Технологічні фактори в формуванні продуктивності картоплі

Одним з основних факторів продуктивності картоплі є технологія вирощування, оскільки успіх в цьому процесі обумовлено майже 18 факторами. Оптимізація параметрів вирощування картоплі повинна враховувати економічну доцільність від використання технологічних прийомів, тобто підвищення продуктивності та якості картоплі повинно водночас забезпечити ресурсозбереження і зниження собівартості [21, 24, 25, 28, 31, 35, 52. 109, 110, 121, 122 ].

Інститут картоплярства УААН визначає як основні напрямки ресурсозбереження такі заходи: заміна традиційних органічних добрив сидератами, локальне внесення мінеральних добрив, заміна зяблевої оранки поверхневим обробітком ґрунту, поєднання технологічних операцій, зменшення витрат насіннєвого матеріалу, застосування гербіцидів.

Таблиця 9. Вплив різних показників ґрунту на вирощування картоплі при відхиленні їх від оптимального рівня
ПоказникНаслідки при відхиленні від оптимального показника
насіннєвої картоплістолової картоплікартоплі для виробництва крохмалю
Добре нагрівання ґрунтуНезначні (тільки в дуже ранніх і ранніх груп стиглості)Ранні сорти: запізнення з посадкою і збиранням врожаю. Пізні сорти:незначніНезначні
Слабка кам`янистість ґрунтуЗниження лежкості і частки товарної картопліРанні сорти: дуже високе пошкодженнябульб і зниження частки товарної картоплі. Пізні сорти: зниження лежкості і частки товарної картопліНезначні
Слабкий ухил поляНезначніМожливість зрошення обмеженаНезначні
Просіюваність ґрунтуПідвищена частка домішок. Зменшення робочої швидкості збиральної технікиПідвищена частка домішок. Зменшення робочої швидкості збиральної технікиПідвищена частка домішок. Зменшення робочої швидкості збиральної техніки
Незначне перезволоженняЗапізнення з висаджуванням і появою сходів. Підвищення ураження чорною ніжкою і мокрою гниллюЗапізнення з висаджуванням і появою сходів. Підвищення ураження чорною ніжкою і мокрою гниллюЗапізнення з висаджуванням і появою сходів. Підвищення ураження чорною ніжкою і мокрою гниллю
Незначне ущільнення в піґрунтіПри екстримній погоді за рахунок порушення водного режиму зниження урожайності і якостіПри екстримній погоді за рахунок порушення водного режиму зниження урожайності і якостіПри екстримальні погоді за рахунок порушення водного режиму зниження урожайності і якості
Середня до високої частка дрібноземуНезначніРанні сорти: пізнє прогрівання ґрунту. Пізні сорти: знижена смакова якість, підвищене враження паршеюЗниження вмісту крохмалю (біля 2%)

Існує широкий набір сортів картоплі за термінами дозрівання і тривалістю вегетаційного періоду, що полегшує включати культуру у сівозміну. Після ранньої картоплі з вегетаційним періодом до 70 діб в сівозміну доцільно включати іншу культуру.

Картопля є однією з культурних рослин, що стимулюють фізичне дозрівання ґрунту. Тому вона не вимагає попередника, що залишав би після себе ґрунт у гарному структурному стані [127].

Більш складна проблема біологічної сумісності картоплі. Розрізняють рослинницьку і фітопатологічну сумісність. Якщо картопля з рослинницької точки зору самосумісна, то з фітопатологічної, у першу чергу, у зв`язку з ураженням золотистою і блідою картопляними нематодами (Globodera rostochiensic, Globodera pallida), вона у значній мірі несумісна.

Важливими факторами для визначення місця картоплі в сівозміні є структура ґрунту, забезпеченість її вологою і поживними речовинами, фітосанітарний стан, а також використання картоплі як попередника для інших культур. Виходячи з цього, за включення картоплі у сівозміну варто дотримуватись наступних принципів:

  1. поле повинне бути придатним для механізованого збору врожаю з найменшими ушкодженнями бульб;
  2. ґрунт повинний бути вологим під час вегетаційного періоду. Із сівозміни варто виключати найлегші ґрунти з глибокозалягаючими ґрунтовими водами, що мають запаси продуктивної вологи менше 80 мм в горизонті 0-100 см;
  3. необхідне достатнє забезпечення ґрунту органічними речовинами. Для цього в сівозміни включають багаторічні трави (конюшина, люцерна) і ярі проміжні культури (ріпак, редька та ін.) після зернових попередників;
  4. варто забезпечити культурі ефективний вегетаційнний період. Тому її вирощують як основну культуру не по озимих проміжних культурах, проводять підготовку до прорастання або пророщення садивного матеріалу;
  5. для зниження захворюваності картоплі необхідно робити перерви при її вирощуванні на тому самому полі;
  6. поля картоплі повинні бути вільними від бур`янів. З цією метою в сівозміну включають, наприклад, сидеральні культури, не розміщують картоплю після люцерни.

При виборі поля для вирощування насіннєвої картоплі варто враховувати особливі вимоги.

Для зниження «вірусного тиску» щоб запобігти льоту попелицьпереносників і захисту від спонтанної інфекції з «хворих» сусідніх полів, насадження насіннєвої картоплі варто розміщувати на достатній відстані від полів з різними категоріями розмноження.

Найпоширеніший попередник картоплі – зернові. Істотної різниці в цінності різних видів зернових як попередників не відзначено.

Придатність зернових, як попередників картоплі, зростає за рахунок внесення після них органічних добрив, а в регіонах, де тривалість вегетаційного періоду і, особливо, вологозабезпеченість це дозволяють – включенням ярих проміжних культур. Але мета вирощування таких культур (підвищення органічної речовини в ґрунті, зменшення вимивання поживних елементів і зниження небезпеки ерозії ґрунту) досягається тільки за достатньо густого травостою [127].

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: