Капуста броколі (Brassica cauliflora (Mill.) Lizg. subsp. simplex Lizg.) дуже подібна до цвітної і виділяється як її окремий підвид. Порівняно з капустою цвітною броколі більш холодостійка і менш вимоглива до родючості ґрунту. Рослини дещо вищі, а листки – більші, з гладенькими або хвилястими краями на довгих черешках. Головки утворюються меншої щільності, за забарвленням бувають зелені з різними відтінками. На відміну від цвітної броколі має виражену ремонтантність, яка проявляється у здатності рослин до повторного росту після зрізування головок. Квітки крупніші, а насіння, навпаки, дещо дрібніше.
Сортова чистота насіння капусти броколі складає для ОН 99%, ЕН – 98% та РН1 – 97%. Схожість насіння має бути для ОН і ЕН – 80% і РН – 70% при вологості 9%. Сортимент капусти броколі невеликий (5 сортів і гетерозисних гібридів). Насінництво сортів Вітамінна проводять у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України і Трубадур — у Приватному підприємстві “Агросвіт”.
Особливості технології вирощування насіння капусти цвітної і броколі. Незважаючи на подібні вимоги до умов вирощування технологія вирощування насіння цих видів має певні відмінності. У капусти цвітної у фазі технічної стиглості лише починається перехід до генеративної фази розвитку, тоді як у броколі добре видно сформовані бутони. Окрім того, більша вимогливість до рівномірного забезпечення теплом у капусти цвітної обумовлює необхідність використання у насінництві плівкових теплиць, тоді як у броколі коротший вегетаційний період дає можливість успішно одержувати насіння і у відкритому ґрунті. В умовах України у відкритому ґрунті можливе насінництво капусти броколі всіх сортів і гібридів, а капусти цвітної – лише скоростиглих. Для пізньостиглих необхідні плівкові теплиці. Ці два види капусти легко схрещуються з усіма європейськими видами капуст – білоголовою, червоноголовою, савойською, кольрабі, брюссельською та листковою. Це вимагає дотримання вимог просторової ізоляції між видами і сортами окремого виду: на відкритій ділянці – не менше 2000 м, на захищеній – 600 м
Від сівби до одержання стиглого насіння необхідно понад 200 діб, тому для одержання розсади необхідні зимові теплиці. Важливим елементом живлення розсади є забезпечення субстрату бором, від якого залежатиме утворення квіток і зав’язування стручків. Насіння висівають на початку лютого. Через 15 діб після сходів з появою першого справжнього листка розсаду пікірують у горщечки. На початку квітня висаджують у відкритий ґрунт. Після настання технічної стиглості проводять сортові прочистки та апробацію. У технічній стиглості капуста цвітна зберігається до 12 діб, а броколі – дещо менше. Догляд за рослинами повинен складати ретельний контроль за температурним режимом, забезпеченням вологою і поживними речовинами. Проти хвороб і шкідників проводять відповідний захист рослин.
Після формування продуктового органу у броколі витягується центральна частина головки, збільшуються у розмірах бутони і починається ріст квітконоса. Рослина починає швидко зацвітати. У капусти цвітної перехід до цвітіння відбувається значно повільніше. Спочатку змінюється забарвлення головки, появляється фіолетовий відтінок і починають розходитися крайні пагони по периферії головок, а центральна частина головки залишається щільною. Центральну частину обережно вирізають або залишають у природному стані. Для цього дуже обережно видаляють невелику центральну частину, а потім поступово обламують тверді частки у напрямі до пагонів, які уже почали рости. Місця пошкодження головок присипають попелом. З появою бутонів збільшується ймовірність їх пошкодження попелицею.
У другій половині травня починається цвітіння капусти броколі, а у другій половині червня – цвітної. Період цвітіння розтягнутий і складає понад 40-50 діб. Насіння достигає неодночасно. Квітконосні пагони дуже ламкі, тому біля кожної рослини ставлять опори. У кінці серпня (у броколі – раніше) починають буріти стручки, що свідчить про початок достигання. У дуже цінних гібридів насіння збирають вибірково, вирізаючи пагони з достиглим насінням. У випадку дружного достигання рослини злегка витягають з грунту і залишають на місці на тиждень. Після їх підсихання рослини зрізують і переносять під навіси для післязбирального дозрівання. Обмолочують після повного підсушування. Заходи сортового і насінного контролю виконують в один рік: сортові прочистки, апробацію, сортове обстеження насінників перед цвітінням, обстеження на ураженість хворобами, пошкодження шкідниками, забур’яненість перед збиранням. Оформляють відповідні документи.