Наведено результати п‘ятирічних досліджень ефективності в посівах кукурудзи на зерно гербіцидів різного характеру дії: ґрунтового (харнес), ґрунтово-післясходового (люмакс) і післясходового (мілагро). Гербіциди вивчали на трьох рівнях забур‘яненості, які створювали підсівом проса посівного. При зростанні забур‘яненості проявляється тенденція до зниження гербіцидної активності, а також падіння господарської ефективності препаратів.Ключові слова:кукурудза, ефективність гербіцидів, рівень забур’яненості
Кукурудза належить до культур, в посівах яких бур‘яни завдають значної шкоди. Тому сучасні технології передбачають широке застосування гербіцидів для контролювання гербологічної ситуації [1, 2]. Великий асортимент гербіцидів дає можливість для гнучкого використання необхідних препаратів залежно від конкретного видового складу бур‘янів [3].
У той же час залишаються мало вивченими питання вибору найбільш раціональної технології догляду за посівами як хімічними, так і механічними засобами, яка б мінімізувала втрати урожаю кукурудзи залежно від рівня забур‘яненості поля [4, 5]. Наукових досліджень, які б дозволяли моделювати дію гербіцидних сполук на бур‘яни залежно від їх кількості майже немає. Можливо лише послатись на досліди американських вчених, які вивчаючи фітотоксичний вплив ґрунтових гербіцидів атразина і алахлора на рослини у вегетаційних посудинах, дійшли до висновку про зниження їх активності при зростанні щільності піддослідних об‘єктів [6, 7].
Тому метою наших досліджень було визначити ефективність трьох гербіцидів залежно від способів проникнення їх в рослину і рівнів забур‘яненості посіву. Харнес є препаратом ґрунтової дії, мілагро застосовується по вегетуючих бур‘янах, а люмакс можливо вносити як в ґрунт, так в післясходовий період.
Методика і умови проведення досліджень
Польові досліди виконували на дослідному полі лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр‘єва, яке знаходиться в межах ДП ДГ «Елітне» (Харківський район Харківської області). Ґрунтовий покрив на дослідній ділянці представлений чорноземом типовим важкосуглинковим з вмістом гумусу 5,3%.Технологія вирощування кукурудзи – загальноприйнята для зони. Попередником культури був ячмінь ярий. Основний обробіток ґрунту проводили по типу поліпшеного зябу. Передпосівна підготовка включала ранньовесняне боронування і дві культивації. Під останню вносили мінеральні добрива з розрахунку N60P60K60. Висівали ранньостиглий гібрид Харківський 195 МВ. На другий день поле коткували, а потім вносили харнес (ацетохлор, 900 г/л) в нормі 2,5 л/га. Мілагро (нікосульфурон, 40 г/л) при нормі 1 л/га і люмакс (S-метолахлор – 375 г/л, тербутилазин – 125 г/л, мезотріон – 37,5 г/л) застосовували в фазі 3-5 листків у кукурудзи. Впродовж вегетації провели два міжрядних обробітки.
Рівні забур‘яненості створювали шляхом внесення вручну проса посівного (Panicum miliaceum L.) під передпосівну культивацію в нормах 1, 3 і 5 млн./га. Моделювання бур`янів саме цією культурою обумовлено тим, що просо біологічно близьке до таких видів, як плоскуха звичайна (Echinocloa crus gall (L) Beauv) і мишій сизий (Setaria glauca (L.) Beauv), які навіть отримали назву злакових просовидних бур`янів. Різні види і різновиди проса стали звичними бур‘янами на полях і рудеральних місцезростаннях в азійській частині Росії і сусідніх країнах [8,9]. Крім того, за останні роки просо становиться доволі розповсюдженим засмічувачем полів у степових районах північно-східної України. Таким чином, дослід був двофакторним, в якого фактором А (фон) були рівні забур‘яненості, а фактором (В) – гербіциди.
Метеорологічні умови в роки проведення дослідження в різній мірі впливали на формування урожаю зерна кукурудзи. За кількістю опадів в критичні для формування урожаю періоди 2009 і 2012 рр. були посушливими, 2010 – дуже посушливим, а в 2013 р. наближався до кліматичної норми. Лише в 2011 р. гідротермічні умови були сприятливими для отримання високого урожаю, але інтенсивний градобій в липні, що відбувся двічі, дещо завадив кукурудзі в повній мірі реалізувати свій врожайний потенціал.
У дослідах двічі проводили обліки бур‘янів: перший (кількісний) – на початку вегетації після завершення другого міжрядного обробітку, другий (кількісно-ваговий) – в кінці серпня – на початку вересня, в фазі воскової стиглості кукурудзи. Облік урожаю кукурудзи проводили вручну.
Результати досліджень
Основу природної забур‘яненості, становили злакові ярі бур‘яни, цілком представлені просовидними видами, головним чином, плоскухою звичайною і мишієм сизим. Значно менше було дводольних малорічних бур‘янів, серед яких домінувала щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.). Друге, третє і четверте місця займали лобода біла (Chenopodium album L.), чистець однорічний (Stachus annua L.) і куколиця біла (Melandrium album (Mill.) Garcke). Питома вага коренепаросткових бур‘янів в сегетальному угрупуванні, особливо в кількісному вимірі, була невисокою (табл.1). Ця група була представлена осотом рожевим (Cirsium arvense (L) Scop.), осотом жовтим (Sonchus arvensis L.) і березкою польовою (Convolvulus arvensis L.). Загальний список всіх бур‘янів, які зустрічали в посівах кукурудзи налічував 30 видів. Просо, що використовувалось, як модель бур‘янів, при внесенні в нормі 1 млн. шт./га (100 шт./м2) поступалось природнім бур‘янам, як за кількістю, так і за масою. При подальшому збільшенні норми внесення цього засмічувача воно займало домінуюче положення в сегетальному угрупуванні. При збільшенні рівня забур‘яненості в агрофітоценозі шляхом додавання проса зростала напруженість конкурентних взаємовідносин не тільки між культурним і бур‘яновим компонентами, але й між самими бур‘янами. Але це не призводило до зменшення кількості бур`янів і проса. В той же час маса окремих складових агрофітоценозу суттєво знижувалась. Так при рівнях забур‘яненості, створених 1, 3, 5 млн./га проса середня маса однієї рослини бур‘яну в контролях складала відповідно 5,2, 2,9 і 2,6 г. В такій же мірі знижувалась і маса рослин проса.
Згідно проведених досліджень в середньому по фонах забур‘яненості і двом строкам обліків ґрунтовий гербіцид харнеc викликав загибель злакових однорічних і дводольних малорічних бур`янів відповідно на 92 і 91%. Просо під дією цього гербіциду знижувало свою кількість лише на 52% (табл. 1). Уцілілі екземпляри мали можливість нарощувати свою масу і тому зниження цього показника на час збирання урожаю було помітно меншим і склало для злакових однорічних, дводольних малорічних бур‘янів і проса відповідно 85,76 і 43% (табл. 2).
Післясходовий гербіцид мілагро дещо відрізнявся від харнеса по характеру дії на бур‘яни. Найбільш токсичним цей гербіцид був для дводольних малорічних видів, загибель їх в середньому становила 83%. Зниження кількості злакових однорічних бур‘янів і проса склало відповідно 66 і 70%. Всі бур‘яни і просо в цілому на час першого обліку гинули лише на 67%, а на час збирання урожаю – на 70%. Але уцілілі рослини були дуже пригніченими і зниження їх маси порівняно з контролем на час збирання урожаю становило для злакових однорічних, дводольних малорічних бур`янів і проса становило відповідно 70, 89 і 89%.
Варіант | На початку вегетації | |||||
проса | злакових просовидних | дводольних мало-річних | корене-паросткових | всіх з просом | ||
1 млн./га | ||||||
Контроль | 27,7 | 191,0 | 43,0 | 3,3 | 265,0 | |
Харнес, 2,5 л/га | 12,9 | 20,8 | 3,6 | 3,1 | 40,4 | |
Люмакс, 3,5 л/га | 26,3 | 50,2 | 2,7 | 2,5 | 81,7 | |
Мілагро, 1 л/га | 8,6 | 71,8 | 4,7 | 3,0 | 88,1 | |
3 млн./га | ||||||
Контроль | 84,1 | 218,3 | 31,0 | 2,4 | 335,8 | |
Харнес, 2,5 л/га | 45,4 | 24,1 | 2,9 | 2,9 | 75,3 | |
Люмакс, 3,5 л/га | 78,3 | 47,6 | 0,9 | 1,3 | 128,1 | |
Мілагро, 1 л/га | 32,1 | 66,4 | 4,1 | 1,9 | 104,5 | |
5 млн./га | ||||||
Контроль | 126,3 | 269,4 | 40,5 | 2,6 | 438,8 | |
Харнес, 2,5 л/га | 55,8 | 17,3 | 3,3 | 2,1 | 78,5 | |
Люмакс, 3,5 л/га | 122,1 | 60,7 | 0,5 | 2,2 | 185,5 | |
Мілагро, 1 л/га | 64,2 | 74,6 | 8,5 | 3,5 | 150,8 |
Варіантc5|Перед збиранням врожаю | ||||||||||
проса | злакових просовидних | дводольних мало-річних | корене-паросткових | всіх з просом | ||||||
1 млн./га | ||||||||||
Контроль | 28,1 | 158,4 | 33,1 | 4,6 | 224,2 | |||||
Харнес, 2,5 л/га | 15,2 | 13,7 | 3,4 | 5,2 | 37,5 | |||||
Люмакс, 3,5 л/га | 25,1 | 40,8 | 1,0 | 3,4 | 70,3 | |||||
Мілагро, 1 л/га | 5,9 | 50,0 | 4,3 | 4,6 | 64,8 | |||||
3 млн./га | ||||||||||
Контроль | 86,9 | 155,6 | 23,5 | 1,6 | 267,6 | |||||
Харнес, 2,5 л/га | 45,4 | 12,8 | 2,5 | 3,5 | 64,2 | |||||
Люмакс, 3,5 л/га | 80,6 | 27,4 | 0,6 | 2,2 | 110,8 | |||||
Мілагро, 1 л/га | 19,0 | 56,7 | 5,6 | 2,6 | 83,9 | |||||
5 млн./га | ||||||||||
Контроль | 179,2 | 171,6 | 33,4 | 2,8 | 387,0 | |||||
Харнес, 2,5 л/га | 62,0 | 7,6 | 1,7 | 3,1 | 74,4 | |||||
Люмакс, 3,5 л/га | 116,1 | 24,7 | 0,3 | 2,4 | 143,5 | |||||
Мілагро, 1 л/га | 33,9 | 64,1 | 6,2 | 5,9 | 110,1 |
У варіанті з люмаксом в середньому по фонам забур‘яненості і строкам обліків загибель злакових однорічних і дводольних малорічних становила відповідно 79 і 97%. На просо цей гербіцид діяв дуже слабко і його загибель становила лише 12%. Знижувалась маса злакових однорічних і дводольних малорічних бур`янів відповідно на 70 і 94%, а проса – на 26%. Невисокий рівень забур‘яненості коренепаростковими бур‘янами і нерівномірний їх розподіл на дослідному полі не дали змоги достовірно встановити вплив харнесу, мілагро і люмаксу на ці види.
Загальний рівень забур‘яненості в досліді (звичайні бур‘яни + просо) в його кількісному вимірі був найнижчим на варіанті з харнесом. У дії ж на масу бур‘янового компоненту агрофітоценозу найефективнішим був мілагро. Люмакс же в обох випадках значно поступався вищевказаним гербіцидам (табл. 2). При загальній оцінці фітотоксичного впливу гербіцидів на бур‘яни більш важливим показником є зниження їх маси, ніж кількості, а тому можна вважати, що мілагро краще контролював гербологічну ситуацію порівняно з харнесом, тим більше з люмаксом. Проведені п‘ятирічні дослідження не дали змогу виявити чітких закономірностей в зміні ефективності гербіцидів у контролюванні бур‘янів залежно від їх щільності. Можливо лише говорити про деяку тенденцію зменшення токсичного впливу цих препаратів на бур‘яни при зростанні їх кількості. Так середнє зниження ефективності трьох препаратів в дії на кількість і масу бур‘янових рослин становило на фоні 1, 3 і 5 млн. шт. проса відповідно 71, 69 і 66%.
Варіант | Сира маса бур‘янів, г/м² | ||||||
проса | злакових просовидних | дводольних малорічних | корене-паросткових | всіх | |||
1 млн./га | |||||||
Контроль | 328 | 585 | 162 | 83 | 1158 | ||
Харнес, 2,5 л/га | 183 | 88 | 64 | 64 | 399 | ||
Люмакс, 3,5 л/га | 364 | 232 | 2 | 32 | 630 | ||
Мілагро, 1 л/га | 25 | 139 | 8 | 31 | 203 | ||
3 млн./га | |||||||
Контроль | 732 | 399 | 103 | 17 | 1251 | ||
Харнес, 2,5 л/га | 441 | 63 | 20 | 49 | 573 | ||
Люмакс, 3,5 л/га | 654 | 100 | 0,4 | 25 | 779 | ||
Мілагро, 1 л/га | 11 | 79 | 18 | 0,2 | 108 | ||
5 млн./га | |||||||
Контроль | 925 | 364 | 137 | 43 | 1469 | ||
Харнес, 2,5 л/га | 522 | 49 | 18 | 38 | 627 | ||
Люмакс, 3,5 л/га | 718 | 88 | 0,2 | 32 | 838 | ||
Мілагро, 1 л/га | 119 | 169 | 14 | 46 | 348 |
Варіанти | Густота стояння кукурудзи, тис./га | % рослин в яких були качани | Врожайність качанів, т/га | Вихід зерна з качана,% | |||
нормальні | недорозвинені | відсутні | всіх | в т.ч. недорозвинутих | |||
1 млн./га | |||||||
Контроль | 61,0 | 52,1 | 17,7 | 30,1 | 2,92 | 0,30 | 64,5 |
Харнес, 2,5 л/га | 58,6 | 75,8 | 11,6 | 12,6 | 5,49 | 0,21 | 70,9 |
Люмакс, 3,5 л/га | 63,2 | 69,8 | 12,0 | 18,2 | 5,00 | 0,23 | 68,6 |
Мілагро, 1 л/га | 65,9 | 75,9 | 11,6 | 12,5 | 6,14 | 0,22 | 70,0 |
3 млн./га | |||||||
Контроль | 59,8 | 48,3 | 20,3 | 31,4 | 2,53 | 0,29 | 62,8 |
Харнес, 2,5 л/га | 58,8 | 70,3 | 14,9 | 14,8 | 4,77 | 0,27 | 68,2 |
Люмакс, 3,5 л/га | 59,4 | 65,7 | 13,5 | 20,8 | 4,10 | 0,24 | 67,1 |
Мілагро, 1 л/га | 65,2 | 74,8 | 12,6 | 12,6 | 5,86 | 0,27 | 69,5 |
5 млн./га | |||||||
Контроль | 56,7 | 40,2 | 22,2 | 37,6 | 1,87 | 0,30 | 62,7 |
Харнес, 2,5 л/га | 61,6 | 67,9 | 14,6 | 17,5 | 4,61 | 0,28 | 68,9 |
Люмакс, 3,5 л/га | 59,1 | 60,8 | 17,4 | 21,8 | 3,66 | 0,30 | 68,7 |
Мілагро, 1 л/га | 59,1 | 73,1 | 15,7 | 11,2 | 4,91 | 0,30 | 70,3 |
Ручні прополки | 62,0 | 83,3 | 10,1 | 6,6 | 6,86 | 0,18 | 70,5 |
Варіант | Урожайність (т/га) за роками | |||||
2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | Середня | |
1 млн./га | ||||||
Контроль | 2,49 | 1,28 | 3,37 | 0,23 | 1,89 | 1,85 |
Харнес, 2,5 л/га | 3,89 | 2,62 | 4,71 | 1,93 | 5,21 | 3,67 |
Люмакс, 3,5 л/га | 3,35 | 2,35 | 5,33 | 1,32 | 3,74 | 3,22 |
Мілагро, 1 л/га | 4,11 | 2,90 | 5,96 | 2,80 | 4,66 | 4,09 |
3 млн./га | ||||||
Контроль | 1,49 | 0,78 | 3,31 | 0,28 | 1,78 | 1,53 |
Харнес, 2,5 л/га | 2,55 | 2,51 | 3,89 | 1,59 | 4,92 | 3,08 |
Люмакс, 3,5 л/га | 3,44 | 2,28 | 3,69 | 1,00 | 2,89 | 2,66 |
Мілагро, 1 л/га | 3,50 | 2,80 | 5,46 | 3,07 | 4,75 | 3,92 |
5 млн./га | ||||||
Контроль | 0,91 | 0,71 | 2,50 | 0,22 | 1,31 | 1,13 |
Харнес, 2,5 л/га | 2,30 | 2,48 | 3,90 | 1,45 | 4,95 | 3,02 |
Люмакс, 3,5 л/га | 3,32 | 1,83 | 3,02 | 0,78 | 2,87 | 2,36 |
Мілагро, 1 л/га | 3,75 | 2,60 | 4,48 | 2,61 | 4,24 | 3,54 |
Ручні прополки | 3,89 | 3,29 | 6,59 | 4,06 | 5,66 | 4,70 |
