грунт для вирощування капусти савойської повинен бути добре підготовлений, містити велику кількість поживних елементів, нейтральний або слабокислий. На кислих ґрунтах вона уражується килою, в результаті чого різко знижує врожайність. Оптимальна реакція ґрунтового розчину на чорноземах – рН 6,5-7,5, на торфовищах – рН 5-5,5. Капуста позитивно реагує на внесення в грунт високих доз органічних і мінеральних добри.

Висока вимогливість капусти савойської до елементів живлення обумовлена невеликим розміром кореневої системи і високим виносом елементів живлення на одиницю продукції. У період росту і розвитку поживні речовини використовує, як і всі види капусти, нерівномірно: азот – у перший період вегетації, фосфор і калій – під час формування головки. Біологічним особливостям капусти савойської в живленні найбільш повно відповідає поєднання органічних і мінеральних добрив. Динаміка потреби в поживних елементах рослин пов’язана з інтенсивністю накопичення нею маси. У великій кількості капуста використовує азот, фосфор, калій; трохи менше – кальцію, магнію і зовсім незначну кількість мікроелементів: бору, марганцю, молібдену.

Разом з тим надмірне внесення азоту, особливо якщо воно незбалансоване з іншими елементами живлення, призводить до надлишкового накопичення нітратів. Азот входить до складу білків і хлорофілу. При його недостатній кількості молоді нижні листки капусти стають дрібними, блідо-зеленого кольору з жовтуватим відтінком, які швидко засихають і опадають, рослини відстають у рості і формують низьку врожайність.

Фосфор входить до складу білкових речовин, відіграє важливу роль у поділі клітин. Нестача в ґрунті доступних сполук фосфору в початковий період росту рослин викликає затримання формування головок. Листки зменшуються, змінюють забарвлення на червоно-фіолетове і рослини відстають у рості.

Калій приймає участь в обміні білків, підвищує стійкість рослин проти засухи, морозів, захворювань і пошкодження шкідниками. Від його нестачі краї листків рослин починають жовтіти і всихати. Головка формується мала і пухка.

Дуже важлива роль добрив для капусти савойської на початку вегетаційного періоду. В цей період грунт містить недостатньо азоту в доступній для рослин формі. Органічні добрива під капусту савойську ранньостиглих сортів вносять у вигляді перегною. Використання свіжого гною малоефективне, оскільки органічна речовина не встигає за вегетаційний період перейти в доступну для рослин форму. Середньо- і пізньостиглі сорти капусти савойської майже на всіх ґрунтах (крім низинних торфовищ) добре реагують на внесення органічних добрив. Один гній не може в достатній кількості забезпечити капусту поживними речовинами. Капустяні рослини розвиваються краще від сумісного внесення під неї органічних і мінеральних добрив.

Для отримання високого і якісного врожаю капусти савойської дуже важливо, щоб всі елементи живлення знаходились в оптимальному співвідношенні.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: