Маса, врожайність та вихід товарних головок

Одним із вирішальних факторів підвищення врожайності капусти червоноголової за рахунок збільшення маси головок є оптимальний строк сівби насіння, який забезпечує найсприятливіші умови для росту і розвитку рослин.

На основі аналізу трирічних даних встановлено, що у середньостиглого сорту Олена найбільша маса головки формувалася за першого та другого строків сівби – 1,22 і 1,21 кг відповідно проти контрольного варіанта – 1,12 кг (табл. 43). Найменші продуктові органи утворювалися за використання останнього строку сівби – 1,05 кг.

Порівнюючи середню масу головок у групі пізньостиглих рослин, слід зазначити, що гібрид Ауторо F1 відрізнявся вдвічі більшою масою головки порівняно з гібридом Роксі F1 (табл. 44). Ця відмінність пояснюється генетичною особливістю рослин даних гібридів.

Так, у гібрида Ауторо F1 маса головки була найвищою за першого строку – 2,62 кг проти 2,35 кг у контролі. Дещо менші головки сформувалися в другому варіанті – 2,52 кг. Продуктовий орган у рослин, насіння яких висівали 5 травня, мав найнижчу масу (2,18 кг).

У гібрида Роксі F1 найвища маса продуктового органу була сформована за сівби 20 квітня – 1,12 кг. Різниця між другим строком і контролем була несуттєвою і маса головки становила 1,06 і 0,96 кг відповідно. Найменші головки (0,92 кг) одержано в останньому варіанті.

Одним із найважливіших господарсько-цінних показників капусти червоноголової, який свідчить про перевагу одного строку сівби насіння над іншим є врожайність. За період 2006-2008 рр. досліджувані сортозразки залежно від строків сівби показали різний рівень урожайності.

Отримані трирічні експериментальні дані свідчать, що у середньостиглого сорту Олена найвищу врожайність одержано за сівби насіння 20 і 25 квітня – 35,7 і 34,5 т/га, що більше за контрольний варіант (30,6 т/га) на 5,1 та 3,9 т/га (табл. 45). Найнижча врожайність була за останнього строку сівби (5 травня) – 29,7 т/га.

Товарність продукції була найвищою за сівби насіння 20 квітня – 89 %. За другого строку сівби одержано товарність на рівні контрольного варіанту – 87 %, що становить несуттєву різницю порівняно з першим строком сівби. Останній строк характеризувався найменшим показником (86 %).

У пізньостиглих гібридів також проявляється залежність між строками сівби і основними господарськими ознаками (табл. 46). Так, гібрид Ауторо F1 найвищу врожайність мав за сівби насіння 20 квітня – 75,2 т/га, що більше за контроль (68,1 т/га) на 7,1 т/га. Дещо меншу врожайність одержано за сівби 25 квітня – 72,8 т/га. За травневого строку сівби врожайність капусти червоноголової у досліді знижувалася до 64,3 т/га і була нижчою за контроль на 3,8 т/га, проте залишалась при цьому достатньо високою.

У гібрида Роксі F1 перший строк сівби також забезпечував найвищу врожайність – 33,4 т/га, що на 6,0 т/га більше порівняно з контрольним варіантом (30 квітня). За кожного наступного строку сівби поступово зменшувалась урожайність: до 30,3 т/га за другого строку та до 26,2 т/га за сівби 5 травня проти 27,4 т/га у контролі.

Товарність головок капусти червоноголової у гібрида Ауторо F1 була досить високою незалежно від строків сівби і становила 99-97 %. У гібрида Роксі F1 товарність вирощеної продукції за сівби 20 і 25 квітня була найвищою і становила 97 %. Останній строк сівби та контрольний варіант характеризувались найменшим виходом товарної продукції на рівні 90-92 % відповідно. За даних строків сівби спостерігалось найбільше неповністю сформованих головок.

За результатами досліджень найвищу врожайність одержано у середньостиглого сорту Олена за сівби 20-25 квітня – 35,7 і 34,5 т/га проти 30,6 т/га у контролі. Серед пізньостиглих гібридів Ауторо F1 та Роксі F1 за сівби 20 квітня урожайність становила 75,2 і 33,4 т/га, що на 7,1 і 6,0 т/га більше порівняно з контрольним варіантом. Отже, правильний вибір оптимального строку сівби підвищує врожайність.