Боротьба з бур'янами. Догляд за рослинами. Захист рослин від шкідників

Боротьба з бур`янами

Позитивні результати боротьби з бур`янами можливі лише за умови знання їх біологічних особливостей. При цьому слід враховувати, що шкодо-чинності бур`янів для рослин капусти савойської, як і інших овочевих культур, сприяють високий коефіцієнт розмноження, здатність поширюватись на далекі відстані, тривала життєздатність насіння в ґрунті, збереження схожості при знаходженні певний час у гною, воді, силосі, здатність насіння зберігати життєздатність після проходження через шлунок тварин і птиць тощо.

Велике значення для боротьби з бур`янами мають технологічні методи: чергування культур у сівозміні, своєчасна і якісна підготовка грунту восени після звільнення поля від попередника, ранньовесняне боронування зябу, кілька культивацій ґрунту. У період догляду за рослинами потрібно систематично розпушувати грунт у міжряддях і знищувати молоді сходи і проростки бур`янів.

Проте боротьба з бур`янами лише технологічними методами не завжди дає позитивні результати, оскільки робочі органи сільськогосподарських машин не забезпечують повного знищення бур`янів. Ручне виполювання їх у рядках – дуже трудомісткий процес. Тому для знищення багатьох бур`янів застосовують гербіциди (табл. 39).

Таблиця 39. Гербіциди, дозволені до використання в Україні на 2011 р.
ПрепаратНорма витрат, г, кг або л/гаОсобливості внесення під капустуБур`яни
Ачіба 50 ЕС, к.е.1,0-2,0Обприскування вегетуючих рослин у фазі 2-4 листків бур`янівОднорічні злакові
2,0-3,0Обприскування вегетуючих рослин у фазі 2-4 листків бур`янівБагаторічні злакові
Бутізан 400, к. с.1,75-2,50До висаджування розсади або через 1-7 діб післяОднорічні злакові та дводольні
Коману 48, к. е.0,2Обприскування ґрунту до появи сходівОднорічні злакові та дводольні
Лонтрел 300 А, в. р.0,2-0,5Після висаджування розсадиОднорічні дводольні та багаторічні коренепаросткові
Пантера, к. е.1,0У період вегетації рослин, фаза бурянів 3-5 листочків, або не вище 10-15 смОднорічні злакові. Багаторічні 1,5-2,0 л/га
Стомп 330, к. е.3,0-6,0Перед висаджуванням розсадиОднорічні злакові та дводольні
Султан 50, к.с.1,5-2,0Обприскування ґрунту до висаджування розсади або через 1-7 діб після з обов`язковим поливомОднорічні дводольні та злакові
Тарга Супер, к. е.1,0-2,0У період вегетації рослин, фаза бур`янів 2-4 листкиОднорічні злакові
2,0-3,0У період вегетації рослин, фаза бур`янів 2-4 листки, або висота 10-15 смБагаторічні злакові
Трефлан 480, к. е.2,0-3,0До висаджування розсади з негайним загортанням у грунтОднорічні злакові та дводольні
Трифлурекс 240, к. е.4,0-6,0До висаджування розсади з одночасним загортанням у грунтОднорічні злакові та дводольні
Трифлурекс 480, к. е.2,0-3,0До висаджування розсади з одночасним загортанням у грунтОднорічні злакові та дводольні
Фуроре супер, м. в. е.0,8-2,0Протягом вегетаціїОднорічні злакові
Фуроре форте 150 ЕС, к. е.0,5-1,0Протягом вегетаціїОднорічні злакові
1,0-2,0Протягом вегетації (висота бур`янів до 15 см)Однорічні та багаторічні злакові
Шогун 100 ЕС, к. е.0,6-0,8Протягом вегетаціїОднорічні злакові
1,0-1,2Протягом вегетації (висота бур`янів до 15 см)Однорічні та багаторічні злакові

Поєднуючи технологічні та хімічні методи боротьби з бур`янами у відкритих розсадниках та відкритому ґрунті можна значно очистити грунт від них і досягти збільшення виробництва капусти савойської.

Догляд за рослинами

Перший міжрядний обробіток грунту на глибину 5-6 см (захисна зона 8-9 см) проводять через 8-12 діб після висаджування розсади, другу і подальші – через кожних 10-12 діб – на 10-12 см (захисна зона 16-18 см) після випадання дощів понад 10 мм або поливу до зімкнення листків рослин. Міжрядні розпушування здійснюють просапними і фрезерними культиваторами КРО-4,2, КРН-4,2А, ФПУ-4,2. Під час його проведення покращується аерація верхнього шару грунту і знищується значна кількість бур`янів.

