Особливості розмноження шкідників пшениці озимої при ресурсоощадних системах застосування добрив у Лісостепу України

автор:
источник: ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії 2018 №3
Узагальнено особливості формувань чисельності шкідників при застосуванні сумішей добрив і засобів захисту рослин на посівах пшениці озимої. Уточнено біологію, поширення, розвиток, еколого-економічне значення шкідників у технологіях вирощування зернових культур і рекомендовані заходи щодо оптимального застосування профілактичних і спеціальних захисних заходів від шкідників у короткоротаційних польових сівозмінах. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено закономірності формувань енотмокомплексів при сучасному застосуванні рідких форм добрив, зокрема карбамідно-аміачної суміші (КАС) і засобів захисту рослин.


Ключові слова: бакові суміші агрохімікатів, шкідники, рідкі форми добрив, засоби захисту рослин, пшениця озима.

Постановка проблеми.

Застосування сучасних рідких форм добрив КАС та засобів захисту рослин при вирощуванні пшениці озимої та інших зернових культур в Лісостепу України залишається на порівняно низькому рівні: недосконалість технологій, несприятливі кліматичні умови, різноманітні стресові явища не дозволяють реалізувати потенціал продуктивності культури. Обґрунтування ефективності дії таких сумішей на розмноження і чисельність шкідників у сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур заслуговує на особливу увагу з точки зору оптимізації фітосанітарного стану посівів зернових культур в Лісостепу України.

Актуальність теми обумовлена необхідністю підвищення ефективності дії засобів захисту рослин у сумішах рідкими формами добрив із визначенням їх впливу на динаміку чисельності та розмноження шкідників зернових культур у сучасних сівозмінах Лісостепу України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми.

Розробка заходів комплексного використання сумішей рідких форм добрив та захисту рослин має наукове та практичне значення, оскільки надає можливість розробки заходів підвищення та покращення адаптивних можливостей рослин пшениці озимої, отримання високих і сталих врожаїв зерна в умовах Лісостепу України [1, 3, 5, 6, 7].

Дослідження, виконані рядом авторів, показують пряму залежність грунтови та багаторічних дослідженнь з вирощування, захисту від хвороб та шкідників, а також систем захисту сучасних сортів пшениці озимої [2, 4].

Мета досліджень.

Розробка ресурсоощадних заходів комплексного використання сумішей рідких форм добрив на пшениці озимій та особливостей формувань чисельності шкідників в Лісостепу України.

Методи досліджень.

Фітосанітарний моніторинг посівів сільськогосподарських культур та економічний та агроекологічний аналіз результатів досліджень проведено за багаторічними даними чисельності фітофагів на основі реальних і прогнозованих показників ефективності використання інноваційних технологій ведення рослинництва в Лісостепу України. Оцінені інноваційні розробки щодо виживання фітофагів при ресурсоощадних системах землеробства, що висвітлені у періодичних виданнях, а також даними власних спостережень.

Результати досліджень.

У 2010–2017 рр. при вивченні ефективності новітніх систем землеробства із застосуванням на зернових культурах сучасних бакових сумішей агрохімікатів та засобів захисту рослин встановлені особливості чисельності розмноження та чисельності комплексу шкідливих видів комах. Характерно, що як природна, так і антропогенна дія з потенційною та контрольованою формою дією впливали на розмноження як шкідливих, так і корисних видів комах. При цьому біоценози, обстежені нами в регіоні досліджень, виявились достовірними екотонами розвитку та розмноження коваликів, чорнотілок пластинчастовусих та інших видів комах, що в останні роки інтенсивно мігрують на посіви зернових культур і завдають відчутної шкоди пшениці озимій [1, 3, 5, 6].

Доцільно відмітити, що при сучасному веденні рослинництва агроценози інтенсивно контролюються системами землеробства на усіх етапах формування структур ентомокомплексів. Це місцями супроводжується необґрунтованим застосуванням сумішей агрохімікатів та засобів захисту рослин. Так, за нових ресурсоощадних технологій вирощування пшениці озимої із позитивними змінами показників родючості ґрунтів першочерговими є оцінка факторів, що впливають на особливості біології та екології комах [7]. Вказується, що потенційна родючість – як нерозривний синтез природної та штучної родючості щорічно яка проявляється у показниках властивостей, режимів, і рівнів ефективної родючості із трофічними зв’язками комплексу видів комах та виживання їх у сучасних агроценозах [3, 4].

Відмічено, що ефективна родючість – як щорічна частка потенційної, реалізується в продуктивності агроценозу, але її величина, на відміну від біоценозів, визначається показниками впливу сучасних сівозмін на сезонну та багаторічну на динаміку чисельності комплексу шкідників та ентомофагів агробіоценозів. Характерно, що за нової спеціалізації застосування рідкиї форм добрив, як фактору живлення пшениці озимої та покращення рівня ефективної родючості грунту, тісно корелює з чисельністю багатоїдних спеціалізованих та інших видів фітофагів особливо на перших етапах органогенезу зернових культур.

В роки досліджень при застосуванні бакових сумішей рідких форм добрив відмічені достовірні позитивні зміни у рості та розвитку пшениці озимої і підвищенні врожайності сільськогосподарських культур і їх стійкість до шкідників. Це пояснюється особливостями та інтенсивністю органогенезу культурних рослин, що позитивно впливало на стійкість пшениці озимої до комплексу шкідливих видів комах.

Встановлено, що внесення рідких форм добрив (КАС 32%), із додаванням у суміш інсектицидів проявляється стійкість пшениці озимої до внутрішньостеблових та інших видів фітофагів, а популяції шкідливих видів комах на 82% і більше контролюються такими заходами. Це пояснюється тим, що під рідких впливом мінеральних добрив морфологічні показники рослин і агрохімічні властивості оброблених грунтів істотно змінюються в порівнянні з їх аналогами на необроблених посівах, що сприяє і виживанню, життєздатності, а також зростанню певної чисельності шкідників на перших етапах росту і розвитку пшениці озимої.

Відмічено, що як основне, так і дробне внесення рідких азотних добрив в поєднанні із інсектицидом «Смерть жукам», 0,25 кг/га в суміші нітратної, амонійної та амідної форм азоту сприяє зниженню чисельності шкідливих видів комах на основних етапах формування врожаю пшениці озимої (табл. 1).

Встановлено, що порівняно оптимальне формування вегетативних органів культурних рослин на удобреному фоні пов`язано переважно з кількісними показниками чисельності шкідників пшениці озимої у фазі кущіння рослин (r = 0,90). Однак, для підвищення фізіологічної стійкості пшениці озимої до фітофагів важливим є баланс поживних речовин, особливо по N-NO3, N-NH4, P2O5, K2O, який достовірно коливається по типах грунтів, попередниках, культурах, технологіях вирощування польових культур.

При цьому підвищується витривалість пшениці озимої до комплексу шкідливих організмів, так як культурні рослини проявляють порівняно підвищені компенсаторні властивості при пошкодженні їх шкідниками на фоні основного і позакореневого внесення рідкого азотного добрива КАС, 32% у порівнянні з контролем.

Збалансоване мінеральне живлення впливає на формування популяцій фітофагів, що мігрують в часі і просторі. В роки досліджень відмічено зниження чисельності фітофагів при в застосуванні понад 120 кг на 1 га діючих речовин азотних, фосфорних і калійних добрив без прояву негативного впливу на кількість ентомофагів пшениці озимої. Так, смертність дротяників залежала від концентрації солей в грунті, складу катіонів та аніонів, осмотичного тиску рідин в тілі дротяників і зовнішнього грунтового розчину. З підвищенням інтенсивності обміну речовин у комах зростає проникність їх покривів для солей. Чутливими до високих норм мінеральних добрив навесні і влітку виявились личинки коваликів, що підтверджено іншими дослідниками [1, 2, 5, 6]. В роки досліджень вплив мінеральних добрив на чисельність дротяників залежала від вмісту гумусу в грунті, його механічного складу і величин pH. Порівняно низький вміст у грунті органічної речовини, сприяв токсичній дії мінеральних добрив на основі стадії розвитку коваликів. Однак, чисельність ентомофагів (турунів, стафілінід і павукоподібних та інших) у процентному відношенні до шкідників не зменшувалась. Допосівне застосування азотних добрив у рідкій форми сприяло зниженню чисельності і шкідливості як дротяників, так і хлібних жуків, озимої совки, несправжніх дротяників.

