Лук - на конвейер

У природі зустрічається близько 400 видів цибулі, з них лише декілька відомі в культурі: ріпчаста, батун, слизун, різанець, порей, запашна, черемша, ускун, багатоярусна та ін. Крім ріпчастої цибулі, всі вони малопоширені, вирощують їх мало, переважно на присадибних ділянках. Тим часом, організувавши конвеєрне вирощування різних видів цибулі, зелене перо можна отримувати з ранньої весни, коли ще немає інших овочів у відкритому ґрунті, до пізньої осені. Їх також доцільно використовувати для вигонки в осінньо—зимовий і зимово—весняний періоди в закритому ґрунті та в кімнатних умовах.

Багаторічні види цибулі — холодо- і морозостійкі рослини, добре переносять суворі зими, починають виростати відразу після танення снігу. Їх вирощують як цінні їстівні, лікарські, декоративні рослини та медоноси. У зоні лівобережного Лісостепу України відомі у культурі батун, слизун і рязанець, але вони не є поширеними, що робить їх нішовою та маркетингово привабливою для виробництва продукцією.

Висока лікувальна цінність цих цибуль зумовлена їхнім багатим хімічним складом, який залежить від виду та сорту рослин, типу ґрунту, удобрення, технології вирощування і погодно-кліматичних умов року. Це пряно-смакові овочеві культури, які поліпшують смак і засвоюваність їжі, а також широко використовуються в медицині.

Вживання зеленого пера стимулює виділення шлункового соку і жовчі, посилює перистальтику кишок, знищує хвороботворну і сприяє розвитку нормальної кишкової флори, згубно діє на аскарид і гостриків, розширює кровоносні судини, знижує кров’яний тиск, збільшує амплітуду та сповільнює темп серцевих скорочень, стимулює утворення гемоглобіну.

Цибуля батун, слізун і різанець — хороший засіб для збудження статевого потягу крім того їх можна використовувати для профілактики грипу, при кашлі, бронхіті та коклюші. Як кровоочисний засіб їх вживають при фурункулах і різних висипах на шкірі.

На відміну від ріпчастої цибулі, крім високого вмісту аскорбінової кислоти (60—100 мг %), зелене перо батуна, слизуна й різанця містить каротин (4—8 мг %), який значною мірою впливає на ростові процеси організму, зір, стан шкіри, слизових оболонок, волосся. Лікарі стверджують, що за його нестачі знижується стійкість організму людини до інфекційних захворювань, а також до утворення каменів у жовчному та сечовому міхурах.

Батун. Багаторічна трав’яниста сизувато-зелена цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина несправжня, довгаста, 2—5 см. завдовжки, з прозорими білуватими обгортками. Стебло (квіткова стрілка) безлисте, пряме, 60—90 см. заввишки, тригранне або напівциліндричне, порожнисте. Листки трубчасті, великі, схожі на листя ріпчастої цибулі. Квітки правильні, двостатеві, зеленувато-білого кольору, зібрані в зонтикоподібне суцвіття. Цвітне у травні—червні. Плід — коробочка. Маса 1000 насінин — 2,3—2,5 г. Схожість зберігає 2—3 роки.

Батун вирощують в однорічній і багаторічній культурі. У першому випадку оптимальна норма висіву 25 кг/га, ширина міжрядь — 45 см., в другому — відповідно 10—12 кг/га і 70 см. Висівати доцільно в декілька строків, з квітня до серпня. Коли сіють весною, масові сходи з’являються на 10—20-й, влітку — 6—12-й день, залежно від погодно-кліматичних умов року. Оптимальна глибина висіву 2—3 см. Якщо посіяти глибше, натягу основи під сім’ядольного коліна недостатньо, щоб витягти насінину з ґрунту, тож часто на поверхню витягуються корінці, що призводить до загибелі сходів. Перші 10 листків залежно від погодних умов з’являються через кожних 8—10, наступні — через 2—5 днів. До кінця вегетації рослини першого року життя утворюють 15—25 листків і до 2—5 гілок. Сівба у декілька строків дає можливість отримувати зелене перо з ранньої весни до пізньої осені. Для насінництва й отримання високих урожаїв зеленого пера доцільно використовувати плантації рослин 2—4 річного віку. Надалі посіви зріджуються, внаслідок чого зменшується урожай. І навіть за ретельного догляду проростають багаторічні бур’яни між корінням цибулі, з якими надто важко боротися.

Починаючи з другого року життя, можна зрізувати перо. У зоні лівобережного Лісостепу України батун добре переносить 2—3 зрізування. Листя стає грубим через 1,5—2 місяці після відростання і за тривалої нестачі вологи в ґрунті. На насінниках зрізувати листя не бажано.

У батуна ранніх строків сівби дві „хвилі“ росту листя — навесні та в кінці літа, після достигання насіння. Після частих (4—5) зрізувань стрілкування підсилюється, і рослини зацвітають знову. В осінньо—зимовий і зимово—весняний періоди батун 2—4 річного віку можна використовувати на вигонку в закритому ґрунті і в кімнатних умовах. З квадратного метра площі за один раз вдається одержати 15—25 кг пера.

Існує три підвиди, декілька різновидностей і екотипів цибулі батун. Вони відрізняються швидкістю гілкування та кількістю листя, морозостійкістю й скоростиглістю. В нашій країні найбільш поширені такі сорти: Апрєльський 12, Майський 7, Салатний 35, Грибовський 21.

Слизун.Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина родини лілійних. Дуже поширений на Алтаї, де росте на луках й кам’янистих схилах гір. Цибулина у нього несправжня, циліндрична, 2—3 см. завдовжки, вкрита сухими білими пергаментними лусочками. Цибулини прикріплюються денцем до гілок кореневища, від них відходять корені, які, густо переплітаючись, проникають на глибину 60—80 см.

Листки у слизуна плоскі, довжиною 25—50 см., з заокругленим кінчиком, гостро-гіркого смаку, із запахом часнику. Вони соковиті, на відміну від інших цибуль не грубішають і зберігають високі смакові якості з ранньої весни до пізньої осені. Листя після зрізування до 5—7 днів зберігає хороший смак.

За період вегетації рослини першого року життя утворюють 2—3 стебла і 15—20 листків довжиною 25—32 см. У наступні роки гілкування й утворення листя відбуваються більш інтенсивно.

Стрілкується слизун на 30—40 днів пізніше, ніж батун. Це дає можливість подовжити строк використання зеленого пера. Стебло (квіткова стрілка) безлисте, висотою 30—35 см., пряме, округло-чотиригранне, соковите, до закінчення цвітіння набуває дерев’янистої консистенції. Суцвіття — зонтик. Квітки — двостатеві, рожево-фіолетового кольору. Плід — коробочка. Маса 1000 насінин — 1,9—2,6 г. Схожість зберігає 2—4 роки. Відразу після танення снігу слизун починає відростати і товарної придатності набуває в першій-другій декадах травня. За одноразового зрізування разом з несправжньою цибулиною урожай становить 28—34 кг/м².

Розмножується насінням або поділом кущів. Оптимальна норма висіву при однорічному використанні 27—30 кг/га з шириною міжрядь 45 см., багаторічному — 8—12 кг/га, ширина міжрядь 70 см. Глибина загортання насіння — 2—3 см. Коли розмножують вегетативним способом, достатньо маточної ділянки розміром 0,02—0,03 га на гектар промислових насаджень.

Для конвеєрного вирощування зеленого пера протягом вегетації насіння можна висівати з квітня до серпня. Кращий строк сівби — весняний, у цьому випадку продукція готова до реалізації 10—15 травня наступного року.

Плантації слизуна доцільно використовувати 4—5 років. Рослини інтенсивно ростуть і розвиваються на вологих і достатньо дренованих, структурних, середніх за механічним складом, не запливаючих ґрунтах. Важкі глинисті й кислі ґрунти непридатні. На піщаних слизун росте, але схильний до підвищеного стрілкування. Невибагливий до умов освітлення і в природі часто зустрічається в затінку.

Різанець.Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина родини лілійних. Часто зустрічається в дикому вигляді у Приураллі, в Центральній Азії, Японії, Прибалтиці. Несправжні цибулини довгасті, 2—3 см завдовжки, з прозорими білими обгортками, прикріплені до кореневища денцем. На відміну від батуна й слизуна дуже гілкується. На третій рік життя утворює 80—90 гілок. Рослини створюють щільну дернину, глушать бур’яни і практично не потерпають від них. Листки трубчасті, тонкі, темно-зеленого кольору, висотою 40—50 см. Мають високі смакові якості і відростають відразу, як тільки-но зійде сніг. Стебло (квіткова стрілка) має висоту 40—70 см., діаметр 0,4—0,5 см., пряме, циліндричне. Коли достигає насіння, стрілка ламається й кришиться.