НІР05 фон (А) | 0,38 | 0,26 | 0,49 | 0,70 | 0,34 | |
гербіциди (В) | 0,44 | 0,30 | 0,57 | 0,70 | 0,40 | |
взаємодія (АВ) | 0,77 | 0,52 | 0,99 | 1,21 | 0,69 |
Висновки
1. При злаково-однорічному типові забур‘яненості посіву найкраще контролював гербологічну ситуацію післясходовий гербіцид мілагро, який знижував загальну масу бур‘янів у середньому по досліду на 83, харнес – на 59, а люмакс – лише на 42%.
2. У зв‘язку зі зростанням забур‘яненості посіву не було чітких відмінностей у дії гербіцидів на бур‘яни: можливо лише говорити про тенденцію деякого зниження їх ефективності.
3. Незалежно від рівня забур‘яненості розміри надбавок урожаю зерна кукурудзи від внесених гербіцидів знаходились майже на одному рівні і в середньому по препаратам коливались в межах 1,69 – 1,84 т/га. Що стосується окремих гербіцидів, та найбільший приріст урожайності в середньому по фонам забур‘яненості забезпечував гербіцид мілагро – 2,35; харнес – 1,75, а люмакс – 1,24 т/га.
4. Залежність між рівнем забур‘яненості посіву та біологічною і господарською ефективністю потребує подальших досліджень в посівах різних культур при різноманітних гербологічних ситуаціях.
Список використаних джерел
- Жеребко В.М. Ефективний гербіцид / В.М. Жеребко, О.А. Стирський, О.М. Котоус // Карантин і захист рослин. – 2010. – №11. – С. 25–26.
- Задорожний В.С. Бур‘яни в посівах кукурудзи на зерно / В.С. Задорожний, І.В. Мовчан // Карантин і захист рослин. – 2012. – №2. – С. 6–11.
- Зуза В.С. Диференційована система контролювання бур‘янів у посівах кукурудзи / В. С. Зуза Р. А. Гутянський. – Харків, 2013. – 31 с.
- Рибіна В.М. Ефективність гербіциду хармоні та його суміші з кремнійорганічною сполукою в посівах кукурудзи / В.М. Рибіна //Вісник аграрної науки. – 2001. – №6. – С. 30–31.
- Зуза В.С. Особливості технології вирощування кукурудзи на зерно залежно від станузабур‘яненості поля / В.С. Зуза // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук (спецвипуск). – К. ЕКМО, 2004. – С.132–138.
- Hoffman D., Javy T. Plant competition for atrazine //Weed Science. – 1978. – 26,1. – P. 94–99.
- Winkle M. Effects of densite on herbicide absorption and bioactivity // Weed Science. – 1981.–29, 4. – P. 29–30.
- Никитин В.В. Сорные растения флоры СССР / В.В. Никитин. – Л. : Наука, 1983. – 453 с.
- Немченко В.В. Для защиты зерновых культур / В.В. Немченко, Н.П. Рыбина, Л.Д. Рыбина // Защита и карантин растений. – 2004. – №10. – С.30–31.
- Зуза В.С. Некоторые математические модели зависимости между засоренностью иурожаем культурных растений (на примере проса) / В.С. Зуза // Биологические науки.–1975. – № 6. – С. 129–135.
© Agromage.com 1999-2021
Перепечатка материалов допустима в случае указания активной ссылки на Agromage.com, а также на автора материала. |
Культуры | Ресурсы О насНаучные материалы | Партнеры проекта |
|