Капусту савойську ранньостиглу підгортають один раз на початку інтенсивного відростання листків у фазі 7-8 листків, через 20-25 діб після висаджування розсади, середньостиглу і пізньостиглу – на початку формування головки перед зімкненням рядків – 2-3 рази. Останній раз підгортання і глибоке розпушування, в міру необхідності, проводять також перед зімкненням рядків в міжряддях. Підгортання рослин капусти савойської зменшує засміченість бурянами на 83-88%, а витрати праці на прополювання бур`янів – в 2-3 рази.

Важливою умовою отримання високих і гарантованих урожаїв капусти, є своєчасне і якісне проведення поливів. За оптимальної вологості грунту наростання внутрішніх листків в капусті відбувається швидше відповідно до зовнішніх, тому вони щільно притискаються один до одного зсередини, утворюючи щільну головку. При значному коливанні вологості грунту спостерігається нерівномірне формування і розстріскування головки.

Дослідженнями, проведеними українськими вченими Д.Р. Вітановим, О.С. Болотських, Г.Л. Трофімовою, С.А. Дудником, К.К. Плєшковим, встановлено оптимальну передполивну вологість грунту для забезпечення високої врожайності капусти на рівні 80% найменшої вологоємкості. Подальшими дослідженнями В.М. ЧернецЬкого був уточнений передполивний рівень вологості грунту, який на середньосуглинкових грунтах складає 80%, а на легкосуглинкових – 70% НВ.

До зав`язування головок поливна норма складає 250-300, в період формування і достигання їх – 350-400 м3 води на 1 га. Міжполивний період в Лісостепу складає 9-10, в Степу – 7-8 діб.

Капуста савойська середньостигла також вимагає підвищеної вологості грунту (80% НВ). Поливають її відразу після висаджування розсади нормою 300 м3 води на 1 га. Під час підсаджування рослин полив повторюють. За вегетаційний період у відкритому грунті його проводять у Поліссі 2-3 рази, Лісостепу – 5-7 і Степу – 7-8 раз. Поливна норма до початку зав`язування головок – 300-350, а в період формування їх – 400-450 м3 на 1 га. Зрошувальна норма коливається залежно від зони вирощування від 1200 до 3200 м3 води на 1 га.

Для отримання високої врожайності капусти савойської пізньостиглої необхідно проводити регулярні поливи, підтримувати високий рівень вологості грунту (не нижче 80% НВ).

Важливим напрямом економії ресурсів в овочівництві є освоєння енерго- і водозберігаючих способів зрошування: краплинного з внесенням добрив (фертигація), розчинених в поливній воді. Система краплинного зрошування знаходить широке впровадження у фермерських господарствах і великих спеціалізованих підприємствах з виробництва овочів. Однією з основних переваг цього способу поливу є можливість автоматизації управління, завдяки чому підвищується надійність виконання технологічного процесу.

Використання системи краплинного зрошування дозволяє економити поливну воду на 50-80%, вносити з водою засоби захисту рослин, макро-і мікродобрива, зменшити ущільнення грунту, знизити ризик поширення грибних хвороб і зменшити засміченість поля бур`янами. При такому способі подача води здійснюється по мережі трубопроводів під відносно низьким тиском через крапельниці. Вода поливає не всю площу, а лише частину, де розміщена коренева система рослин, таким чином краплинне зрошення дозволє в 2-3 рази зменшити витрати води порівняно з іншими видами зрошення.

Фертигація – метод внесення добрив через зрошувальну систему з краплинним поливом. Під час фертигації використовують повністю розчинні прості і комплексні добрива, часто збагачені мікродобривами. При цьому вносяться добрива невеликими дозами в потрібний час, з врахуванням фази росту і розвитку рослин. Порівняно з основним внесенням добрив у рядки в сухому вигляді, фертигація забезпечує значно вищу врожайність і є економічно ефективною.

Захист рослин від шкідників

Всі види капуст, в. т. ч. савойська, формують соковиті листки розетки і головки, тому їх засиляє багато шкідників. Найбільш поширені з них: хрестоцвіта блішка (переважно на сходах), капустяний і ріпаковий білан, совка, капустяна попелиця, міль тощо. Для захисту рослин від шкідників в першу чергу здійснюють профілактичні технологічні заходи: дотримання відповідного чергування культур у сівозміні, своєчасне знищення бур`янів і післязбиральних решток, глибока зяблева оранка та розпушування міжрядь.

Проти хрестоцвітої блішки на невеликих площах (у відкритих розсадниках) сходи обпилюють тютюновим пилом, деревним попелом. На більших площах застосовують обприскування такими хімічними препаратами: Децис Профі – 0,35 л/га, Енжіо 247 SC – 0,18 л/га, Актелік – 1 л/га. Для захисту від капустяної попелиці рослини обробляють Бі-58 новий (к. е.) – 0,5-1,0 л/га, Децис Профі – 0,35 л/га, Енжіо 247 SC – 0,18 л/га, Золон 35 (к. е.) – 1,6-2,0 л/га, Ф?юрі (в. е.) – 0,1-0,15 л/га, Актара 25 WG (в. г.) – 0,06-0,08 л/га.

Проти інших шкідників (капустяний і ріпаковий білан, совка, міль) застосовують такі хімічні препарати: Альтекс 100 (к. е.) – 0,1-0,15 л/га, Дамакс (в. е.) – 1 л/га, Деціс Профі (в. г.) – 0,35 л/га, Діазинон (к. е.) – 1,0 л/га, Діазол 60 (в. г.) – 1,0 л/га, Енжіо 247 SC – 0,18 л/га, Золон 35 (к. е.) – 1,6-2,0 л/га, Матч 050 ЕС (к. е.) – 0,4 л/га, Суміальфа (к. е.) – 0,10-0,15 л/га, Фуфанон 570 (к. е.) -1,2 л/га, Ф?юрі (в. е.) – 0,10-0,15 л/га, Штефесін (к. е.) – 0,3 л/га.

Для захисту рослин від капустяної мухи грунт посипають сумішшю тютюнового пилу і попелу або вапна-пушонки з розрахунку 100-200 г на 10 м2. Капустяну муху знищують також внесенням у лунки (рядки) під час сівби та висаджування розсади у відкритий грунт Форс 1,5 (G. г.) – 10-12 г., Геравітокс – У (гр.) – 30.

На насіннєвих посівах проти попелиці, клопів, кліщів, трипсів рослини обробляють Бі-58 Новий (к. е.) – 0,5-1,0 л/га.

З метою зменшення пестицидного навантаження застосовують інтегровану систему захисту, яка полягає в застосуванні хімічних препаратів і використанні трихограм. Захист рослин від шкідників виконують у такій послідовності: при з`явленні сходів, щоб захистити рослини від хрестоцвітої блішки, обприскують одним із названих вище препаратів. Обробку проводять двічі через 5-7 діб або за потребою залежно від економічних порогів чисельності шкідників.

Трихограму випускають у три прийоми (по 60-80 тис. комах на 1 га): перший – у період відкладання яєць капустяною совкою (друга декада липня), другий і третій – з інтервалом 4-5 діб.

Після застосування трихограми рослини обприскують одним із біопрепаратів: антобактерін (0,5-0,8%-на концентрація) – 3-4 кг/га, бітоксибацилін (0,4-0,5%-на концентрація) – 2-3 кг/га. Обробку рослин препаратами закінчують за 20-30 діб до збирання при застосуванні пестицидів і за 5 діб – біопрепаратів.

З народних засобів проти капустяної попелиці застосовують настій дурману (1 кг подрібненої сухої речовини настоюють протягом 12 год у 10 л води). Сухі луски цибулі 0,1 кг заливають 10 л води з температурою 60-70 °C і настоюють 4-5 год. Одним із давніх методів захисту рослин від попелиці є обробка рослин розчином господарського мила (300 г га 10 л води, розвести і збити до піни) через кожні 7-10 діб. Можна приготувати для цього розчин з мила і попелу. Проти інших шкідників (капустяної совки, молі, капустяного, ріпакового білана) досить ефективно діє відвар лопуха, полину, пасльону чорного, перцю гіркого тощо.

Незважаючи на те, що на капусті савойській буває менше шкідників, ніж на інших видах, потрібно ретельно оглядати нижній бік листків. Через пухирчасту структуру листків видаляти кладки яєць шкідників буде дещо важче.

Поєднання технологічних, хімічних і біологічних методів захисту рослин дозволить виростити вищу врожайність капусти савойської із збереженням властивих їй якісних показників.

Важливе значення у збільшенні виробництва капусти савойської є використання сортів і гібридів, стійких проти пошкодження шкідниками оскільки це значною мірою впливає на підвищення врожайності, зменшення застосування хімічних препаратів та одержання екологічно-безпечної продукції.

Характерною особливістю рослин родини капустяні є те, що вони формують соковиті продуктові органи і їх заселяє багато шкідників. За роки проведення досліджень найбільш поширеними шкідниками були хрестоцвіті блішки, капустяна попелиця, капустяний білан, капустяна міль та озима совка (табл. 40).

Таблиця 40. Ступінь пошкодження рослин капусти савойської шкідниками, балів
Сорт, гібридХрестоцвіта блішкаКапустяна попелиця
2004 р.2005 р.2006 р.середнє2004 р.2005 р.2006 р.середнє
Золота рання5645,03333,0
Аркта4544,34423,3
Форботе3433,33322,6
Dafni F13433,33322,6
D?asti S Glovanni5745,35634,6
Чіфтейн савой4644,65534,3
Аубервіль4433,64523,6
Вертю 1340 – контроль5745,36835,6
Вертус4634,35735,0
Абервілерс4534,05634,6
Saga F1 RS2322,33423,0
Otello F14523,6574 5,3
Тереза3423,04634,3

Результатами обстеження рослин встановлено, що під час наростання листкової розетки найменший бал пошкодження хрестоцвітою блішкою в середньому за три роки досліджень серед ранньостиглого сортименту виявлено у сорту Форботе та гібрида Dafni F1 – 3,3. Найбільший бал пошкодження мав сорт Золота рання – 5,0, який відповідає середньому балу пошкодження. Проміжне місце за цим показником займав сорт Аркта – 4,3 бала.

У групі середньостиглих найнижчий ступінь пошкодження відмічено у сорту Аубервіль – 3,6 бала. Дещо вищий він був у сорту Чіфтейн савой – 4,6. Найбільший бал пошкодження мав сорт D?asti S Glovanni – 5,3.

Найменше заселялись капустяною попелицею рослини ранньостиглого сорту Форботе та гібрида Dafni F1 – по 2,6 бала. Сорти Золота рання і Аркта мали дещо вищий ступінь пошкодження – 3,0 і 3,3 бала відповідно. У групі середньостиглих найменше пошкоджувався сорт Аубервіль (3,6 бала), у решти сортів він був на рівні 4,3-4,6 бала.

Облік середньопізніх рослин капусти савойської на заселеність хрестоцвітою блішкою показав, що найменший бал пошкодження мав сорт Абервілерс – 4,0 проти контролю (5,3 бала). У сорту Вертус ступінь пошкодження був на рівні 4,3 бала.

Серед пізньостиглих зразків найбільшу стійкість проти хрестоцвітої блішки виявлено у гібрида Saga F1 RS з балом пошкодження 2,3. Найменшу стійкість відмічено у гібрида Otello F1 – 3,6 бала. Проміжне місце за цим показником займав сорт Тереза – 3 бала.

Стійкість проти капустяної попелиці серед середньопізніх сортів була найвища у сорту Абервілерс – 4,6 бала. Найбільше пошкоджувався сорт Вертю 1340 (5,6 бала). Проміжне місце займав сорт Вертус – 5,0 бала. Найбільший бал пошкодження пізньостиглих рослин капусти савойської мав гібрид Otello F1 – 5,3. Найменший він був у гібрида Saga F1 RS – 3,0 бала. Проміжне місце займав сорт Тереза – 4,3 бала.

Значної шкоди рослинам капусти савойської завдавала озима совка. За кількістю пошкоджених рослин вона наближалася до шкодочинності хрестоцвітої блішки, лише спостерігалися незначні відмінності за середнім балом пошкодження.

Отже, підсумовуючи результати досліджень слід зазначити, що серед сортименту капусти савойської слабкий ступінь пошкодження шкідниками мали гібриди Saga F1 RS, Otello F1 і Dafni F1 та сорти Тереза, Форботе, Аубервіль, Аркта, Вертус, Абервілерс і Чіфтейн савой – на рівні 2,3-4,6 бала.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: