Лежкість головок за різних способів і строків зберігання

Зберігання овочів дозволяє забезпечити цілорічне забезпечення населення незамінною складовою частиною раціонального харчування, що особливо важливо в умовах помірного клімату з чітко вираженою сезонністю їх вирощування.

Важливим завданням є розширення сезону використання овочів протягом року, щоб зробити їх доступними не тільки в період достигання і збирання врожаю, але і в зимово-весняний період. Рівномірне споживання їх протягом року в значній кількості підтримує здоров`я людини.

Питання зберігання овочів привертає значну увагу спеціалістів, оскільки існує велика різноманітність способів. Правильно вибраний спосіб зберігання забезпечує більший вихід продукції, що поступає до споживача.

Свіжі продукти продовжують втрачати воду з поверхні після збирання врожаю, але вони вже не можуть компенсувати ці витрати за рахунок її надходження з ґрунту. Ці втрати води з свіжої продукції є серйозною проблемою, що спричиняє всихання і втрату маси. Коли продукція втрачає 5-10% її початкової маси, це зумовлює її всихання і вона швидко стає непридатною для вживання. Для продовження терміну зберігання продукції швидкість втрат води повинна бути знижена наскільки це можливо.

Вимоги і рекомендації щодо кращого зберігання продукції залежать від її особливостей. У період зберігання в головках проходить втрата маси (природні втрати) за рахунок дихання і у великій кількості від випаровування води. Втрата маси, так як і в цілому зберігання капусти, залежить від екзогенних і ендогенних факторів. Оскільки рослини є складними динамічними самоорганізованими системами, в процесі життєдіяльності використовують різні принципи саморегуляції. Порівнюючи між собою декілька сортів капусти, їх піддають однаковим екзогенним факторам. Вирішальний вплив на зміну фізіологічних, біохімічних та фізичних властивостей будуть мати ендогенні фактори. Тому втрати маси у більш лежких сортів менші, ніж у інших. Проблемою використання цих показників є варіабельність у синтезі абсолютної кількості етилену та інтенсивності дихання схожих індивідуумів одного і того ж сорту.

Лежкість капусти пов`язана із здатністю головки перебувати певний час у стані спокою та підтримання життєвих процесів. Поряд з ростом урожайності, покращення якості капусти, усунення її втрат протягом всього періоду до використання, потрібно зберегти те, що виростили. Можна за рахунок зберігання збільшити кінцевий результат виходу продукції. Вирощування капусти і подальше її зберігання розглядають як єдиний технологічний процес.

Таким чином, для кожного генотипу існують певні параметри факторів зовнішнього середовища, сприятливі для проявлення всіх його цінних ознак, повної реалізації генетичного потенціалу. Відповідні умови середовища для перебування рослин забезпечують їх нормальну життєдіяльність, формування врожаю і сприяють проявленню всіх його необхідних корисних ознак. Лежкість та якість різних сортів овочевих культур залежить від цього комплексу факторів, зосереджених в його живому організмі, так як проявлення ознаки може залежати і від впливу середовища.

Під час зберігання, особливо у несприятливих умовах, зовнішні листки капусти певною мірою втрачають свої поживні речовини, виснажуються, всихають, втрачають імунітет, загнивають. За даними В. М. Найченка (1999), стійкість окремих листків також неоднакова: чим ближче розміщений листок до верхівкової бруньки, тим менш він пошкоджується.

У період зберігання відбувається втрата маси за рахунок дихання, з яким пов`язані всі процеси, що проходять у рослинах: перетворення і втрата вуглеводів, втрата води, проростання, інфекційні та фізіологічні захворювання. Чим інтенсивніше дихання, тим швидше перебігають ці процеси, тим швидше головки втрачають якість. Інтенсивніше дихають молоді рослини, з механічним пошкодженнями, уражені мікроорганізмами, в перші дні після збирання.

Під час зберігання проходить перерозподіл речовин із зовнішнього качана в листки і особливо у верхівкову бруньку. Хімічний склад впливає і на лежкість капусти. Здатність до тривалого зберігання капусти прямо пропорційна питомій масі, щільності головок і вмісту в них сухої розчинної речовини.

Розтріскування головок у другій половині періоду зберігання відбувається за рахунок подовження внутрішнього качана. Це показує, що процеси диференціації верхівкової бруньки закінчуються і подальше зберігання головок неможливе. Таким чином, величина подовження внутрішнього качана – один із показників лежкості капусти.

Іншою важливою особливістю головок капусти савойської є їх водоутримуюча здатність. У сортів з щільними головками краще утримується волога, вони менше піддаються механічним пошкодженням під час збирання і післязбиральної доробки врожаю.

Спеціальні знання і вміння необхідні для правильного збирання, транспортування, сортування і зберігання капусти. Для подовження строку зберігання необхідно враховувати такі параметри:

  • зменшення втрат води і підтримання оптимальної відносної вологості;
  • зменшення інтенсивності дихання завдяки зниженню температури;
  • підбір відповідних сортів.

Капусту савойську зберігають у спеціальних або пристосованих сховищах, які дворазово дезинфікують. Першу дезинфекцію проводять навесні, а другу – за 2-4 тижні до завантаження продукції в сховища.

Для довготривалого зберігання використовують найбільш лежкі сорти. Головки перед закладанням на зберігання охолоджують і безпосередньо перед закладанням не зачищають, залишаючи на них по 2-3 покривних листки та відбирають для цього сформовані щільні головки.

На довготривале зберігання капусти савойської краще закладати вирівняні головки середнього розміру. Технологія зберігання капусти савойської не відрізняється від білоголової.

Зберігають капусту в сховищі за температури 0°C, з відхиленням від мінус 1 до плюс 1°C. Підвищення температури до 3-4°C негативно впливає на зберігання, під час якого інтенсивність дихання капусти посилюється, викликає збільшення втрат поживних речовин. За цих умов можливе поширення сірої гнилі. Головки утворені з листків, тому вони виділяють багато тепла та вологи. Під час зберігання за температури 8°C 1 т капусти виділяє 3360 кДж тепла за добу, якого досить для підвищення температури в масі головок на 1°C за добу. Тому, якщо скласти їх великими штабелями, наступає самозігрівання.

У процесі зберігання капуста втрачає небагато органічних речовин, зберігає вітаміни. Свіжа капуста навіть за тривалого зберігання набагато цінніша, ніж у переробленому вигляді.

Надмірне зниження температури може призвести до загибелі від підморожування. Дуже сухе повітря викликає втрату води в головках. Зайве випаровування води призводить до в`янення листків, вони стають менш стійкими проти ураження мікроорганізмами і втрачають поживну цінність. Капуста містить багато води, тому відносна вологість повітря при зберіганні повинна бути досить високою. В масі головок вона досягає 97-98%, а в сховищі – 93-96%. Така вологість сприяє збереженню маси головок, випаровування вологи при цьому незначне. Проте такі умови сприятливі і для розвитку різних захворювань. Тому під час зберігання капусти слід забезпечити відносну вологість повітря на рівні 90-95%.

Газовий режим повітря також впливає на збереженість капусти: 10%-й вміст вуглекислого газу викликає побуріння внутрішніх, а потім зовнішніх листків внаслідок фізіологічного розладу.

Успіх зберігання капусти значною мірою залежить від умов вирощування та збирання. Надмірне внесення азотних добрив значно погіршує лежкість головок. Калійні добрива сприяють їх лежкості. Надмірне зрошення, особливо за останній місяць вирощування, негативно впливає на лежкість. Тому за внесення добрив під капусту слід зменшувати норми азоту, збільшувати внесення калію, а зрошення припиняти не пізніше як за місяць до збирання.

Для кращого зберігання капусти савойської відразу після закладання у сховища слід обпилювати головки крейдою (2 кг на 100 кг продукції). В добре охолоджених вентильованих сховищах найбільш лежкі сорти капусти савойської можна зберегти до квітня.

Лежкість головок під час зимового зберігання обумовлюється комплексом властивостей і ознак сорту. Зокрема вона залежить від тривалості вегетаційного періоду, а в зв`язку з цим і від тривалості періоду формування зачаткового суцвіття. Чим довші ці періоди, тим вища лежкість.

Вміст клітковини, особливо розчинної сухої речовини, може бути ознакою для добору лежких форм, особливо в полі. У лежких сортів вміст її вищий, ніж у слаболежких. Добре зберігається капуста савойська в підвалах або сховищах на стелажах в один ряд, розкладена головками вгору. Її можна вкладати в ящики по 20-30 кг.

За даними Л. Н. Матвеевой (1963), невелику кількість головок (10-20 шт.) можна успішно зберігати з корінцями в підвалі. Їх очищають від землі, видаляють біля головки зайві листки, просушують під накриттям, потім перев`язують попарно шпагатом і підвішують, розміщуючи не дуже близько одна від одної.

Добрі результати дає зберігання в поліетиленових мішках з відкритим і закритим ( без доступу повітря ) верхом, по 5-10 головок. Мішки з капустою розміщують у підвалі, в один ряд.

Дані літератури свідчать, що головки капусти добре зберігаються, якщо їх щільно загорнути в газетний папір і покласти недалеко одна від одної в сухому прохолодному місті. З часом темний або вологий папір знімають, головки очищають від верхніх листків і знову загортають у свіжий папір. Головки за такого способу можуть зберігатись тривалий час.

Капусту зберігають і в звичайних плівкових мішках. Мішки беруть нові, чисті, без дірок. У них вкладають по одній - дві головки. Мішки з капустою тісно зав`язують виносять у сховище і розкладають на стелажі.

Аналіз джерел літератури показує, що капусту савойську, призначену для зимового зберігання, краще викопувати з коренями до початку сильних морозів і прикопувати в сховищі або підвалі. В такому вигляді вона зберігається протягом 3-5 місяців.

Знання біологічних особливостей капусти савойської щодо здатності до зберігання сприятиме покращенню лежкості і більшому виходу товарної продукції, повнішому забезпеченню потреб населення в осінньо-зимовий період і подовженню терміну споживання.

Збільшення виробництва капусти савойської можна досягнути не лише шляхом підвищення врожайності, а й за рахунок умов зберігання. Подовження терміну зберігання свіжої продукції залежить також від умілого підбору сортів і гібридів, способів зберігання, дотримання теплового режиму і вологості повітря в сховищі.

Результатами досліджень встановлено, що з врахуванням природних втрат за весь період найтриваліше зберігались головки капусти савойської сорту Вертю 1340 у поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря та у поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря – 113 і 120 діб (рис. 1).

Це можна пояснити тим, що починаючи з часу збирання врожаю і протягом періоду зберігання у капусти продовжуються процеси транспірації і дихання, для яких використовуються резерви запасних речовин і води. Чим менша інтенсивність цих двох природних процесів, тим довшим буде період зберігання продукції і менші втрати. Ці два способи зберігання сповільнюють ці процеси за рахунок обмеженого доступу повітря. Найменший період зберігання забезпечили способи: на стелажах в один ярус, у підвішеному стані цілих рослин та в ящиках – відповідно 44, 45 та 49 діб, за рахунок більшої провітрюваності головок. Дещо, триваліше зберігались головки у відкритих поліетиленових мішках, в ящиках із загортанням у папір та з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі – відповідно 61, 56 та 53 доби.

В цілому удосконалення окремих елементів технології вирощування капусти савойської, зокрема вивчення і підбір кращого сортименту, встановлення оптимальних строків сівби, раціональних схем розміщення, кращих способів зберігання дозволить значно збільшити врожайність, підвищити якість продукції, розширити асортимент овочів за рахунок швидшого впровадження малопоширеного виду і урізноманітнити харчування людини.

Рис. 1. Природні втрати маси головок капусти савойської сорту Вертю 1340

Аналіз одержаних результатів обліку зберігання за місяцями свідчить, що найменші природні втрати у листопаді відмічено за зберігання у поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря – 0,4% та поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря – 0,5%. В інших варіантах цей показник був на рівні 1,4-2,0% проти 2,1% за зберігання головок в ящиках (табл. 41).

Таблиця 41. Втрати маси капусти савойської сорту Вертю 1340 протягом зберігання (4 місяці)

Найбільші природні втрати маси капусти савойської сорту Вертю 1340 у листопаді були під час зберігання у підвішеному стані цілих рослин і на стелажах в один ярус – відповідно 3,1 і 2,7%, за рахунок більшої провітрюваності рослин і підсихання головок.

У грудні природні втрати зростали при укладанні головок на стелажах в один ярус – 4,7% і контрольному варіанті – 4,6% за рахунок більшого їх підсихання. Дещо менші вони були за зберігання цілих рослин з укладанням їх на решітчасті настили в штабелі (3,4%), оскільки вологість підтримувалась краще. Найменші втрати отримано у варіантах зі зберіганням у поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря та поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря – відповідно 1,2 та 1,3% за рахунок вищої і постійної вологості.

Протягом наступних місяців (січень, лютий) встановлена закономірність зберігалась. На кінець сезону найменші природні втрати були у варіантах зберігання у поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря та поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря – відповідно 2,6 і 2,9%.

У капусти савойської, зачищеної до зелених прилеглих листків, найбільші відходи у листопаді були за зберігання у поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря, у поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря та з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі – відповідно 2,1, 2,0 і 1,9% проти контролю – 1,7%. Проте найменші вони спостерігались після зберігання цілих рослин у підвішеному стані – 0,5%.

У грудні відходи від зачисток зростали. Найбільшими втратами характеризувались варіанти у поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря – 3,9% та поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря – 3,7%, у контролі цей показник становив – 3,6%. Це можна пояснити меншою провітрюваністю рослин під час зберігання. Найменшим показником відзначався варіант, де цілі рослини зберігалися у підвішеному стані (0,9%) за рахунок того, що рослини добре провітрювались і не загнивали. Проміжне місце за відходами від зачисток займали варіанти: у відкритих поліетиленових мішках, з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі, на стелажах в один ярус та в ящиках із загортанням у папір, які мали їх на рівні 2,1-2,8%.

Подальший облік дав можливість встановити чітку різницю між варіантами. У січні найбільші відходи від зачисток мали варіанти: у поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря, у відкритих поліетиленових мішках, у поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря та контрольному варіанті – на рівні 5,0 і по 4,6%.

На кінець зберігання за відходами від зачисток закономірність між варіантами зберігалася. Найбільші вони були за зберігання у відкритих поліетиленових мішках – 6,9%, поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря – 6,2% та поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря – 6,0% порівняно з контролем – 5,5%. Найменші вони спостерігались у варіанті зі зберіганням цілих рослин у підвішеному стані (1,1%).

Загальні втрати залежали від природних втрат і відходів після зачисток. Як видно з отриманих даних, у листопаді найбільші вони були за зберігання на стелажах в один ярус та з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі – відповідно 4,0 і 3,9% проти 3,8% у контрольному варіанті. Інші варіанти мали значно менші втрати - на рівні 2,4-3,3%.

Суттєві загальні втрати відмічені протягом зимових місяців зберігання. У грудні найбільшими втратами відзначався варіант зі зберіганням головок на стелажах в один ярус та контрольний варіант – 7,4 та 8,2% відповідно. Найменші їх мали варіанти зберігання – у підвішеному стані цілих рослин (3,3%), у відкритих поліетиленових мішках (4,4%) та поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря (4,9%).

Як показали дані обліків, у січні аналогічно минулому місяцю найбільші втрати були у контрольному варіанті та за зберігання на стелажах в один ярус – 9,9 і 9,3% відповідно. Дещо зменшилися вони з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі – 8,6%, у відкритих поліетиленових мішках – 8,5 та в ящиках із загортанням у папір – 8,0%. Найменші загальні втрати забезпечив варіант зберігання цілих рослин у підвішеному стані – 5,7%.

Підрахунки в лютому дали можливість встановити, що найбільші загальні втрати мали варіанти зі зберіганням головок на стелажах в один ярус – 11,8%, в ящиках (контроль) – 11,6% та у відкритих поліетиленових мішках – 11,5%. Найменші вони відмічені за зберігання у поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря, у підвішеному стані цілих рослин та у поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря – 8,6, 8,7 та 9,1% відповідно. Зберігання в ящиках із загортанням у папір та з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі займали проміжне місце за цим показником – загальні втрати складали 10,6 та 10,9% відповідно.

Підсумовуючи природні втрати маси і відходи після зачисток, слід зазначити, що найменші загальні втрати по місяцях спостерігались під час зберіганні у поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря, у підвішеному стані цілих рослин та у поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря.

Вивченням різних способів зберігання капусти савойської сорту Вертю 1340 протягом 4 місяців виявлено також перевагу варіантів зі зберіганням цілих рослин у підвішеному стані, з використанням поліетиленових мішків та поліетиленових пакетів без доступу повітря, де природні втрати маси особливо у двох останніх варіантах, були найнижчі (табл. 42). В середньому за роки досліджень вони складали 6,2 і 6,8% відповідно. Пояснюється це тим, що поліетиленові упаковки зводять до мінімуму природні втрати маси за рахунок дихання і випаровування. Дещо вищі втрати мали варіанти із зберіганням головок, загорнутих у папір – 13,7% та у відкритих мішках – 12,6%, у контролі – 18,1%.

Вищі природні втрати маси спостерігались за зберігання цілих рослин у підвішеному стані, оскільки вони більше провітрювались і підсихали. Проте за цього способу були найменші відходи від зачисток – 4,3%. Найбільші природні втрати маси були за розміщення головок на стелажах в один ярус – 20,8%, цілих рослин у підвішеному стані – 17,0% та укладених на решітчасті настили в штабелі – 17,5%.

Таблиця 42. Лежкість капусти савойської середньопізнього сорту Вертю 1340 протягом 4 місяців за різних способів зберігання
Способів зберіганняПриродні втрати маси, %Відходи при зачистках, %Загальні втрати, %Вихід товарної продукції, %
У ящиках – контроль18,115,433,566,5
На стелажах в один ярус20,811,732,567,5
У поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря6,816,823,676,4
У відкритих поліетиленових мішках12,615,127,772,3
У поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря6,216,722,977,1
В ящиках із загортанням у папір13,713,026,773,3
У підвішеному стані цілих рослин17,04,321,378,7
З укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі17,511,829,370,7

За результатами досліджень встановлено, що відходи від зачисток у варіантах коливалися в невеликих межах, за виключенням зберігання цілих рослин у підвішеному стані, де вони були найнижчі – 4,3%. У варіантах зберігання головок в ящиках із загортанням у папір відходи становили 13,0%, у поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря – 16,8%, поліетиленових мішках без доступу повітря – 16,7%, у контролі – 15,4%. Проміжне місце займали способи зберігання у відкритих поліетиленових мішках – 15,1%, на стелажах в один ярус – 11,7% та з укладанням цілих рослин на решітчасті настили у штабелі – 11,8%.

Отже, слід зазначити, що відходи від зачисток збільшуються у варіантах з меншою повітрепроникністю. Загальні втрати за 4 місяці істотно зменшувалися у варіантах за зберігання цілих рослин у підвішеному стані, головок у поліетиленових мішках без доступу повітря та поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря, де вони становили – 21,3, 22,9 і 23,6% відповідно. Способи зберігання головок у відкритих поліетиленових мішках, з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі та в ящиках із загортанням у папір були на рівні 27,7 і по 26,7%. Найбільший рівень втрат відмічено за зберігання головок на стелажах в один ярус – 32,5% та в ящиках – 33,5% (контроль).

Найвищий вихід товарних головок капусти савойської після зберігання забезпечували варіанти із зберіганням цілих рослин у підвішеному стані, з використанням поліетиленових мішків та поліетиленових пакетів з укладанням по одній головці без доступу повітря – 78,7, 77,1 і 76,4% відповідно. Використання способів зберігання з укладанням на решітчасті настили в штабелі, у відкритих поліетиленових мішках і в ящиках із загортанням у папір вихід товарних головок був на рівні 70,7-73,3%, що істотно переважає контроль (66,5%) та варіант з укладанням на стелажі в один ярус (67,5%).

Отже, за результатами досліджень встановлено, що середньопізній сорт капусти савойської Вертю 1340 мав середню лежкість. Виділені кращі способи зберігання: цілими рослинами у підвішеному стані, поліетиленових мішках без доступу повітря та поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря. Істотне збільшення виходу товарної продукції забезпечило зберігання у відкритих поліетиленових мішках, з укладанням на решітчасті настили в штабелі і в ящиках із загортанням у папір.

Зберігання пізньостиглого гібрида капусти савойської Saga F1 RS за різних способів зберігання протягом чотирьох місяців дало можливість виділити найкращий з них. Найнижчі загальні природні втрати відмічено за зберігання головок у мішках без доступу повітря – 5,2%, найвищі – за розміщенні головок на стелажах в один ярус, їх кількість становила – 18,2% порівняно з контролем – 15,8%. Дещо менший цей показник був з укладанням цілих рослин на решітчасті настили – 14,3% (табл. 43).

Таблиця 43. Лежкість капусти савойської пізньостиглого гібрида Saga F1 RS протягом 4 місяців залежно від способів зберігання
Способів зберіганняПриродні втрати маси, %Відходи при зачистках, %Загальні втрати, %Вихід товарної продукції, %
У ящиках – контроль15,813,229,071,0
На стелажах в один ярус18,28,927,172,9
У поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря5,212,017,282,8
З укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі14,39,724,175,9

Згідно з отриманими результатами найменші відходи від зачисток мали варіанти: на стелажах в один ярус та з укладанням цілих рослин на решітчасті настили у штабелі – 8,9% і 9,7% відповідно. Дещо вищими вони були при зберіганні у плівкових мішках без доступу повітря – 12,0% проти 13,2% у контролі.

З врахуванням природних втрат маси і відходів від зачисток, загальні втрати маси капусти савойської гібрида Saga F1 RS розподілились так: найнижчі вони були у варіантах, де головки укладали в мішки без доступу повітря – 17,2%; дещо більші – за зберігання цілих рослин з укладанням на решітчасті настили в штабелі – 24,1%. Найбільші втрати маси і відходи від зачисток спостерігались у варіанті зберігання головок на стелажах в один ярус – 27,1%, проте це на 1,9% менше від зберігання головок в ящиках (29%).

Отже, найбільший вихід товарної продукції за 4 місяці зберігання встановлено за зберігання у плівкових мішках без доступу повітря – 82,8%. Дещо нижчий показник отримано за розміщення цілих рослин на решітчастих настилах у штабелях – 75,9%. Найменше зберігалось товарної продукції за розміщення головок на стелажах в один ярус – 72,9% порівняно з контролем – 71,0%.

За результатами досліджень, пізньостиглий гібрид капусти савойської Otello F1 характеризувався доброю лежкістю в період зимового зберігання протягом чотирьох місяців і дещо перевищував за цим показником пізньостиглий гібрид Saga F1 RS (табл. 44).

Таблиця 44. Здатність до зберігання капусти савойської пізньостиглого гібрида Otello F1 за різних способів зберігання
Способів зберіганняПриродні втрати маси, %Відходи при зачистках, %Загальні втрати, %Вихід товарної продукції, %
У ящиках – контроль14,212,127,372,7
На стелажах в один ярус17,68,125,774,3
У поліетиленових мішках по десять головок без доступу повітря4,810,715,584,5
З укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі13,59,022,577,5

Зберігання капусти савойської пізньостиглого гібрида Otello F1 за різних способів дало можливість виділити найкращий з них. Найнижчі природні втрати були після зберігання головок у мішках без доступу повітря – 4,8%, найвищі – за розміщення на стелажах в один ярус – 17,6%. Варіант з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі мав проміжне значення – 13,5% проти 14,2% у контрольному варіанті.

Найменші відходи після зачисток із зберіганням головок на стелажах в один ярус та з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі забезпечили – 8,1 і 9,0% відповідно. Найбільше відходів спостерігалось за зберігання головок в ящиках – 12,1%. Проміжне місце займав варіант з укладанням у поліетиленові мішки без доступу повітря – 10,7%.

Відповідно до природних втрат маси і відходів від зачисток у варіантах загальні втрати були найнижчі у варіантах з використанням поліетиленових мішків без доступу повітря – 15,5%. Найбільше їх відмічено з укладанням головок на стелажі в один ярус – 25,7% проти 27,3% у контролі. Проміжне значення показників відмічено у варіанті з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі – 22,5%.

Як показали результати досліджень, пізньостиглий гібрид Otello F1 характеризувався дещо вищим виходом товарної продукції після 4 місяців зберігання порівняно з пізньостиглим гібридом Saga F1 RS, що можна пояснити його генетичними особливостями. Цьому сприяли такі способи зберігання: у поліетиленових мішках без доступу повітря – 84,5%, з укладанням цілих рослин на решітчасті настили у штабелі – 77,5%. Найменший вихід товарної продукції відмічено за зберігання на стелажах в один ярус – 74,3%.

Отже, пізньостиглі гібриди капусти савойської Otello F1 і Saga F1 RS характеризуються кращою лежкістю протягом чотирьох місяців зберігання порівняно з середньопізнім сортом Вертю 1340. Найвищий вихід товарної продукції після зберігання отримано при укладанні головок у поліетиленові мішки без доступу повітря та цілих рослин на решітчасті настили.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: