Вихід товарної продукції залежно від способу зберігання. Вплив температури зберігання на лежкість головок

Вихід товарної продукції залежно від способу зберігання

Проблема зберігання овочів є досить актуальною, оскільки для безперебійного забезпечення населення капустою червоноголовою її потрібно зберігати 7-8 місяців. Впродовж цього періоду в ній відбуваються складні біохімічні і фізіологічні процеси, які впливають на вихід товарної продукції та її якість. За оптимальних умов зберігання втрати запасних поживних речовин найменші, а за несприятливих – вони значно збільшуються.

Вирішення питання довготривалого зберігання капусти червоноголової полягає у дотриманні оптимальних умов, способів зберігання та у підборі лежких сортів та гібридів, рекомендованих для конкретної зони і призначених для тривалого зберігання.

Як показали отримані трирічні дані, різні способи зберігання неоднаково впливали на лежкість головок капусти червоноголової пізньостиглого гібрида Ауторо F1 (табл. 57). Встановлено, що найвищі природні втрати товарної продукції після 6 місяців були за використання цілих рослин. За зберігання рослин у буртах на решітчастих дерев’яних настилах вони складали 12,1%, у підвішеному стані коренями догори – 13,1%. Це пояснюється тим, що у цих варіантах інтенсивніше проходили процеси дихання за рахунок більшої маси (коренева система, зовнішній качан, прилеглі листки).

За зберігання головок природні втрати маси коливалися від 8,5 до 10,9%. Найнижчі природні втрати маси спостерігалися за зберігання головок, загорнутих у папір – 8,5% проти 9,8% у контролі. Це пояснюється тим, що вони менше провітрювались. Головки у сітчастих мішках під час зберігання втрачали 9,6% маси. Природні втрати за розміщення головок на стелажах в один ярус були найбільшими серед різних способів їх зберігання за рахунок більшої втрати вологи у головках і становили 10,9%.

Таблиця 57. Вплив способів зберігання на лежкість пізньостиглого гібрида капусти червоноголової Ауторо F1
Спосіб зберіганняПриродні втрати маси, %Відходи після зачисток, %Загальні втрати, %Вихід товарної продукції, %
Головки:
в пластмасовому ящику – контроль9,819,629,470,6
загорнуті у папір в ящику8,512,821,378,7
у сітчастих мішках9,616,826,473,6
на стелажах в один ярус10,915,926,873,2
Цілі рослини:
у підвішеному стані коренями догори13,14,918,082,0
у буртах на решітчастих дерев’яних настилах12,16,618,781,3

Відходи після зачищення спостерігалися з протилежною закономірністю порівняно до природних втрат маси між цілими рослинами і головками за різних способів зберігання. Цілі рослини у підвішеному стані мали найменше відходів – 4,9%, у буртах – 6,6%, оскільки менше уражувалися хворобами. Це на 14,7 і 13,0% менше, ніж у контрольному варіанті (зберігання головок в ящику).

У варіантах, де головки зберігалися за різних способів, відходи після зачищення були більші. За зберігання головок, загорнутих у папір в ящиках, вони були найменші – 12,8%, на 6,8% менше, ніж при укладанні головок в ящик (контроль). За розміщення їх на стелажах в один ярус цей показник становив 15,9%, тобто отримано незначну різницю з контрольним варіантом – 3,7%. Дещо більші були відходи у головок, які зберігалися в сітчастих мішках – 16,8%. За контрольного способу зберігання вони були найбільшими – 19,6%.

Зберігання цілих рослин забезпечило значно менші відходи після зачисток порівняно із використанням головок за різних способів, оскільки вони менше уражувались хворобами за рахунок кращого збереження покривних листків. За зберігання головок вони були значно вищими.

Найменші загальні втрати одержано за використання цілих рослин. Кращим способом виявилось зберігання їх у підвішеному стані коренями догори та буртах на решітчастих дерев’яних настилах, загальні втрати були в межах 18,0 і 18,7% відповідно. Головки, загорнуті у папір в ящику, за цим показником мали 21,3%. При зберіганні головок у сітчастих мішках загальні втрати становили 26,4%. За розміщення головок на стелажах в один ярус вони складали 26,8%. Найбільший відсоток втрат отримано у контрольному варіанті – 29,4%.

Протягом шести місяців найкраща лежкість спостерігалася за зберігання цілих рослин. Вихід товарної продукції на рівні 82,0% забезпечувало використання цілих рослин, які зберігалися у підвішеному стані коренями догори та 81,3% – у буртах на решітчастих дерев’яних настилах, що на 11,4 та 10,7% більше порівняно з контролем. Головки, які були загорнуті у папір в ящику, забезпечили вихід товарної продукції на рівні 78,7%. Це на 8,1% більше, ніж при зберіганні головок в ящику (70,6%). За зберігання головок на стелажах в один ярус і у сітчастих мішках частка товарної продукції становила 73,2 і 73,6% відповідно.

Аналізуючи лежкість капусти червоноголової протягом шести місяців за температури плюс 1 ?С, встановлено, що найкращими способами зберігання є закладання цілих рослин у підвішеному стані коренями догори і буртах на решітчастих дерев’яних настилах. За осінньо-зимовий і зимово-весняний періоди вихід товарної продукції був на рівні 82,0 та 81,3% відповідно. Високу лежкість забезпечило зберігання головок, загорнутих у папір в ящику, – 78,7%.

Вплив температури зберігання на лежкість головок

Важливим фактором, який обумовлює вибір температурного режиму зберігання, є вихід товарної продукції. Проведені дослідження свідчать, що температурний режим зберігання суттєво впливав на вихід повноцінної продукції.

Під час зберігання у головках капусти червоноголової відбуваються процеси дихання і випаровування вологи, саме це і складає показник природної втрати маси. На основі експериментальних досліджень встановлено, що протягом 6 місяців ці процеси проходили з меншою інтенсивністю за температури зберігання мінус 1°С (табл. 58).

Таблиця 58. Лежкість пізньостиглого гібрида Ауторо F1 залежно від температури зберігання протягом 6 місяців
Температура зберігання, ° СПриродні втрати маси, %Відходи при зачистках, %Загальні втрати, %Вихід товарної продукції, %
-1 °С4,117,521,678,4
0 °С5,518,624,175,9
+1 °С – контроль7,220,327,572,5
+2 °С8,520,929,470,6

Втрати у цьому варіанті мали 4,1%, що на 3,1% менше, ніж у контролі. За умови зберігання при 0°С природні втрати маси також були невисокими – 5,5%, але не складали істотної різниці з контрольним варіантом. Найбільший їх відсоток встановлено за температури плюс 2°С – 8,5%.

За відходами під час зачищень відмічено аналогічну закономірність, як і за природними втратами маси і їх кількість була в межах 21,6-20,9%. Найменше відходів виявлено за температури мінус 1°С – 17,5%, що порівняно з контрольним варіантом менше на 2,8%. Зберігання головок капусти за нульової температури забезпечило також низький відсоток відходів – 18,6%. За температури плюс 2°С цей показник був найвищим і складав 20,9%.

З урахуванням природних втрат маси та відходів від зачищення, загальні втрати під час тривалого зберігання були найменшими за температури мінус 1°С – 21,6% проти 27,5% у контролі. Нульова температура забезпечила їх на рівні 24,1%. Найбільшими вони були при зберіганні плюс 2°С.

Дослідження показали, що вихід товарної продукції наприкінці зберігання залежно від варіанту становив від 78,4 до 70,6%. Зберігання за температури мінус 1°С сприяло значному зменшенню втрат капусти у період зберігання і збільшенню її виходу порівняно з іншими варіантами. Таким чином, за таких умов цей показник становив 78,4% проти 72,5% при зберіганні плюс 1°С (контроль). Також високий вихід товарних головок був за нульової температури – 75,9%. Найменший відсоток товарної продукції одержано за зберігання плюс 2°С – 70,6%.

Отже, результати досліджень свідчать про переваги зберігання продукції в умовах температурного режиму мінус 1 та 0°С, за яких забезпечується найвищий вихід товарної продукції навесні – 78,4 і 75,9% відповідно.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: