Роль строків сівби та густоти рослин за різних схем розміщення у підвищенні врожайності

Величина та якість врожаю, терміни його надходження і лежкість продукції залежать від якості розсади і оптимальних строків її висаджування. Для цього важливо правильно вибрати строк сівби, тривалість світлового дня, температуру повітря, готовність ґрунту, знати період з’явлення шкідників і особливості кожного сорту та гібрида.

Технологія вирощування капусти червоноголової однакова з сортами відповідної групи стиглості білоголової. Найбільш поширений спосіб вирощування капусти – розсадний. Насіння висівають в парники, холодні або теплі розсадники. Якість розсади має вплив на рівень врожайності. Середньостиглі і середньопізні сорти капусти білоголової і червоноголової (при збиранні продукції в серпні-вересні) можна висівати з 20 квітня по 5 травня. Фахівці пояснюють – чим пізніше сіяти насіння, тим швидше росте розсада. Вік розсади (від сходів насіння до висаджування у відкритий ґрунт) має бути: у ранніх сортів – 45-50 діб, середніх – 30-35 та пізніх – 35-45 діб. Так, наприклад, для вирощування розсади в квітні потрібно 40-45 діб, а в травні вистачає 30 діб. Пізньостиглі сорти капусти рекомендують сіяти з 25 квітня по 10 травня. Сіють з розрахунком зібрати врожай в кінці вересня – на початку жовтня.

У господарствах, де культуру вирощують на великих площах, насіння краще висівати в 2-3 строки, через кожні 4-5 діб. У результаті розсада не переростає і подовжується період її висаджування.

Оптимальні строки висаджування розсади у відкритий ґрунт залежать від тривалості вегетаційного періоду сорту і призначення продукції. Доцільно її висаджувати в другій половині дня, оскільки за ніч рослини більше засвоюють вологи та краще приживаються. Розсада має бути міцна і здорова, з 4-5 справжніми листками.

Велике значення мають строки висаджування пізньостиглих зразків капусти. За ранніх строків наприкінці вегетації головки розтріскуються, що знижує товарні якості продукції. Запізнення з строками призводить до формування невеликих і нещільних головок, що значно зменшує врожайність.

Значні втрати капустяним рослинам наносять хвороби. Одним із шляхів зниження ураження капусти збудниками грибних і бактеріальних захворювань є пізніші строки висаджування розсади, які співпадають з періодом зниження життєвої активності основних шкідників. Дослідженнями С. В. Шульпекова встановлено, що за пізніших строків висаджування зменшується відсоток виходу рослин, уражених основними видами хвороб. О. Ю. Барабаш та О. Ю. Романюк під час вивчення оптимальних строків висаджування розсади капусти пізньостиглої дослідили, що рослини від пізніх строків висаджування були слабшими, мали менш розвинену кореневу систему і були менш стійкі проти хвороб. Метеорологічні умови сильно впливають на ріст і розвиток рослин, на сповільнення чи прискорення проходження окремих фаз росту і розвитку, що призводить до зниження врожаю і його якості. За ранніх строків висаджування рослини капусти утворювали більшу асиміляційну поверхню в зв’язку з оптимальними погодними умовами в період росту. Рекомендують висаджувати розсаду пізньостиглих сортів капусти в другій половині травня, оскільки червневі строки висаджування призводили до зменшення врожаю на 20 % і більше.

Кращими строками висаджування розсади пізньостиглих сортів та гібридів капусти червоноголової в центральних і західних районах країни є остання п’ятиденка травня – І декада червня. За дотримання таких строків, за даними ІОБ УААН, урожайність капусти білоголової становить 75,1-83,9 т/га. Запізнення з висаджуванням розсади на 7 діб знижує врожайність на 8,8; а на 28 діб – на 44,8 т/га. Розсаду капусти різних груп стиглості у Поліссі висаджують у перші декаді червня, в Лісостепу – наприкінці травня-перша декада червня, в Степу – у ІІ-ІІІ декаді червня.

Визначення оптимальних площ живлення рослин є одним з найважливіших чинників підвищення врожайності господарсько-цінної продукції. Відомо, що схеми розміщення рослин впливають на перебіг фаз росту і розвитку рослин, продуктивність та якість врожаю. У виробництві застосовують різні площі живлення, які залежать від особливостей сорту чи гібрида, від строків висаджування рослин та напряму використання продукції.

У питанні збільшення врожайності важливе місце відводиться підвищенню коефіцієнта використання рослинами сонячної радіації шляхом правильного розміщення рослин, збільшення маси листків, подовження терміну їх активного життя. Правильний вибір густоти і способу розміщення рослин забезпечує можливість уникнути втрати енергії на нагрівання ґрунту, який викликає порушення водообміну рослин. А умови водообміну, транспірації мають великий вплив на фотосинтез.

Біологічні особливості рослин обумовлюють оптимальну площу живлення, яка забезпечує високий вихід товарних головок. Капуста червоноголова відноситься до світловимогливих культур. Нестача світла відчувається за надмірної густоти рослин у відкритому ґрунті, тобто за обмежених площ живлення. В цьому випадку рослини формують дрібні нетоварні головки, щільність їх зменшується, а іноді вони взагалі не утворюються і, таким чином, знижується загальний вихід продукції. Слід забезпечувати оптимальні умови освітлення, тому під час висаджування розсади недоцільно її сильно загущувати. Використання на одній площі більшої кількості розсади затримує початок збирання першого врожаю, призводить до часткової або повної втрати переваг розсадного методу. За зменшення площ живлення відмічено зниження середньої маси головок, але збільшення загальної врожайності з одиниці площі. Відповідно якість продукції знижується, термін постачання відбувається у пізніші строки. Спостерігається тенденція до послаблення стійкості рослин проти хвороб і розтріскування головок. З. С. Васяєва вважає, що за пізніших строків висаджування для отримання вищого врожаю варто загущувати рослини в рядку.

Кількість рослин на гектарі залежить від сорту, ґрунтових умов і рівня технології вирощування. Серед групи капустяних особливості сорту відіграють важливу роль, порівняно з іншими овочевими культурами, оскільки існують вагомі сортові відмінності у розмірі рослин. Ступінь родючості ґрунту і застосування зрошення впливають на вибір площі живлення. Вона вважається найбільш ефективною, коли забезпечується максимальна врожайнійсть товарної продукції з одиниці площі. Оптимальною схемою висаджування для середньопізніх і пізньостиглих сортів з невеликою розеткою листків в умовах зрошення є 60×60, а при обмеженому зволоженні – 60×70 або 70×70 см.

Відповідно до рекомендацій Інституту овочівництва і баштанництва УААН та Інституту зрошуваного землеробства УААН капусту в Україні вирощують широкорядним способом з шириною міжрядь 70-90 см, чи стрічковим – за схемою 90+50×35-40 см. Висаджування капусти стрічковим способом дає можливість продовжити період міжрядного обробітку ґрунту, а також використовувати для збирання врожаю платформи і дворядні комбайни.

Враховуючи, що діаметр розетки листків у капусти червоноголової невеликий, відповідно і площа живлення рослин зменшується порівняно з капустою білоголовою. Відповідно відстань між рослинами при висаджуванні менша: для ранньостиглих – 35×40 см, середньостиглих – 50×50 та пізньостиглих – 50×60 см.

У визначенні схеми висаджування рослин капусти червоноголової вирішальними факторами є забезпечення оптимального розміщення рослин, отримання запланованої врожайності стандартних головок і застосування механізації від підготовки ґрунту до збирання врожаю. Ширина міжрядь, яка впливає на врожайність та можливості механізації технологічних процесів, є однією із основних технологічних параметрів, повинна бути узгоджена з параметрами технологічних комплексів машин: колія, ширина захвата, розміщення і розміри робочих органів машин. За даними деяких авторів, розсаду капусти червоноголової 35-40-денного віку висаджують з міжряддями 70 і відстанню між рослинами у рядку – 40-50 см. За таких площ живлення висаджують 28-36 тис. рослин на 1 га. Для пізньостиглих сортів рекомендують площу живлення 0,42-0,49 м2 з квадратним розміщенням рослин.

Інші дослідники рекомендують загущені відстані між рослинами в рядку – 30-35 см. Розсаду висаджують за схемою 70×30 см або 90×30-35 см. Загущення рослин у рядку впливає на строки надходження продукції. Зменшення відстані між рослинами може призвести до зниження врожайності та товарності головок.

О. С. Кружилин та З. М. Шведская стверджують, що вищу врожайність з гектара отримують не за розріджених схем, де великі листки витрачають багато поживних речовин на свій ріст, а за більш загущеного розміщення, де листки дрібніші і рано припиняють свій ріст та направляють всю продукцію фотосинтезу на ріст головок.

Визначення оптимальної схеми розміщення рослин залежить від зони вирощування, сортових особливостей, погодних умов року, комплексу технологічних заходів.

Аналіз джерел літератури свідчить, що питання вивчення впливу строків сівби та схем розміщення на ріст, розвиток рослин та врожайність капусти червоноголової є важливим і актуальним. Це потребує розробки нових та вдосконалення існуючих технологічних заходів її вирощування з метою встановлення оптимальних елементів технології вирощування з урахуванням особливостей сортів і гібридів різних груп стиглості та зональних умов Лісостепу України.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: