Ніжні продуктові органи овочевих рослин із збалансованим вмістом вітамінів, поживних речовин, мінеральних солей та з великою кількістю води є чудовим поживним середовищем для розвитку та поширення хвороб і шкідників під час вирощування, зберігання і транспортування. Особливо сприятливі умови створюються у спорудах закритого грунту. В умовах України овочеві культури, картопля і гриби уражуються великою кількістю хвороб і пошкоджуються різними шкідниками. Наприклад, в огірка виявлено 45 збудників хвороб, у пасльонових — до 60, у буряка — до 40, у селерових — до 30, у цибулі і часнику — до 25. Причому, кожна овочева культура в тих чи інших умовах уражується не однією, а цілим комплексом грибкових, бактеріальних і вірусних хвороб.
Одні хвороби набувають масштабів епіфітотій в холодні і вологі роки (наприклад, фітофтороз на помідорі і картоплі), інші - в жаркі та сухі (справжня борошниста роса, деякі раси альтернаріозу). Уражені органи рослини покриваються плямами, загнивають, розростаються в пухлини, деформуються, в’януть, набувають неприємного запаху, стають отруйними тощо. Все це призводить до зменшення виходу стандартної товарної продукції і зменшення врожайності.
Овочевим рослинам завдають великої шкоди шкідники — миші, комахи (жуки, личинки метеликів), трипси, личинки мух, попелиці, нематоди та багато інших. Вони об’їдають продуктові органи, вигризають, скелетують, скручують листки, обсновують рослину павутиною, деформують, утворюють гали, сприяють засиханню, покривають рослини виділеннями тощо. В цілому це призводить не тільки до зниження врожайності, а й до погіршення товарних якостей овочевих культур.
За визначником сільськогосподарських шкідників професора Г.Є. Осмоловського (1976) овочеві культури однієї ботанічної родини пошкоджуються здебільшого однаковими шкідниками та їх личинками. Наприклад, капуста, ріпа, бруква, редиска, редька та інші капустяні пошкоджуються 115 видами шкідників, а диня, кавун, гарбуз і огірок - понад 50. В природно-кліматичних умовах України всі шкідники масово розмножуються у вигляді епізоотій періодично в ті чи інші роки, згідно з космічними ритмами. Наукова школа професора Є.Н. Білецького (1987) з Харківського національного аграрного університету розробила методику багаторічного прогнозу шкодочинності бур’янів на основі аналізу реперних років сонячної активності.
Залежно від виду овочевої культури, фази її росту та розвитку і призначення продуктового органу в овочівництві проти хвороб і шкідників використовують профілактичні, агротехнічні, механічні та термічні способи регулювання їхньої чисельності. Принципи боротьби проти хвороб і шкідників подібні до тих, що застосовуються проти бур’янів. Для контролю та управління за їхнім поширенням в овочівництві використовують заходи.
Основними повинні стати способи, найменш шкідливі для навколишнього середовища, вибірково впливають лише на шкідливі організми і не залишають шкідливих залишків у продуктових органах овочевих культур. Тому основними способами захисту в овочівництві є профілактичні.
В передових господарствах у результаті їх здійснення запобігають поширенню більшості видів шкідників і хвороб. До профілактичних заходів належать своєчасне збирання і загортання післяжнивних решток, які найбільш вражені хворобами. Ретельна підготовка насіння і садивного матеріалу до сівби та висаджування, дезінфекція приміщень і знарядь, тари багаторазового використання, компостування гною і рослинних решток.
Знищення осередків розмноження шкідників і хвороб на узбіччях доріг, каналів тощо. Карантинні заходи вважаються також профілактичними. До них відносять постійний моніторинг за динамікою розвитку систем „овочева рослина — шкідник — хвороба„ і видалення цілих рослин або їх органів з першими ознаками хвороб чи колоніями шкідників.
Ідеальним профілактичним заходом є використання одноразових горщечків, касет, шпалер, шпагату та різноманітної тари. Обмежують доступ стороннім людям до місць вирощування овочевих культур, особливо у спорудах закритого грунту та при вирощування грибів. Вивчення нами досвіду овочівництва в Іспанії свідчить про широке використання профілактичних заходів не тільки в технологіях біолого-динамічиого і органо-біологічного землеробства. Так, у технологіях з поверхневим обробітком ґрунту шляхом глибокого чизелювання для очищення поля від рослинних решток після збирання врожаю випасають отари овець, які перевозять з поля на поле.
До профілактичних заходів можна також віднести дотримування оптимальної вологості повітря шляхом інтенсивного провітрювання споруд закритого ґрунту та овочесховищ. В умовах сильного висушування повітря активно починає розмножуватися павутинний кліщ. У таких випадках допоможе мікродощування — підвищення відносної вологості повітря.
Агротехнічні заходи боротьби спрямовані на правильне чергування попередників у сівозміні та культурозміні, підбір стійких сортів і гетерозисних гібридів, своєчасний і якісний обробіток ґрунту, сівба в оптимальні строки, оптимальна площа живлення рослин, створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин через дотримання рекомендацій щодо догляду за ними, підтримування оптимальних параметрів мікроклімату в спорудах закритого ґрунту та овочесховищ, внесення збалансованих добрив тощо.
З метою запобігання масового поширення шкодочинних організмів через насіння чи садивний матеріал бажано розміщувати насіннєві посіви окремо від товарних. Прикладом такого способу захисту була організація в Україні закритих ізольованих районів для насінництва картоплі. Чим вищий рівень технологічної дисципліни, тим краще розвинуті овочеві рослини, тим менше вони уражуються хворобами та пошкоджуються шкідниками.
Механічний спосіб боротьби з шкідниками полягає у своєчасному збиранні та знищенні гусениць (личинок), дорослих шкідників та їхніх яєць. Для концентрації комах в одному місці ефективно можна використати світлові пастки (вночі), втяжні вентилятори, феромонні пастки. Проти попелиць, білокрилки та трипсів у закритому грунті використовують кольорові полотнища чи папір покриті клеєм: попелиця летить і приклеюється до жовтого, а білокрилка і трипси — до синього.
Різновидністю таких приманок на колір є використання різнокольорового посуду з налитою в них водою. В посуд з розчином меляси злітаються на її запах метелики совок. Власне з допомогою таких пасток вдається вчасно виявити перший літ шкідників і ефективно використати інші методи боротьби з ними. Відловлювання і знищування перших комах-розсельниць можна здійснити з допомогою рослин-приманок. Наприклад, рослини крес-салату сильно приваблюють хрестоцвітні блішки. Куртини з цієї рослини концентрують шкідника, який легко знищується локальним застосуванням інсектицидів.
Останнім часом значного поширення набуває застосування синтетичних сіток з різним розміром чарунок проти шкідників. Наприклад, такий спосіб захисту ефективний проти колорадського жука на рослинах баклажана. Подібним чином можна захистити редиску від хрестоцвітих блішок. Механічні способи боротьби широко використовуються в процесі підготовки насіння до сівби — просіювання на ситах, очищення від насіння повитиці на магнітних машинах, провіювання потоками повітря.
Механічний спосіб боротьби проти хвороб цей спосіб поширений дещо менше. Для цього обривають боротьби різні органи рослин з першими симптомами хвороб чи шкідників. Під час збирання врожаю і закладання на зберігання коренеплодів, бульб, цибулин і плодів проводять механічне сортування врожаю з видаленням уражених екземплярів.
Термічний спосіб полягає в дії на шкідників, їхні личинки і яйця, а також на збудників хвороб високими або низькими температурами. Його застосовують для обробки насіння, металевих конструкцій, шпалер, шпагату і субстратів у спорудах закритого ґрунту. Високими температурами знищують збудників бактеріозу капусти в насінні та оздоровлюють його від вірусних хвороб. Обробка насіння огірка підвищеними температурами не тільки знищує вірусні хвороби, а й сприяє утворенню жіночих квіток та підвищенню врожайності плодів.
Зберігання насіння бобових культур в сховищах з низькими температурами запобігає поширенню брухуса, а в інших культур - комірних кліщів тощо. Одним з ефективних методів термічного знищення збудників є мульчування ґрунту світлопроникними плівками під якими створюється несприятливий температурний режим. Добрі результати оздоровлення насіння дає його прогрівання на сонці.
В сучасних технологіях вирощування овочевих культур широко використовується хімічний метод боротьби проти хвороб і шкідників. Він полягає у використанні інсектицидів і акарицидів проти комах і кліщів, фунгіцидів - проти грибних хвороб, бактерицидів — проти бактеріальних хвороб, альгіцидів — проти шкідливих водоростей, нематоцидів — проти нематод, родентицидів — проти мишоподібних гризунів та інших груп пестицидів.
Вимоги щодо використання засобів захисту проти шкідників і хвороб такі ж самі як з гербіцидами. Окрім обприскувачів у системах захисту проти хвороб і шкідників використовують аерозольні генератори (АГ-УД-2), обпилювачі (ОШУ-50А), фумігатори (ФПЧ, МЦФ-А), змішувачі та розкидачі отруйних принад (РПС-100, СЗП-100). Якщо для захисту овочевих плантацій проти бур’янів сільськогосподарська авіація не використовується, то для захисту від всеїдних шкідників в роки масового розмноження сарани (перелітна сарана, прус італійський), лучного метелика виникає необхідність в застосуванні літаків АН-2, АН-2М, ЯК-12 і гелікоптерів Мі-ШХ, КА-15, Мі-2, КА-26 і дельтапланерів.
Біологічний метод — один з найбільш перспективних майбутніх способів захисту овочевих культур, який дозволяє одержувати високоякісні з екологічно-допустимим шкідливим впливом на людину та навколишнє середовище овочів. Цей спосіб захисту проти шкідників передбачає широке використання птахів (диких і свійських), ящірок, жаб, корисних комах-паразитів і мікроорганізмів. Так, проти колорадського жука і павутинного кліща можна ефективно боротися за допомогою актофіту (аверсиктин). Ефективність цього препарату значно вища за умови застосування бакових сумішей з іншими біопрепаратами. Так, проти павутинного кліща використовують 0,6%-й розчин актофіту разом з 1%-м розчином бітоксибацилліном; проти трипсів — 0,8%-й актофіт та 1%-й боверін; проти колорадського жука — 0,4—0,6%-й акгофіт та 1%-й бітоксибациллін; проти попелиць і білокрилки — 0,8—1,0%-й актофіт, 1,5%-й вертицилій та 0,5%-й боверін. Біопрепарати ефективні як для суцільних обробок, так і для локального знищення перших колоній.
Проти різних видів совок на початку їх масових яйцекладок випускають комаху-паразита трихограму з розрахунку 10—20 тис. особин на 1 га. Велику роль у вивченні трихограми та її поширенні відіграла видатний ентомолог, професор Національного аграрного університету В.С.Шелестова. Масове розмноження трихограми в промислових масштабах проводять у спеціальних лабораторіях.
За даними І.В.Веріжнікової та А.В.Фокіна (2004) для кожного шкідника можна знайти і використати у боротьбі з ним багато корисних видів. Наприклад, чисельність популяцій дуже поширеного шкідника овочевих культур, особливо на присадибних та дачних ділянках, капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.) контролює один вид віруса, сім видів — грибів, сім — нематод, три — кліщів, чотири — ос, шість — жуків і два види мух. Необхідно лише допомогти цим видам розмножитися і контролювати чисельність капустянки. Біометод широко використовується в боротьбі проти мишоподібних гризунів.
Аналогічні великі можливості має біометод в боротьбі проти хвороб. В світі зараз широко використовують метод щепленої розсади помідора на стійких підщепах з диких видів і мутантів, що ефективно контролює поширення і шкодочинність кореневих гнилей та нематод у закритому грунті. Подібним чином використовують імунний вид гарбуза фіголистого для щеплення на ньому огірка, дині та кавуна. Широке застосування одержав біопрепарат триходермін з гриба Trichoderma viride, який застосовують проти кореневих гнилей. Великі можливості дають біопрепарати на основі бактерій Pseudomonas fluorescens — планриз, гаупсин та інших. Профілактичний захист цими препаратами розпочинають ще в період вирощування розсади. Попереднє заселення поверхні рослин і кореневої системи корисними мікроорганізмами не дає змоги розмножуватися збудникам хвороб. Корисні мікроорганізми є антагоністами великої кількості збудників захворювань. Найбільш широке застосування біометод одержав у спорудах закритого грунту, де є всі можливості контролювати та управляти основними факторами зовнішнього середовища, особливо мікрокліматом.
Конкретні системи інтегрованих заходів боротьби з хворобами і шкідниками докладніше подаються в технологіях вирощування у відповідних розділах окремих овочевих рослин.