(за Бебель Шебер-Бутин, Фолькер Гарбе, Герчард Бартельс «Иллюстрированный атлас по защите сельскохозяйственных культур от болезней и вредителей» Контэнт, М.1999)
На сходах та молодих рослинах:
Джерела загиблих рослин з білим або червоно-рожевим нальотом біля основи; жовто-коричневі плями на листі — снігова пліснява, фузаріозна плямистість (див. 13. Як боротися з фузаріозом?).
Ділянки оранжево-жовтого кольору листя; біля основи та біля листової піхви червоно-коричневі склероції — тифульоз (див. 37. Які хвороби вражають зернові культури?).
Осередки пожовклих рослин з чорним нальотом міцелію біля основи — офіобольозна коренева гниль (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
Коричнево-червоні довгасті плями на колеоптилі; молоді сходи гинуть — гельмінтоспоріоз (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
Білий наліт, частіше на листі молодих рослин — борошниста роса (див. 40. Як боротися з борошнистою росою).
Побурілий, роздутий, зігнутий колеоптиль — септоріозна плямистість листя пшениці (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
Об‘єднані центральні листки — зеленоочка (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
Пожовтіння та засихання центрального листка, часто у декількох рослин — озима або шведська мухи (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
Осередки карликових рослин — вівсяна цистоутворююча нематода.
Роздуті біля основи на зразок цибулини пагони; багато бокових пагонів; хвиляста кучерявість листя — дитиленхоз жита.
Об‘єднані до бахроми краї листя у молодих рослин — хлібна жужелиця (див. 58. Як боротися з хлібною жужелицею?).
Багато бокових пагонів; синьо-зелений окрас; стебло не утворюється — стерильна карликовість вівса (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
Синьо-зелене листя; у ячменю пожовтіння, у вівса та пшениці — почервоніння листя — жовта карликовість ячменя (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
Прозорі смужки; мозаїчність — мозаїчна жовтуха ячменю (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
Дрібні білясті або світло-зелені крапки або смужки на ще не розгорнутих центральних листках — мозаїчна жовтуха пшениці (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
Восени посилене зростання бокових пагонів, листя на них часто темно-зеленого кольору; у пшениці пожовтіння — карликовість пшениці (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
Пророслі зерна у посівах з‘їдені — птахи.
На корінні:
Почорніння, гниття — офіобольозна коренева гниль (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
Побуріння, гниття — фузаріозна коренева гниль (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
Численне бокове коріння, зміна кольору; з білими цистами — вівсяна цистоутворююча нематода.
На стеблах:
Біля основи стебла виражена пляма у формі ока, краї нечіткі; гниття основи стебла — церкоспорильозна коренева гниль (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
Плями із чітким коричневим краєм та світло-сірою серединою на листкових піхвах та нижніх міжвузлях — гострокінцева очкова плямистість пшениці (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
Почорніння, плями чи смуги — офіобольозна коренева гниль (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
Дифузний коричнево-чорний окрас — гельмінтоспоріоз (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
Білий наліт, який стає сіруватим — борошниста роса (див. 40. Як боротися з борошнистою росою?).
Довгасті некротичні плями від фіолетового до темно-коричневого кольору; перелом колосу — септоріозна плямистість листя та септоріоз стебла вівса (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
На міжвузлях бурі втягнення — гессенська муха (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
Біля основи пагони набухають, набувають форми цибулини; листя кучерявиться; багато бокових пагонів — дитиленхоз жита.
Основа стебла коричнева, підгнила — фузаріоз (див. 14. Боротьба з кореневими гнилями).
Стебла скорочені; під листковою піхвою передостаннього міжвузля — поперечні горби у формі сідла — галиця злакова сідельна.
Жолобок, проїдений від колосу до верхнього вузла стебла; потовщення верхнього відрізку стебла — зеленоочка (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
Хід, проїдений до основи стебла — хлібний пильщик (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
На листі:
На нижньому листі жовтуваті плями з чіткою коричневою каймою; центр плями крихкий; чорні пікніди — аскохітоз пшениці (див. 37. Які хвороби вражають зернові культури?).
Спочатку дрібні круглі, пізніше довгасті плями з темно-коричневою серединою і жовтою облямівкою; висихання листя — гельмінтоспоріоз пшениці (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
Довгасті світло-коричневі плями з чорними пікнідами; пізніше пожовтіння листя — септоріоз листя пшениці (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
Веретеноподібні коричневі плями, що зливаються з темними пікнідами — септоріозна плямистість листя пшениці (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
Водянисті сіро-коричневі веретеноподібні плями різного розміру з темним обідком — ринхоспоріозна плямистість (див. 37. Які хвороби вражають зернові культури?).
Білий, пізніше сірий наліт — борошниста роса (див. 40. Як боротися з борошнистою росою?).
Світло-жовті плями з коричневим краєм і жовтуватим обідком — септоріозна плямистість листя вівса (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
Довгасті червоно-фіолетові плями — смугова плямистість вівса (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
Некрози різного розміру, від світло- до темно-коричневого кольору у формі плям чи сітчастого візерунку — сітчаста плямистість ячменю (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
Довгі бурі смуги — смугаста плямистість ячменю (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
Довгі жовті поздовжні смуги, пізніше центральна жила темно-коричневого кольору — цефалоспоріозна смугаста плямистість пшениці чи жита (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
Дрібна крапчастість; бурі плями з жовтим обідком; передчасне відмирання листя — рамуляріоз ячменю.
Свинцево-сірі горбики з чорним порошком спор, розташовані по вертикалі — стеблова сажка жита (див. 12. Як боротися з сажками?).
Лимонно-жовті скупчення уредоспор, розташовані смугами; пізніше штрихоподібні чорні скупчення теліоспор — жовта іржа (див. 42. Боротьба з іржею).
На листкових піхвах штрихоподібні цегляно-червоні або шоколадно-коричневі скупчення уредоспор; пізніше чорні скупчення теліоспор — лінійна (стеблова, чорна) іржа (див. 42. Боротьба з іржею).
На верхній стороні листка вохристо-коричневі скупчення уредоспор, пізніше на нижній стороні листка чорні овальні або витягнуті скупчення теліоспор — бура іржа (див. 42. Боротьба з іржею).
На верхній стороні листка вівса невеликі пустули із скупченням уредоспор кольору іржі; пізніше там же коричнево-чорні скупчення теліоспор — карликова іржа ячменю (див. 42. Боротьба з іржею).
На листі та листкових піхвах вівса довгасті оранжево-червоні скупчення уредоспор; пізніше утворення коричнево-чорних скупчень теліоспор — корончата іржа вівса (див. 42. Боротьба з іржею).
Світло- чи червоно-коричневі плями; виділення бактеріального слизу, при сухості біла плівка — бурий смуговий бактеріоз вівса (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
Сіро-коричневі плями зі світлими краями — бактеріальний опік вівса (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
Місця уколів на листі; утворення медвяної роси — попелиця (див. 56. Як знищити попелицю?).
Обгризені краї або повністю знищене листя — пильщик пшеничний (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
Білі виїдені смуги — п‘явиці (див. 62. Як контролювати п’явицю?).
На зернових оболонках цегляно-червоні або шоколадно-коричневі, пізніше чорні скупчення спор — лінійна (стеблова, чорна) іржа.
На зернових оболонках та остях жовті скупчення уредоспор — жовта іржа (див. 42. Боротьба з іржею).
Зернові оболонки коричневого кольору; краї сухі — септоріозна плямистість колоса пшениці (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
На зернових оболонках і волоті коричневі або фіолетові плями неправильної форми — септоріозна плямистість листя і септоріоз стебла вівса (див. 39. Як не дати розвинутися септоріозу?).
Світло-коричневі верхні зернові оболонки; недорозвинуті зерна — сіра цвіль.
На колосках та волоті:
Побуріння зернових оболонок та остей; колос нерідко деформований, зерна при основі коричневі — бактеріоз ендосперми ячменю (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
Зернові оболонки з чорними смугами; зерна засохлі, із пустотами — чорний бактеріоз (див. 51. Вірусні та бактеріальні хвороби).
Червоно-коричневі некрози — смугаста плямистість вівса (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
Жовті, клейкі медвяні краплі; пізніше замість окремих колосків виступаючі темно-коричневі склероції (ріжки) — ріжки злаків.
Коричневий окрас; зерна з коричневим кінчиком — гельмінтоспоріоз (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
Колоски спочатку світло-зелені, потім фіолетові, світло-жовті і, нарешті, білі (білоколосиця); пізніше із червоним нальотом — фузаріоз колосу (часткова пустоколосиця) (див. 43. Боротьба з хворобами колосу).
