Ріст і розвиток рослин. Площа листкової поверхні

Ріст і розвиток рослин

Аналіз отриманих результатів досліджень показав, що залежно від групи стиглості та схем розміщення рослини капусти червоноголової починали по-різному формувати головки, а, отже, і строки настання масової технічної стиглості відрізнялися між варіантами (табл. 47).

Таблиця 47. Проходження фенологічних фаз росту і розвитку рослин капусти червоноголової залежно від схеми розміщення та площі живлення
Схема розміщення рослин, смПлоща живлення, м2Формування головокТехнічна стиглість головок
початокмасовепочатокмасова
Сорт Олена
70x60 – контроль0,4220.0727.074.0910.09
70x500,3524.0731.076.0912.09
70x400,2827.073.089.0916.09
70x300,2130.078.0813.0920.09
Ауторо F1
70x60 – контроль0,425.0811.081.1010.10
70x500,357.0814.083.1013.10
70x400,2811.0819.086.1016.10
70x300,2114.0821.089.1018.10

У перший місяць після висаджування рослин не спостерігалось суттєвої різниці у фазах росту і розвитку рослин залежно від схеми розміщення. Відмінності встановлені у фазі формування головок. У середньостиглого сорту Олена відмічено найраніше формування головки за схеми 70x60 см – 20 липня. На 4 доби пізніше (24 липня) вона утворювалась за схеми 70x50 см. Схема висаджування 70x40 см забезпечила формування головки 27 липня. За розміщення рослин 70x30 см ця фаза наступала 30 липня, що на 10 діб пізніше порівняно з контролем.

Аналіз даних свідчить, що при вирощуванні пізньостиглого гібрида капусти червоноголової Ауторо F1 за різних схем розміщення рослин також виявлено відмінності у формуванні головки. Найраніше вона утворювалась у варіанті 70x60 см – 5 серпня. За розміщення рослин 70x50 см її формування відбувалось 7 серпня, 70x40 см – 11 серпня. Схема 70x30 см забезпечила найпізніше настання цієї фази – 14 серпня, що довше на 9 діб порівняно з контрольним варіантом.

Аналогічна закономірність простежувалась і за набуттям головкою технічної стиглості. У рослин середньостиглого сорту Олена за схеми 70x60 см настання масової технічної стиглості відмічено 10 вересня. При вирощуванні капусти червоноголової за схемою 70x50 см вона наступала на 2 доби пізніше (12 вересня). За умови зменшення відстані між рослинами до 40 см ця фаза спостерігалась 16 вересня, до 30 см – 20 вересня, що на 6 і 10 діб пізніше за контроль.

Масова технічна стиглість у пізньостиглого гібрида Ауторо F1 за розміщення рослин 70x60 см (контроль) наставала 10 жовтня. Схеми 70x50 і 70x40 см забезпечили достигання головок 13 та 16 жовтня, що пізніше на 3 та 6 діб порівняно до контрольної схеми вирощування. У рослин, які були розміщені за схемою 70x30 см, технічну стиглість відмічено 18 жовтня – на 10 діб пізніше, ніж у контролі.

Отже, за розріджених схем розміщення рослин фази росту і розвитку середньостиглого сорту Олена і пізньостиглого гібрида Ауторо F1 проходили швидше порівняно із загущеними.

Площа листкової поверхні

Оскільки капуста червоноголова відноситься до світловимогливих рослин, особливу увагу слід приділяти їх площі живлення. Визначення оптимальних схем розміщення рослин дозволить отримати вищі показники продуктивності листків, за рахунок більшої площі асиміляційної поверхні і відповідно вищого рівня врожайності. Отож, слід забезпечувати оптимальні умови освітлення.

На основі результатів досліджень встановлено, що розмір площі листків у середньостиглого сорту Олена і пізньостиглого гібрида Ауторо F1 значно змінювався залежно від схеми розміщення рослин та їх площі живлення (табл. 48).

Встановлено, що зміна густоти рослин впливала на формування площі листків. У сорту Олена найбільшу їх асиміляційну поверхню з однієї рослини отримано за розрідженого розміщення рослин – 70x60 см – 1,41 м2. Проте сумарна площа листків на гектарі була найменшою – 33,5 тис. м2, оскільки густота рослин була 23,8 тис. шт./га.

Схема розміщення рослин 70x50 см забезпечувала площу листкової поверхні з рослини 1,32 м2, сумарна площа листків на гектарі збільшувалась і становила 37,8 тис. м2. Дещо нижчий цей показник з однієї рослини був за розміщення рослин 70 х 40 см – 1,25 м2. Щодо поверхні листків з одиниці площі спостерігалось її підвищення (44,6 тис. м2) за рахунок більшої густоти рослин – 35,7 тис. шт./га.

Таблиця 48. Площа листків капусти червоноголової залежно від схеми розміщення рослин
Схема розміщення рослин, смКількість рослин, тис. шт./гаПлоща листків
однієї рослини, м2на 1 га, тис. м2
рік досліджень
200620072008середнє200620072008середнє
Сорт Олена
70x60 – контроль23,81,411,381,431,4133,632,834,033,5
70x5028,61,331,301,341,3238,037,238,337,8
70x4035,71,251,231,271,2544,643,945,344,6
70x3047,61,201,191,211,2057,156,657,657,1
Ауторо F1
70x60 – контроль23,82,512,482,532,5159,759,0|60,259,6
70x5028,62,432,372,392,4069,567,868,468,6
70x4035,72,202,102,162,1578,575,077,176,9
70x3047,62,052,032,092,0697,696,699,597,9

Із збільшенням кількості рослин до 47,6 тис. шт./га (схема висаджування 70x30 см) листкова поверхня однієї рослини зменшувалася і складала 1,20 м2. Відповідно, площа листків з одиниці площі мала найвищі показники – 57,1 тис. м2 у зв’язку із загущенням рослин.

Гібрид Ауторо F1 характеризувався більшою площею листків як з однієї рослини, так і з одного гектара. Встановлено аналогічну закономірність, як і в сорту Олена, щодо формування асиміляційної поверхні. Так, за схеми розміщення 70x60 см (контроль) площа листків була найбільшою і становила 2,51 м2 з однієї рослини. Проте за такої схеми висаджування цей показник з одиниці площі був найменшим – 59,7 тис. м2, оскільки густота рослин за розрідженого розміщення становила 23,8 шт./га, що майже вдвічі менше порівняно з загущеною схемою.

За розміщення рослин 70x50 см площа листків однієї рослини була дещо меншою – 2,40 м2, з одного гектара показник збільшувався за рахунок більшої кількості рослин – 68,6 тис. м2. Схема висаджування 70x40 см забезпечила листкову поверхню з однієї рослини – 2,15 м2.

Найменшу листкову поверхню отримано за загущеної схеми 70x30 см – 2,06 м2. У цьому випадку зменшувалася площа живлення кожної рослини, листки формувалися меншого розміру і це призводило до зменшення показника. Однак, листкова поверхня з одиниці площі була найбільшою за рахунок більшої кількості рослин (47,6 тис. м2.).

Аналіз трирічних результатів досліджень дозволив встановити загальну закономірність – за розріджених схем розміщення збільшується листкова поверхня однієї рослини, але зменшується площа листків на одному гектарі у зв’язку з меншою кількістю рослин. При загущених схемах відмічено протилежну закономірність – чим менша відстань в рядку, тим менша площа листкової поверхні однієї рослини, але при цьому збільшується площа листків з одиниці площі.

Отже, найбільшу площу листків однієї рослини у сорту Олена і гібрида Ауторо F1 встановлено за схеми розміщення 70x60 см – 1,41 і 2,51 м2, мінімальна – за загущеної схеми 70x30 см – 1,20 і 2,06 м2 відповідно. Проте, враховуючи більшу кількість рослин при загущених схемах розміщення, за площею листків з 1 га перевага була на їх боці порівняно з розрідженими.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: