Вміст замінних і незамінних амінокислот та макро- і мікроелементів

Капуста савойська, яка є важливою складовою в асортименті видів капусти та інших овочів, є цінним джерелом амінокислот, макро- та мікроелементів.

На підставі вивчення біохімічного складу різних за походженням сортів і гібридів капусти савойської встановлені значні відмінності за вмістом амінокислот, які обумовлені адаптацією рослин у процесі росту і розвитку до умов навколишнього середовища (табл. 22).

Аналіз показників амінокислотного складу свідчить, що найвища здатність у капусти савойської, незалежно від сортименту, спостерігалась за накопиченням глютамінової та аспарагінової кислот, проліну, аргініну. Як видно з наведених даних, за найвищим вмістом глутамінової кислоти виділявся середньопізній сорт Вертю 1340 (контрольний варіант) – 1021 мг/100 г сирої речовини. Високу здатність до накопичення цієї амінокислоти було відмічено у пізньостиглого гібрида Saga F1 RS – 819 мг/100 г. Менше її накопичувалось у сортів Аубервіль та Вертус – 484 і 610 мг/100 г сирої речовини відповідно.

За вмістом аспарагінової кислоти в капусті савойській вирізнялися гібрид Saga F1 RS – 355 мг/100 г і сорт Вертус – 343 мг/100 г. Дещо нижчі показники були в сорту Аубервіль – 308 мг/100 г. Найменший вміст аспарагінової кислоти мав контрольний варіант – сорт Вертю 1340 – 239 мг/100 г сирої речовини.

Найвищий вміст проліну зафіксовано у сорту Вертю 1340 (контроль) – 392 мг/100 г. У гібрида Saga F1 RS його визначено 289 мг/100 г. Сорти Вертус і Аубервіль цієї амінокислоти мали на рівні – 232 - 213 мг/100 г відповідно.

За накопиченням аргініну перевага була на боці сорту Вертю 1340 (контроль), який мав його 354 мг/100 г. Меншу кількість виявлено у гібрида Saga F1 RS та сорту Вертус – 255 і 205 мг/100 г. Найнижчий вміст аргініну спостерігався у сорту Аубервіль – 157 мг/100 г.

Відмічено, що найбільше аланіну мали сорти Аубервіль та Вертус – по 166 мг/100 г порівняно з контролем – 156 мг/100 г. Найнижчим показником цієї амінокислоти характеризувався гібрид Saga F1 RS – 143 мг/100 г.

За здатністю до більшого накопичення гліцину виділились сорти Вертус – 130, Аубервіль – 128 та Вертю 1340 – 127 мг/100 г. Найменше його спостерігалось у гібрида Saga F1 RS – 115 мг/100 г.

Найбільшим вмістом серину відзначалися сорти Аубервіль та Вертю 1340 (контроль), де він був на рівні 129 і 125 мг/100 г сирої речовини. Менша кількість його накопичувалась у гібрида Saga F1 RS та сорту Вертус – 91 - 92 мг/100 г сирої речовини.

За найбільшим вмістом гістидину значно вирізнявся сорт Вертю 1340 (контроль), який мав його 154 мг/100 г. Найменший вміст цього елементу виявлено у сортів Аубервіль і Вертус – 53 і 62 мг/100 г сирої речовини. Проміжне місце за накопиченням гістидину займав гібрид Saga F1 RS – 101 мг/100 г.

На основі проведеного аналізу головок капусти савойської встановлено, що серед сортименту за накопиченням тирозину виділявся сорт Вертю 1340 (контроль) – 129 мг/100 г. Найменше його було у сорту Вертус – 89 мг/100 г. Проміжне значення за цим показником мали сорт Аубервіль та гібрид Saga F1 RS – 104 і 106 мг/100 г відповідно.

Важливим показником амінокислотного складу сортименту капусти савойської є вміст незамінних амінокислот, які не можуть синтезуватись в організмі з інших сполук, а повинні надходити з їжею. З отриманих даних видно, що найбільше накопичувалось в капусті савойській лейцину, лізину, ізолейцину, валіну (табл. 23).

Серед зазначеного сортименту в загальному найбільше амінокислот накопичувалося у сорту Вертю 1340. Найвищий вміст лейцину мали сорт Вертю 1340 (контроль) – 190 мг/100 г і гібрид Saga F1 RS – 180 мг/100 г. У сорту Аубервіль він був на рівні – 155 мг/100 г. Менша його кількість спостерігалась у сорту Вертус – 145 мг/100 г.

За найбільшою здатністю до накопичення лізину відзначались також сорт Вертю 1340 (контроль) та гібрид Saga F1 RS, які мали його 169 і 160 мг/100 г відповідно. Високу здатність до накопичення цієї амінокислоти відмічено у сорту Вертус – 138 мг/100 г, найменшу у сорту Аубервіль – 118 мг/100 г сирої речовини.

За найбільшим вмістом ізолейцину виділявся також сорт Вертю 1340, який мав 163 його мг/100 г сирої речовини проти 97 мг/100 г у сорту Вертус та 118 мг/100 г – в Аубервіль. Проміжне місце за накопиченням ізолейцину займав гібрид Saga F1 RS – 145 мг/100 г.

Найбільшою кількістю валіну відзначався сорт Вертю 1340 (контроль) – 142 мг/100 г, дещо меншою – гібрид Saga F1 RS – 129 мг/100 г. Найменший вміст його зафіксовано у сортів Аубервіль і Вертус – 105 і 111 мг/100 г.

Найвищим вмістом фенілаланіну характеризувався контрольний варіант – 128 мг/100 г. Дещо менше його накопичувалося у сорту Аубервіль – 95 мг/100 г та гібрида Saga F1 RS – 101. Найменша кількість фенілаланіну (майже в два–три рази менше) зафіксовано у сорту Вертус – 53 мг/100 г.

За вмістом треоніну переважав також сорт Вертю 1340 (контроль) – 124 мг/100 г сирої речовини. Нижчий вміст цього елементу мали сорти Вертус і Аубервіль – 92 - 93 мг/100 г. Дещо вищий цей показник був у гібрида Saga F1 RS – 97 мг/100 г сирої речовини. Різну здатність до накопичення замінних і незамінних амінокислот можна пояснити біологічними особливостями сортів і гібрида.

Під час вивчення мінерального складу капусти савойської були встановлені відмінності між сортами та гібридами. Кількісний вміст і якісний склад макро– і мікроелементів у капусті савойській значною мірою визначається генетичною природою сортименту (табл. 24).

Вміст калію залежно від сорту і гібрида досягав 2235 - 3902 мг/кг сирої речовини. Найвищий вміст калію понад 3000 мг/кг мали сорти капусти савойської Вертус, гібрид Otello F1, D’asti S Glоvanni, Тереза та сорт Аубервіль – відповідно 3902, 3560, 3422, 3355 та 3664 мг/кг сирої маси. У сорту Вертю 1340 ( контроль ) він був на рівні – 2912 мг/кг. Менша кількість його спостерігалась у сорту Форботе з Німеччини, Золота рання з Чехії, Абервілерс з Нідерландів та гібрида Dafni F1 – 2305 - 2369 мг/кг. Проміжне місце за накопиченням цих елементів займали сорт Чіфтейн савой – 2513 мг/кг і гібрид Saga F1 RS з Нідерландів – 2579 мг/кг.

Вміст натрію в капусті савойській знаходився в межах 45 - 266 мг/кг. За найбільшим вмістом натрію переважав сорт Тереза – 266 мг/кг, Вертус – 231, Абервілерс – 210 та гібрид Saga F1 RS – 223 мг/кг. Дещо нижчу їх кількість накопичували сорти D’asti S Glоvanni, Вертю 1340, Аубервіль і Чіфтейн савой та гібрид Otello F1 – відповідно 184 - 201 мг/кг. Найменшу кількість натрію зафіксовано у сортів Аркта – 45 мг/кг і Золота рання – 89 мг/кг. Проміжні показники за вмістом натрію мали сорт Форботе та гібрид Dafni F1 – відповідно 112 і 124 мг/кг.

Кількість кальцію у головках капусти савойської різних сортів і гібридів коливалась від 470 до 721 мг/кг. За найбільшим вмістом кальцію вирізнялися серед інших сорти D’asti S Glоvanni, Аубервіль, Вертус та гібрид Otello F1, які мали відповідно 721, 671, 658 і 690 мг/кг. Висока здатність до накопичення кальцію спостерігалась у сортів Вертю 1340 та Аркта – 578 і 561 мг/кг. Нижчий вміст цього елементу відмічено у сортів Форботе, Чіфтейн савой, Абервілерс та гібрид Dafni F1 – відповідно 484, 560, 504, 470 мг/кг. Проміжне значення цього показника мали сорти Тереза, Золота рання та гібрид Saga F1 RS – відповідно 536, 532 та 526 мг/кг

Вміст магнію у капусті савойській залежно сортименту був на рівні 122 - 224 мг/кг. Найбільше його містили сорти D’asti S Glоvanni і Вертус – 224 і 201 мг/кг. На високому рівні в капусті савойській знаходився магній у сортів Аубервіль, Тереза та гібридів Otello F1 і Saga F1 RS – відповідно 185, 171,174 і 168 мг/кг. Найменше магнію накопичувалось у сортів Золота рання, Форботе та гібрида Dafni F1 – 122, 136 та 141 мг/кг. Проміжне місце за його накопиченням займали сорти Чіфтейн савой, Вертю 1340, Абервілерс та Аркта – відповідно 158, 156, 153 і 148 мг/кг.

На основі проведеного аналізу головок капусти савойської встановлено, що серед мікроелементів за накопиченням марганцю виділялись гібриди Otello F1 – 1,36 і Saga F1 RS – 1,19 та сорт Абервілерс – 1,25 мг/кг. Дещо менше його мали сорти Вертю 1340, Вертус і Тереза – відповідно 1,09; 1,02 і 1,01 мг/кг. Найнижчий вміст марганцю у головках капусти савойської спостерігався у гібрида Dafni F1 – 0,56 та сорту Форботе – 0,72 мг/кг. Проміжне значення цього показника мали сорти Аубервіль, D’asti S Glоvanni, Золота рання, Аркта та Чіфтейн савой – 0,81 - 0,96 мг/кг (табл. 25).

Найбільший вміст заліза виявлено у гібрида Otello F1 та у сортів Вертус, D’asti S Glоvanni і Аркта – відповідно 5,9; 5,8; 5,5 та 5,2 мг/кг. Дещо нижчий цей показник був у сортів Золота рання – 4,6 мг/кг і Аубервіль 4,3 мг/кг. Найменшу кількість цього елементу визначено у гібрида Dafni F1 – 3,1 та сортів Чіфтейн савой – 3,3 і Абервілерс – 3,4 мг/кг. У сортів Вертю 1340 (контроль), Тереза і гібрида Saga F1 RS вміст заліза був на рівні 3,6-4,0 мг/кг.

Встановлено, що найвищий вміст нікелю мав сорт Золота рання – 0,31 мг/кг порівняно з контролем Вертю 1340 – 0,21 мг/кг. Найменший вміст цього елементу спостерігався в сортів Абервілерс, Чіфтейн савой, Тереза, Форботе та у гібрида Saga F1 RS на рівні – 0,14 - 0,17 мг/кг. Встановлено, що проміжне місце за вмістом нікелю займали сорти Вертус, D’asti S Glоvanni, Аубервіль та гібриди Dafni F1 і Otello F1 – від 0,26 до 0,20 мг/кг.

Найвищий вміст міді серед інших зразків спостерігався у сортів Аубервіль і D’asti S Glоvanni та гібрида Saga F1 RS – відповідно 0,31, 0,30 і 0,29 мг/кг. Найнижчий він був у сортів Тереза, Золота рання та гібрида Dafni F1 – 0,17, 0,19 і 0,18 мг/кг. Інші сорти та гібриди мали цей показник на рівні – 0,21-0,26 мг/кг.

За найвищим вмістом цинку виділялись сорти Аубервіль – 2,58, D’asti S Glоvanni – 2,43, Вертус – 2,37 та Аркта – 2,26 мг/кг. Дещо нижчу кількість цинку виявлено у гібридів Saga F1 RS, Otello F1 та сорту Чіфтейн савой – відповідно 2,10, 2,09 і 2,06 мг/кг. Найнижчим вмістом його характеризувалися сорти Золота рання, Форботе і Тереза – 1,37, 1,53 і 1,64 мг/кг. Середні значення цього показника мали сорти: Вертю 1340 (контроль), Абервілерс – відповідно 1,95 і 1,90 мг/кг та гібрид Dafni F1 – 1,72 мг/кг.

За отриманими даними аналізу, вміст свинцю був найвищий у сорту Тереза – 0,17 та гібрида Otello F1 – 0,16 мг/кг, що не перевищує гранично допустимих концентрацій. Найменше накопичувалось цього елементу у сортів Чіфтейн савой, Абервілерс, Вертю 1340, D’asti S Glоvanni і Золота рання, де він був на рівні 0,07-0,09 мг/кг. Проміжне положення за вмістом свинцю займали сорти Аркта, Аубервіль, Форботе, Вертус та гібриди Saga F1 RS і Dafni F1, які мали на рівні 0,10-0,12 мг/кг.

На основі визначення вмісту замінних і незамінних амінокислот у капусті савойській встановлено, що найбільша їх кількість накопичувалась у сорту Вертю 1340 та гібрида Saga F1 RS.

Проведеними дослідженнями встановлено, що серед вказаного сортименту капусти савойської за найвищим вмістом макроелементів K, Na, Ca, Mg, Fe і мікроелементів Mn, Ni, Cu, Zn виділились сорти: Аубервіль із Нідерландів, D`asti S Glоvanni з Італії, Вертус з Німеччини. За рівнем накопичення свинцю сорти і гібриди не перевищували допустимих концентрацій.