Серед основних факторів позитивно впливаючих на формування урожаю та його якість є добрива.
В останні роки у АПК Полтавської області різко скоротилося застосування органічних та мінеральних добрив.
Скорочення застосування добрив привело до різкого зниження урожаїв польових культур.
В зв’язку з цим, нами було поставлене завдання знайти нетрадиційні удобрювальні засоби і розробити технологію їх застосування.
Досліджувалися дві природні речовини — мінералізовані /пластові/ води (МПВ) та водний розчин бішофіту. До складу МПВ входить велика кількість хімічних елементів у тому числі макро- та мікроелементи (2).
Бішофіт це водний розчин переважно хлористого магнію (MgCl2 6H2O) однак до його складу входять і інші хімічні елементи (1, 3).
Дослідження на протязі 1997—1999 років по вивченню норм, строків, та способів внесення МПВ і бішофіту під озиму пшеницю проводилися на дослідному полі Полтавського державного сільськогосподарського інституту в сівозмінах кафедри землеробства і агрохімії.
Грунти — чорнозем опідзолений, важкосуглинистого механічного складу. Орний шар мав слідуючу агрохімічну характеристику: рН (сольове) 5,6—6,5; гідролітична кислотність 1,33—1,79 мг-екв., сума поглинутих основ 24,3—26,7 мг-екв. на 100 г грунту; ступінь насиченості основами 82—86%; вміст гумусу 3,03—3,19%; вміст рухомих форм фосфору і калію відповідно 7—9 і 11—14 мг на 100 г грунту.
Метеорологічні умови вегетаційних періодів у роки проведення досліджень різко відрізнялися від середньобагаторічних показників. Так, весняно-літній період 1997 року характеризувався як вологий, а І998 та 1999 роки як посушливі.
В дослідах використовували МПВ Решетняківського родовища як для основного внесення так і для позакореневого підживлення рослин. Розчин бішофіту використовували тільки для позакореневого підживлення рослин.
Основне внесення МПВ здійснювали вручну за допомогою розпилювача рідини, а позакореневе підживлення МПВ і бішофітом — за допомогою ранцевого обприскувача.
Досліди проводили у трьохразовій повторності. Облікова площа ділянок складала 10—82 м². Обліки, спостереження та аналізи в дослідах проводили за загальноприйнятими методиками.
Дослідження показали, що застосування МПВ як основного добрива нормами від 300 до 900 л/га було неефективним (табл. 1). Достовірні прирости урожаю озимої пшениці (попередник горох на зерно) відмічені при нормах внесення 900 і більше літрів МПВ на 1 га.
При застосуванні МПВ як основного добрива, вміст сирої клейковини в зерні підвищувався в середньому на 1,8% в порівнянні з контролем.
| Норма внесення МПВ, л/га | Роки | Середня урожайність | Приріст урожаю | ||
| 1996 | 1999 | ц/га | % | ||
| Без МПВ (контроль) | 21,7 | 17,9 | 19,8 | — | — |
| 300 | 21,7 | 20,0 | 20,9 | 1,1 | 5,6 |
| 600 | 22,1 | 19,8 | 21,0 | 1,2 | 6,1 |
| 900 | 22,1 | 21,5 | 21,8 | 2,0 | 10,1 |
| 1200 | 23,3 | 20,7 | 22,0 | 2,2 | 11,1 |
| 2400 | 24,0 | 23,3 | 23,7 | 3,9 | 19,7 |
| 4800 | 25,2 | 23,4 | 24,3 | 4,5 | 22,7 |
| НІР0,05 | 1,7 | 2,4 | |||
| Норма внесення МПВ, л/га | Фенологічна фаза | |||||
| Вихід в трубку | Колосіння | |||||
| Середня урожайність | Приріст урожаю | Середня урожайність | Приріст урожаю | |||
| ц/га | % | ц/га | % | |||
| Без МПВ (контроль) | 21,3 | — | — | 21,9 | — | — |
| 400 | 25,0 | 3,7 | 17,4 | 23,7 | 1,8 | 8,2 |
| 600 | 25,5 | 4,2 | 19,7 | 27,2 | 5,3 | 24,2 |
| 800 | 25,4 | 4,1 | 19,2 | 26,6 | 4,7 | 21,5 |
| 1000 | 27,0 | 5,7 | 26,8 | 26,7 | 3,8 | 17,4 |
| НІР0,05 | 2,5—3,4 | 2,2—2,7 | ||||
Ефективним було застосування МПВ і для позакореневого підживлення озимої пшениці як у фазі виходу в трубку так і колосіння (табл. 2). Однак, застосування МПВ у фазі виходу в трубку е більш доцільним. По-перше, в цю фазу знищуються зимуючі бур’яни (талабан польовий і грицики). По-друге, у цьому випадку норма 400 л/га найбільш економічно вигідна.
Слід відзначити, що при застосуванні МПВ для позакореневого підживлення, рослини озимої пшениці отримували опіки, які зникали через 4—5 діб.
У 1999 році вивчали порівняльну ефективність МПВ І бішофіту для позакореневого відживлення озимої пшениці у фазі колосіння. Позитивного ефекту від застосування цих речовин в умовах вегетаційного періоду цього року не виявлено.
Таким чином, МПВ можна застосовувати як для основного добрива так і позакореневого підживлення озимої пшениці. Однак, слід більш детально дослідити як впливає МПВ на фізико-хімічні властивості грунту, вміст важких металів і насамперед стронцію в урожаї
- Головкин В.А., Зорин А.Н., Козаков Ю.М. и др. Полтавский бишофит в клинической медицине // Материалы научн.-практ. конференц. Полтавский бишофит в клинической медицине. – Полтава. – 1996. – С.3—4.
- Писаренко П.В. Екологічні аспекти захисту рослин від бур’янів при використанні мінералізованої (пластової) води. // Вісн. Полтавськ. держ. сільськогосп. інституту. – 1998. – № 1 – С.22—25.
- Плугатирьов В.П., Довгопол В.С., Бердник В.П. та інші. Застосування бішофіту полтавського для лікування корів, хворих на мастит. // Вісн. Білоцерківськ. держ. аграрн. ун. – 1998. – Вип. 5. – Частина 2. – С.76—79.
- БІБЛІОГРАФІЯ