Упаковка

Післязбиральні технології доробки овочів для логістики і маркетингу
• Роль логистики и маркетинга в развитии овощеводства
• Явление виталитета собранных овощей и его регулирование
• Критерии качества овощной продукции
• Определение сроков уборки
• Способы уборки урожая
• Технологические приемы послеуборочной доработки
  • Сортировка
  • Мойка
  • Упаковка
  • Хранение
• Доработка зеленных овощных культур
• Доработка плодовых овощных культур
• Доработка корнеплодов и лука
• Требование к овощам в послеуборочных технологиях

Важливе місце у маркетингу овочів займає упакування у різну тару. Для покупця важливо побачити свіжість запропонованої продукції. Зеленні овочі найкраще упаковувати у стрейч-плівку. Вона дешева, прозора і добре захищає листки від в’янення. На плівку наносять інформацію про продукцію і виробника. Оптові партії пучків у стрейч-плівці упаковують у гофровані коробки.

Пінопластові піддони — також зручний вид тари для овочів. Вони дорожчі, але зручні для покупця. В одному піддоні можна розмістити різні сорти.

Тару виготовляють також із плівки, сітки, пластмаси, картону й використовують для транспортування й доставки продукції в місця призначення. Для затарювання й транспортування продукції, яка швидко псується, використовують кошики місткістю 1-3 кг. Крім дерев’яних, випускають контейнери із щільного полістиролу, стійкого до несприятливих умов і ударів, з поліетилена низького тиску. Ящики виготовляють із пресованої соломи, коробки — з гофрованого картону. В якості тари використовують також крафт-паперові мішки. Значну частину тари виготовляють також з термопласта.

Для кожного виду продукції підходить різне пакування. Розглянемо основні види плодоовочевої продукції й найбільш відповідні для них види пакування.

Для пакування оптових партій картоплі, буряка, моркви, цибулі ріпчастої використовують мішки й сітки 15-30 кг, дерев’яні, пластикові або картонні ящики до 20-23 кг. Роздрібні партії пакуються в сітки від 1 до 10 кг.

Оптові партії капусти білоголової, червоноголової, цвітної, броколі і кольрабі пакують у гофровокартонні, дерев’яні або пластикові ящики до 10 кг (капуста цвітна й броколі) укладаються в один шар для запобігання механічних ушкоджень. Роздрібні партії — кожну головку запаковують у стрейч-плівку та вкладають у гофрокартонні ящики.

Помідор, перець для оптових і роздрібних партій пакують у гофрокартонні, дерев’яні або пластикові ящики ємкістю до 10 кг. Роздрібні партії — у гофрокартонні коробки від 3 до 6 кг, розмір яких можна підбирати залежно від виду продукції. Використовуючи також піддони, обтягнуті стрейч-плівкою.

Оптові партії салату пакують у гофрокартонні коробки до 5 кг, а роздрібні — кожну головку запаковують в стрейч-плівку, вкладають у гофрокартонні ящики.

Оптові й роздрібні партії огірка пакують у гофрокартонні, дерев’яні або пластикові ящики до 20 кг. Роздрібні партії — у гофрокартонні ящики від 3 до 10 кг, розмір яких можна регулювати залежно від виду продукції. Використовують піддони, обтягнуті стрейч-плінкою.

Оптові й роздрібні партії кавуна і дині вкладають у картонні короби/контейнери масою до 300 кг. Роздрібні партії — у картонні ящики з переділами по 4-6 штук у кожному ящику.

Для делікатної овочевої продукції, такої як помідор, салати й перець, використовують прийняті на міжнародному ринку 3- і 5-кілограмові гофрокартонні коробки, розмір яких можна регулювати залежно від виду продукції.

Більш тверду овочеву продукцію (огірки) можна пакувати в тару до 20 кг. Для пакування найбільш делікатних овочів і спаржі розроблені гофрокартонні підноси відповідних розмірів та якості.

Капусту цвітну упаковують в один шар, щоб зменшити можливість ушкодження. Для транспортування в межах країни й експорту важких фруктів (кавуни й дині) пропонується безпечне рішення — спеціальні коробки для баштанних, що вміщають 4-6 одиниць.

Існують, звичайно, і певні застереження щодо використання гофрокартонної упаковки. Так, наприклад, висока вологість може серйозно послабити конструкцію коробок. Тому, помитий товар необхідно просушити, перш ніж його упаковувати. Через не дуже високий рівень твердості гофрокартонні коробки не можна штабелювати так високо, як дерев’яні або пластикові ящики. Картонні коробки можна легко пошкодити необережним зв’язуванням мотузками. Окрім того, дуже велика маса зверху на коробці може зашкодити ніжний товар усередині. Вентиляційні отвори, як правило, маленькі, тому що більші серйозно зменшили б міцність коробок. Рекомендується робити отвори загальною площею не менше як 5% від площі поверхні коробки. Зменшення розміру отворів внаслідок нещільного закривання складених коробок або неправильного їхнього складання зменшить теплообмін, що приведе до підвищення температури товару і його псуванню. Водночас за обережного і правильного користування з гофрокартонною тарою її переваги для упакування свіжої плодоовочевої продукції очевидні і беззастережні.

Українські й закордонні оптові компанії все частіше використовують міжнародну маркетингову практику, а саме замовляють упакування свіжої плодоовочевої продукції в якісну гофрокартону тару. Слід відзначити, що майже 80% усієї свіжої плодоовочевої продукції, яка поставляється на експорт, транспортується й продається оптом, запакована в гофрокартонну тару. Ціна пакування, звичайно, різна. Для порівняння можна привести досвід США, де вартість упакування на продовольчі товари становить у середньому 22% від вартості самого товару. В Україні ж, за середніми розрахунками виробників овочевої продукції, маркетингові витрати, включно з упакуванням, становлять приблизно 4% від вартості товару. Якщо мова йде про експорт, то маркетингові витрати можуть становити близько 80% від загальної вартості, до 20% з яких досягають витрати на упакування продукції. Це підтверджує широко відомий досвід херсонського кооперативу виробників „Південний Союз“, якому вдалося налагодити контакти зі шведською оптовою компанією й поставити в мережу шведських супермаркетів херсонські кавуни, упаковані в гофрокартонні ящики місцевого виробництва. Досвід кооперативу переймають інші компанії виробників, розширюючи власні можливості збуту якісної продукції. Практика свідчить, що саме упакування стає одним з вирішальних факторів успішного просування товару на ринку в умовах зростаючої конкуренції. І хто зможе вчасно реагувати на потреби ринку й задовольняти зростаючі потреби українського споживача, лише він зможе досягнути успіху.

Сучасний ринок продуктів харчування і напоїв України використовує джерела сировини із продукції овочівництва і садівництва, потенціал яких ще тільки починає розкриватися. Післязбиральною доробкою, зберіганням, переробкою і логістикою продуктів сільського господарства зараз займається більше 7 тисяч підприємств. Річний обсяг ринку становить понад 3 млрд. доларів, із щорічним приростом 10-12%. Найбільшим ринком збуту для українських виробників продуктів харчування є Росія (70% українського експорту), Білорусія, Казахстан, Польща, Чехія, Угорщина, Литва. З’явилися нові перспективи на ринках США, Західної Європи, країн Близького Сходу, Китаю й Південної Америки. Утворюється єдиний ланцюжок успіху бізнес-розв’язків: якщо буде розвиватися переробка овочів і експорт, то буде робота й для городників.

У 2009 році був реалізований унікальний проект «Прод Экспо Україна 2009». Його мета полягала в створенні розвиненої вітчизняної галузі високоякісних і екологічно-чистих продуктів харчування і напоїв за рахунок впровадження передових технічних, економічних і екологічних досягнень. Цей Міжнародний форум харчової промисловості і пакування одночасно об’єднав три виставки — «Прод Экспо Україна», «Пак Экспо» і «Продтехмаш», на яких було представлено понад 200 провідних галузевих компаній з України, країн близького і далекого зарубіжжя.

Існує багато напрямів переробки сільськогосподарської сировини. Серед представлених виділялися післязбиральна доробка й переробка овочів. Виставка «Прод Экспо Україна» для овочівників запропонувала цікаві види плодоовочевої консервації, соусів, кетчупів, солінь, заморозок, напівфабрикатів, соків, дієтичних і натуральних продуктів для ресторанного бізнесу, а також устаткування для зберігання і логістики.

