Вимога овочевих культур до елементів живлення протягом вегетаційної о періоду рослин змінюється не залежно від основного внесення добрив. Вона залежить від родючості грунту, його вологості, зони вирощування, метеорологічних умов року, фази розвитку рослин тощо (табл.1).
| Культура | Кількість підживлень | Строки підживлення | Коров’як в об’ємно му співвід-ношенні з водою | Мінеральні добрива, г на 10 л води | ||
| аміачна селітра | супер-фосфат | сульфат калію | ||||
| Капуста усіх видів | 1 | Через 10 діб після пікірування або проріджування рослин | - | 20 | 40 | 10 |
| 2 | Через 10—12 діб після першого підживлення | - | 30 | 60 | 20 | |
| 3 | За 5—7 діб до висаджування розсади | - | 10 | 40 | 60 | |
| Помідор | 1 | Через 7—10 діб після пікірування або проріджування рослин | - | 5 | 30 | 15 |
| 2 | Через 10—12 діб після першого підживлення | - | 10 | 60 | 30 | |
| 3 | За 5—7 діб до висаджування розсади | - | 10 | 50 | 20 | |
| Перець, баклажан | 1 | Через 7—10 діб після пікірування або проріджування рослин | - | 10 | 25 | 15 |
| 2 | Через 7—10 діб після першого підживлення | 30 | 30 | 20 | ||
| 3 | За 5—7 діб до висаджування розсади | - | 10 | 40 | 20 | |
| Огірок, кабачок, патисон, гарбуз | 1 | Через 7—10 діб після появи сходів | 1:10 | - | 15 | 10 |
| 2 | Через 7—10 діб після першого підживлення | - | 10 | 30 | 10 | |
| Диня, кавун | 1 | Через 7—10 діб після появи сходів | - | - | 30 | 10 |
| 2 | Через 7—10 діб після першого підживлення | 1:10 | 10 | 40 | 10 | |
Раціональне застосування підживлення овочевих культур у період вегетації значно впливає на їх продуктивність. Для ефективного проведення цього заходу спеціалістам необхідно проводити постійний належний контроль за станом росту і розвитку рослин. За відхилення в рості і розвитку рослин потрібно підживлювати їх органічними і мінеральними добривами. Особливо це стосується розсадного періоду, коли рослини доводиться підживлювати 2—3 рази.
Під час першого підживлення рослин баклажана замість аміачної селітри можна вносити гноївку або пташиний послід (1 частина на 10—12 частин води) з розрахунку 8—10 л робочого розчину на 1 м² площі. Підживлюють рослини вранці в сонячні дні. Після кожного підживлення рослини поливають теплою водою крізь ситечко, щоб змити з листків залишки розчину добрив, а теплицю добре провітрюють. За потреби в одне з підживлень доцільно додавати мікродобрива з розрахунку на 10 л робочого розчину: 1—2 г борної кислоти, 1,5—2 г сульфату міді, по 0,5—1,5 г сульфату цинку і сульфату марганцю. Відро (10 л) такого розчину витрачають на 6 парникових рам або на 8—10 м² тепличної площі.
Під час вирощування овочевих культур у відкритому грунті важливо також контролювати поживний режим рослин. Впродовж вегетаційного періоду їх за потреби один-два рази підживлюють. Для визначення строку підживлення користуються методикою В.В.Церлінгера або Ю.І.Єрохтіна. Вона полягає у проведенні аналізу соку черешків листків овочевих рослин. За відхилення показників вмісту елементів живлення в соку в бік зниження потрібно пгюводити підживлення (табл. 2).
Особливо потребують підживлення багаторічні та зимуючі овочеві культури рано навесні азотними добривами. Це пов’язано з тим, що рано навесні ще повільно відбувається нітрифікація в Грунті, внаслідок чого рослини потерпають від нестачі азоту і листки жовтіють. Внесення азотних добрив у нормі 30—60 кг/га аміачної селітри стимулює ріст рослин, і листки набувають темно-зеленого забарвлення, характерного для даного виду рослин. Це в першу чергу відноситься до багаторічних овочевих культур озимого часнику та літніх посівів овочевих культур, рослини яких зимували у грунті.
Овочеві культури підживлюють органічними і мінеральними добривами. З органічних добрив можна використовувати пташиний послід (500—700 кг/га), гноївку (2—4 т/га). Пташиний послід після зброджування розбавляють водою у співвідношенні 1:10—15, гноївку — 1:6—7. До гноївки добре додавати суперфосфат з розрахунку 75 кг/га.
| Культура | Фенофаза | NO3 | Р | К |
| Картопля | Зелених бутонів | 110±30 | 9,5±0,5 | 325±25 |
| Помідор | Двох китиць | 62±12,5 | 15—20 | 350±50 |
| Чотирьох-шести китиць | 112±12,5 | 20—25 | 350±50 | |
| Огірок | Чотирьох-п’яти листків | 155±15 | 7,5±0,5 | 450 |
| Бутонізація | 125±15 | 6,5±0,5 | 350—450 | |
| Цвітіння | 65±15 | 5,5±0,5 | -»- | |
| Капуста білоголова | Розетки | 150—200 | 11±1 | 450—500 |
| Початок утворення головок | 100—150 | 11±1 | 400—450 | |
| Ріст головок | 100—150 | 9±1 | 350—400 | |
| Буряк столовий | Чотирьох-шести листків | 50±10 | 8,75±1,25 | 400±25 |
| Восьми-десяти листків | 80±20 | 11,25±1,25 | 400±25 |
Встановлюючи строки підживлення і норми внесення добрив, до уваги беруть біологічні особливості культури і вік рослин. Так, молоді рослини помідора у фазі 5—6 листків за безрозсадного вирощування добре реагують на підживлення фосфорними добривами, на початку цвітіння — фосфорно-азотними, а в період формування врожаю - фосфорними, азотними та калійними.
Потребу в елементах живлення можна визначити й за зовнішнім виглядом рослин. Так, за нестачі азоту спостерігається повільний ріст рослин, листки їх набувають світло-зелено-жовтуватого забарвлення і стають дрібними, стебла тонкі і крихкі. За нестачі фосфору сповільнюється ріст рослин, затримується цвітіння, зав’язування продуктових органів та дозрівання врожаю. Стебла тонкі, дерев’янисті, листки часто мають темно-зелене забарвлення, на нижньому боці їх з’являється пурпуровий відтінок і вони швидко відмирають. За нестачі калію також сповільнюється ріст рослин. Рослини, як правило, низькорослі та кволі. Тканина між жилками стає хлорозною, а жилки залишаються зеленими. Листки крихкі, зморшкуваті, краї їх закручуються доверху, припиняється ріст міжвузля, затягується вегетаційний період. Надлишок азотного живлення затягує період вегетації рослин, що негативно впливає на своєчасне дозрівання врожаю.
Досить ефективно підживлювати овочеві культури мінеральними добривами разом з поливом, що описано нами в попередньому розділі.
В овочівництві часто застосовують і позакореневі підживлення мінеральними добривами вегетуючих рослин. Якщо добрива використовують не в суміші, то кількість їх у розчині повинна становити, г/л: суперфосфату (добова витяжка) — 10—15, азотних і калійних — 3—4, сірчанокислої міді та магнію — 1, борної кислоти і молібденовокислого амонію — 0,6, сірчанокислого марганцю, цинку, заліза і кобальту — 0,3. Суміш макро- і мікроелементів для позакореневого підживлення використовують у таких концентраціях, щоб загальна кількість їх не перевищувала 10—15 г/л. У разі підживлення розсади концентрація робочого розчину добрив зменшується на 30—40%. Робочого розчину витрачають 600—1000 л/га. Нанесені на листки розчинені добрива добре вбираються рослинами, що сприяє підвищенню інтенсивності фотосинтезу на 10—40%. Урожайність овочевих культур після такого підживлення підвищується на 10—15% і значно поліпшується якість продукції.
В сучасних технологіях вирощування овочевих культур широко використовують удобрення легкорозчинними добривами під час поливу, тобто фертигацію. Для цього використовують сучасні добрива Terraflex F, Terraflex С, Terraflex T відповідно для квітів, гарбузових та пасльонових овочевих культур. З метою коригування швидкості проходження фенофаз застосовують також Terraflex-Start (на початку вегетації) та Terraflex -Final (в кінці вегетації).
Для фертигації використовують такі легкорозчинні добрива: Terraflex F — для квітів, Terraflex С — для огірків та інших гарбузових, Terraflex Т — для помідора та інших пасльонових. Розчинне добриво Terraflex F розроблено спеціально для кожної фенофази окремо: Terraflex-Start і Terraflex-Final.
Позакореневе підживлювання можна проводити і добривом Speedfol. Це добриво продається у вигляді концентрату легкорозчинних солей N, Р, К, Mg, S, Са, цілого спектру мікродобрив, амінокислот, регуляторів росту. З метою кращого прилипання до листків додаються зволожувачі (прилипачі).
Speedföl виробляє чілійська компанія SQM в Південно-Африканській Республіці (www. sqm.com). Компанія випускає серію модифікацій цього добрива для різних культур, фаз розвитку та фізіологічного стану рослин.
Speedfol-Start використовують на початку вегетації. Високий ефект одержують після висаджування розсади. На 1 га необхідно 1,0—1,5 л/га. Ціна такого комплексного добрива становить 150 грн/л (2006 p.).
Speedfol-Vegetation використовують протягом всього вегетаційного періоду. Особливо цінне це добриво для позакореневого підживлювання перед вірогідними стресами (приморозки, різке похолодання, спека, посушливий період тощо), або відразу після них, в т.ч. після внесення пестицидів (особливо гербіцидів).
Фізіологічні види добрива Speedfol випускаються для запобігання окремих хвороб. Наприклад, Speedfol — Ca (кальцій) для попередження верхівкової гнилі на помідорі. Speedfol — Ca, Mg для використання на кислих грунтах. Модифікації з бором і молібденом рекомендують використовувати для боротьби з фізіологічним почорнінням сердечка буряка і цвітної капусти, або щоб запобігти опаданню зав’язі на помідорі.