Биоантиоксиданты для послеуборочной обработки яблок при длительном хранении

автор:

Для запобігання втрат плодів при довгостроковому зберіганні використовують антиоксидантні і фунгіцидні препарати [1]. Проте, такі відомі антиоксиданти та фунгіциди як сантохін, іонол, беноміл, тіобендазол та ін. неспроможні гарантувати еколочну безпеку готової продукції. Тому існує нагальна потреба у застосуванні для обробки плодів препаратів, що будуть не тільки захищати їх від фізіологічних і мікробіологічних розладів за тривалого зберігання, а й дозволять отримати екологічно чисту продукцію.

Антиокислювальна дія та повна безпека α-токоферолу (ТФ) і аскорбинової кислоти (АК) безсумнівна і вивчена багатьма авторами [2,3] . Препаратом який відповідає названим вимогам є також і диметилсульфоксид (ДМСО). ДМСО — прекрасний антисептик, 0.25—10%-ні розчини його мають бактеріостатичний ефект, а 15—50%-ні — бактерицидний [4].

Метою роботи було виявлення впливу комплексних антиокислювальних препаратів на основі вітамінів С, Е і ДМСО на рівень мікробіологічних і фізіологічних захворювань яблук.

Досліджувалися яблука сорту Ренет Симиренко урожаю 1998 року, вирощені в садах АТ "Червоний фронт" Михайлівського району, Запорізької області. Для довгострокового зберігання плоди збирали при досягненні технічного ступеню стиглості, типові по забарвленню та формі, згідно ГОСТ 21122-75. Перед закладанням на зберігання яблука обробляли комплексним препаратом: ДМСО 10%, ТФ 2%, лецитин — 4%, вода — решта. Соєвий лецитин — природна сполука яка використана у названій композиції як емульгатор та антиоксидант, що широко застосовується у харчовій промисловості. Інша композиція включала: ДМСО 10%, АК 1%, гліцерин (Г) 1%, вода — решта. Гліцерин використано як пластифікатор. Оброблення проводили шляхом занурення на 10 сек. у попередньо підготовлені розчини та висушування активним вентилюванням підігрітим повітрям. За контроль приймали необроблені плоди. Пакували у попередньо промарковані ящики №3. Повторність п’ятикратна по 5 кг у кожній. Температура зберігання 0…4°С, відносна вологість повітря 95%.

Визначення кількості уражених плодів проводили за методичними рекомендаціями Інституту винограду і вина «Магарач» [5].

Результати дослідів оброблені статистично за Лакіним [6].

Аналізуючи експериментальні дані, можна сказати, що запропоновані антиоксидантні препарати дозволили значно підвищити вихід стандартної продукції (табл. 1). Так, після 7 місяців зберігання при обробці комплексним препаратом на основі ТФ втрати від мікробіологічних захворювань знизились у 2,5 рази порівняно з контролем, а препарат на основі АК дозволив знизити цей показник у 3,75 рази. Такий результат пояснюється антисептичною дією ДМСО. Ще більший вплив мали названі препарати на фізіологічні розлади яблук. Значним недоліком сорту Ренет Симиренко є ураження загаром та зів’янення плодів при зберіганні. Обробка яблук комплексними препаратами повністю захистила їх від цих фізіологічних розладів. Крім того, не спостерігалось перестигання пошкодження плодів плямистістю. Такий результат можна пояснити високою антиокислювальною дією названих препаратів.

Отже, обробка плодів яблуні комплексними препаратами на основі ДМСО і вітаміну Е та ДМСО і вітаміну С дозволяє підвищити вихід стандартної продукції на 40,82 та на 41,54% відповідно, а використання природних сполук гарантує екологічну чистоту та повну безпеку продукції.

Таблиця №1
Втрати яблук при обробці комплексними препаратами,%. М±m, n=5.
Варіанти дослідуМікробіологічні захворюванняЗів’яненняЗагарПлямистістьПерестигання
Контроль10,50±0,05*8,33±1,08*8,33±1,08*4,78±0,10*12,40±1,54*
ДМСО 10-ТФ 2-Лц 44,21±0,07*----
ДМСО 10-АК 1-Г 12,80±0,05*----
*- різниця вірогідна при порівнянні з контролем, р<0,05
      БІБЛІОГРАФІЯ
  • Абрамова Ж.И., Оксенгендлер Г.И. Человек и противоокислительные вещества. – Л.: Наука, 1985 – 230 с.
  • Буденная М.П. О применении диметилсульфоксида в медицине и биологии // Врач. Дело. – 1983. – № 11 – С.6—12.
  • Гудковский В.А. Методические рекомендации. Система сокращения потерь и сохранение качества плодов и винограда при хранении.// Мичуринск, 1990.—120 с.
  • Лакин Г.Ф. Биометрия. – М.: Высшая школа, 1990 – 352 с.
  • Мерзляк М.Н., Басенова А.Т., Кауров Ю.Н. и другие. Участие токоферола в процессах перекисного окисления // Биоантиокислители. – М.: Наука, 1975. – С.161—174.
  • Методические рекомендации по хранению плодов, овощей и винограда. // Институт винограда и вина «Магарач». – К., 1998. – 151 с.
Поделиться: