Практична реалізація концепції космічного моніторингу забруднення земель техногенним пилом потребує наявності таких інформаційних ресурсів:
- фонду космічних знімків оптичного діапазону;
- параметрів повторюваності напрямків вітрів у певній місцевості;
- векторних електронних топографічних карт масштабного ряду 1:100 000…1:500 000.
Послідовно розглянемо вимоги до них.
Фонд космічних знімків формується, виходячи з вимог до параметрів їх оперативності та інформативності. Аналіз сучасного міжнародного ринку послуг у сфері забезпечення користувачів космічними знімками, а також їх інформативності стосовно можливості ідентифікації просторового розподілу техногенного пилу в межах визначених територій, дає підстави дійти висновку, що цей фонд доцільно формувати зі знімків оптичного діапазону, отриманих в умовах безхмарного неба за наявності сталого снігового покриву впродовж 10 – 20 діб:
- радіометром AVHRR (Advanced Very High Resolution Radiometer) з полярно орбітальних метеорологічних супутників серії NOAA (табл.1.1.);
- спектрорадіометром MODIS, який установлений на космічному апараті TERRA, працює в 36 спектральних каналах із просторовою роздільною здатністю 250, 500 і 1000 м з 12-бітною радіометричною роздільністю (табл.1);
- сканером ASTER (Advanced Spaceborne Thermal Emission and Reflection Radiometer) із супутника TERRA. Просторове охоплення знімків ASTER 60×60 км. Можливе відхилення осі зйомки від надира до ±106 км для каналів теплового і середнього ІЧ-діапазону і до ±314 км для оптичного і ближнього ІЧ-діапазону. Це забезпечує глобальне охоплення знімків як щонайменше один раз на 16 днів у всіх 14 каналах та один раз на 5 днів у 3-х каналах оптичного і ближнього ІЧ-діапазону.
| Спектральний канал | NOAA-12, 15, 16, 17, 18 |
| 1 | 0,580 – 0,680 мкм |
| 2 | 0,725 – 1,000 мкм |
| 3 | 3,550 – 3,930 мкм |
| 4 | 10,300 – 11,300 мкм |
| 5 | 11,500 – 12,500 мкм |
| Ширина смуги огляду | 2700 км |
| Роздільна здатність на місцевості | 1,1×1,1 км |
Космічні знімки серії NOAA можна приймати на персональну приймальну станцію «КосмЭк-HRPT» у діапазоні 1700 МГц із просторовою роздільністю 1,1 км. Супутники NOAA-12, -16, -18 (інформація з 18-го супутника стала загальнодоступною з 6 червня 2005 р.) працюють у другому, 17-й – у третьому, а 15-й – у п’ятому апаратному каналі прийому.
| № каналу | Просторова роздільність, м | Спектральний діапазон, мкм | Смуга огляду, км |
| 1 | 250 | 0,620–0,670 | 2 330 |
| 2 | 250 | 0,841–0,876 | 2 330 |
| 3 | 500 | 0,459–0,479 | 2 330 |
| 4 | 500 | 0,545–0,565 | 2 330 |
| 5 | 500 | 1,230–1,250 | 2 330 |
| 6 | 500 | 1,628–1,652 | 2 330 |
| 7 | 500 | 2,105–2,155 | 2 330 |
| 8 | 1000 | 0,405–0,420 | 2 330 |
| 9 | 1000 | 0,438–0,448 | 2 330 |
| 10 | 1000 | 0,483–0,493 | 2 330 |
| 11 | 1000 | 0,526–0,536 | 2 330 |
| 12 | 1000 | 0,546–0,556 | 2 330 |
| 13 | 1000 | 0,662–0,672 | 2 330 |
| 14 | 1000 | 0,673–0,683 | 2 330 |
| 15 | 1000 | 0,743–0,753 | 2 330 |
| 16 | 1000 | 0,862–0,877 | 2 330 |
| 17 | 1000 | 0,890–0,920 | 2 330 |
| 18 | 1000 | 0,931–0,941 | 2 330 |
| 19 | 1000 | 0,915–0,965 | 2 330 |
| 20 | 1000 | 3,660–3,840 | 2 330 |
| 21 | 1000 | 3,929–3,989 | 2 330 |
| 22 | 1000 | 3,929–3,989 | 2 330 |
| 23 | 1000 | 4,020–4,080 | 2 330 |
| 24 | 1000 | 4,433–4,498 | 2 330 |
| 25 | 1000 | 4,482–4,549 | 2 330 |
| 26 | 1000 | 1,360–1,390 | 2 330 |
| 27 | 1000 | 6,535–6,895 | 2 330 |
| 28 | 1000 | 7,175–7,475 | 2 330 |
| 29 | 1000 | 8,400–8,700 | 2 330 |
| 30 | 1000 | 9,580–9,880 | 2 330 |
| 31 | 1000 | 10,780–11,280 | 2 330 |
| 32 | 1000 | 11,770–12,270 | 2 330 |
| 33 | 1000 | 13,175–13,485 | 2 330 |
| 34 | 1000 | 13,485–13,785 | 2 330 |
| 35 | 1000 | 13,785–14,085 | 2 330 |
| 36 | 1000 | 14,085–14,385 | 2 330 |
Супутники 12 і 15 мають сеанси зв’язку з кутом огляду понад 30° рано-вранці (о 5–7-ій годині за київським часом) та ввечері (о 17–18-ій годині за київським часом), коли частина України потрапляє на неосвітленій бік Землі. Тому українським користувачам треба орієнтуватися на використання знімків із супутників NOAA-16 та -17. Станція отримує зображення довколишньої території за кута місця космічного апарата понад 5°. Сеанси зв’язку NOAA (12, 16, 15, 17, 18) – 10–12 разів на добу за кута місця понад 30?, а за менших кутів – до 28 сеансів на добу. У середньому за добу можна виконувати 15–20 сеансів. Час прийому, коли супутник знаходиться у зоні видимості, – від 6 до 15 хв. Обсяг інформації, отримуваної за один сеанс зв’язку, може досягати 3–100 МБ.
Знімки MODIS приймаються у Центрі прийому й обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (м. Дунаївці, Хмельницька обл.). Заявки на зйомку здійснює підприємство НКАУ – Державний науково-виробничий центр «Природа». Пошук і замовлення необхідних космічних знімків можна також здійснювати засобами Інтернет [2]. Наведемо адреси серверів геоінформації у мережі Інтернет, яку доцільно залучати до практичної реалізації концепції космічного моніторингу земель.
За останні роки в мережі Інтернет створено технології накопичення, систематизації матеріалів космічних зйомок Землі та забезпечення користувачів, зацікавлених в їх практичному застосуванні.
Існують каталоги, з яких можна безоплатно отримати інформацію про наявність знімків певного типу даної території, оцінити їх якість за зменшеним переглядовим зображенням (quicklook).
Під час аналізу різних каталогів і серверів аерокосмічних знімків основну увагу слід звертати на тих виробників, які надають безкоштовні первинні знімки з глобальним охопленням території.