Микробиологическая активность почвы и симбиоз с почвенной микрофлорой у сои при условии использования минеральных удобрений и пестицидов

В сучасній технології вирощування сої одне з головних місць займають мінеральні добрива і гербіциди, як чинники що сприяють підвищенню продуктивності рослин. Але їх позитивна дія знаходиться у певному протиріччі з впливом цих чинників на польову схожість насіння та ризосферу коріння рослин. Як зазначають Е.Н.Мішустін, В.Т.Ємцев, мікрофлора грунту відіграє головну роль в трансформації і інактивації хімічних сполук гербіцидів та мінеральних добрив. То ж існує певне коло різносторонніх зв’язків між добривами, гербіцидами та біологічною активністю грунту.

Більшість гербіцидів, які використовують при вирощуванні сої не завдають великої шкоди грунтовим мікроорганізмам. Проте в різних грунтово-кліматичних умовах складаються різні теплові і повітряні режими, неоднакові зволоження та кислотність грунту. Це і є причиною того, що ряд дослідників (З.А.Лупашку, В.В Кришмарь; В.А.Ліхачова, Е.В.Андрєєва; В.Ф.Патиха), відмічають негативну дію гербіцидів на мікробіологічну активність грунту, симбіоз сої з бульбочковими бактеріями та сходи рослин.

В наших дослідах вивчався вплив добрив та гербіциду трефлан на біологічну активність грунту і симбіотичний потенціал сої сорту Аркадія Одеська в умовах учгоспу ім.Трохимова Одеського державного сільськогосподарського інституту на південному малогумусному чорноземі.

Повторність досліду чотириразова, розміщення варіантів систематичне. Попередник — озима пшениця. Площа дослідної ділянки становила 100, а облікової — 50 м². Насіння сої перед сівбою обробляли ризоторфіном (штам 634б).

Біологічну активність грунту визначали методом „аплікацій“, де використовується показник ступеню розкладання целюлози грунтовими мікроорганізмами. Про умови життєдіяльності грунтової мікрофлори свідчать дані які наведені нижче (табл.1).

На ділянках контрольного варіанту життєдіяльність грунтових мікроорганізмів протікала в звичайних умовах, що характеризується достатньо високим рівнем (29,8% розкладеної тканини) біологічної активності грунту в період від сходів до формування бобів. Використання трефлану в цей період значно знижує активність мікроорганізмів (льонова тканина розкладається лише на 5,3%).

Як виявилось, інгібуюча дія трефлану зростає при поєднанні його з внесенням мінерального азоту та фосфору. На фонах добрив N₆₀P₆₀ та N₁₂₀P₁₂₀ і внесеним трефланом, розкладання тканини відмічалось лише на 3,2—4,3%. Слід відмітити, що в період формування насіння та його дозрівання, не виявлено високого рівня депресивної дії добрив та гербіциду на активність грунтових мікроорганізмів.

Серед мікроорганізмів, які приймають участь в процесі формування родючості грунту, важливе місце займають бульбочкові бактерії Rhizobium japonicum. При обробці насіння сої ризоторфіном штаму 634б, активні бульбочки (з рожевим леггемоглобіном) були у всіх варіантах, але кількість їх залежала від фону добрив та присутності в грунті гербіциду (табл.2).

При допосівному внесені трефлану в дозі 2 кг/га др., середня вага бульбочок в фазу цвітіння (період найбільшої активності симбіозу у сої) складала 26% від варіанту де насіння обробляли лише ризоторфіном без використання гербіцидів і мінеральних добрив. На фонах N₆₀P₆₀ і N₁₂₀P₁₂₀ вага бульбочок зменшується на 14,2 та 31,0% відносно інокульованого, але неудобреного варіанту. Ще менше бульбочок формується при використання трефлану на фоні добрив, особливо депресуюче діють 120 кг/га азотних та фосфорних добрив.

Таким чином, можна зробити висновок, що використання грунтових гербіцидів трефлану в дозі 2 кг/га д.р., в значній мірі погіршує умови симбіозу бульбочкових бактерій і сої, та впливає на життєдіяльність інших мікроорганізмів грунту. За умов використання високих доз мінеральних добрив, депресивна дія трефлану зростає в 1,5—2 рази. Тому для збереження мікробіологічної рівноваги південних чорноземів, необхідно використовувати менш токсичні препарат або вести пошук інших шляхів зменшення забур’яненості посівів.