Поширена повсюдно, але найбільшої шкоди завдає на Поліссі та в Центральному Лісостепу. Пошкоджує льон, рідше буряки.
Жук зверху темно-зелений, рідше синій з бронзовим відтінком, знизу — чорний, завдовжки 1,5—2 мм, ноги жовті. Личинки молочно-білі, видовжено-циліндричні, завдовжки 4—5 мм (рис. 87).
Зимують жуки під рослинними рештками, а також у поверхневому шарі грунту. Навесні з`являються наприкінці квітня — початку травня і живляться спочатку на бур`янах, а після з`явлення сходів льону переміщуються на нього. Самки відкладають до 300 яєць у верхній шар грунту, на корені льону або біля них. Наприкінці червня — початку липня личинки заляльковуються і незабаром з`являються жуки нового покоління, які в серпні перелітають у місця зимівлі. Шкоди завдають жуки і личинки. Жуки навесні пошкоджують сім`ядольні й молоді справжні листки, вигризаючи в них виразки, також обгризають під сім`ядольне коліно, а пізніше — шкірку на стеблах достигаючих рослин, що призводить до погіршення якості волокна. Личинки живляться корінцями.
Льоновий трипс (Thrips lini Lad.)
Поширений повсюдно. Пошкоджує льон. Самка завдовжки до 1 мм, темно-сіра або чорно-бура,
передні крила злегка затемнені. Самець дещо меншого розміру, з більш світлим тілом. Личинки жовті).
Зимують дорослі комахи в грунті на глибині 20—40 см, головним чином на полях після льону. Навесні при прогріванні грунту до І4°С вони виходять на поверхню і живляться на квітках різних рослин, а потім перелітають на льон. Самки відкладають до 80 яєць у тканини рослин, бутони і зав`язі. В середині червня з`являються личинки, які розвиваються на рослинах протягом 20—25 днів, потім вони залазять у грунт, де через 3—4 дні перетворюються в пронімф і дорослих комах, які залишаються на зимівлю. Протягом року розвивається в одному поколінні. Дорослі трипси та личинки пошкоджують головним чином верхівки рослин, внаслідок чого вони розгалужуються, затримуються в розвитку, а іноді й зовсім припиняють ріст. Рослина набуває пригніченого вигляду.
Льонова плодожерка (Cochylis epilinana Dup)
Поширена майже повсюдно, за винятком Карпат. Пошкоджує льон. Передні крила жовтуваті з широкою коричневою смугою вздовж зовнішнього краю. Задні крила і нижній бік передніх крил сірі. Розмах крил —- 12—16 мм. Гусениця зеленувато-біла, тіло вкрите рідкими білими волосками, завдовжки 7—8 мм.
Зимують гусениці в коконах у коробочках льону, що залишаються на полі після збирання, в рослинних рештках або в ґрунті. Заляльковуються наприкінці квітня—травні. Самки відкладають поодинокі яйця на верхівкові листки та чашолистики. Середня плодючість самки — близько 70 яєць. Гусениці вгризаються в бутони, квітки, а пізніше в коробочки, виїдаючи в них насіння. Після 20—27 днів живлення там же, в коробочках, у коконі вони і заляльковуються. У другій половині липня—серпні з`являються метелики другого покоління, гусениці якого залишаються на зимівлю. У південних областях можливе третє покоління.
Совка-гамма (Autographa gamma L.)
Поширена повсюдно. Пошкоджує льон, коноплі, буряки, бобові, картоплю, кукурудзу, овочеві та інші культури. Передні крила метелика сіруваті або темно-бурі з сріблястою плямою у вигляді грецької літери "гамма", а задні — сірувато-жовті з буруватою торочкою. Розмах крил — до 48 мм. Гусениця зеленувато-жовта. Має вісім не завжди ясних поздовжніх білуватих ліній на спині та блідо-жовту смужку по боках. Черевних ніг тільки три пари, і, повзаючи, вона нагадує гусениць п`ядунів. Довжина 32 мм.
Зимують гусениці, лялечки і метелики під рослинними рештками на межах полів, у лісосмугах тощо. Літ метеликів починається з кінця квітня і спостерігається до осені. Додатково живиться на квітучій рослинності. Самка відкладає по 1—6 яєць, переважно з нижнього боку листків бур`янів, а також буряків, соняшнику, гороху, капусти. Плодючість самки від 500 до 1500 яєць. Для розвитку яєць і гусениць відносна вологість становить 80—100%, а температура 20—30°С. Гусениці розвиваються 16—25 днів, а заляльковуються влітку в білому коконі на рослинах, для чого вони обплітають павутинням декілька стебел льону.
Протягом вегетації розвивається троє поколінь шкідника. Гусениці пошкоджують листки льону, обгризаючи їх з країв або з`їдаючи повністю. Вони також пошкоджують квітки, зав`язі, зелені коробочки і стебла, внаслідок чого зменшується кількість волокна.