Це – дворічна перехреснозапильна рослина. Об`єднує переважно середньостиглі, середньопізні і пізньостиглі сорти, які використовуються для свіжого споживання. З метою запобігання перезапилення сортів потрібно дотримуватись норм просторової ізоляції – не менше 2000 м на відкритій ділянці і 600 м – на захищеній.
Ботанічні та біологічні особливості капусти червоноголової порівняно з білоголовою полягають лише в тому, що її листки мають сизо-червоно-фіолетове забарвлення. Вони злегка припідняті, цілокраї, дещо гофровані, середньо або добре вкриті восковим нальотом. Головка округла, іноді злегка випукла, середня, щільна або дуже щільна, темно-червоного, фіолетово-червоного або фіолетово-зеленого забарвлення, глянцева. Рослини восени витримують короткочасне зниження температури повітря до мінус 9-10°С.
Технологія вирощування маточників і насінників капусти червоноголової, а також збирання і доробка насіння така сама, як і білоголової. Особливістю є те, що її рослини меншого розміру порівняно з білоголовою, тому маточні і насінні рослини можна розміщувати густіше, враховуючи сортові особливості. Капусту червоноголову вирощують розсадним і безрозсадним способами. Насінницькі заходи контролю за сортовими і посівними якостями насіння аналогічні капусті білоголовій. До Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, занесено один вітчизняний середньостиглий сорт капусти червоноголової Олена селекції Сквирської дослідної станції Інституту агроекології НААН України. Вимоги до насіння такі ж як у капусти білоголової.