Біохімічний склад капусти залежить від сорту, погодних умов року, технології вирощування. Накопичення цукрів, вітаміну С і білка знижується у вологі роки, при дуже частих поливах і внесенні в ґрунт великих норм азотних добрив. Зниження температури підвищує вміст цукрів.
На утворення і накопичення вітаміну С впливає період вегетації, сонячна інсоляція, температура повітря і ґрунту. Так, рослина, яка розвивається на світлі, містить більше вітаміну С порівняно з рослиною, яка росте в затінених умовах. Вміст вітамінів змінюється залежно від сорту.
Під час вивчення сортименту капусти червоноголової встановлено, що біохімічний склад головок відрізнявся за роками і залежно від групи стиглості. Вивчення динаміки накопичення речовин у процесі росту показує різницю в кількісному вмісті за показниками, що досліджувалися (табл. 25).
На основі проведених досліджень встановлено, що у групі середньостиглих сортів та гібридів найбільше сухої речовини накопичував сорт Топарані – 9,40%. У гібрида Родео F1 і сорту Топаз він був на рівні 9,15 і 9,12% відповідно. Найменше сухої речовини містили гібрид Редма F1 – 8,76% та сорт Олена – 8,67%. Сорт Рубін за цим показником мав 8,89%.
Сорт Олена виділявся найбільшою здатністю до накопичення цукрів – 4,26%, а найменшою – сорт Топарані (3,62%). Проміжне положення займали сорт Топаз та гібрид Редма F1 – 3,97 і 3,88% відповідно. У сорту Рубін та гібрида Родео F1 вміст цукрів був на рівні 3,79 і 3,71% відповідно.
Сорт, гібрид | Вміст у головках | |||
сухої речовини,% | цукрів (сума),% | вітаміну С, мг/100 г | нітратів,* мг/кг | |
Олена – контроль | 8,67 | 4,26 | 41,16 | 254 |
Рубін | 8,89 | 3,79 | 44,33 | 239 |
Родео F1 | 9,15 | 3,71 | 36,70 | 270 |
Редма F1 | 8,76 | 3,88 | 43,09 | 225 |
Топаз | 9,12 | 3,97 | 35,90 | 259 |
Топарані | 9,40 | 3,62 | 38,87 | 247 |
Коливання вітаміну С відмічено від 35,90 мг/100 г у сорту Топаз до 44,33 мг/100 г у сорту Рубін. Гібрид Редма F1 і сорт Олена містили його у кількості 43,09 та 41,16 мг/100 г відповідно. Меншим накопиченням вітаміну С характеризувалися сорт Топарані – 38,87 мг/100 г та гібрид Родео F1 – 36,70 мг/100 г.
Усі сорти і гібриди середньостиглої групи накопичували нітратів значно менше за допустимі норми. Найменший вміст нітратів відмічено у гібрида Редма F1 – 225 мг/кг та найбільший – 273 мг/кг у Родео F1. У сортів Олена і Топаз – 259 і 254 мг/кг відповідно. Сорти Топарані і Рубін накопичували нітратів на рівні 247 та 239 мг/кг відповідно.
На основі аналізу одержаних даних встановлено, що у групі середньопізніх сортів капусти червоноголової вміст сухої речовини, цукрів, вітаміну С та нітратів змінювався залежно від сорту (табл. 26).
Сорт Гако 741 (контрольний варіант), містив найбільше сухої речовини – 9,75%. Сорти Кабеза негра і Дауеррот мали менше значення цього показника – 8,97 і 8,75% відповідно. Найнижчий вміст сухої речовини (8,13%) встановлено у сорту Калібос.
Більшим вмістом цукрів у середньопізніх сортів виділявся сорт Кабеза негра – 4,57%. Сорт Дауеррот містив 4,32% і наближався за цим показником до контролю – сорту Гако 741 – 4,21%. Найменше їх виявлено у сорту Калібос – 3,75%.
Сорт, гібрид | Вміст у головках | |||
сухої речовини,% | цукрів (сума),% | вітаміну С, мг/100 г | нітратів,* мг/кг | |
Гако 741 – контроль | 9,75 | 4,21 | 43,04 | 286 |
Калібос | 8,13 | 3,75 | 42,58 | 276 |
Дауеррот | 8,75 | 4,32 | 41,11 | 212 |
Кабеза негра | 8,97 | 4,57 | 47,63 | 216 |
Отримані дані свідчать, що найбільша кількість вітаміну С накопичувалась у сорту Кабеза негра – 47,63 мг/100 г, найменша – у Дауеррот – 41,11 мг/100 г. Проміжне значення за цим показником мали сорти Гако 741 і Калібос – 43,04 та 42,58 мг/100 г відповідно.
