Важливим показником величини врожайності є площа листків. У групі середньостиглих зразків площа листкової поверхні залежно від сорту та гібрида коливалася від 1,20 до 1,54 м2/рослину, у середньопізніх від 1,61 до 1,80 м2/рослину та у пізньостиглих від 1,67 до 2,38 м2/рослину (табл. 15). Так, у середньому за три роки досліджень у середньостиглих сортозразків найбільшу площу листків сформував сорт Рубін – 1,54 м2/рослину, що на 0,21 м2/рослину перевищувало контрольний варіант. Найменша площа спостерігалась у гібрида Родео F1 – 1,20 м2/рослину. У середньопізніх сортів цей показник був найбільшим у сорту Калібос (1,80 м2/рослину) проти 1,61 м2/рослину у контролі (сорт Гако 741). Серед пізньостиглих форм найбільшу площу листків встановлено у гібрида Ауторо F1 – 2,07 м2/рослину, що більше на 0,34 м2/рослину, ніж у контролі. Найменшою площею листкової поверхні характеризувався сорт Мілана – 1,67 м2/рослину.
Площа листків з одного гектара залежала від площі листкової поверхні однієї рослини. Таким чином, вона зростала у сортів та гібридів, які мали більшу площу асиміляційної поверхні однієї рослини. Аналіз одержаних даних свідчить, що площа листків з одиниці площі залежно від групи стиглості була найбільшою у сортів Рубін – 44,1 тис. м2/га і Калібос – 51,4 тис. м2/га та гібрида Ауторо F1 – 59,2 тис. м2/га. Відповідно, найменшим цей показник на гектарі був у гібрида Родео F1 – 34,4 тис. м2/га, сорту Гако 741 – 46,1 тис. м2/га і Мілана – 47,7 тис. м2/га.
Сорт, гібрид | Площа листків | Продуктивність листків, т/тис. м2 | |||||||
м2/рослину | тис. м2/га | ||||||||
Середньостиглі | |||||||||
Олена – контроль | 1,33 | 38,0 | 0,89 | ||||||
Рубін | 1,54 | 44,1 | 0,96 | ||||||
Родео F1 | 1,20 | 34,4 | 0,90 | ||||||
Редма F1 | 1,38 | 39,3 | 0,87 | ||||||
Топаз | 1,46 | 41,6 | 0,87 | ||||||
Топарані | 1,28 | 36,6 | 0,92 | ||||||
Середньопізні | |||||||||
Гако 741 – контроль | 1,61 | 46,1 | 0,72 | ||||||
Калібос | 1,80 | 51,4 | 0,83 | ||||||
Дауеррот | 1,72 | 49,0 | 0,74 | ||||||
Кабеза негра | 1,66 | 47,3 | 0,73 | ||||||
Пізньостиглі | |||||||||
Роксі F1 – контроль | 1,73 | 49,4 | 0,58 | ||||||
Мілана | 1,67 | 47,7 | 0,57 | ||||||
Ауторо F1 | 2,07 | 59,2 | 1,22 | ||||||
Фуєго F1 | 2,00|57,1 | 0,68 | |||||||
Лангендейкер | 1,95 | 55,7 | 0,64 | ||||||
Лангендейкер ред | 1,83 | 52,3 | 0,64 | ||||||
Гранат | 1,90 | 54,2 | 0,65 | ||||||
Поздняя красавица | 1,85 | 52,9 | 0,63 | ||||||
Максілла | 1,77 | 50,6 | 0,65 |
Продуктивність листків – це відношення врожайності до площі листків з одного гектара. Встановлено, що у деяких сортів та гібридів із збільшенням площі асиміляційної поверхні листків продуктивність їх не підвищувалась, тобто за таких умов рослини нераціонально використовували надземну частину для формування врожайності. Наприклад, у групі середньостиглих рослин сорт Топаз, гібрид Редма F1 мали площу асиміляційної поверхні 41,6 та 39,3 тис. м2/га. Продуктивність листків у них була на рівні 0,87 т/тис. м2, а у сорту Топарані ці показники відповідно були 36,6 тис. м2/га і 0,97 т/тис. м2. Встановлено, що сорт Рубін мав найвищу продуктивність листків – 0,96 т/тис. м2, що більше за контроль на 0,07 т/тис. м2.
У середньопізніх рослин, навпаки, продуктивність листків збільшувалась разом із площею листків. Сорт Калібос характеризувався найвищою продуктивністю – 0,83 т/тис. м2, що перевищує контроль на 0,11 т/тис. м2. У решти сортів цей показник був на рівні 0,72-0,74 т/тис. м2.
Серед пізньостиглих рослин виділявся гібрид Ауторо F1, у якого продуктивність листків складала 1,22 т/тис. м2 проти 0,58 т/тис. м2 у контрольному варіанті. У більшості сортів цей показник становив 0,63-0,65 т/тис. м2.
Отже, на основі результатів досліджень встановлено, що площа листків та їх продуктивність обумовлені морфологічними і біологічними особливостями сорту чи гібрида. Підвищення продуктивності листків із збільшенням площі їхньої асиміляційної поверхні спостерігалось не у всіх рослин.