Суцвіття у різанця — напівкулястий зонтик, витягнутий до вершини, діаметром до 5 см. Квітки фіолетового кольору, з приємним запахом. Зацвітає дуже рано, через 35—40 днів після початку відростання. Період цвітіння — 20—25 днів. Різанець широко використовують не тільки як цінну овочеву культуру, а й у декоративному садівництві. Існують декоративні форми різанця — Бордюрний і Московський. Плід — коробочка. Маса 1000 насінин — 0,8—1,9 г. Насіння зберігає схожість 2—3 роки.

Розмножується різанець насінням та поділом кущів. Оптимальна норма висіву насіння за однорічного використання 20 кг/га, ширина міжрядь 45 см., за багаторічного — відповідно 7—10 кг/га і 70 см. глибина загортання насіння 1,5—2 см.

Для одержання зеленого пера з ранньої весни до пізньої осені висівати різанець доцільно в декілька строків (з квітня до серпня). За вегетативного розмноження його висаджують у квітні—травні, серпні—жовтні.

З листопада і до лютого зелене перо можна отримувати із захищеного ґрунту та в кімнатних умовах. Для вирощування зеленого пера найкраще використовувати сорти сибірської групи: Московський скоростиглий, Сибірський, Азіатський.

Тепличні господарства, які вирощують ріпчасту цибулю на зелене перо, при існуючих цінах на посадковий матеріал (від 350 до 450 грн./т) і готову продукцію (400—500 грн./т) і коефіцієнт приросту 0,9—1,1 несуть значні збитки.

Низька врожайність, збитковість виробництва зеленого пера та цибулі ріпки на відміну від багаторічних визначається також відсутністю в тепличних господарствах сховищ з обігрівом і активною вентиляцією, використанням випадкового посадкового матеріалу і тривалим періодом вигонки.

В існуючих сховищах з закромним зберіганням вартість тривалого зберігання цибулі ріпки складає 45—50 грн./т, питомі капіталовкладення 250—300 грн./т. В той час, як багаторічні цибулі можна зберігати біля теплиці під навісом і використовувати для вигонки на зелене перо по мірі необхідності.

Крім того, після вигонки ріпчастої цибулі на їстівну частину приходиться 50—80% врожаю, а при використанні багаторічних цибуль — 92—96%.

У зв’язку з цим виникла необхідність заміни дорогого посадкового матеріалу ріпчастої цибулі багаторічними. Зниження собівартості вигоночної продукції і багаторічних цибуль в порівнянні з ріпчастою пояснюється не тільки низькими витратами на посадковий матеріал і меншою тривалістю періоду вигонки, а також більшим в 1,5—2 рази виходом зеленого пера з одиниці площі.

Найвищий рівень рентабельності (311%) був отриманий при посадці багаторічних цибуль поділом кущів 3-х річного віку при строкові посадки в теплицю 1 жовтня, хоча максимальну врожайність зеленого пера (28,17 кг/м²) забезпечив строк посадки 1 серпня. Зниження рівня рентабельності в цьому випадку можна пояснити збільшенням витрат на догляд.

При конвеєрному вирощуванні різних видів багаторічних цибуль зелене перо можна отримувати на протязі року:

• в лютому—березні із плівкових теплиць в період їх розігріву. При посіві насінням 15 травня і посадці поділом кущів рослин 3-х річного віку 1 серпня врожай зеленого пера складав у цибулі слизуна — 19,9—34,4; батуна — 19,5—27,7; різанця — 18,7—22,4 кг/м²;
• в квітні—жовтні із відкритого ґрунту при посіві цибулі слизуна, батуна і різанця в різні строки (20.IV, 30.IV, 10.V, 10.VI, 20.VI, 15.VIII) із рослин 1—4-х річного віку;
• в листопаді—січні, згідно аналітичного огляду літератури, рекомендується використовувати для вигонки багаторічних цибуль теплиці з обігрівом і кімнатні умови, де зрізку зеленого пера можна проводити кожні 10—15 днів.