У цілому середньостиглі сорти капусти червоноголової накопичували нітратів менше від максимально допустимого рівня. Найбільшу їх кількість встановлено у сортів Гако 741 та Калібос – 286 та 276 мг/кг відповідно. Сорти Дауеррот і Кабеза негра містили нітратів менше на 74 і 70 мг/кг відповідно, порівняно з контрольним варіантом.
Експериментальні дані свідчать, що серед сортозразків пізньостиглої групи найбільший вміст сухої речовини спостерігався у сортів Поздняя красавица, Максілла та гібрида Роксі F1 – 9,95; 9,64 і 9,49% відповідно (табл. 27). Дещо менше накопичували її гібриди Ауторо F1, Фуєго F1 та сорт Мілана – 9,29; 9,12 і 8,96% відповідно. Сорти Лангендейкер, Лангендейкер ред і Гранат мали найменшу кількість сухої речовини – 8,73-8,28%. У цілому слід зазначити, що всі пізньостиглі сорти і гібриди капусти червоноголової мають високий вміст сухої речовини.
Сорт, гібрид | Вміст у головках | |||
сухої речовини,% | цукрів (сума),% | вітаміну С, мг/100 г | нітратів,* мг/кг | |
Роксі F1 – контроль | 9,49 | 4,79 | 45,64 | 293 |
Мілана | 8,96 | 4,70 | 47,44 | 280 |
Ауторо F1 | 9,29 | 4,95 | 48,10 | 250 |
Фуєго F1 | 9,12 | 4,88 | 44,57 | 235 |
Лангендейкер | 8,73 | 4,42 | 43,53 | 224 |
Лангендейкер ред | 8,51 | 3,81 | 45,02 | 209 |
Гранат | 8,28 | 3,86 | 49,45 | 272 |
Поздняя красавица | 9,95 | 3,94 | 50,76 | 262 |
Максілла | 9,64 | 5,26 | 42,60 | 285 |
Порівнюючи сорти і гібриди за вмістом цукрів, слід зазначити, що найбільше його відмічено у сорту Максілла – 5,26%, дещо менше – у гібридів Ауторо F1 та Фуєго F1 – 4,95 і 4,88%. У сорту Мілана та гібрида Роксі F1 вміст цукрів був у межах 4,70-4,79%. Сорт Лангендейкер відмічався меншою здатністю до їх накопичення (4,43%). Найменше цукрів містили сорти Лангендейкер ред, Гранат і Поздняя красавица – 3,81-3,94% відповідно.
Найбільшу кількість вітаміну С серед сортименту капусти червоноголової виявлено у групі пізньостиглих рослин, але і в її межах були відмінності між сортами і гібридами – від 50,76 до 42,60 мг/100 г. Так, найбільше його накопичували його сорти Поздняя красавица і Гранат – 50,76 і 49,45 мг/100 г. Дещо менші показники отримано у гібрида Ауторо F1 і сорту Мілана – 48,10 і 47,44 мг/100 г. У сорту Лангендейкер ред та гібрида Роксі F1 він коливався в межах 45,02–45,64 мг/100 г. Найменше вітаміну С містили сорти Максілла (42,60 мг/100 г) і Лангендейкер (43,53 мг/100 г). Вища здатність до утворення даного вітаміну спостерігалась у гібрида Фуєго F1 – 44,57 мг/100 г.
Отримані дані свідчать, що вміст нітратів у пізньостиглих сортів та гібридів був значно нижчий від гранично допустимої норми і коливався від 209 до 293 мг/кг. Більшу кількість їх накопичували гібрид Роксі F1 – 293 мг/кг і сорти Максілла та Мілана – 285, 280 мг/кг відповідно. Сорти Лангендейкер ред, Лангендейкер і гібрид Фуєго F1 містили цей показник в межах 209-235 мг/кг, тобто дані зразки відзначались найменшою кількістю нітратів. Проміжне місце займав гібрид Ауторо F1 – 250 мг/кг. У сортів Поздняя красавица і Гранат нітрати були на рівні 262 і 272 мг/кг відповідно.
Вивчення сортового різноманіття капусти червоноголової дозволило виділити зразки з високим вмістом біохімічних компонентів. Найбільші відхилення за вмістом окреми показників відмічено серед сортів та гібридів, які відрізнялись за скоростиглістю. Сортові відмінності переважно визначались тривалістю вегетаційного періоду. Так, менший вміст сухої речовини, цукрів та вітаміну С спостерігався, як правило, у скоростиглих зразків, вищі – у пізньостиглих. Отримані дані за тенденцією накопичення біохімічного складу головками капусти червоноголової в межах різних груп стиглості узгоджується з даними З. Е. Болотової. Встановлено, що сортимент капусти червоноголової містив різну кількість нітратів. Використання сортів та гібридів, яким генетично властиво накопичувати менше нітратів, є однією із можливостей зниження їх у продукції.