1. Вплив карбамідно-аміачної суміші і засобів захисту пшениці озимої на чисельність шкідників (Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Велика Обухівка, сорт Вдала, 2010–2017 р.р.)
ВаріантЧисельність шкідників, екз./м²
Шведська муха (личинки)Звичайний хлібний пильщик (личинки)Хлібний жук кузька (імаго)Елія остроголова та інші види клопів (імаго)Інші фітофаги (імаго)Всього
1Контроль17,35,33,38,014,148
-“- + 3.3. р1,61,00,30,60,33,8
2N60P90K90 КАС, 17л/га, фаза виходу пшениці в трубку16,14,06,29,26,341,8
-“- + 3.3.р1,91,300,603,8
3N60P90K90 КАС фаза виходу пшениці в трубку, КАС, 17 л/га, фаза колосіння19,06,98,111,04,249,2
-“- + 3.3. р0,3000,30,10,7
4N90P130K13021,37,210,214,33,756
-“- + 3.3. р1,61,30,60,30,34,1
5N90P130K130 КАС фаза виходу пшениці в трубку, КАС, 17 л/га, фаза колосіння23,43,311,612,33,053,6
-“- + 3.3. р0,91,62,10,605,2
6N90P130K130257,19,311,32,355
-“- + 3.3. р1,61,32,91,30,67,7
HiP 050,140,720,340,400,11
+ - інсектицид «Смерть жукам», 0,25 кг/га.

Рідкі форми мінеральних добрив істотно обмежували інтенсивність розмноження внутрішньостеблових шкідників, як на початку вегетації, так і у фазі наливу зерна знижуючи чисельність і тривалість їх розвитку виживання в рослинних рештках. При цьому, також відмічено підвищення витривалості рослин до цих видів шкідників.

Встановлено, що при збалансованому внесенні макро- і мікродобрив фітосанітарна ситуація як правило оптимізується, особливо в контролі грунтових шкідливих видів комах. Цей процес активізується і в період перетворення нітратної форми азотних добрив на амонійну форму. На удобреному фоні достовірно проявляється морфофізіологічна стійкість, витривалість і конкурентна спроможність культурних рослин до шкідників генеративних органів пшениці озимої. Однак, підвищення конкурентної спроможності пшениці озимої до шкідників на удобреному фоні досягається при дотриманні строків, норм посіву і оптимальної густоти стояння пшениці озимої.

Доцільно відмітити, що в регіоні досліджень за останні роки простежується зниження вмісту гумусу в грунті, оскільки застосовуються порівняно низькі норми органічних добрив (0,3–0,6 т/га), що також не сприяє зменшенню шкідливості фітофагів на пшениці озимій.

Висновки.

Таким чином, в сучасних умовах вирощування пшениці озимої комплексна дія систем рідких форм добрив і засобів захисту рослин сприяє підвищенню іх ефективності. Так а суміш систем і добрив захисту рослин є ресурсозберігаючим заходом щодо покращення якості контролю фітофагів при вирощуванні зернових культур в Лісостепу Україні.

Застосуванням бакових сумішей, КАС (карбамідно-аміачна суміш), 17 л/га + інсектицид «Смерть жукам», 0,25 кг/га сприяє оптимізації використання, як рідких добрив, так і засобів захисту рослин у нових технологіях ведення рослинництва, а ефективність їх дії складає 88–97,3 % проти комплексу внутрішньостеблових шкідників пшениці озимої, що доцільно ураховувати в сучасних технологіях вирощування зернових культур в Лісостепу України.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Маренич М. М., Тараненко С. В. Вплив бакових сумішей гербіцидів із карбамідом на урожайність пшениці озимої // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – 2009, № 59. – С. 11–14.
  2. Муханова В. С. Агрозаходи – проти шкідників // Карантин і захист. – Київ. – 2007. – №8. 7–9.
  3. Самерсов В. Ф., Яченя С. В., Бысова Т. Влияние удобрений на изменение количественной и качественной структуры энтомокомплекса озимого поля // В кн.: Защита растений. Сборник научных трудов. – 1986. – Вып. XI. – Белорус. НИИЗР. – С. 3–9.
  4. Секун М. П. Фітофаги на пшениці. Шкодочинність домінуючих видів // Захист рослин. – 1998. – №4. – С. 6–7.
  5. Blackshaw R. E., Hao X., Harker K. N., O’Donovan J. T., Johnson E. N., Vera C. L. Barley productivity response to polymer-coated urea in a no-till production system. Agron. J. – 2011. – 103. – 1100–1105.
  6. Cahill S., Osmond D., Weisz R., Heiniger R. Evaluation of alternative nitrogen fertilizers for corn and winter wheat production. Agron. J. – 2010. – 102. – 1226–1236.
  7. Motavalli P. P., Nelson K. A., Bardhan S. Development of a variable-source N fertilizer management strategy using enhanced-efficiency N fertilizers. Soil Sci. – 2012. – 177. – 708–718.
Поделиться: