У зв’язку із збільшенням інформації про негативні наслідки для здоров’я людини пестицидів, зростає інтерес вчених і широкої громадськості до можливості використання народних засобів для захисту рослин. Основні з них — настої й відвари трав, які мають інсектицидні чи фунгіцидні властивості.
Найбільше для цих цілей використовують такі рослини: перець стручковий гіркий, часник посівний, полин гіркий, картопля — не бадилля, бадилля помідорів, тютюн звичайний і махорку, екстракти й настої хвої, щавель кінський, коноплі посівні, чистотіл звичайний, пижму звичайну, цибулю ріпчасту, гірчицю.
Загальні правила ефективного використання настоїв і відварів такі:
- їх доцільно застосовувати при невеликій чисельності шкідників, на початку заселення і відродження личинок або гусениць чи розвитку хвороби;
- відвари цих розчинів у більшості випадків необхідно застосовувати у день приготування і краще у вечірні години, оскільки на сонячному світлі більшість з них втрачають пестицидні властивості;
- обов’язковою умовою є додавання до відвару 40—50 г господарського мила на 10 л розчину, яке сприяє утриманню активних речовин на рослині, а в ряді випадків і само має пестицидну дію;
- обприскувати розчинами відварів і настоїв необхідно 2—3 рази, а при потребі і 4—5 разів, що визначається швидкістю інактивації діючих речовин і тривалістю критичного періоду в розвитку шкідливих організмів і їх кормових рослин.
Заготовляти інсектицидні рослини слід у суху погоду й обов’язково у визначені строки. Так, надземні частини рослин найкраще збирати у фазах початку цвітіння чи цвітіння, коли вони найбільш токсичні. Якщо ж використовують підземні органи (бульби, цибулини, кореневища), то заготовляти їх краще рано навесні або пізно восени, а не в період бутонізації, цвітіння і достигання насіння.
Рослини (особливо корені й бульбоцибулини) добре очищають від ґрунту, хворі почорнілі частини видаляють, а залишені сушать у затінку під навісом, на горищах, у добре провітрюваних приміщеннях. Заготовлені сухі рослини зберігають у мішках (паперових чи із тканини) з етикетками. Мішки зберігають підвішеними в сухому і прохолодному приміщенні з хорошою вентиляцією.
Строк зберігання рослинної маси — один рік, коренів, плодів, насіння — два роки. При закінченні цих строків придатність рослинної сировини втрачається.
Відвари з висушених чи свіжих рослин одержують при кип’ятінні на малому вогні 30—60 хв. Настої одержують шляхом витримування протягом 24—48 год. у теплій (35—40°С) воді. Норму витрати настою і відварів встановлюють з розрахунку 600—1000 л/га. Фрукти, які оброблені відварами, споживають не раніше як через 5 днів, а при застосуванні відварів з тютюну, дурману, солянок — через 15 днів.
Нижче наведено рецепти відварів і настоїв.
Перець стручковий гіркий. Перший рецепт — використовують для боротьби з попелицями, медяницею, гусеницями, слимаками у вигляді відварів плодів гірких сортів. 1 кг плодів розрізують навпіл і кип’ятять 1 год. в 10 л води в закритому емальованому посуді, настоюють 2 доби, потім перець розтирають, гущу віджимають, відвар проціджують. Одержаний концентрат розливають у бутилі, закупорюють і зберігають у темному прохолодному приміщенні. Для обприскування квіткових рослин беруть 125 мл концентрату на 10 л води і додають 40 г мила. С.А. Рухадзе обприскував плодові дерева проти попелиці, медяниці й гусениць. Він брав 0,5 л концентрату гіркого перцю і 40 г мила на 10 л води.
Другий рецепт — використовують для обприскування овочевих і плодових культур перед цвітінням або після нього (по зелених листках) для боротьби з попелицею, медяницею, малими гусеницями капустяної совки, молі й слимаками. Є дані про ефективність його й проти личинок колорадського жука.
Беруть 1 кг сирих або 0,5 кг подрібнених стручків перцю, настоюють протягом 2 діб, кип’ятять у 10 л води протягом 1 год., настоюють 2 год. Відвар проціджують і зберігають у темному приміщенні. Для обробки перед цвітінням рослин в 10 л води розбавляють 0,5 л відвару, а після цвітіння — 0,1 л. До одержаного розчину додають 40 г мила.
Третій рецепт. К.А. Кирюхін перевіряв токсичність водяних настоїв гіркого стручкового перцю, приготовлених із свіжих плодів і води у співвідношенні 1:10, сухих — 1:20. Позитивний результат одержано — проти гусениць і личинок попелиць та трипсів. Існує думка, що відвари і настої перцю токсичні й для личинок колорадського жука.
Полин гіркий. Відвар використовують для обприскування рослин проти гусениць яблуневої плодожерки і листогризучих шкідників.
Перший рецепт. Піввідра дрібнонарізаної сирої чи 700—800 г сушеної трави заливають 10 л холодної води, настоюють протягом 24 год, потім кип’ятять 30 хв, проціджують і розводять водою в 2 рази. Відвар використовують для обприскування рослин проти гусениць яблуневої плодожерки. Обробку ре-комендується проводити кілька разів через кожні 5—7 днів. Є дані, що цей розчин згубно діє і на личинок колорадського жука.
Другий рецепт. Кип’ятять 1 кг підсушеної зеленої маси полину протягом 10—15 хв у невеликій кількості води, відвар охолоджують, додають до нього настій курячого посліду (1 кг посліду настоюють протягом 1—2 діб у невеликій кількості води), потім суміш проціджують і доливають водою до 10 л. Цей відвар використовують проти листогризучих гусениць плодових культур. Обприскування проводять 2 рази з інтервалом 7 днів.
Третій рецепт. Для посилення дії відвару з полину гіркого до нього рекомендується додавати настій сухого курячого посліду (1 кг сухого курячого посліду настоюють 1—2 доби в невеликій кількості води) і гілки сосни. При дворазовому обприскуванні (через 7 днів) таким настоєм проти гусениць яблуневої плодожерки свіжоскошений полин і тільки що зрізані гілки сосни кладуть у бочку і заливають кип’ятком. Запах полину відлякує платяну міль, мурашок, бліх, тарганів. Пасічники цю рослину використовують і проти бджолиних крадіжок та нозематозу.
Картопля. Настій і відвар з бадилля картоплі — ефективний засіб проти попелиць, гусениць, бліх, жуків, личинок. Овочеві культури обприскують проти капустяної білянки, совки, молі, павутинного кліща. Беруть 1,5 кг не ураженого хворобами зеленого чи 0,6—0,8 кг висушеного бадилля на 10 л теплої води, настоюють протягом 3—4 год., потім проціджують і додають 40 г мила. Настоєм обприскують плодові дерева, кущі, грядки. Багато шкідників після такої обробки гинуть через 2—3 год. Не слід брати більше як 1,5 кг бадилля на 10 л води, щоб на обприсканих рослинах не з’явилися опіки.
Помідори рекомендують для обприскування овочевих культур проти попелиць, рослиноїдних клопів, гусениць капустяного білана, молі, хрестоцвітних блішок, а також плодових культур проти яблуневої плодожерки, кліщів і молей.
Перший рецепт. Для приготування відвару використовують здорові зелені частини і корені помідорів, які заготовляють під час пасинкування і після збирання врожаю. Беруть 4 кг свіжозаготовлених рослин помідорів, заливають 10 л води, настоюють протягом 3—4 год., потім кип’ятять 30 хв. на слабкому вогні. Охолоджений відвар проціджують, відварену масу віджимають, відвар переливають у посуд, який щільно закривається (краще в скляні пляшки), і зберігають у прохолодному місці. В такій посудині він зберігає токсичні властивості близько року. Перед застосуванням відвар розбавляють водою у співвідношенні 1 л відвару на 2 л води. На 10 л готового розчину додають 40 г мила.
Другий рецепт. Із заготовленої восени висушеної маси помідорів готують так: 1 кг сировини заливають 10 л води і настоюють протягом 4—5 год., потім кип’ятять 2—3 год. на слабкому вогні, охолоджують, проціджують, розбавляють водою в 2 рази і додають 40 г мила на 10 л розчину. Настій можна використовувати проти лучного метелика капустяної совки, личинок ріпакового пильника.
Третій рецепт. Для боротьби із сисними шкідниками, малими гусеницями і личинками пильників беруть 400 г листків помідорів, пропускають їх через м’ясорубку, настоюють 2—3 год. у малій кількості води, проціджують і доливають водою до 10 л. Обприскують двічі через 8—10 днів.
Четвертий рецепт. За даними С.А. Сохадзе, відвар бадилля помідорів ефективний проти попелиць, плодожерок і різних гусениць. Він кип’ятив 2 кг сухого подрібненого бадилля 1 год. в 3 л води. Потім проціджував, фільтрував і використовував 1 л на 5 л води.
Тютюн звичайний і махорка.
Перший рецепт застосовують для знищення попелиць. Одну частину тютюну, махорки або тютюнових відходів заливають 10 частинами води (гарячою або холодною) і настоюють протягом доби, потім фільтрують. Перед обприскуванням розбавляють водою в 2—3 частинах і додають 40 г мила на 10 л настою.
Другий рецепт. Цей настій використовують для 2—3-разового обприскування плодових культур проти попелиць, медяниці, трипсів, гусениць молодшого віку листокруток; аґрусу — проти вогнівки; капустяних овочевих культур — проти капустяної молі й земляних блішок; цибулі - проти личинок скритнохобника.
Беруть 400—500 г сухих відходів листків тютюну, махорки або тютюнового пилу, кладуть у посуд, заливають 10 л краще гарячою водою і настоюють протягом 2 діб, проціджують через рідку тканину й обережно віджимають.
Одержану рідину розбавляють у два рази водою і додають на кожні 10 л у розчину 40 г мила. Настій застосовують відразу ж після приготування. Він отруйний для людини, тому застосовувати його слід обережно.
Третій рецепт. Для приготування тютюнового відвару 1 кг тютюну або махорки заливають 10 л води, варять у закритому котлі протягом 30 хв. Потім відвар настоюють протягом доби, добре віджимають, фільтрують, розводять у два-три рази водою, додають 0,4—0,5% мила і використовують проти тих же шкідників, що й тютюновий настій, а також проти молодих гусениць яблуневої молі та інших комах. Дуже отруйний. Потребує обережного застосування.
Четвертий рецепт. Обпилювання рослин тютюновим пилом і розмеленими в тонкий порошок відходами тютюну можна застосовувати в чистому вигляді, а також у суміші з гашеним вапном або з попелом у співвідношенні 1:1 проти вищезгаданих шкідників. Рекомендується також обкурювання плодових дерев ввечері після цвітіння в безвітряну погоду проти медяниці у період її окрилення, а також проти попелиці. У відро складають сміття, запалюють і, коли воно трохи розгориться, зверху насипають тютюновий пил. Згораючи, він утворює густий дим. Вся попелиця зразу ж падає на ґрунт і гине. На 10 дерев витрачають 0,5 кг тютюнового пилу. Обкурювання продовжують протягом 30 хв. Дим тютюну не шкідливий для бджіл, але відлякує їх.
Часник посівний застосовують проти попелиць, медяниць і плодових кліщів, фітофтори картоплі. Можна обприскувати огірки проти павутинного кліща і капусту — проти попелиці.
Перший рецепт. Для приготування розчину часнику його пропускають через м’ясорубку і заливають водою. На відро води беруть 20—30 г часнику. Одержаний розчин часнику у воді добре розмішують настоюють протягом 24 год., потім проціджують через марлю або ситечко.
Другий рецепт. За даними М. Попова, водний екстракт часнику захищає рослини від павутинного кліща. Готують його так. Беруть 0,5 кг часнику, розтирають у ступці, одержану масу розмішують в 3—5 л води, потім екстракт проціджують, вижимки знову замочують у невеликій кількості води і знову проціджують. Обидві витяжки зливають і доливають водою до 10 л. Рослини поливають тільки зверху ввечері або в похмуру погоду. Павутинний кліщ зникає після першого або другого поливу залежно від ступеня заселення. Другий полив проводять через 3—5 днів. Цей розчин ефективний також проти попелиці та іржі на плодових культурах.
Н. Попов і М. Попов для боротьби з бруньковими кліщами смородину під час бутонізації і зразу після цвітіння рекомендують обприскати водною суспензією часнику (50—100 г часнику на 10 л води). Обробку повторюють через 5—6 днів. Для обробки рослин на площі 100—150 м² достатньо 10 л суспензії.
Третій рецепт. Обприскування проти попелиць й павутинного кліща можна проводити також настоєм, приготовленим з 0,5 кг головок часнику, які розтирають, кладуть у 3-літрову банку, заливають водою і настоюють протягом 5 діб у темному і теплому приміщенні, а потім проціджують. На 10 л води беруть 60 г настою і 50 г господарського мила.
Четвертий рецепт використовують проти брунькового кліща смородини в період бутонізації і зразу після цвітіння. Беруть 200 г свіжорозмелених головок часнику, заливають 10 л води, добре розмішують, проціджують і відразу ж застосовують, тобто не настоюють і не розбавляють водою. Для використання в період бутонізації і зразу після цвітіння смородини 50—100 г розмелених цибулин часнику заливають 10 л води і відразу застосовують. Норма витрати розчину — 10 л на 100 м².
П’ятий рецепт. У боротьбі з попелицею і павутинним кліщем можна застосовувати настій, приготовлений з 100—150г подрібнених лусок і листків часнику, залитих 10 л води і настояних протягом 24 год. Використовують для обприскування плодових культур зразу ж після приготування.
Шостий рецепт. Для обробки плодових і овочевих культур проти листо-гризучих гусениць і попелиць застосовують відвар, приготовлений з розмелених головок часнику, відходів тютюну і цибулевих лусок. Для цього беруть 200 г відходів тютюну, 150—200 г цибулевих лусок і 200 г розмелених головок часнику, заливають 10 л води і кип’ятять протягом 2 год. Охолоджений відвар проціджують і доливають водою до 10 л. Перед початком обприскування до 10 л розчину додають 30 г мила.
Сьомий рецепт. С. Рухадзе і М. Рухадзе рекомендують 500 г часнику розтерти, скласти в 3-літрову банку і залити водою кімнатної температури. Потім часник настоюють у теплому темному місці, а через 5 діб настій проціджують. Для обприскування проти шкідників достатньо взяти на 10 л води 60 г такого часникового настою і 50 г мила.
Восьмий рецепт. А.Н. Енберг рекомендує для боротьби з павутинними кліщами більш міцні настої. На 10 л води беруть 200 г свіжорозмелених головок часнику. Настоювати не треба.
Дев’ятий рецепт. П.Н. Замакаєв настоював у 10 л води 2—3 подрібнені головки часнику й успішно застосовував цей настій проти попелиці на сливі. Обприскував ним також аґрус проти псевдогусениць пильщика.
Десятий рецепт. Витяжку із часнику використовують і проти хвороб помідорів (макроспоріозу, фітофтори, стрику). Для цього 50—100 г часнику (можна відходи) пропускають через м’ясорубку, товчуть у ступці чи протирають на тертушці, розмішують у 10 л води, проціджують і зразу ж обприскують рослини. Обробку повторюють через 5—6 днів.
Одинадцятий рецепт. Протруювання насіння капусти протягом години в кашці часнику (26 г на 100 г насіння) — більш ефективне проти судинного бактеріозу, ніж формалін.
Дванадцятий рецепт. Фітонциди часнику ефективні при захисті зерна від комірного довгоносика. Якщо на 1 ц зерна покласти 200 г часнику, жуки довгоносика виповзають із зерна і їх можна зібрати і знищити.
Настій перепрілого сіна чи коров’яку. Проти борошнистої роси баштанних культур використовують настій коров’яку або перепрілого сіна. Для цього 1 кг сировини заливають 3 л води, настоюють протягом 7 діб, проціджують і розбавляють водою в три рази. При настоюванні протягом 3—4 год. настій водою не розбавляють. Проти цієї хвороби рослини можна обприскати розчином марганцевокислого калію (5 г на 10 л води).
Настій із гною застосовують проти борошнистої роси аґрусу і смородини. Для приготування настою беруть відро перепрілого коров’ячого гною і настоюють протягом 5 днів у 5 відрах води. Перед застосуванням настій проціджують і обприскують тільки надвечір. Першу обробку проводять перед розпусканням бруньок, другу — після утворення зав’язі.