- Стан та перспективи виробництва картоплі в світі та в Україні
- Біологічні та морфологічні особливості
- Технологічні фактори в формуванні продуктивності картоплі
- Значення сорту в технологіях вирощування картоплі
- Якість садивного матеріалу
- Вимоги до забезпечення елементами живлення
- Якість бульб та стандарти якості
- Сорти картоплі
- Особливості формування продуктивності картоплі
- Вплив погодних умов років досліджень на ріст та розвиток рослин
- Формування вегетативної маси, листкової поверхні
- Сортова пластичність та стабільність картоплі
- Стійкість сортів картоплі до ураження хворобами
- Формування урожайності картоплі залежно від сортових особливостей, якості садивного матеріалу
- Продуктивність картоплі залежно від якості садивного матеріалу
- Урожайність картоплі залежно від норм висаджування та маси садивного матеріалу
- Морфофізіологічні та технологічні особливості вирощування товарної та садивної картоплі

Правильний вибір сортів для певних ґрунтово–кліматичних умов і напрямів використання – головна передумова отримання високих урожаїв відповідної якості. Сорти відрізняються за багатьма ознаками і властивостями. Тому кількість зареєстрованих сортів, повинна бути достатньовеликою, щоб сортимент їх задовольняв всі ґрунтово-кліматичні регіони і мав різні агрономічні і споживчі властивості, і в той же час він повинен залишатися доступним для покупця насіннєвого матеріалу [112, 115,116, 117].
Як видно з таблиці , країни ЄС мають великі відмінності за об`ємом вирощування і кількістю сортів картоплі.
| Країна | Кількість зареєстрованих сортів | Площа вирощування картоплі, тис. га | Вирощування насіннєвої картоплі | ||
| площа, тис.га | відносно до площі промислових насаджень картоплі, % | площа розмно– ження на сорт, га | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Німеччина | 177 | 298 | 20370 | 6,8 | 115 |
| Франція | 163 | 169 | 14761 | 8,7 | 90,6 |
| Голландія | 202 | 183 | 38149 | 20,8 | 188,9 |
| Бельгія | 19 | 69 | 2222 | 3,2 | 116,9 |
| Великобританія | 115 | 178 | 18000 | 10,1 | 156,5 |
| Ірландія | 60 | 17 | 2500 | 14,7 | 41,7 |
| Данія | 18 | 50 | 5221 | 10,4 | 290,1 |
| Іспанія | 72 | 140 | 4000 | 2,9 | 55,6 |
| Австрія | 86 | 23 | 1520 | 6,6 | 17,7 |
| Швеція | 37 | 34 | 2129 | 6,3 | 57,5 |
В країнах ЄС бальна оцінка властивостей сортів картоплі проводиться за наступною схемою (табл. 11).
В Україні офіційно зареєстровано понад 140 сортів, серед яких 75 сортів української селекції та 29 німецьких, 26 голандських, 1 шотландський, 1 польский, 1 російський.
Сорти картоплі відрізняються не тільки за смаком, кольором, формою бульб та групою стиглості, але і за стійкістю до різних стресових факторів [116].
Сорти різняться між собою щодо оптимальних умов росту стосовно температури та вологості. Тому вибір оптимального сорту є дуже важливим
| Бал | Сприйнятливість до хвороб, схильність до виродження бульб, недоліки у формі бульб | Врожайність, вміст крохмалю (%), схильність до проростання, число бульб |
| 1 | Дуже незначні | Дуже низькі |
| 2 | Дуже незначні до незначних | Дуже низькі до низьких |
| 3 | Незначні | Низькі |
| 4 | Незначні до середніх | Низькі до середніх |
| 5 | Середні | Середні |
| 6 | Середні до сильних | Середні до високих |
| 7 | Сильні | Високі |
| 8 | Сильні до дуже сильних | Високі до дуже високих |
| 9 | Дуже сильні | Дуже високі |
Роботи з селекції картоплі в Україні координує Інститут картоплярства УААН [3, 6]. Крім створення сортів з високою врожайністю і необхідною споживчою якістю в останній час багато уваги приділяють підвищенню стійкості сортів проти хвороб і шкідників, особливо, проти фітофтороза, фузаріоза, вірусних і бактеріальних хвороб, картопляної і стеблової нематод, колорадського жука [45, 47, 50, 51, 64, 86, 90, 92, 93, 94, 113,]. В Інституті створена значна кількість сортів картоплі. Найбільш популярними і поширеними в Україні слід виділити наступні: ранні сорти – Загадка, Повінь, Серпанок, Божедар, Тирас, Скарбниця, Карлик 04; середньоранні – Світанок київський, Фантазія, Доброчин, Левада, Оберіг, Завія; середньостиглі – Лілея, Слов`янка, Явір, Довіра, Звіздаль; середньопізні – Червона рута, Тетерів, Поліське джерело, Дорогинь, Поліська ювілейна. Сорт Загадка з вмістом крохмалю 13,3-14 % стійкий проти раку і картопляної нематоди, на півдні України може бути двох врожайною культурою. Такі ж властивості у сортів Повінь, Серпанок, вони стійкі до раку і картопляної нематоди. Польовою стійкістю проти фітофтори характеризуються сорти Луговська, Явір, Червона рута, Ольвія, Тетерів, Дубравка, Водограй, Поліське джерело, Дорогинь.
Впродовж півстоліття В. Г. Влох та О. М. Фаворов [15, 16, 17, 20, 21] експериментально опрацьовують питання, пов’язані з теорією вивчення біологічних основ рослин у Західному регіоні України. Вони спрямовані на виявлення і збереження генетичних ресурсів кращих форм картоплі Українських Карпат з метою використання їх як "донорів" у селекції за можливості створення нових конкурентоспроможних сортів різного призначення. Оригінальність їх досліджень ґрунтується на тому, що вперше були вивчені, збережені і широко використані в селекційному процесі ендемічні форми картоплі, стійкі проти фітофторозу з високим вмістом крохмалю, виявлені ними у природних умовах високогір`я Українських Карпат. За допомогою інцухту від однієї із зазначених форм створено сорт Карпатський, який став відомим "донором" комплексу господарсько-цінних ознак і є родоначальником численної кількості сортів. Він збагатив скарбницю національного генофонду картоплі вихідним матеріалом для селекції в Україні й поза її межами. Теоретичну й практичну цінність для селекції та виробництва мають сорти, створені за участі сорту Карпатський – Верховина, Мавка, Полонина, Слава, Ворина, Пишна, Дужа, Луговська, Малич, Світанок київський, Кобза, Нижньоворотська, Придеснянська, Оксамит 99, Віра, Веста, Купава, а також численні форми, які в генеалогічній сукупності домінантно успадковують у нащадків господарсько-цінні ознаки родоначальника [6-10, 41, 42].
За останні роки науковим колективом кафедри генетики, селекції та захисту рослин Львівського національного аграрного університету створено низку сортів, які суттєво відрізняються від поширених в західному регіоні України [36, 40]. Це такі як Галичанка, Студент, Західна, Воля, Ліщина, Дублянська ювілейна. Основною особливістю їх є комплексна стійкість проти поширених в регіоні хвороб і шкідників – раку, фітофторозу, вірусних хвороб, картопляної нематоди, високі смакові і кулінарні якості, а також добра лежкість бульб в зимовий період. Колективом кафедри отримані авторські свідоцтва: № 531 на сорт картоплі Західна, № 05206 на сорт Воля. Перехід селекції картоплі на міжвидову основу дозволив не лише вирішити ряд проблем, які поставили під сумнів можливість вирощування картоплі взагалі (після епіфітотії, фітофторозу, раку картоплі), але й створити гетерозисні сорти не тільки за окремими ознаками, а навіть їх комплексом. Таким сортом є Дублянська ювілейна, який переданий на державне сортовипробування у 2006 році і районований з 2010 року.
Передача в сортовипробування перспективних сортів картоплі створених на базі Гірсько–Карпатської сільськогосподарської дослідної станції протягом десятиріччя завершилась виведенням першого сорту, який назвали «Нижньоворітська». Сорт був занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 1988 році і набув широкого використання в господарствах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Перечинського районів Закарпатської області. Пізніше були виведені і передані в державне сортовипробування ще 10 сортів картоплі, серед яких успішно пройшли випробування три сорти. На них видані авторські свідоцтва. Це середньоранній сорт Свалявська, середньостиглий – Гірська та середньопізній – Ужгородська. Картопля сортів Свалявська й Ужгородська характеризується високим вмістом крохмалю (18-20 %) та пристосованістю до ґрунтово-кліматичних умов і стійкістю до захворювань. Впровадження нових сортів та технологій вирощування сприяло підвищенню врожайності культури на 50-70 % – 200-300 центнерів картоплі з одного га стали нормою в передових господарствах області.
Картоплярство знає чимало прикладів, коли новостворені сорти не були поширенні лише внаслідок незадовільної роботи з ними. Сорти власної селекції: середньоранній Гірська, середньопізній Ужгородська та Мукачівська, середньоранній Свалявська є найбільш придатними до умов вирощування в гірському регіоні Карпат та Закарпатті.

