Лежкість сортів і гібридів під час зимового зберігання. Зміна вмісту основних біохімічних компонентів у головках після зберігання

Лежкість сортів і гібридів під час зимового зберігання

У загальному комплексі заходів, що сприяють поліпшенню зберігання продукції провідна роль належить сорту і гібрида. Виявлення та впровадження у виробництво призначених для тривалого зберігання сортів дозволяє скоротити збитки шляхом зменшення втрат під час зберігання.

На основі результатів з вивчення лежкості капусти червоноголової пізньостиглих рослин встановлено, що залежно від сорту чи гібрида вихід товарної продукції був різним (табл. 55).

Найменші природні втрати маси відмічено у гібридів Ауторо F1 та Фуєго F1 – 8,5 і 10,6 %. У сортів Гранат і Поздняя красавица вони становили 12,1 та 13,7 % відповідно. Дещо вищі втрати встановлено у сортів Лангендейкер ред і Лангендейкер – 14,4 і 14,9 % відповідно. Найбільший відсоток природних втрат спостерігався у сортів Мілана та Максілла – 20,9 і 17,9 %. У контрольному варіанті (гібрид Роксі F1) встановлено також високий показник – 16,5 %. Це пояснюється тим, що у цих сортозразків невеликі головки, у яких процеси дихання і випаровування води з листків відбувались швидше.

У результаті проведених досліджень встановлено, що гібрид Роксі F1 (контроль) та сорт Мілана, у зв’язку з генетичною особливістю, мали найменші відходи під час зачищення – 9,0 і 10,0 %. У сортів Лангендейкер ред, Лангендейкер та Гранат вони були найбільшими і становили 27,9; 25,6 і 24,1 % відповідно. Сорт Максілла займав проміжне положення за цим показником – 14,5 %. Втрати від зачищення у гібрида Ауторо F1 становили 20,7 %, гібрида Фуєго F1 22,9 % та сорту Поздняя красавица – 22,6 %.

Таблиця 55. Лежкість головок пізньостиглих сортів і гібридів капусти червоноголової за температури зберігання + 1 °С, %
Сорт, гібридПриродні втрати маси, %Відходи при зачистках, %Загальні втрати, %Вихід товарної продукції, %
Роксі F1 – контроль16,59,025,574,5
Мілана20,910,030,969,1
Ауторо F18,520,729,270,8
Фуєго F110,622,933,566,5
Лангендейкер14,925,640,559,5
Лангендейкер ред14,427,942,357,7
Гранат12,124,136,263,8
Поздняя красавица13,722,636,363,7
Максілла17,914,532,467,6

Найменші загальні втрати одержано за зберігання гібридів Роксі F1 та Ауторо F1 – 25,5 і 29,2 %. Сорти Мілана, Максілла та гібрид Фуєго F1 мали дещо вищі показники – 30,9; 32,4 і 33,5 % відповідно. Зберігання сортів Гранат та Поздняя красавица забезпечило майже однаковий рівень втрат – він становив 36,2 і 36,3 %. Найбільший відсоток втрат під час зберігання встановлено у сортів Лангендейкер і Лангендейкер ред – 40,5 і 42,3 %.

Таким чином, найвищий вихід товарної продукції одержано у гібридів Роксі F1 і Ауторо F1 та сорту Мілана – 74,5; 70,8 і 69,1 % відповідно, тобто вони є більш лежкими порівняно з іншими сортозразками. Сорт Максілла та гібрид Фуєго F1 забезпечили вихід головок на рівні 67,6 і 66,5 %. Найменший відсоток виходу продукції відмічено у сортів Лангендейкер ред і Лангендейкер – 57,7 і 59,7 %. Сорти Поздняя красавица і Гранат за цим показником мали 63,7 і 63,8 %.

Отже, найкраща лежкість та найвищий вихід товарної продукції одержано у контрольному варіанті – гібрида Роксі F1 – 74,5 %. Проте, серед інших сортозразків високою здатністю до зберігання відзначалися гібрид Ауторо F1 та сорт Мілана. У кінці зберігання відсоток товарних головок у них складав 70,8 і 69,1 % відповідно.

Зміна вмісту основних біохімічних компонентів у головках після зберігання

Відомо, що біохімічні процеси, які відбуваються у головках капусти червоноголової, є причиною зміни їх біохімічного складу під час зберігання. Для визначення цих змін у головках під час тривалого зберігання досліди проводили з пізньостиглими зразками. Результати біохімічних аналізів показали, що незалежно від сорту та гібрида у кінці зберігання зменшувався вміст сухої речовини, цукрів, вітаміну С та нітратів (табл. 56).

Отримані дані свідчать, що найбільший вміст сухої речовини перед закладанням на зберігання відмічено у сортів Поздняя красавица, Максілла та гібрида Роксі F1 – 9,95; 9,64 і 9,49 % відповідно. Після зберігання у перших двох сортів її кількість залишалася на найвищому рівні серед усіх сортозразків – 7,96 і 7,33 %, у контролі спостерігалось зниження вмісту до 6,65 %. Гібриди Ауторо F1, Фуєго F1 та сорт Мілана в період технічної стиглості накопичували сухої речовини в кількості 9,29; 9,12 і 8,96 % відповідно. У кінці зберігання у гібрида Ауторо F1 відмічено зниження сухої речовини до 6,69 %, у Фуєго F1 її вміст був дещо вищим – 7,12 і у головках сорту Мілана залишилося найменше даної речовини – 6,46 %. Сорти Гранат, Лангендейкер ред і Лангендейкер до зберігання мали найменшу кількість сухої речовини – 8,28; 8,51 і 8,73 %. Через шість місяців її вихід становив у сортів Лангендейкер ред і Лангендейкер – 7,23 і 7,16 %, у сорту Гранат – на рівні контролю – 6,62 проти 6,65 %.

Таблиця 56. Зміна біохімічного складу капусти червоноголової за 6 місяців зберігання
Сорт, гібридВміст у головках
сухої речовини, %цукрів (сума), %вітаміну С, мг/100гнітратів*, мг/кг
на початкув кінціна початкув кінціна початкув кінціна початкув кінці
Роксі F1 – контроль9,496,654,79,2645,6434,24293190
Мілана8,966,464,703,2947,4436,54280196
Ауторо F19,296,694,953,4148,1037,00250165
Фуєго F19,127,124,883,4844,5735,21235169
Лангендейкер8,737,164,433,3343,5335,26224170
Лангендейкер ред8,517,233,812,8245,0236,92209152
Гранат8,286,623,862,7749,4539,56272204
Поздняя красавица9,957,963,942,8850,7640,36262183
Максілла9,647,335,263,7642,6033,23285202
Примітка. * – Максимально допустимий рівень нітратів у головках капусти червоноголової 400 мг/кг.

Виявлено, що під час зберігання головок капусти червоноголової спостерігається також зменшення цукрів, які витрачаються у процесі дихання. Експериментальні дані свідчать, що сорт Максілла відзначався найвищою кількістю цукрів на початку і в кінці зберігання – відповідно 5,26 і 3,76 %. Гібриди Ауторо F1 та Фуєго F1 у період технічної стиглості накопичували вищеназвану речовину у межах 4,95 і 4,88 %, а після зберігання її залишилося 3,41 і 3,48 %. У сорту Мілана вміст цукрів до і після зберігання був на рівні контролю – відповідно 4,70 проти 4,79 % і 3,29 проти 3,26 %. Сорт Лангендейкер відзначався меншою втратою цього показника у процесі зберігання – 4,43 % до і 3,33 % після зберігання. Найменше цукрів перед закладанням на зберігання містили сорти Лангендейкер ред, Гранат і Поздняя красавица – 3,81; 3,86 і 3,94 % відповідно. У процесі зберігання у сорту Гранат їх залишилося у кількості 2,77 %, що складає найменший вміст у групі пізньостиглих сортозразків. У сортів Лангендейкер ред і Поздняя красавица цукрів було 2,82 і 2,88 %. Таким чином, у процесі зберігання спостерігалось зменшення вмісту цукрів у всіх сортів і гібридів.

Результатами проведеного біохімічного аналізу встановлено зменшення кількості вітаміну С у всіх варіантах досліду. Найбільший його вміст виявлено як у період технічної стиглості у сортів Поздняя красавица (50,76 мг/100 г) і Гранат (49,45 мг/100 г), так і після шести місяців зберігання – відповідно 40,36 і 39,56 проти 34,24 мг/100г у контролі. Дещо менше вітаміну С накопичували гібрид Ауторо F1 і сорт Мілана – 48,10 і 47,44 мг/100 г. У кінці зберігання його вміст складав 37,00 і 36,54 мг/100г. У сорту Лангендейкер ред та гібрида Роксі F1 він знаходився в межах 45,02 і 45,64 мг/100 г, а після зберігання – 36,92 і 34,24 мг/100г. Найменше вітаміну С містили сорти Максілла (42,60 мг/100 г) і Лангендейкер (43,53 мг/100 г) та гібрид Фуєго F1 (44,57 мг/100 г). Через шість місяців у них встановлено також найнижчий вміст – відповідно 33,23; 35,26 і 35,21 мг/100 г. На період збирання вміст вітаміну С залежно від сорту і гібрида коливався від 42,60 до 50,76 мг/100 г, після зберігання він був на рівні 33,23-40,36 мг/100 г.

Вміст нітратів у пізньостиглих сортів та гібридів у період технічної стиглості був значно нижчий від гранично допустимої норми і коливався від 209 до 293 мг/кг. Під час зберігання їх кількість у головках також зменшувалася – до 152-202 мг/кг. Найнижчий їх вміст до і після зберігання встановлено у сорту Лангендейкер ред – відповідно 209 і 152 мг/кг, що на 84 і 38 мг/кг менше за контроль. На початку закладання на зберігання найбільше їх накопичували гібрид Роксі F1 – 293 мг/кг та сорти Максілла, Мілана і Гранат – 285; 280 і 272 мг/кг відповідно. Після зберігання відмічено також найвищий вміст у сортів: Гранат – 204 мг/кг, Максілла – 202 мг/кг, Мілана – 196 мг/кг та контролі – 190 мг/кг. Сорт Лангендейкер і гібрид Фуєго F1 у період технічної стиглості мали цей показник у межах 224 і 235 мг/кг, у кінці зберігання – 170 і 169 мг/кг відповідно. У гібрида Ауторо F1 і сорту Поздняя красавица нітрати були на рівні 250 і 262 мг/кг, через шість місяців – 165 і 183 мг/кг.

Отже, у групі пізньостиглих рослин у кінці зберігання кількість біохімічних речовин (сухої речовини, цукрів, вітаміну С) знижувалася. Інтенсивність накопичення нітратів впродовж вегетаційного періоду і зменшення їх після тривалого зберігання пояснюються генетичною особливістю сортименту.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: