Ботанічна характеристика та біологічні особливості рослин

Капуста червоноголова – Brassica capitata Lizg. var rubra належить до родини капустяні Brassicaceae Burnett, роду Brassica L.. За морфологічними і біологічними ознаками близька до капусти білоголової.

Капуста червоноголова – дворічна рослина. Цикл розвитку капусти складається з кількох етапів: проростання насіння і поява сходів, початковий ріст розетки і коренів, накопичення листкової маси і подальший розвиток кореневої системи, утворення продуктового органу і поява суцвіття, цвітіння, плодоутворення і достигання насіння.

Після проростання насіння на поверхні ґрунту з’являються два сім’ядольних листочки на короткій ніжці (підсім’ядольному коліні). У всіх капустяних рослин у сім’ядолях міститься багато олії. Сім’ядольні листочки майже однакові за розміром і мають обернено-серцеподібну форму, за забарвленням – червоно-фіолетові. Цю ознаку покладено в основу визначення видового складу капусти за сходами.

Насіння капусти за сприятливих умов проростає швидко, на 3-4-й день. Крупне насіння дає дружніші і сильніші сходи. На термін появи сходів впливає глибина загортання насіння. При глибшій сівбі поява сходів затримується. У фазі сім’ядолей починають формуватись бічні корені першого порядку. В цей період коренева система складається з головного кореня (довжина до 15 см) і 25-30 бічних розгалужень (завдовжки до 2 см).

На 7-й день після появи сходів рослини утворюють справжні листки і бічні корені другого порядку, довжина головного кореня – 24 см. При висаджуванні розсади залишається менша частина кореневої системи. Внаслідок порушення співвідношення між кореневою системою і листковою поверхнею відбувається затримка в рості рослин. Прискорення приживлюваності висадженої в поле розсади капусти досягають правильним обробітком ґрунту, забезпеченням рослин поживними речовинами і вологою.

Накопичення листкової маси і подальший розвиток кореневої системи характеризується інтенсивнішим ростом рослин і починається на 20-40-й день після висаджування. На цей час коренева система розростається в ширину до 60 см і рослини утворюють за п’ять діб від 1 до 5 листків.

Формування головки починається раніше, ніж листки розетки досягнуть максимального розміру. При досягненні 7-8 см в діаметрі вона набуває форму, характерну для сорту в технічній стиглості. В цій фазі верхні листки головки мають деякий блиск і змінюють забарвлення.

Рослини мають досить велику, добре розгалужену кореневу систему. За безрозсадної культури утворюється стрижневий корінь, за розсадної – мичкуватий. Підгортання вологою землею сприяє утворенню додаткових коренів.

У перший рік формується головка – розросла верхівкова брунька, в якій відкладаються поживні речовини. Форма її різноманітна: округла, плеската, округло-плеската, конічна, овальна. Формування її відбувається в результаті збільшення кількості листків у середині верхівкової бруньки, а також розростання зовнішніх і внутрішніх листків. Утворюється головка залежно від сорту 1,5-2,5 місяців. За цей період потовщується качан. На формування головок негативно впливає зміна погоди від сухої і жаркої до прохолодної і вологої. Саме за таких умов продовжується ріст внутрішніх листків продуктового органу, які припинили його за посушливої погоди. Головка розтріскується і втрачає свої товарні якості. Врожайність середньостиглих сортів 20-30 т/га, середньопізніх і пізньостиглих – 35-40 т/га.

На другий рік рослини утворюють розгалужене квітконосне стебло, квітки і насіння. Форма стебла буває циліндричною, веретеноподібною і розширено-веретеноподібною, частина його нижче головки називається зовнішнім качаном. Сорти з низьким (10-15 см) зовнішнім качаном більш пристосовані до легких, сухих піщаних ділянок, а з високим (більше 25 см) пристосовані до вологих торф’яних ґрунтів, де їх треба підгортати 1-2 рази. У пізньостиглих сортів капусти запас поживних речовин накопичується не тільки в головці, але і в більш розвиненому внутрішньому качані, що має велике значення для насінництва. Листки ліроподібні, неясноліроподібні і суцільні, на черешках завдовжки 4-25 см або сидячі, фіолетові, з різним відтінком за ступенем і характером пігментації. В перший рік вони розміщуються на стеблі скупчено, утворюючи розетку.

Пластинки листків від дрібних до дуже великих (20-60 см), від еліптичних до брунькоподібних. Поверхня пластинки плоска і різного ступеня увігнута або випукла. Черешки і головна жилка товсті, в окремих форм вони досягають ширини 4-7 см. Восковий наліт від сильного до слабкого, іноді відсутній. Він відіграє захисну роль проти ураження хворобами. Урожай капусти червоноголової визначається кількістю, площею листків і тривалістю їх життя, тому завдання технологічних заходів полягає у створенні умов для швидкого нарощування листкової частини і тривалому зберіганні його в активному стані.

Квітки капусти двостатеві, здебільшого середні за розміром. Пелюстки жовті, часто гофровані, зібрані у багатоквіткову китицю. Запилення перехресне і відбувається за допомогою комах, переважно бджіл. Сорти капусти червоноголової перезапилюються між собою та з іншими різновидностями капусти: брюссельською, савойською, цвітною, листковою, кольрабі. Але не схрещуються з пекінською, китайською, а також з ріпою, бруквою, редькою і дикими хрестоцвітими формами. Для збереження сортових якостей насіння потрібно дотримуватися просторової ізоляції не менше 2000 м на відкритій ділянці і 600 м – на захищеній.

Плід – двогніздий стручок завдовжки 8-13 см. За формою стручки циліндричні, приплюснуто-циліндричні і плоскі, гладенькі, слабо бугорчасті і бугорчасті. Насіння дрібне, кулясте, в діаметрі 2,0-2,5 мм. Достигле насіння темно-коричневе, блискуче. Маса 1000 насінин 1,2-4,8 г. Схожість його зберігається протягом 4-5 років. Розрізнити за зовнішнім виглядом насіння окремих видів, а тим більше сортів капусти неможливо. Також важко відокремити насіння капусти від насіння ріпаку, гірчиці, турнепсу. Встановити, яка культура висіяна, можна лише при з’явленні першого справжнього листка.

Отже, знання ботанічних і біологічних особливостей рослин капусти червоноголової, циклу життя від початку проростання насіння і до отримання насіння нового врожаю допоможе вдосконалити окремі елементи технології вирощування, які забезпечать підвищення врожайності товарної продукції.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: