За біологічними вимогами шпинат відноситься до холодостійких, дводомних, скоростиглих овочевих зеленних культур. Коренева система стрижнева, але розвивається переважно тільки в орному шарі. Листки зібрані в прикореневу розетку. Сорти головним чином відрізняються за апробаційними ознаками саме листків. На рослині в середньому утворюється до 10-12 листків. Через 40-50 діб після сходів починають утворюватися репродуктивні пагони. Причому, спочатку вони з`являються і інтенсивно ростуть на чоловічих рослинах, а дещо пізніше - на жіночих. Співвідношення чоловічих і жіночих рослин у популяціях шпинату становить 50:50%. Квітконоси на жіночих рослинах більш розгалужені. На чоловічих рослинах квітки зібрані у волоть. Вони зацвітають на 2-4 доби раніше. Жіночі квітки сидячі і зростаються у клубочки по 6-12 штук. Запилення відбувається з допомогою вітру. Плід – сухий, одно- чи двонасінний горішок, який використовується в якості насіння.
За вимогами до тепла відноситься до холодостійких рослин, насіння яких проростає за температури 2-3°С. Оптимальна температура для росту і розвитку лежить в межах 15-17°С. За вищих температур різко прискорюється ріст і розвиток рослин, що не дає можливості оцінити рослини за апробаційними ознаками та видалити домішки. При короткому весняному дні росте розетка листків, а при довгому літньому – прискорюється цвітіння. Рослини шпинату дуже вимогливі до вологи і забезпечення азотом і калієм.
Особливості технології вирощування насіння шпинату. Технологія вирощування насіння шпинату аналогічна вирощуванню товарної продукції, але вона має продовження до достигання, обмолоту і очищення насіння. Строки сівби – ранньовесняні. Норма висіву 12-15 кг/га. Схеми сівби різні – широкорядкові у первинному насінництві і стрічкові (20+50см) – у репродукційному.
Після сходів, які появляються на 7-9 добу, проводять догляд за рослинами, і, головне, на відміну від товарного вирощування шпинату, формують густоту, залишаючи типові рослини через 8-10 см. Шпинат сильно пошкоджується попелицею, що вимагає організації відповідного захисту. Після відцвітання чоловічих рослин, їх можна видалити.
Сортові прочистки проводять впродовж всього вегетаційного періоду. У період формування густоти видаляють недогони, у період технічної стиглості оцінюють рослини за ознаками листків розетки, аналізуючи найбільш розвинутий листок за формою, характером і забарвленням поверхні пластинки та довжиною черешка. У технічній стиглості проводять апробацію за ознаками найбільшого листка розетки. Після апробації сортові прочистки продовжують за висотою стебла і ступенем галуження. Перед збиранням насіння ще раз оглядають посіви з метою видалення нетипових рослин за ознаками насіння, поверхня яких може бути з шипами, або без них.
Збирання насінників розпочинають на початку побуріння нижніх суплідь і пожовтіння листків та стебел. Затримування із збиранням призводить до масового осипання насіння. За сухої погоди рослини зрізують, укладають у валки і дозарюють 7-10 діб, після чого обмолочують. На невеликих площах зібрані насінні рослини зв’язують у снопики і відвозять для дозарювання під навіси.
Сортова чистота насіння шпинату складає для ОН 98%, ЕН і РН1– 97%. Схожість насіння має бути для ОН і ЕН – 70% і РН - 75% при вологості 13%. Шпинат в Україні відносять до малопоширених зеленних культур. Поширені сорти Бос (Кримська дослідна станція Кримського інституту АПВ) та Красень Полісся (Дослідна станція “Маяк” Інституту овочівництва і баштаництва НААН України).