Чорні склеєні колоси, які не виходять із листкових піхв; зерно не утворюється — ділофоспоріоз.
Чорний наліт, який нагадує сажу — чернь колосу.
Колоски із коричнево-чорними скупченнями спор; якщо струсити від них колос, залишається порожній стрижень — пильна сажка пшениці, пильна сажка ячменю (див. 12. Як боротися з сажками?).
Замість зерна вівса коричнево-чорна маса спор; якщо струсити їх, залишається порожня мітелка — пильна сажка вівса (див. 12. Як боротися з сажками?).
Роздуті зернові оболонки; замість зерен так звані «головневі мішечки» із твердою чорною масою спор — тверда (смердюча) сажка пшениці (див. 12. Як боротися з сажками?).
Розчепірені ості; зерна перетворюються на дрібні круглі «сажкові мішечки»; іноді уражається лише частина колосу — карликова сажка пшениці (див. 12. Як боротися з сажками?).
Зерна перетворюються на коричнево-чорну масу спор, вкриту сріблястою плівкою; спори не струшуються — покрита сажка ячменю (див. 12. Як боротися з сажками?).
Колоски не виходять із листкових пахв — стеблова сажка жита (див. 12. Як боротися з сажками?).
Червоно-коричневі мітелки — смугаста плямистість вівса (див. 41. Якою може бути стратегія боротьби з плямистостями ячменю?).
Не виходять із листкових піхв — склероспоріоз пшениці.
Колоски зазублені; зернові оболонки жовто-коричневого кольору; зерна об‘їдені, із личинками — жовтий пшеничний та оранжевий злакові комарики.
Уражені частини колосу тонші, ніж здорові; медвяна роса; пізніше з чорним грибним нальотом — попелиця (див. 56. Як знищити попелицю?).
Поїдений колос, а також зерна молочної стиглості, з одночасним утворенням павутини — листокрутки злакова і всеїдна.
Колоски розкуйовджені; порожні та недорозвинуті зерна — трипси (див. 55. Як подолати трипсів?).
Об’їдена зав’язь насіння; недорозвинуті зерна — шведська муха (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
Сріблясті «міни» у листі — ячмінна мінуюча муха (див. 57. Як боротися з внутрішньостебловими шкідниками?).
Довгасті «міни»; пізніше «вікна» та наскрізні дірки; листя опутано нитками — листокрутки злакова та всеїдна.
Висмоктані місця із сріблястим блиском — трипси (див. 55. Як подолати трипсів?).
|
|
Септоріоз колосу |
Таблиця для оцінки втрат урожаю від інфекцій колосу
Інтенсивність ураження колосся, % | Втрати урожаю, % | Зниження урожаю, ц/га (при врожайності 30-40ц/га) |
10 | <5 | 1,5-2,0 |
20 | 10 | 3,0-4,0 |
40 | 20 | 6,0-8,0 |
|
|
|
|
Сітчаста плямистість |
|
Септоріоз листя |
|
Борошниста роса, темно-бура плямистість, ринхоспоріоз |
|
Іржа листя |
Таблиця для оцінки втрат урожаю від інфекцій листя та стебла
Інтенсивність ураження рослин, % | Втрати урожаю, % | Зниження урожаю, ц/га (при врожайності 30-40 ц/га) |
Кущіння | Вихід у трубку | Колосіння | Дозрівання |
>0,1 | <1 | >10 | <20 | <5 | 1,2-2,0 |
0,1-1 | 1-5 | 10-20 | 20 | 10-15 | 3,0-4,0 |
0,1-1 | 1-5 | 10-20 | 30 | 10-15 | 3,0-5,0 |
>1 | >5 | >20 | 30 | 10-15 | 3,0-5,0 |
>1 | >5 | >20 | >50 | 20 | 6,0-8,0 |
|
|
|
|
Церкоспорельозна ламкість стебла |
Таблиця для оцінки втрат урожаю від інфекцій колосу
Інтенсивність ураження колосся, % | Втрати урожаю, % | Зниження урожаю, ц/га (при врожайності 30-40 ц/га) |
10 | 1-1,5 | 0,4 |
20 | 8-12 | 4,0 |
30 | 16-25 | 10,0 |
40 | 25-40 | 15,0 |
|
|