Управление ростом и развитием во время ухода за овощными культурами:
Получение дружных всходов

Догляд за рослинами протягом вегетаційного періоду є важливою частиною технологій вирощування овочевих культур. Система догляду спрямовується на створення оптимальних умов раціонального використання ними поживних речовин, вологи і сонячної енергії для формування максимальної врожайності. Технологічні прийоми і системи сільськогосподарських машин застосовують в оптимальні строки з урахуванням біологічних особливостей овочевих культур, бур’янів, хвороб, шкідників, ґрунтових і погодних умов. Будь-яке запізнення з проведенням технологічних операцій призводить до збільшення виробничих витрат і недобору врожаю. До основних технологічних операцій під час догляду за овочевими культурами відносять: руйнування ґрунтової кірки для одержання дружніх сходів, боротьба з бур’янами і захист їх від приморозків, шкідників і хвороб, проріджування сходів, розпушування міжрядь, підживлення, встановлення опор, поливи, підгортання. Важливе значення мають хірургічні способи формування рослин і регулювання навантаження врожаєм — пасинкування та прищіпування.

Однією з умов успішного вирощування овочевої культури є одержання дружних сходів. У деяких дрібнонасінних культур (морква, петрушка, цибуля, кріп) вони з’являються, навіть за сприятливих умов, через 15—20 діб після сівби. Інколи через несприятливі погодні умови вони зріджені та з’являються пізніше. На важких і осолонцьованих грунтах випадання рясних дощів, або неправильне застосування післяпосівних поливів спричинює утворення ґрунтової кірки. Це утруднює проникання повітря до проростаючих насінин і затримує появу сходів. У деяких випадках проростки задихаються, або деформуються під ґрунтовою кіркою, так і не з’явившись на поверхні грунту. Запізнення із появою сходів в таких умовах призводить до зрідження, нерівномірного розміщення рослин у рядку та виснаження або підсаджування рослин.

Знищувати кірку потрібно дуже обережно боронуванням або періодичним дощуванням невеликими поливними нормами, краще у вечірні години В технологіях з краплинним зрошуванням поливні тейпи для цього встановлюють одночасно з сівбою, що дає змогу ефективно боротися з ґрунтовою кіркою. На невеликих площах кірку знищують вручну граблями, а на великих — боронами або ребристими котками.

Посіви боронують зранку, коли кірка найменш міцна, впоперек рядків легкими або середніми боронами на невеликій швидкості (до 4 км/год). Найбільш раціонально для її знищення використовувати агрегат з ротаційної мотики МВН-2,8М і сітчастої борони БСО-4А. На посівах овочевих культур з більшою глибиною сівби насіння (огірок, кукурудза цукрова, квасоля спаржева, баштанні культури) ефективно руйнують кірку голчаста борона БИГ-ЗА, або борона-мотика БМШ-15. За допомогою жорстких тяг батареї встановлюють п’ять режимів кутів атаки, регулюючи тим самим глибину руйнування кірки.

На підзимових посівах, як тільки грунт піддається обробітку з метою доступу повітря до насіння боронування є обов’язковим технологічним прийомом. Такі посіви боронують рано навесні, як тільки можна вийти в поле, коли насіння ще не накільчилось. Боронування до накільчення насіння мінімально знижує польову схожість, проте у період накільчення вона знижується до 12%.

Дуже обережно знищують ґрунтову кірку на посівах овочевих культур після випадання дощу або поливу у період, коли насіння уже проросло і проростки знаходяться безпосередньо під нею. Будь-яке необережне руйнування кірки в такий період призводить до обламування підсім’ядольного коліна (гіпокотиля) і сім’ядолей. Це призводить до значного зріджування сходів. Знищують кірку в такому випадку ротаційними мотиками МВН-2,8М, ребристими, кільчастими, а після з’явлення поодиноких сходів — голчастими котками, легкими боронами. Останні менш зріджують сходи.

Досходовим боронуванням посівів знищують також багато бур’янів — до 85%. Це зумовлено тим, що насіння останніх весною дуже швидко проростає і на 7—10-у добу після сівби буває в стані „білої ниточки„. У цій фазі вони добре знищуються боронами. Пізніше, коли буряни утворять розетку, знищувати їх боронням набагато важче.

Боронування використовують також для проріджування загущених посівів. У технологіях вирощування овочевих культур з використанням сівалок точного висіву (Клен, Стенхей тощо) боронування з такою метою використовують дуже обережно. Це пов’язано з тим, що норми висіву насіння розраховуються під кінцеву густоту. Тоді як технології з традиційними сівалками СО-4,2, СОН-4,2, СУПО-6А, СУПО-9А, СЛС-12, СЛС-5,4 і СМО-2,8 вимагають формування густоти рослин проріджуванням загущених сходів у фазі 1—2 справжніх листків. Цю технологічну операцію виконують вручну під час прополювання в рядках, або досходовим і післясходовим боронуванням.

На легких грунтах і не дуже загущених посівах використовують легкі, а на важких і загущених — середні борони. За один прохід легкі борони проріджують сходи овочевих рослин на 18% і одночасно знищують до 76% бур’янів. Для руйнування кірки боронують посіви зранку, тоді як для проріджування сходів — у другій половині дня, коли у рослин знижується тургор.

Так, за даними Інституту землеробства і тваринництва західних районів України своєчасне досходове і післясходове боронування посівів моркви сприяє не лише знищенню ґрунтової кірки, бур’янів, проріджуванню сходів овочевих культур, а й поліпшує доступ повітря до кореневої системи, зменшує випаровування вологи грунтом, сприяє росту і розвитку рослин, що в кінцевому підсумку підвищує врожайність і якість продукції (табл. 1).