Вирощування розсади

Капусту червоноголову можна вирощувати розсадним і безрозсадним способами. У виробництві застосовують переважно розсадний. За такого способу витрачається менше насіння, відбирається якісна розсада, забезпечується раніше надходження свіжої продукції. Розсаду середньопізніх і пізньостиглих сортів та гібридів, 50 % середньостиглих вирощують у відкритих (холодних) розсадниках.

За невеликих обсягів виробництва свіжої продукції виготовлюють гряди 1-1,2 м завширшки, довжина – довільна, але не більше 20-25 м для зручності поливання. Восени на цю ділянку вносять органічні добрива (гній 60-80 т/га, перегній 30-40 т/га) і мінеральні (суперфосфат 500 кг/га, калійна сіль – 250-300 кг/га) добрива (крім азотних, їх додають навесні). У районах недостатнього зволоження всі види мінеральних добрив вносять навесні під культивацію. Ґрунти утримують у чистому від бур’янів і розпушеному стані.

Навесні проводять боронування зябу, культивації з боронуванням кількість яких залежить від строків сівби насіння. Строки сівби визначаються тривалістю вегетаційного періоду сортів і гібридів і часом настання технічної стиглості. У центральній частині Лісостепу і Поліссі це припадає на третю декаду квітня. Сівбу починають із середньостиглих сортозразків, закінчують пізньостиглими.

Норма висіву насіння 0,3-0,5 кг/га, глибина загортання 2,5-3,0 см з відстанню між рядками 10 см. Після завершення сівби гряди поливають, а посів мульчують просіяним перегноєм шаром 0,5-1,0 см. Організовують щоденний полив гряд.

Сходи з’являються через 4-6 діб залежно від посівних якостей насіння і своєчасності поливання. Після появи сходів грунт розпушують, цей захід виконують після кожного зволоження або через одне-два. У фазі формування другого справжнього листка сіянці проріджують, залишаючи їх у рядку на відстані 2-3 см. Після цього рослини підсипають перегноєм, щоб вони не вилягали і мали додаткову поживу.

Для запобігання пошкодження сходів хрестоцвітою блішкою їх обпилюють попелом або тютюновим пилом. За масового поширення шкідника рослини захищають хімічною обробкою дозволеними препаратами.

За недостатнього внесення добрив під гряди восени у фазі утворення третього-четвертого справжнього листка розсаду підживлюють. Перше підживлення проводять розчином: 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату, 10 г сірчанокислого калію на 1 м2 площі. Друге підживлення – через 10-15 діб після першого, з розрахунку 30 г аміачної селітри, 60 г суперфосфату, 20 г сірчанокислого калію. Можна застосовувати складні мінеральні добрива.

Під час вирощування розсади у відкритих розсадниках рослини регулярно поливають, не допускаючи пересихання ґрунту, розпушують грунт у міжряддях, видаляють бур’яни. Хімічні засоби боротьби з бур’янами, тобто внесення гербіцидів, проводять і восени, і під час вирощування розсади. Постійно стежать за розповсюдженням шкідників.

За умови своєчасного проведення всіх технологічних заходів розсада готова до висаджування через 35-45 діб.

Перед висаджуванням у відкритий грунт розсаду звечора поливають, а ранком наступного дня виривають чи викопують її, видаляючи слабкі рослини. Перевозять розсаду в поле у день вибирання.

На великих площах насіння висівають у відкриті розсадники сівалками. Норма висіву насіння 18-20 кг/га, за умови застосування сівалок точного висіву норму зменшують. У жарких посушливих умовах перед сівбою грунт поливають. До і після сівби проводять коткування. Для боротьби з бур’янами вносять гербіциди. Особливу увагу приділяють захисту рослин від хрестоцвітої блішки.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: