Важливою умовою успішного овочівництва є оптимізація газового і температурного режимів та вологості ґрунту. Для цього використовують мульчування посівів. Воно зменшує випаровування вологи, забур’яненість посівів, регулює температуру у верхньому шарі грунту, запобігає утворенню ґрунтової кірки, поліпшує фізичні властивості і посилює мікробіологічні процеси ґрунту. Недаремно мульчування інколи ще називають „сухим поливом“. Все це підвищує польову схожість насіння, сприяє дружній появі сходів, що значною мірою підвищує врожайність і вихід стандартної продукції овочевих культур.
Для мульчування використовують мульчу — солом’яну січку, перегній, торф, мульчпапір, тирсу, сухий грунт, полімерні плівки, неткані полімерні матеріали (так зване агроволокно). Причому, для цього придатна не тільки нова плівка чи агроволокно, а й ті, що вже були у використанні. Розрізняють три способи мульчування — суцільне, рядкове і локальне безпосередньо навкруги овочевих рослин.
Суцільно грунт мульчують торфом, солом’яною січкою і соломою. Товщина мульчі із соломи повинна становити не менше 20—50 мм. Однак через великі витрати мульчі, трудомісткість цього технологічного прийому і відсутність спеціальних машин для внесення такий спосіб малопоширений. Він здебільшого використовується для пізньоосіннього укривання посівів часнику, цибулі-шалоту, артишоку, що сприяє кращій їх перезимівлі.
Найчастіше різні способи мульчування посівів застосовують на невеликих площах. Заслуговує на увагу також рядковий спосіб мульчування чорною поліетиленовою плівкою. За даними Донецької дослідної станції ЮБ мульчування дає можливість висаджувати у відкритий грунт розсаду дині та інших баштанних культур на 10—15 діб раніше, що прискорює надходження товарного раннього врожаю. Отвори в мульчуючій плівці для овочевих рослин роблять після їх сходів, прорізаючи гострим ножем плівку над ними.
У випадку висаджування розсади, отвір пробивають швелером з загостреними кінцями (трубка швидко забивається грунтом), залишаючи не відрізаний язичок плівки з північної сторони. Це захищає висаджені рослини від холодного північного вітру.
Добрі результати дає мульчування сходів рослин агроволокном. За даними кафедри овочівництва НАУ, температура поверхні ґрунту під arpoволокном у квітні-травні на 4—5°С вища, порівняно з відкритим грунтом, а також молоді рослини менше ушкоджуються попелицею. Для мульчування можна використати старе агроволокно, яке раніше уже використовувалося для накривання рослин.
Одним з перспективних і економних способів мульчування є локальне накривання ґрунту навкруги однієї або кількох рослин. Висаджену і политу розсаду дуже ефективно можна замульчувати тонким шаром сухого грунту з міжрядь. Мульчуючі властивості ґрунту добре відомі в землеробстві. Для цього широко використовуються ранньовесняне боронування зябу для закриття вологи і неглибока культивація міжрядь.
Підвищити ізоляційні властивості мульчі (соломи, торфу, листя, сухого ґрунту) можна нанесенням суспензії білого каоліну на її поверхню. З цією метою готують суспензію з розрахунку 500 г чистого каоліну на 5 л води, яку наносять на поверхню розстеленої мульчі з допомогою ранцевих обприскувачів. Краще прилипання забезпечують додаванням до суспензії прилипачів. Каолінування мульчі і поверхні рослин за даними кафедри овочівництва НАУ ефективно захищає від перегрівання і зменшує випаровуванню вологи.
В Україні зараз поширюються нові раціональні способи поверхневого обробітку ґрунту з утворенням мульчуючого шару з рослинних решток попередника. В овочівництві ці способи поки що вивчаються. За даними компаній Монсанто і Каргілл для кукурудзи цукрової вони є досип-перспективними.