Традиційні торговельні марки «Чумак», «Верес», «Чигирин» усе більше вимагають високоякісних і дешевих овочів. Компанія «Агродар» (Кіровоград) запропонувала нові послуги овочівникам із заморожування, пакування і зберігання овочів у камерах за температури мінус 20ºС. Заморозивши свою сезонну продукцію за допомогою технологій «шокової заморозки», фермери знімають із себе відповідальність за її зберігання. Цій компанії потрібний різноманітний асортимент фруктів і овочів для виробництва високоякісної замороженої продукції під ТМ «Green Card» і ТМ «Агродар». Українсько-польське ТОВ «Криос» (Луганськ) показало нове рішення збільшення попиту на овочі шляхом використання сублімованої (висушеної за дуже низьких температур) продукції, яка практично повністю зберігає всі вітаміни та аромат. Для українських споживачів вони запропонували нові сублімовані продукти — цибулю зелену різану, гарбуз нарізаний, «пластівці» капусти білоголової, кріп і зелень подрібнена, порошки із суниці і малини. До новинок можна віднести й виробництво чіпсів з яблук і моркви, які пропонує компанія «Nobilis» Такі чіпси дуже корисні і користуються великим попитом у споживачів Європи.

З урахуванням зростання попиту на сушені овочі компанія «Спектрум» (Харків) запропонувала для побутового й напівпромислового використання у фермерських господарствах і підприємствах малого бізнесу термокомплекс «термосушка-superhohlushka». Сім режимів дають можливість сушити фрукти, овочі, ягоди, гриби, лікарські трави, робити цукати і навіть — у режимі інкубатора виводити курчат з яєць.

В Україні бурхливо розвивається виробництво соків, для яких крім фруктів, дуже потрібні й овочі. За останні 8 років їх виробництво збільшилося з 134 (2000 р.) до 800 млн літрів (2008 р.). Приємно те, що зріс попит у переробників на вітчизняну сировину, з якої виготовляють соки (57% усієї продукції) і нектари (37%). У 2008 році споживання соків складало 19,5 л на людину, у т.ч. соків — 10,8 л, нектарів — 7,4 л і соковмісних напоїв — 1,2 л. До європейського рівня нам поки далеко (40 л на людину), але це ще раз свідчить про перспективи росту. Сьогодні виробництвом соків в Україні займається 78 підприємств, серед яких виділяється 7 компаній-лідерів — «Сандора» (45% продукції), «Вітмарк» (21%), «Эрлан» (20%), «Кока-Кола» (5%), «Вінніфрут» (3%), «Рідна марка» (2%) і «Фрут Майстер Груп» (2%). Однак ще залишаються можливості майбутнього росту і для інших. Наприклад, про можливості росту цього напряму свідчать успіхи колективного підприємства «Продтовари» товари, якої позиціонують під ТМ «Бессарабка».

Із середини 90-х років минулого сторіччя в Україні почався «пакувальний бум». І вже у 2008 році в нашій країні, за оцінками експертів було використано всіх видів тари (упакування) 3,7 млн. т, або 80 кг на одного жителя. Поки до 400 кг, за прикладом Японії, ще далеко, але успіх очевидний. Тара дуже важливий елемент технологій збирання, післязбиральної доробки врожаю овочевих культур, логістики і маркетингу свіжих і перероблених овочів. У привітальному слові від імені Всесвітньої організації пакувальників (WPO) її президент Кейт Пірсон виступив з девізом «Підвищення якості життя за рахунок поліпшення пакування для всіх людей планети». Цей девіз підтвердила виставка «Пак Экспо», на якій були представлені сировина і пакувальні матеріали, тара і упаковка, додаткові пакувальні засоби, технології та устаткування, етикетка і маркування.

Тара для овочівника є важливим чинником успіху на сучасному ринку. Враховуючи таку важливість, основна частина експонатів на виставці була присвячена виготовленню і дистрибуції тари. Виділити лідерів у цій галузі було дуже важко. Серед вітчизняних компаній, що поставляють пластмасову тару, виділялися «Спецуніпак» (Луганськ), «Укрпаклайн» (Дніпропетровськ), «Асептік Сервіс Україна» (Вінниця), НП «Варос» (Вінниця), ТОВ «Альфа-Синтез» (Дніпропетровськ), «Фарес» (Харків), «Алпакс» (Київ) і багато інших. Серед новинок виділявся екологічно чистий посуд з дерева, крохмалю, бамбукових стебел, соломи і цукрової тростини, яку представило ТОВ «Спецуніпак». Унікальний набір машин для виготовлення пластмасової тари можна було побачити на стендах австрійської компанії «General Plastics».

Пакувальну продукцію з гофрокартону пропонують ТОВ «Луганський гофрокартонний комбінат», «Жидачівський целлюлозо-паперовий комбінат», «Ізмаїльський целлюлозо-картонний комбінат» і виробнича компанія «Анталекс-Пак» (Донецьк), принципи декларації якої вселяють надію на неминучий успіх. Із закордонних компаній достатньо тари пропонували турецькі фірми (Larkan, Benoplast). Унікальну тару з нержавіючої сталі, виготовленої згідно з останніми європейськими стандартами, і призначено для зберігання капусти й коренеплодів запропонувала італійська компанія «Italiana Contenitori». Така тара гігієнічна і дозволяє не тільки зберігати, але й використовувати у всіх схемах логістики.

Усі овочівники вже зрозуміли, що успіх у ланцюжку від поля до столу, належить логістиці. Саме вона забезпечує зберігання, транспортування й розподіл овочів. Вітчизняна транспортно-логістична компанія «Бізнес Доставка Україна» може стати прикладом ефективної роботи. Для наших фермерів польська фірма «Ogrodnicza Logistyca» показала особливості кооперативного створення власної логістики. Вона була створена ще в 1945 році. Хоча вона й вирощує переважно яблука, але в Польщі стала провідним посередником з продажу овочів, вирощених іншими організаціями і одноосібниками. Українська компанія «АЗБІ» запропонувала будівництво сучасних центрів логістики і маркетингу з металоконструкцій за проектами шведської компанії Linbad Building Systems.

Сучасні успіхи в переробній промисловості були б неможливими без сучасних технологій переробки. Виставка «Продтехмаш» представляла устаткування, технології і інгредієнти для переробки м’яса, риби, овочів та фруктів.

Поряд з виставками пройшло кілька семінарів і круглих столів на актуальні теми сучасних глобальних проблем переробки і упакування, а саме:

• вплив фінансової кризи на харчову промисловість — виклики й можливості для торгівлі і інвестування;
• підвищення строків зберігання харчових продуктів;
• нетарифне регулювання ринків харчової продукції;
• пакувальна індустрія світу і України в часи фінансової кризи;
• підготовка фахівців для пакувальної індустрії з урахуванням світового досвіду.

Усі напрями виставок були забезпечені більшим спектром інформаційних матеріалів. Журнали «Мир упакування», «Мир продуктів», «Торговельний експерт», «Упакування», «Продукти і торгівля» дають можливість для овочівників розширити кругозір про нові ринки збуту продукції. Сучасне овочівництво може розвиватися за рахунок збільшення обсягів виробництва традиційних овочів, але і за рахунок розширення видової і сортової різноманітності. У цьому напрямі дуже цікавий матеріал надає новий журнал про смачне і гарне життя «Гурме», в якому можна знайти всю інформацію про використання світових овочевих екзотів у кухнях різних народів світу. Ця інформація допоможе овочівникам вибирати нові шляхи розвитку і виходу із кризи. Всеукраїнська галузева газета «Харчовик» стала орієнтиром для вибору необхідного устаткування, інгредієнтів, тари для переробки і логістики овочів на всіх етапах виробництва. В інформаційному бізнесі успішно продовжує працювати український Супермаркет Інформації (www.shop.priceua.com). Приємно було вперше побачити реалізацію нового інформаційного проекту Європейського Союзу у вигляді Міжрегіональної рекламної газети «Informax» (www.infomax.com.ru), яка відкриває шлях на європейські овочеві ринки.

Нові напрями і світові стандарти на технології переробки, тару, логістику і маркетинг вимагають фахівців з новим мисленням у технологіях і бізнесі, яким належить майбутнє. Лідером у підготовці таких фахівців є Національний університет харчових технологій. З урахуванням особливостей овочівництва і садівництва Національний університет біоресурсів і природокористування України вже декілька років для магістрів курс зі світових технологій вирощування і післязбиральної підготовки плодоовочевої продукції до реалізації.