На культурах родини цибулевих розвиваються близько 80 видів шкідливих комах, проте тільки 12—14 завдають шкоди. Крім спеціалізованих шкідників, цибулю та часник значно пошкоджують багатоїдні шкідники. До них належать гусениці капустяної совки, совки-гамми, лучного метелика, а також капустянки, дротяників та несправжніх дротяників. Такі шкідники, як нематоди, кліщі, трипси, потрапляючи разом з цибулею у сховища, продовжують і там її пошкоджувати При цьому насіння може бути джерелом пошкодження посівів шкідниками, Таким чином, боротьбу з шкідниками цибулі та часнику необхідно проводити не тільки в період вегетації, а й під час їх зберігання.
Цибулева муха (Delia antiqua Mg.)
Поширена повсюдно. Вона завдовжки 5—7 мм, попелясто-сіра. У самців черевце з темною смужкою, у самок її немає. Крила прозорі. Личинка завдовжки до 10 мм, біла, циліндрична. Пупарій завдовжки 4—7 мм, яйцеподібний, блискучий.
Зимує пупарій у грунті на глибині 10—20 см. Мухи з`являються в середині травня. Відразу ж відбуваються спарювання та відкладання яєць. Самки їх розміщують рядками або купками по 5—12 шт. на сходи цибулі або в тріщини ґрунту поблизу кормових рослин. Личинки розвиваються 15—20 днів. У випадку заселення цибулі-сіянки вони можуть залишати пошкоджені рослини та переповзати на Інші. Проте в ріпчастій цибулі розвиток їх відбувається тільки в одній цибулині. Після закінчення живлення личинки залазять у грунт, де на глибині 3—5 см утворюють пупарій. Через 15—20 днів вилітають мухи другого покоління.
Заходи захисту. Дотримання сівозмін, ранні строки сівби та садіння, глибока зяблева оранка, післязбиральна зачистка полів від рослинних решток. На присадибних ділянках слід застосовувати відлякувальні засоби — тютюновий пил (у чистому вигляді або наполовину з вапном, 1—2 кг на 10 м2), попіл чи торф, якими посипають грунт, а також нафталін, змішаний з піском у рівних частинах.
Цибулева міль (Acrolepiopsis assectella Zell.)
B Україні поширена повсюдно (рис. 117). Метелик — розмах крил 12—15 мм. Яйця овальні, молочного кольору. Гусениці останнього віку завдовжки 10—11 мм, жовтувато-зелені з коричневими бородавками. Лялечка темно-коричнева. Зимують лялечки або метелики в грунті під рослинними рештками. Навесні метелики відкладають поодинокі яйця на нижній бік гусениць цибулі, на шийку цибулини, квіткові стрілки. Розвиток гусениць триває 12—16 днів. Заляльковування відбувається на кормовій рослині або всередині листка. Лялечка розвивається 9—15 днів. Протягом року шкідник дає два-три покоління.
Заходи захисту. Вирішальне значення в знищенні молі мають агротехнічні заходи, що сприяють з`явленню швидких і дружних сходів та інтенсивному росту рослин. Обов`язкові сівозміни, знищення бур`янів та решток після збирання врожаю. Глибока оранка після збирання цибулі. .
Цибулева дзюрчалка (Eumerus strigatus Fall.)
Поширена повсюдно. Муха завдовжки 6,5—9 мм, бронзово-зеленого кольору. Крила прозорі. Яйця білі, видовжені (до 0,8 мм), загострені на передньому краї. Личинка завдовжки до її мм, видовжена, жовто-зелена. Пупарій червоно-бурий. Зимують личинки, рідко пупарїї у верхньому шарі грунту. Яйця самки відкладають у грунт біля рослин або на цибулину групами до 10 шт. Для залялькування личинки виходять із пошкодженої рослини і залазять у верхні шари ґрунту. Стадія лялечки триває до 10 днів. Мухи другого покоління літають у серпні—вересні.
Цибулевий кореневий кліщ (Rhizoglyphus echinopus R. et F.)
Поширений повсюдно. Тіло дорослого кліща світло-жовте, широкоовальне, завдовжки 1,1 мм. Яйця білі, овальні. Личинки з трьома парами ніг. Німфи більші, мають чотири пари ніг. Шкідник живе у відкритому грунті, а також у теплицях, парниках, сховищах. Вологолюбний вид. Цибулини кліщі заселяють як у період вегетації, так і під час зберігання. Розмноження тільки статеве. Плодючість самки -100—800 яєць. Нижній поріг розвитку становить 7—9°С, а сума ефективних температур для розвитку одного покоління 181°. При вологості нижче 60% розвиток припиняється.
Заходи захисту. Дотримання правильного чергування культур у сівозміні, висаджування здорового матеріалу, видалення з поля гнилих цибулин, прогрівання цибулі перед закладанням на зберігання при температурі 35—37°С протягом 5—7 діб. Сховища перед завантаженням обробляють сірчаним газом, спалюючи 100 г сірки з розрахунку на 1 м2 приміщення протягом двох діб. Цибулю-сіянку фумігують сірчаним газом (100 г сірки на 1 м3 протягом доби), а при закладанні на зберігання пересипають сухою крейдою (20 кг/т цибулі). `