В Україні відомо 114 видів шкідників сої. Комахи становлять 96,5%, слимаки — 2,6, кліщі — 0,9% загальної кількості, серед них поліфаги — 86, олігофаги — 14%. Рослини пошкоджуються протягом всього вегетаційного періоду. Найбільш вразливі фази — періоди закладання генеративних органів та наливання — достигання зерна. Дуже шкодочинними в деякі роки бувають акацієва вогнівка, клопи (щитники, сліпняки), павутинні кліщі та ін. Клопи є потенційними перенощиками вірусних та бактеріальних хвороб, що підсилює їх шкодочинність. З листогризучих комах шкодять совки: люцернова, бавовникова, гамма; лучний метелик, жуки бульбочкових довгоносиків . У сприятливі для розвитку шкідників роки урожайність сої може знизитися на 90%.
| Шкідники | Період пошкодження, фаза рослин | Шкодочинна стадія. Характер пошкодження | Поріг шкодочинності |
| Паросткова муха (Delia platura Mg.) | Травень—червень, набубнявіле зерно, сходи (звичайні та післяукісні посіви) | Личинки вгризаються у проростаюче зерно поблизу виходу паростка та паросток. Пошкоджують сім`ядолі, точку росту, стебло. Прогризають ходи під шкіркою стебла, від чого молоді рослини викривляються, а іноді в`януть. Пошкодження сприяє проникненню та розвитку грибних захворювань. Посіви зріджуються, продуктивність пошкоджених рослин знижується | |
| Тютюновий трипс (Thrips tabaci Lind.) | Травень—липень, фаза формування другого-третього трійчастого листка (звичайні та післяукісні посіви) | Імаго, личинка Висмоктують соки з листків та переносять вірусні хвороби, погіршують фотосинтез, затримують розвиток рослин, особливо на початкових етапах, у 2—3 рази. Спочатку живляться вздовж жилок листка, у цих місцях утворюються сріблясто-матові смужки на верхньому боці, згодом — на всьому листку. Дуже пошкоджені частини листка щд час спеки засихають і випадають | 10—15 особин на одну рослину у фазі другого-третього трійчастого листка в посушливих умовах |
| Акацієва вогнівка (Etiella zjnkenella Tr.) | Липень—жовтень, період формування та розвитку бобів (звичайні та післяукісні посіви) | Шкодить гусінь другого та третього поколінь. Молоді гусені прогризають стінки бобів і проникають усередину, де пошкоджують зерно, залишають екскременти. За період розвитку одна гусениця може пошкодити один-два боби. Пошкоджене зерно втрачає насіннєві якості, особливо середню- та пізньостиглих сортів | 2—3 яйця на рослину в період після цвітіння і формування та розвитку бобів або 5% заселеності рослин шкідником |
| Звичайний павутинний кліщ (Tetranichus urticae Koch.) | Червень—вересень, фази галуження і бутонізації | Імаго, личинка. Висмоктують сік із нижнього боку листків. Обплітають листок, квітки, молоді боби павутинням. Порушується обмін речовин та фотосинтез. Пошкоджені частини рослин жовтіють, потім буріють, засихають, особливо під час спеки. Сильно пошкоджені листки обпадають, боби передчасно достигають і розтріскуються, зерно утворюється щупле. Підвищена шкодочинність спостерігається в посушливі роки, а найвища — у серпні | 2—3 особини рухомих стадій кліща на трійчастий листок до цвітіння або 10 особин на трійчастий листок у період формування та наливу бобів |
| Клопи щитники (Pentatomidae spp.):ягідний(Dofycoris baccarum L),люцерновий (Piezodonislituratus F.)чорношипий (Carpocorisfascispinus Sop.) | Червень—вересень, сходи початок достигання бобів | Імаго, личинка. Висмоктують соки із молодих листків, стебел, бруньок, квітів, бобів, зерна. На місцях уколів з`являються обезбарвлені плями, при сильному пошкодженні частини рослин можуть в`янути та обпадати. Сприяють поширенню бактеріальних хвороб через пошкоджене зерно | 2 особини імаго, личинок старшого вікуна 1 м рядка у період початку формування і до початку побуріння бобів |
| Клопи лучні (Lygus spp.):лучний (L. pratensis L.)трав`яний (L. rugulipennisPopp-) | Червень—серпень, сходи достигання насіння | Імаго, личинка. Висмоктують сік із молодих, не загрубілих верхівок, стебел та гілок, листя, квіток, молодих бобів, рослини пригнічуються, відстають у рості, деформуються, при сильному пошкодженні гинуть. Поширюють збудників різних хвороб | 40—50 особин імаго та личинок старших віків на 50 поодиноких помахів ентомологічного сачка у період від бутонізації до повного наливання бобів (облік до світанку) |
| Люцерновий клоп (Adelphocoris lineolatus Goeze) | Середина травня — серпень, сходи — достигання зерна | Імаго, личинка. Характер шкодочинності, як і у лучних клопів. Відомий як перенощик вірусних та інших хвороб рослин | Те саме |
| Бульбочкові довгоносики (Sitona spp.):смугастий (S. lineatus L.) | Третя декада травня — червень, жуки — сходи — цвітіння; личинки — галуження — повне наливання бобів | Імаго, личинки. Жуки об`їдають листки по краях (іноді з`їдають їх повністю). Дуже пошкоджені рослини гинуть. Найбільша пошкодженість від жуків до фази галуження сої. Личинки пошкоджують азотфіксуючі бульбочки та корінці, знижують урожайність та нагромадження азоту в грунті. Одна личинка може знищити 3—8 бульбочок | 8—15 особин на 1 м2 на початку розвитку (сходи— галуження); у період до цвітіння — 50—60 жуків на 1м2 |
| щетинистий (S. crinitus Hrbst.)Ковалики (Elateridae spp.): .смугастий (Agriotes lineatus L.) степовий (A. gurgistanus L.) | Кінець квітня — травень -червень, личинки—сходи-галуження | Личинки (дротяники) прогризають ходи у набубнявілому насінні, паростках і стебельцях молодих рослин, а також у прикореневій частині стебельця. Інколи спостерігається 50—60% загибелі рослин (після багаторічних трав) | 4—8 особин на 1 м2 напочатку розвитку рослин |
| Лускокрилі (Lepidoptera spp)совки, п’ядуни, лучний та стебловий (кукурудзяний) метелики | Травень—вересень, сходи кінець наливання бобів (для підгризаючих совок –червень —липень; для листогризучих — червень-серпень) | Гусінь пошкоджує паростки, стебла, листки, боби та зерно | Для підгризаючих совок 1—3 особини на 1 м2 |