Динаміка наростання листків та продуктових органів

Спостереження за формуванням листків у капусти червоноголової показали, що більша кількість їх утворювалася за розрідженого розміщення рослин (70x60, 70x50 см), оскільки за таких умов на кожну рослину припадала більша площа живлення. Також слід зазначити, що за даних схем вони швидше розвивались і інтенсивніше наростали. Ця закономірність не залежала від сорту чи гібрида.

У другій декаді липня найбільшу кількість листків у середньостиглого сорту капусти червоноголової Олена відмічено у контрольному варіанті (70x60 см) – 15 шт. (табл. 49). За схем 70x50 і 70x40 см їх нараховувалось по 14 шт. Найменше листків утворювалось за розміщення рослин 70x30 см – 13 шт. Через декаду, 30 липня, у перших двох варіантах цей показник був на рівні 18 шт. При загущенні рослин в рядку до 40 і 30 см їх було 17 і 16 шт.

Таблиця 49. Динаміка наростання листків у середньостиглого сорту Олена залежно від схеми розміщення рослин
Схема розміщення рослин, смКількість листків на рослині, шт.
Дата
20.0730.0710.0820.0830.0810.0920.09
70x60 – контроль1518212120 19
70x5014182020191717
70x4014171920191716
70x3013161819181715

На кінець першої декади серпня зафіксовано максимальну кількість листків за весь вегетаційний період за схем розміщення рослин 70x60 і 70x50 см – 21 і 20 шт. Схеми 70x40 і 70x30 см забезпечували найбільшу їх кількість (20 і 19 шт. відповідно) у кінці другої декади серпня, тобто на 10 діб пізніше, ніж у контролі.

У подальшому спостерігалось поступове зниження інтенсивності наростання листків. Станом на 30 серпня найбільшу їх кількість забезпечувала схема 70x60 см – 20 шт., у варіантах 70x50 і 70x40 см цей показник був на рівні 19 шт., найменше їх відмічено за схеми 70x30 см – 18 шт.

На 10 вересня за схеми розміщення 70x60 см нараховувалось найбільше листків – 19 шт. У всіх інших варіантах їх було по 17 шт. Станом на 20 вересня у контролі (70x60 см) не проводили спостережень за динамікою наростання листків, оскільки було зібрано врожай. За схеми 70x50 см їх зафіксовано у кількості 17 шт. При загущенні у рядку до 40 і 30 см рослини мали найменше листків – по 16 і 15 шт. відповідно.

Отже, рослини середньостиглого сорту Олена протягом вегетаційного періоду утворювали найбільшу кількість листків за розріджених схем – 70x60 і 70x50 см. При загущених схемах 70x40 і 70x30 см листки формувались повільніше і у меншій кількості.

На основі експериментальних досліджень встановлено, що у пізньостиглого гібрида капусти червоноголової Ауторо F1 найбільше листків у кінці третьої декади липня нараховувалось у контролі – 19 шт. (табл. 50).

За схеми розміщення 70x50 см їх було 18 шт. У варіанті 70x40 см листків формувалось у кількості 17 шт. Найменше їх утворювали рослини за схеми 70x30 см – 15 шт. На 10 серпня за розріджених схем цей показник був на рівні 21 шт. Загущені схеми не сприяли більшому наростанню листків порівняно з контролем.

У кінці другої декади серпня перші два варіанти мали 24 і 23 листка відповідно, інші схеми забезпечували по 20 шт. Станом на 30 серпня рослини за розміщення 70x60 і 70x50 см формували найбільшу кількість листків протягом вегетаційного періоду – 26 і 25 шт. відповідно. При загущених схемах 70x40 і 70x30 см максимальна їх кількість, а саме 21 і 20 шт., спостерігалась через декаду (10 вересня). Тобто, схеми розміщення впливають на швидкість росту і розвитку листків.

Таблиця 50. Динаміка наростання листків у пізньостиглого гібрида Ауторо F1 залежно від схеми розміщення рослин
Схема розміщення рослин, смКількість листків на рослині, шт.
Дата
30.0710.0820.0830.0810.0920.0930.0910.1015.10
Ауторо F1
70x60 – контроль1921242624232119
70x501821232523222018
70x40171920212221191717
70x30151720202121191716

Надалі кількість листків на рослинах почала зменшуватися. Станом на 20 вересня найбільше їх зафіксовано за збільшення відстані між рослинами в рядку до 60 см – 23 шт. За схеми 70x50 см – 22 шт. При загущенні рослин у рядку до 40 і 30 см їх нараховувалось по 21 шт.

На 30 вересня за схеми розміщення 70x60 см кількість листків була найбільшою і становила 21 шт., за схеми 70x50 см – 20 шт. Найменше їх спостерігалось у двох останніх варіантах (70x40-30 см) – по 19 шт.

На кінець першої декади жовтня за схем 70x60 і 70x50 см рослини за цим показником мали по 19 і 18 шт. відповідно. Тенденція щодо зменшення кількості листків за використання загущених схем збереглась. Так, у цих варіантах їх нараховувалось по 17 шт.

Станом на 15жовтня за розріджених схем розміщення головки вже набули масової технічної стиглості і тому було припинено облік наростання листків. За схеми 70x40 см їх зафіксовано у кількості 17 шт., за схеми 70x30 см – 16 шт.

Таким чином, дослідження з впливу схем розміщення рослин показали, що при загущенні рослин у рядку до 40 і 30 см кількість листків зменшується відповідно на 2 і 3 шт. порівняно з контрольним варіантом.

У процесі вивчення впливу схем розміщення на ріст і розвиток рослин встановлено, що площа живлення впливала на динаміку наростання головок та їх розмір.

У середньостиглого сорту капусти червоноголової Олена станом на 30 липня відмічено формування головок у всіх варіантах (табл. 51).

Таблиця 51. Динаміка наростання головки у середньостиглого сорту Олена залежно від схеми розміщення рослин
Схема розміщення рослин, смКількість рослин, тис. шт./гаДіаметр головки, см
Дата
30.0710.0820.0830.0810.0920.09
70x60 – контроль23,85,58,111,512,913,4
70x5028,64,87,210,711,412,512,6
70x4035,74,56,98,310,311,812,2
70x3047,64,36,68,09,911,411,8

У кінці першої декади серпня найбільші за розміром головки мали рослини за більшої відстані між рослинами у рядку – 8,1 см, за схеми 70x50 – 7,2 см. Розміщення за схемами 70x40 і 70x30 см призводило до зменшення діаметру продуктового органу – 6,9 і 6,6 см відповідно.

На 20 серпня схеми 70x60 і 70x50 см забезпечували утворення головок діаметром 11,5 і 10,7 см. Меншими вони формувались за схем 70x40 і 70x30 см – 8,3 і 8,0 см. У кінці третьої декади серпня найбільший діаметр продуктового органу встановлено за використання схеми 70x60 см – 12,9 см. За схеми 70x50 см головки були розміром 11,4 см, за розміщення 70x40 і 70x30 см рослини мали найменший діаметр – 10,3 і 9,9 см відповідно.

Станом на 10 вересня істотне збільшення діаметра головок встановлено за схем розміщення 70x60 і 70x50 см – 13,4 і 12,5 см. У рослин, висаджених за загущення їх у рядку до 30-40 см, цей показник був відповідно 11,8 і 11,4 см.

У кінці вегетаційного періоду діаметр головки залежно від густоти рослин у рядку варіював від 13,4 до 11,4 см. Найбільшим він був за розрідженої схеми розміщення рослин (70x60 см) – 13,4 см. З подальшим скороченням відстані між рослинами діаметр головки зменшувався. За висаджування рослин 70x50 см він становив 12,6 см, 70x40 і 70x30 см – 12,2 і 11,8 см. Проте враховуючи більшу кількість рослин на одиниці площі за загущеного розміщення, менші за розміром головки середньостиглого сорту Олена формували найвищу врожайність.

У пізньостиглого гібрида капусти червоноголової Ауторо F1 за динамікою наростання головок відмічено аналогічну закономірність, як і у середньостиглого сорту Олена. Проте у кінці першої декади серпня тільки у перших двох варіантах спостерігався початок утворення головок (табл. 52). Станом на 20 серпня за різних схем розміщення їх розмір коливався в межах 5,4-7,0 см.

Таблиця 52. Динаміка наростання головки у пізньостиглого гібрида Ауторо F1 залежно від схеми розміщення рослин
Схема розміщення рослин, смКількість рослин, тис. шт./гаДіаметр головки, см
Дата
10.0820.0830.0810.0920.0930.0910.1015.10
70x60 – контроль23,86,17,09,211,412,814,114,9
70x5028,65,56,38,410,611,913,214,014,2
70x4035,75,97,99,511,012,413,113,6
70x3047,65,47,49,010,411,912,713,1

Протягом третьої декади серпня за використання схем 70x60 і 70x50 см діаметр головок збільшувався до 9,2 і 8,4 см. За загущених схем (70x40 і 70x30 см) цей показник був на рівні 7,9 і 7,4 см відповідно. На кінець першої декади вересня найбільший розмір продуктового органу зафіксовано у контрольному варіанті – 11,4 см, найменший – за схем 70x40 і 70x30 см – 9,5 і 9,0 см відповідно. Проміжне місце належало другому варіанту (70x50 см) – 10,6 см.

На 20 вересня у рослин, розміщених за схем 70x60 і 70x50 см, головки утворювалися розміром 12,8 та 11,9 см. Використання загущених схем висаджування призводило до формування продуктового органу меншого діаметра (11,0 і 10,4 см відповідно). На кінець вересня найбільші головки також були за схем 70x60 і 70x50 см – 14,1 і 13,2 см, і відповідно найменшими вони були у варіантах зі схемами розміщення рослин 70x40 і 70x30 см – 12,4 і 11,9 см.

У першій декаді жовтня за схеми 70x60 см головки припиняли свій ріст і розвиток, але їх розмір був найбільшим (14,9 см) порівняно з його діаметром за використання інших схем. Дещо меншими вони утворювались при розміщенні рослин у рядку до 50 см – 14,0 см. За схем 70x40 і 70x30 см головки формувались за розміром 13,1 і 12,7 см.

Станом на 15 жовтня було проведено останній облік з динаміки наростання головок серед усіх варіантів. Отже, гібрид Ауторо F1 найбільший діаметр продуктового органу мав за схеми 70x60 та 70x50 см – 14,9 і 14,2 см. При зменшенні відстані між рослинами до 40 см цей показник був на рівні 13,6 см. За найбільш загущеного розміщення рослин – 70x30 см головка характеризувалася найменшим діаметром – 13,1 см.

Отже, діаметр головки в значній мірі залежав від схеми розміщення рослин. У середньостиглого сорту Олена і пізньостиглого гібрида Ауторо F1 найсприятливіші умови для формування головок складались при відстані рослин у рядку 50 і 60 см.

За збільшення площі живлення у середньостиглого сорту і пізньостиглого гібрида капусти червоноголової продуктивність однієї рослини зростала, а урожайність з одиниці площі зменшувалася. Загущення рослин у рядку сприятиме підвищенню врожайності головок за рахунок більшої кількості рослин на одиниці площі.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: