Лежкість сортів і гібридів під час зимового зберігання
У загальному комплексі заходів, що сприяють поліпшенню зберігання продукції провідна роль належить сорту і гібрида. Виявлення та впровадження у виробництво призначених для тривалого зберігання сортів дозволяє скоротити збитки шляхом зменшення втрат під час зберігання.
На основі результатів з вивчення лежкості капусти червоноголової пізньостиглих рослин встановлено, що залежно від сорту чи гібрида вихід товарної продукції був різним (табл. 55).
Найменші природні втрати маси відмічено у гібридів Ауторо F1 та Фуєго F1 – 8,5 і 10,6 %. У сортів Гранат і Поздняя красавица вони становили 12,1 та 13,7 % відповідно. Дещо вищі втрати встановлено у сортів Лангендейкер ред і Лангендейкер – 14,4 і 14,9 % відповідно. Найбільший відсоток природних втрат спостерігався у сортів Мілана та Максілла – 20,9 і 17,9 %. У контрольному варіанті (гібрид Роксі F1) встановлено також високий показник – 16,5 %. Це пояснюється тим, що у цих сортозразків невеликі головки, у яких процеси дихання і випаровування води з листків відбувались швидше.
У результаті проведених досліджень встановлено, що гібрид Роксі F1 (контроль) та сорт Мілана, у зв’язку з генетичною особливістю, мали найменші відходи під час зачищення – 9,0 і 10,0 %. У сортів Лангендейкер ред, Лангендейкер та Гранат вони були найбільшими і становили 27,9; 25,6 і 24,1 % відповідно. Сорт Максілла займав проміжне положення за цим показником – 14,5 %. Втрати від зачищення у гібрида Ауторо F1 становили 20,7 %, гібрида Фуєго F1 22,9 % та сорту Поздняя красавица – 22,6 %.
Сорт, гібрид | Природні втрати маси, % | Відходи при зачистках, % | Загальні втрати, % | Вихід товарної продукції, % |
Роксі F1 – контроль | 16,5 | 9,0 | 25,5 | 74,5 |
Мілана | 20,9 | 10,0 | 30,9 | 69,1 |
Ауторо F1 | 8,5 | 20,7 | 29,2 | 70,8 |
Фуєго F1 | 10,6 | 22,9 | 33,5 | 66,5 |
Лангендейкер | 14,9 | 25,6 | 40,5 | 59,5 |
Лангендейкер ред | 14,4 | 27,9 | 42,3 | 57,7 |
Гранат | 12,1 | 24,1 | 36,2 | 63,8 |
Поздняя красавица | 13,7 | 22,6 | 36,3 | 63,7 |
Максілла | 17,9 | 14,5 | 32,4 | 67,6 |
Найменші загальні втрати одержано за зберігання гібридів Роксі F1 та Ауторо F1 – 25,5 і 29,2 %. Сорти Мілана, Максілла та гібрид Фуєго F1 мали дещо вищі показники – 30,9; 32,4 і 33,5 % відповідно. Зберігання сортів Гранат та Поздняя красавица забезпечило майже однаковий рівень втрат – він становив 36,2 і 36,3 %. Найбільший відсоток втрат під час зберігання встановлено у сортів Лангендейкер і Лангендейкер ред – 40,5 і 42,3 %.
Таким чином, найвищий вихід товарної продукції одержано у гібридів Роксі F1 і Ауторо F1 та сорту Мілана – 74,5; 70,8 і 69,1 % відповідно, тобто вони є більш лежкими порівняно з іншими сортозразками. Сорт Максілла та гібрид Фуєго F1 забезпечили вихід головок на рівні 67,6 і 66,5 %. Найменший відсоток виходу продукції відмічено у сортів Лангендейкер ред і Лангендейкер – 57,7 і 59,7 %. Сорти Поздняя красавица і Гранат за цим показником мали 63,7 і 63,8 %.
Отже, найкраща лежкість та найвищий вихід товарної продукції одержано у контрольному варіанті – гібрида Роксі F1 – 74,5 %. Проте, серед інших сортозразків високою здатністю до зберігання відзначалися гібрид Ауторо F1 та сорт Мілана. У кінці зберігання відсоток товарних головок у них складав 70,8 і 69,1 % відповідно.
Зміна вмісту основних біохімічних компонентів у головках після зберігання
Відомо, що біохімічні процеси, які відбуваються у головках капусти червоноголової, є причиною зміни їх біохімічного складу під час зберігання. Для визначення цих змін у головках під час тривалого зберігання досліди проводили з пізньостиглими зразками. Результати біохімічних аналізів показали, що незалежно від сорту та гібрида у кінці зберігання зменшувався вміст сухої речовини, цукрів, вітаміну С та нітратів (табл. 56).
Отримані дані свідчать, що найбільший вміст сухої речовини перед закладанням на зберігання відмічено у сортів Поздняя красавица, Максілла та гібрида Роксі F1 – 9,95; 9,64 і 9,49 % відповідно. Після зберігання у перших двох сортів її кількість залишалася на найвищому рівні серед усіх сортозразків – 7,96 і 7,33 %, у контролі спостерігалось зниження вмісту до 6,65 %. Гібриди Ауторо F1, Фуєго F1 та сорт Мілана в період технічної стиглості накопичували сухої речовини в кількості 9,29; 9,12 і 8,96 % відповідно. У кінці зберігання у гібрида Ауторо F1 відмічено зниження сухої речовини до 6,69 %, у Фуєго F1 її вміст був дещо вищим – 7,12 і у головках сорту Мілана залишилося найменше даної речовини – 6,46 %. Сорти Гранат, Лангендейкер ред і Лангендейкер до зберігання мали найменшу кількість сухої речовини – 8,28; 8,51 і 8,73 %. Через шість місяців її вихід становив у сортів Лангендейкер ред і Лангендейкер – 7,23 і 7,16 %, у сорту Гранат – на рівні контролю – 6,62 проти 6,65 %.
Сорт, гібрид | Вміст у головках | |||||||
сухої речовини, % | цукрів (сума), % | вітаміну С, мг/100г | нітратів*, мг/кг | |||||
на початку | в кінці | на початку | в кінці | на початку | в кінці | на початку | в кінці | |
Роксі F1 – контроль | 9,49 | 6,65 | 4,79 | ,26 | 45,64 | 34,24 | 293 | 190 |
Мілана | 8,96 | 6,46 | 4,70 | 3,29 | 47,44 | 36,54 | 280 | 196 |
Ауторо F1 | 9,29 | 6,69 | 4,95 | 3,41 | 48,10 | 37,00 | 250 | 165 |
Фуєго F1 | 9,12 | 7,12 | 4,88 | 3,48 | 44,57 | 35,21 | 235 | 169 |
Лангендейкер | 8,73 | 7,16 | 4,43 | 3,33 | 43,53 | 35,26 | 224 | 170 |
Лангендейкер ред | 8,51 | 7,23 | 3,81 | 2,82 | 45,02 | 36,92 | 209 | 152 |
Гранат | 8,28 | 6,62 | 3,86 | 2,77 | 49,45 | 39,56 | 272 | 204 |
Поздняя красавица | 9,95 | 7,96 | 3,94 | 2,88 | 50,76 | 40,36 | 262 | 183 |
Максілла | 9,64 | 7,33 | 5,26 | 3,76 | 42,60 | 33,23 | 285 | 202 |
Виявлено, що під час зберігання головок капусти червоноголової спостерігається також зменшення цукрів, які витрачаються у процесі дихання. Експериментальні дані свідчать, що сорт Максілла відзначався найвищою кількістю цукрів на початку і в кінці зберігання – відповідно 5,26 і 3,76 %. Гібриди Ауторо F1 та Фуєго F1 у період технічної стиглості накопичували вищеназвану речовину у межах 4,95 і 4,88 %, а після зберігання її залишилося 3,41 і 3,48 %. У сорту Мілана вміст цукрів до і після зберігання був на рівні контролю – відповідно 4,70 проти 4,79 % і 3,29 проти 3,26 %. Сорт Лангендейкер відзначався меншою втратою цього показника у процесі зберігання – 4,43 % до і 3,33 % після зберігання. Найменше цукрів перед закладанням на зберігання містили сорти Лангендейкер ред, Гранат і Поздняя красавица – 3,81; 3,86 і 3,94 % відповідно. У процесі зберігання у сорту Гранат їх залишилося у кількості 2,77 %, що складає найменший вміст у групі пізньостиглих сортозразків. У сортів Лангендейкер ред і Поздняя красавица цукрів було 2,82 і 2,88 %. Таким чином, у процесі зберігання спостерігалось зменшення вмісту цукрів у всіх сортів і гібридів.
Результатами проведеного біохімічного аналізу встановлено зменшення кількості вітаміну С у всіх варіантах досліду. Найбільший його вміст виявлено як у період технічної стиглості у сортів Поздняя красавица (50,76 мг/100 г) і Гранат (49,45 мг/100 г), так і після шести місяців зберігання – відповідно 40,36 і 39,56 проти 34,24 мг/100г у контролі. Дещо менше вітаміну С накопичували гібрид Ауторо F1 і сорт Мілана – 48,10 і 47,44 мг/100 г. У кінці зберігання його вміст складав 37,00 і 36,54 мг/100г. У сорту Лангендейкер ред та гібрида Роксі F1 він знаходився в межах 45,02 і 45,64 мг/100 г, а після зберігання – 36,92 і 34,24 мг/100г. Найменше вітаміну С містили сорти Максілла (42,60 мг/100 г) і Лангендейкер (43,53 мг/100 г) та гібрид Фуєго F1 (44,57 мг/100 г). Через шість місяців у них встановлено також найнижчий вміст – відповідно 33,23; 35,26 і 35,21 мг/100 г. На період збирання вміст вітаміну С залежно від сорту і гібрида коливався від 42,60 до 50,76 мг/100 г, після зберігання він був на рівні 33,23-40,36 мг/100 г.
Вміст нітратів у пізньостиглих сортів та гібридів у період технічної стиглості був значно нижчий від гранично допустимої норми і коливався від 209 до 293 мг/кг. Під час зберігання їх кількість у головках також зменшувалася – до 152-202 мг/кг. Найнижчий їх вміст до і після зберігання встановлено у сорту Лангендейкер ред – відповідно 209 і 152 мг/кг, що на 84 і 38 мг/кг менше за контроль. На початку закладання на зберігання найбільше їх накопичували гібрид Роксі F1 – 293 мг/кг та сорти Максілла, Мілана і Гранат – 285; 280 і 272 мг/кг відповідно. Після зберігання відмічено також найвищий вміст у сортів: Гранат – 204 мг/кг, Максілла – 202 мг/кг, Мілана – 196 мг/кг та контролі – 190 мг/кг. Сорт Лангендейкер і гібрид Фуєго F1 у період технічної стиглості мали цей показник у межах 224 і 235 мг/кг, у кінці зберігання – 170 і 169 мг/кг відповідно. У гібрида Ауторо F1 і сорту Поздняя красавица нітрати були на рівні 250 і 262 мг/кг, через шість місяців – 165 і 183 мг/кг.
Отже, у групі пізньостиглих рослин у кінці зберігання кількість біохімічних речовин (сухої речовини, цукрів, вітаміну С) знижувалася. Інтенсивність накопичення нітратів впродовж вегетаційного періоду і зменшення їх після тривалого зберігання пояснюються генетичною особливістю сортименту.