Схема розміщення та густота рослин

За свідченням багатьох авторів, схема висаджування – це захід розміщення рослин на площі, який забезпечує необхідну їх густоту. Для збільшення врожайності важливе значення має підвищення коефіцієнта використання рослинами сонячної радіації шляхом правильного розміщення їх на ділянці, збільшення маси листків, продовження періоду їх активного життя. Правильний вибір площі живлення та способу розміщення рослин забезпечує можливість зменшити витрати енергії на нагрівання ґрунту, що призводить до порушення водообміну і транспірації, значною мірою впливають на фотосинтетичну діяльність листків.

Важливим фактором, який забезпечує інтенсивний ріст і розвиток рослин капусти, з яким пов’язані продуктивність рослин та якість врожаю, – це площа живлення. Біологічним особливостям рослин під час їх вирощування відповідає різна група факторів, які визначають вибір площі живлення.

Біологічні фактори визначають величину оптимальної площі живлення, забезпечуючи максимальну врожайність продукції. Встановлено, що із збільшенням площі живлення рослин зростає їх висота і зменшується площа листкової поверхні в перерахунку на 1 м2. Слід зазначити, що і схема розміщення рослин і густота висаджування істотно впливають на фотосинтетичну діяльність і продуктивність головок капусти.

Ефективність схем розміщення рослин капусти визначають двома параметрами – густотою і коефіцієнтом рівномірності їх розподілу на площі. Регулювання площі живлення за рахунок ширини міжрядь не завжди дозволяло отримати вирівняні за біометричними показниками головки, але шляхом загущення рослин у рядках можна значно підвищити врожайність – на 11-17%.

Одним із основних факторів у схемі висаджування, який впливає на врожайність та механізацію технологічних процесів під час вирощування капусти, є ширина міжрядь. Згідно з рекомендаціями Держагропрому України, Інституту овочівництва і баштанництва УААН та Інституту зрошуваного землеробства УААН капусту в Україні вирощують широкорядним способом з шириною міжрядь 70-90 см, чи стрічковим – за схемою 90+50 см.

Поряд з шириною міжрядь істотний вплив на врожайність та якість головок капусти має відстань між рослинами у рядку. Вона залежить переважно від сорту, родючості ґрунту та кількості рослин на одиниці площі. За даними деяких авторів (8, 41), капусту доцільно висаджувати за схемою 70x50-60 см, тобто з відстанню між рослинами у рядку 50-60 см. Проте, згідно з даними Т. В. Лізгунової (1971), О. С. Болотських (2002) допускається зменшення відстані між рослинами у рядку до 35-40 см. Подальше загущення у рядку до 30 см призводить до зниження врожайності та товарності головок.

Формування врожаю капусти значною мірою залежить від могутності та темпів наростання асиміляційної поверхні. Велике значення за цього має й тривалість життя листків. Тому, всі технологічні заходи повинні бути спрямовані на підвищення інтенсивності росту рослин, формування великих листків і збільшення їх довговічності. У процесі вирощування капусти значну увагу слід приділяти збереженню листків від присипання землею та механічних пошкоджень під час проведення міжрядного обробітку, а також загибелі їх від надмірного затінення при збільшенні густоти рослин.

П. П. Кюз і В. А. Бризгалов зазначають, що розріджене розміщення рослин викликає надмірне нагрівання і підсушування ґрунту протягом дня та охолодження вночі, а також різка амплітуда коливань температури ґрунту негативно впливає на ріст і розвиток кореневої системи. У той же час надмірне зменшення площі живлення погіршує водний баланс рослин, створює дефіцит у забезпеченні їх поживними речовинами, а взаємне затінення погіршує умови для оптимального використання кожною рослиною сонячного світла.

Деякі вчені стверджують, що в перший період після висаджування капусти площа живлення не впливає на ріст і розвиток рослин. Проте на початку збирання головок зі збільшенням кількості рослин на гектарі спостерігається зменшення площі листків на одну рослину, але з розрахунку на гектар вона значно збільшується. Із збільшенням густоти розміщення розмір листкової поверхні на одну рослину зменшується не пропорційно кількості рослин на одиниці площі, а повільніше, що приводить до збільшення площі листкової поверхні рослин у загущених посадках.

Існує думка, що під час вирощування капусти, незалежно від зони, відстань між рослинами повинна знаходитись у межах від 30 до 50 см. Збільшення густоти розміщення рослин у рядках виправдане лише за достатнього забезпечення їх водою та доступними формами поживних речовин. Інші автори вважають, що для вирощування капусти савойської у весняно-літній період кращою схемою висаджування є 50-60x50 см, яка забезпечує врожайність на рівні 10,0-15,0 т/га.

Деякі вчені рекомендують розміщувати рослини капусти савойської за схемою 50x40 см, що дозволяє отримати ранній врожай з дещо меншими розмірами головок. Збільшення площі живлення рослин забезпечує одержання головок більшого розміру, але загальна маса врожаю при цьому знижується.

В. Ф. Рубін рекомендує площу живлення для капусти савойської у відкритому грунті 50x50 см. Таке розміщення рослин досить сприятливе для умов обмеженого та задовільного зволоження.

На практиці користуються рекомендаціями вчених щодо схеми розміщення капусти савойської відповідно до скоростиглості сорту. Чим скоростигліший сорт, тим меншу він утворює асиміляційну поверхню і тим більший приріст урожайності забезпечує загущення рослин на одиниці площі, але до певної межі. Так, Л. П. Тропинов (1985), А. А. Тулупова (1990) рекомендують схеми розміщення рослин для ранньостиглих сортів 70x30 см або 60x30 см, для пізньостиглих – 70x50 см. Середньопізні сорти капусти савойської висаджують за схеми 60x60 та 70x70 см.

За рекомендаціями Держагропрому колишнього СРСР схема розміщення рослин сорту Вертю 1340 повинна становити 70х50 см, з висаджуванням 28-30 тис. рослин на 1 га.

Для умов Росії вчені рекомендують такі схеми розміщення капусти савойської: для ранньостиглих сортів 70x35,40,50 см; для середньостиглих міжряддя – 70-60, у рядках – 40, 50, 60 і для пізньостиглих 70x60 см. Оптимальною щільністю висаджування рослин капусти вважається 30-32 шт. на 10 м2.

В умовах Великобританії на 1 м2 висаджують 3-4 рослини капусти савойської, що забезпечує найвищу врожайність головок і кращі умови для її збирання. Схема розміщення рослин повинна забезпечувати збільшення виходу високоякісної продукції. Так, іноземні вчені Heide O. M., (1970), Schneider A., (1976) рекомендують вирощувати капусту з густотою 3-4 шт на 1 м2.

Аналіз джерел літератури свідчить, що капусту савойську висаджують за такими схемами: скоростиглі сорти – міжряддя 70, 60, 50 см, в рядку 35,40,50 см; середньостиглі – міжряддя 60-70 см, у рядку 40-50 см; середньостиглі і пізньостиглі – міжряддя 70 см, між рослинами – 70-60 см. При зазначених площах живлення на 1 га висаджують розсади (в тис. шт.) скоростиглих сортів – 33-48, середньостиглих – 28-36, пізньостиглих – 20-25. Проте встановити і обґрунтувати оптимальну схему розміщення рослин капусти савойської для конкретних ґрунтово-кліматичних умов залежно від сорту є важливим і актуальним для подальшого збільшення обсягу виробництва товарної продукції та підвищення її якості.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: