Продуктові органи деяких овочевих культур на світлі набувають зеленкуватого забарвлення, внаслідок чого втрачають свій зовнішній товарний вигляд і смакові якості. Щоб поліпшити їх товарний вигляд і смакові властивості використовують такий агрозахід, який називається вибілювання продуктових органів Його застосовують до таких овочевих культур як капуста цвітна, цибуля порей, салат ромен, ендивій, ескаріол, спаржа та бульби картоплі.
На капусті цвітній в період формування продуктових органів потрібно стежити щоб у спеку головки не зеленіли. Такі суцвіття (головки) набувають махрового вигляду та бруднувато-білуватого забарвлення, що призводить до погіршення товарного вигляду, хоча смакова та кулінарна якість продукції не змінюється. Часто спостерігається й ріст листків між окремими частинами суцвіття. Для уникнення такого явища в період формування головок, в жарку сонячну погоду їх притінюють (вибілюють). На рослині над молодою головкою надломлюють або зв’язують 2—3 верхніх великих листки у пучок. Завдяки цьому головки капусти цвітної набувають приємного білосніжного забарвлення, а також суцвіття не проростає листочками.
Для одержання високої якості товарної продукції цибулі порей застосовують прийом вибілювання цибулини. Суть його полягає в тому, що в період догляду рослини один або два рази підгортають, утворюючи таким чином гребінь біля них заввишки 15—20 см. Завдяки такому агрозаходу одержують високоякісну товарну продукцію з довгою вибіленою цибулиною (ніжкою).
За 10—15 діб до збирання врожаю рослин салату ромен застосовують також такий агрозахід, як вибілювання головки. Дія цього над нею зав’язують у пучок 3—4 зовнішні листки розетки. Після вибілювання головки таким способом вона стає більш ніжною та без гіркоти. В технологіях вирощування цикорного салату ескаріолу та ендивію вибілювання головок проводять з допомогою спеціальних білих світлонепроникних ковпаків, якими накривають головки на 2—3 доби.
Збирання продуктових органів спаржі розпочинають на третій рік культури після висаджування розсади. Як тільки прогріється грунт, поверх рядка насипають гребінь з грунту (грунтосуміші) заввишки 20—25 см і його поверхню вирівнюють. Гребені, як правило, кожного разу насипають весною, коли пагони вже знаходяться під поверхнею грунту. Після одноразового збирання врожаю етіолованих (вибілених) пагонів гребні розгортають поперечним боронуванням, а на малих площах — граблями. На плантаціях спаржі проводять полив та вносять добрива: з органічних — перегній з розрахунку 25—30 т/га та азотні. Знищують бур’яни, розпушують міжряддя та проводять боротьбу з хворобами та шкідниками. Перед заморозками зрізують надземну масу рослин. Це пов’язано з тим, що вони протягом вегетації уражуються іржею та пошкоджуються спаржевою мухою.
На рослинах картоплі столони розростаються від куща на відстань 10—15 см і більше. Це часто призводить до того, що бульби верхніх столонів оголюються і зеленіють. В позелеленілих бульбах утворюється отруйна речовина соланін, внаслідок чого вони втрачають товарність та смакові якості. Такі бульби не рекомендується споживати людям. Щоб такого не допустити, рослини два рази підгортають: перший раз — коли їх стебла піднімуться до висоти 15—20 см, і вдруге — на початку бутонізації. Найкраще підгортати картоплю після дощу або поливу. Окремі рослини можуть бути присипані грунтом. Тому потрібно відразу за підгортанням їх підняти й очистити від грунту. Підгортання сприяє підвищенню врожаю на 20—25%.
Таким чином, елементи програмування і прогнозування формування врожайності та якості овочевих культур допоможуть овочівникам організувати їх догляд протягом вегетаційного періоду. В сучасних технологіях вирощування овочів розроблено значну кількість заходів для догляду за рослинами. Управління ними дає змогу оптимізувати ріст та розвиток впродовж вегетаційного періоду. Сподіваємося, що посібник буде корисним як для студентів так і для овочівників практиків.