Особливості технології безрозсадного способу вирощування. Насінництво капусти савойської

Особливості технології безрозсадного способу вирощування

Середньостиглі, середньопізні і пізньостиглі сорти капусти савойської, як і білоголової, вирощують розсадним і безрозсадним способами, тобто сівбою насіння безпосередньо у відкритий ґрунт. Урожайність та якість продукції за цього способу не погіршується, це залежить переважно від зони вирощування і погодних умов року. За цього способу вегетаційний період скорочується на декаду-півтори за рахунок виключення діб на вирощування розсади. В результаті рослини формуються молодші за віком порівняно з розсадним способом, стійкіші проти несприятливих факторів навколишнього середовища. Рослини, вирощені безрозсадним способом, мають більш розвинену кореневу систему і менш вимогливі до умов живлення і вологи.

Проте в період з’явлення сходів та їх росту рослини потребують більш ретельного догляду, необхідності формування густоти і захисту від шкідників. Особливо на сходах безрозсадної капусти шкодить хрестоцвіта блішка, яка може повністю знищити їх. Урожайність товарної продукції значною мірою визначається оптимальною густотою рослин, яку необхідно своєчасно формувати.

Під безрозсадну культуру виділяють вирівняні, чисті від бур’янів поля, щоб забезпечити дружні сходи. Відразу після збирання попередника поле, виділене під капусту савойську, дискують створюючи сприятливі умови для проростання бур’янів. Сходи бур’янів знищують під час зяблевої оранки. Добрі результати дає напівпаровий обробіток ґрунту протягом літньо-осіннього періоду.

Наступного року після ранньовесняного боронування проводять культивацію звичайним культиватором, на глибину 8-10 см. Якщо ділянка забур’янена, вносять дозволені гербіциди. Передпосівний обробіток ґрунту здійснюють культиватором УСМК-5,4 Б з двосторонніми лапами-лезами, які розпушують ґрунт на потрібну глибину і створюють тверде ложе для насіння.

Кращим строком сівби капусти савойської за безрозсадного вирощування для пізньостиглих сортів є кінець квітня – перша декада травня, середньопізніх – 10-15 травня. Сівбу проводять овочевими сівалками на глибину 2-3 см залежно від механічного складу і вологості ґрунту. Ширина міжрядь 70 см, норма насіння – 1 кг/га за використання дражованого посівного матеріалу і сівалок точного висіву. За сівби звичайними сівалками витрата насіння більша. Для рівномірного його розподілу перед сівбою його змішують з гранульованим суперфосфатом (8-10 кг). Відразу після сівби ґрунт коткують кільчастими котками.

Після з’явлення сходів необхідно їх обробити хімічними препаратами для захисту від хрестоцвітої блішки. ґрунт у міжряддях розпушують. Після з’явлення першого-другого справжніх листків сходи проріджують (букетують) упоперек рядків культиватором, на якому встановлені односторонні лапи-леза. Після утворення четвертого-п’ятого листків посіви проріджують повторно, залишаючи по одній найкраще розвиненій рослині на відстані 40-50 см. Подальші заходи з догляду за безрозсадними рослинами такі, як і за розсадної культури – розпушування ґрунту в міжряддях, знищення бур’янів, захист рослин від шкідників, зрошення, підживлення, збирання врожаю.

Насінництво капусти савойської

Капуста савойська належить до головчастих форм, тому маточники і насінники вирощують як і білоголової. Цей вид об’єднує ранньостиглі, середньостиглі, середньопізні і пізньостиглі сорти. З тривалим періодом стадійних змін пізньостиглих сортів у капусти савойської немає. Переважна більшість сортів формують середньощільні головки. Тому особливих проблем при пересадивній підготовці маточників не виникає.

У насінництві капусти савойській дотримуються пізніших строків сівби порівняно з товарним овочівництвом, але аналогічно таким, які застосовуються в насінництві капусти білоголової сортів відповідної групи стиглості.

На відміну від товарного виробництва, в насінництві капусти савойської, як і інших видів, найраніше починають сівбу пізньостиглих сортів, у яких найтриваліший вегетаційний період, тоді середньостиглих і ранньостиглих. Найпізніше (перша-друга декада червня) висівають насіння ранньостиглих сортів. За таких строків сівби маточники не переростають (молоді, здорові рослини з типовими ознаками відповідно сорту) і можуть зберігатися у сховищах до весни з мінімальними втратами. На наступний (другий) рік життя рослини формують низько- та середньорослі насіннєві кущі, дещо менш розвинені, як у капусти білоголової.

Рослини у капусти савойської меншого розміру і потребують густішого розміщення в рядку залежно від сортових особливостей. Такі умови вирощування забезпечують одержання високоякісного здорового маточного матеріалу.

У період зберігання маточників бажано не допускати різкого коливання температури за нерегульованого режиму, щоб не допустити збільшення втрат. Потрібно своєчасно провести вирізання насінних качанів (достатньо за 7-10 діб до висаджування, оскільки головки не дуже щільні), освітлення їх і особливо підрощування кореневої системи, засипавши її зволоженим перегноєм чи ґрунтосумішшю.

Навесні при транспортуванні і висаджуванні маточників важливо не допустити підсушування кореневої системи, інакше це негативно вплине на приживання рослин і, як наслідок, призведе до зниження насіннєвої продуктивності рослин. Обов’язковим є притискання кореневої системи до ґрунту під час висаджування і вмочування її в глиняну бовтанку з коров’яком (гноєм).

На другий рік життя дотримуватись загущеного розміщення рослин з врахуванням їх розміру і групи стиглості. Це забезпечить одержання вищої врожайності однорідного насіння за рахунок більшої їх кількості на одиниці площі.

Враховуючи заселення рослин у перший рік і другий роки вирощування шкідниками необхідно застосовувати профілактичні заходи захисту їх і своєчасне знищення бур’янів. На насінниках капусти савойської не допускають сильної забур’яненості, оскільки насіння бур’янів важко відділити від основної партії.

У період збирання маточників не слід допускати сильного підсихання кореневої системи і їх підморожування.

У процесі вирощування маточників і насінників капусти савойської обов’язково є проведення насінницьких заходів сортового контролю, щоб зберегти генетичну природу сорту. У перший рік – сортові прочистки, за яких видаляються маточники, що не відповідають сорту, сильно уражені хворобами чи пошкодженні шкідниками, недорозвинені та з окремими ознаками відхилення від основного сорту; апробація сортового посіву, осінній добір маточників; весняний добір маточників після перезимівлі, сортові прочистки насінників, сортове обстеження насінників перед цвітінням як додатковий захід до основного сортового контролю (апробації).

Важливим заходом у насінництві є проведення насінного контролю, який починається з обстеження насінників перед збиранням на ураженість хворобами, пошкодження шкідниками, забур’яненість. Після збирання, обмолоту і очищення насіння готують зразки на аналіз в районну насіннєву лабораторію, супроводжують їх етикетками і актом відібраних середніх проб. Отримують сертифікат на насіння, який підтверджує посівні якості його і належність до відповідної категорії.

На всі проведені насінницькі заходи складають відповідні документи. За вимогами ДСТУ 7160:2010 вирощене насіння повинне відповідати таким показникам за сортовими якостіми: ОН-99 %, ЕН-98 % РН1-97 %, за посівними (схожіть, не менше): ОН і ЕН – по 80 %, РН – 75 %. Вологість насіння не повинна перевищувати 9 %. Середня врожайність його дещо нижча, ніж у білоголової і складає 0,3-0,6 т/га.

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: