Конюшину в Україні пошкоджують понад 100 видів різних комах, павутинний кліщ та ряд видів слимаків. Серед комах твердокрилі становлять (переважно різні види довгоносиків) 45,7%, лускокрилі — 27,6, двокрилі — 6,7, напівтвердокрилі — 6,7, рівнокрилі хоботні — 4,8, прямокрилі — 3,8, трипси — 2,8 та. перетинчастокрилі — 1,9%. Основними з них є 29 видів, з яких 10 видів належать до спеціалізованих шкідників, де домінують довгоносики з родів Apion, Phytonomus, Sitona і один вид з ряду перетинчастокрилих (Bruchophagus gibbus Boh). Головні шкідники конюшини найбільш поширені і численні у лісостеповій зоні.
Сходи і молоді відростаючі рослини пошкоджують бульбочкові довгоносики, довгоносики-стеблоїди, листоїди-фітономуси, горохова попелиця, ряд видів підгризаючих совок. Під час розвитку генеративних органів шкодять трипси і клопи: лучні та щитники, павутинний кліщ, ряд видів апіонів (жуки і личинки), гусениці листогризучих совок, лучного метелика.
У посушливі роки великої шкоди завдають сисні шкідники: павутинний кліщ, клопи-сліпняки, клопи-щитники, а у вологі — листогризучі совки (с-чорна, гамма, капустяна, люцернова та ін.), жуки: малий конюшинний листовий довгоносик (Phytonomus nigrirostris F.), конюшинний фітономус (Ph. meles F.).
Найбільш поширені види шкідників конюшини та характер пошкоджень ними наведені в таблиці.
| Шкідники | Період пошкодження, фаза рослин | Шкодочинна стадія. Характер пошкодження | Поріг шкодочинності |
| Горохова попелиця Acyrthosiphon pisum Harr. | Квітень — перша половина липня, відростаючі рослини першого та другого укосів | Імаго, личинка висисають соки з листків, пагонів, стебел, квіточок. При великій чисельності рослини в`януть, затримується їх розвиток, іноді посіви гинуть. Є перенощиками вірусних хвороб | 80-100 особин імаго на 100 помахів у період відростання — цвітіння |
| Клоп трав`яний Lygus rugulipennis Popp. | Квітень — липень — перша половина серпня | Імаго, личинка висисають соки з усіх соковитих частин рослин, особливо з генеративних органів першого та другого укосів конюшини. Можуть пошкоджувати стигле насіння, знижують його посівну якість | 15-20 особин на 100 помахів у період бутонізації — цвітіння |
| Клоп польовий Lygus pratensis L. | Те саме | Те саме | Те саме |
| Малий конюшинний листовий довгоносик Phytonomus nigrirostris F. | Травень—жовтень (перший і другий укоси) | Жуки пошкоджують листки, верхівки стебел. Личинки — суцвіття, листок (бутони і квітки) | 5-8 особин на 1м² у період відростання, стеблування |
| Конюшинний фітономус Ph. meles F. | Те саме | Те саме | Те саме |
| Сірий фітономус Ph. murinus F. | Те саме | Те саме | Те саме |
| Сірий (буряковий) довгоносик Tanymecus palliatus F. | Квітень — травень (перший укіс) | Жук пошкоджує сім`ядолі та листки, часто повністю знищує сходи | Те саме |
| Бульбочкові довгоносики: смугастий Sitona lineatus L. щетинистий Sitona crinitus Herbst. | Кінець березня- — квітень, сходи, відростання рослин першого укосу | Імаго пошкоджують сходи і листки, обгризаючи відростаючу конюшину. Найбільш небезпечні для сходів, іноді призводять до їх загибелі | 5-8 особин на 1м² у період сходів, відростання |
| Конюшинні насіннєїдии - аніони Apion apricans Herbst. | Квітень — червень, стеблування—цвітіння (перший укіс) | Жуки, личинки. Жуки у період утворення 3-5 листків вигризають невеличкі отвори у них. Личинки пошкоджують бруньки, пізніше живляться бутонами і квіточками та пошкоджують зав`язь у головці конюшини. Одна личинка знищує 5-11 зав`язей | 12 жуків на 100 помахів |
| Конюшинні насіннєїдии - аніони Apion aestivum Germ. | Липень — початок серпня, бутонізація— цвітіння (другий укіс) | Жуки пошкоджують відростаючі листочки, спричиняючи затримку розвитку. На двоукісній конюшині заселеність головок личинками збільшується і становить 80-90% | чи 1 м² у фазі бутонізації |
| Конюшинний насіннєїд (конюшинна товстоніжка) Bruchophagus gibbus Boh. | Кінець червня — серпень (на першому і другому укосах) | Личинка знищує насіння | 20-30 особин імаго на 100 помахів у кінці цвітіння — плодоутворення |
| Конюшинний трипс Haplothrips niger Osborn. | Травень (перший укіс), липень (другий укіс), бутонізація — цвітіння | Імаго, личинка пошкоджують суцвіття (висисають соки з зав`язей), обмежують розвиток рослин, знижують посівну якість насіння, а при сильному пошкодженні насіння не утворюється. На насінниках другого укосу зниження урожаю може бути дуже значним. Є перенощиком вірусних захворювань | Те саме |
| Совка люцернова Chloridea viriplaca Hfn. | Червень — жовтень (перший і другий укоси) | Гусінь пошкоджує листки, стебла, квітки, зав язь. Іноді повністю знищує посіви (лучний метелик). Засмічують екскрементами зелену масу, шо призводить до захворювання тварин, знижують якість кормів | Люцернова совка: 30-40 особин на 100 помахів на початку цвітіння та 15-20 — у період плодоутворення |
| Совка капустяна Mamestra brassicae L. Совка гамма Autographa gamma L. Совка с-чорне Xestia c-nigrum L. Совка конюшинна Discestra trifolii Hfn. Лучний метелик Margaritia sticticalis L. Tetranychus urticae Koch. | Травень — серпень (перший, другий укоси) | Імаго, личинка пошкоджують листки, голівки, суцвіття, обплітаючи їх густим павутинням. Пошкоджене листя жовтіє, засихає, обпадає. Значно знижує вегетативну масу, посівну якість насіння (щуплість, легковагість), при ранньому дуже сильному пошкодженні — повна загибель рослини | 10 особин на 1 м² у період відростання |