Головною метою досліджень було створення скоростиглих і високоврожайних сортів сої для всіх зон України з високою технологічністю, тривалістю періоду веґетації 80–95 днів, урожайністю насіння 3,0–4,0 т/га, вмістом протеїну 40–43 %, вмістом жиру 22–26 %. Для створення сортів і впровадження їх у Полтавській, Харківській, Сумській, Дніпропетровській областях використано джерела адаптивності до лімітуючих факторів (шляхом гібридизації) з метою оцінки на посухостійкість, стійкість проти хвороб, до кислих ґрунтів і комплексу кліматичних чинників. Базуючись на довготривалому практичному досвіді в селекції сої, методом гібридизації джерел адаптивності до стресових чинників довкілля виведено скоростиглий сорт з підвищеним базовим потенціалом – Авантюрин. Сорт занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Представлено окремі вимоги до елементів агротехніки даного сорту.
Ключові слова: соя, сорт, селекція, скоростиглість, характеристика сорту, господарчі ознаки, врожайність.
Постановка проблеми.
В Україні стрімко зростають посівні площі під соєю. Країна зайняла перше місце в Європі з площ та валового виробництва зерна сої.
Сучасний ринок сортів сої є надзвичайно динамічним і привабливим, особливо в умовах зростання попиту. Жорсткі умови виробництва, на тлі змін клімату, стимулюють виробничників до активного пошуку сортів, здатних формувати високий рівень врожайності високоякісного насіння. Впровадження нових сучасних сортів сої дозволяє значно підвищити врожайність за умов дотримання головних вимог щодо їх вирощування [1, 2].
Сьогодні значна кількість виробників сої активно цікавиться скоростиглими сортами, і їх частка постійно збільшується. Проте переважна більшість сортів сої має територіально обмежену зону вирощування та не має стійкості до посухи. Тому низка сучасних сортів із відмінними характеристиками та високим генетичним потенціалом займає лише окремі регіони вирощування.
Універсальних скоростиглих сортів сої, пристосованих до комплексу стресових чинників, досить мало. Реалізація генетичного потенціалу сорту залежить також від технології вирощування в конкретних ґрунтово-кліматичних і ресурсно-організаційних умовах.
У сучасних умовах сорт залишається не тільки засобом збільшення урожайності, але і стає фактором, без якого неможливо реалізувати накопичений генетичний потенціал, задовольнити вимоги споживача та переробника [4]. Проте і досі виробникам сої важко підібрати сорт, який відповідає комплексу вимог і спроможний щорічно давати стабільно високі врожаї.
Аналіз основних досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми.
У різних ґрунтово-кліматичних умовах країни у сучасних сортів можливі зміни тривалості веґетаційного періоду, продуктивності, хімічного складу насіння, стійкості проти шкідливих організмів та впливу стресів через відсутність знань сортових особливостей [5]. Створені скоростиглі високоврожайні сорти з високим генетичним потенціалом та відповідним рівнем стійкості проти біотичних і абіотичних факторів середовища займають свій регіон вирощування. Проте на ефективність їх використання продовжують впливати погодні умови, різноманітні стресові чинники та жорстка конкуренція іноземних сортів. Базуючись на довготривалому практичному досвіді в селекції сої, у Полтавському селекцентрі виведено скоростиглі сорти з підвищеним базовим потенціалом. Серед них високу цінність становить сорт Авантюрин [5].
Головною метою наших досліджень було створення скоростиглих і високоврожайних сортів сої для всіх зон України з високою технологічністю, тривалістю періоду веґетації 80–95 днів, урожайністю насіння 3,0–4,0 т/га вмістом протеїну 40–43 %, вмістом жиру 22–26 %.
Методика проведення досліджень.
Для створення сортів і впровадження їх у Полтавській, Харківській, Сумській, Дніпропетровській областях використано джерела адаптивності до лімітуючих факторів (шляхом гібридизації) з метою оцінки на посухостійкість, стійкість проти хвороб, до кислих ґрунтів і комплексу кліматичних чинників. Закладання польових і лабораторно-польових дослідів і фенологічні спостереження проводили відповідно до Державних стандартів України та методичних вказівок державного сортовипробування. Характеристику морфо-біологічних ознак протягом веґетації проводили згідно з уніфікованим класифікатором роду Glycine [6].
Результати досліджень.
Надаємо коротку морфо-бiологiчну характеристику сорту Авантюрин. Сорт з 2015 року занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Морфологія.
Тип росту – проміжний. Рослина має напівстиснутий кущ, висотою 71–90 см. Стебло середньої товщини – 7,0–12,0 мм, стійке до вилягання. Забарвлення опушення – руде. Кількість міжвузлів – 10–15 штук. Кількість гілок – 1–3, кут їх відгалуження – 20–30 ?. Висота кріплення нижнього бобу – 12–15 см. Коренева система добре розвинена. Листки трійчасті, середніх розмірів. Суцвіття – багатоквіткова китиця, по 5–7 квіток. Забарвлення віночка квітки – фіолетове. Боби – середньої довжини, слабко зігнуті, з гострим кінчиком, з 2–3 насінинами, світлі, з рідким опушенням. Насіння – середнє (0,6х0,4 см), округлоовальне. Основне забарвлення оболонки – жовте. Також іноді має коричневу пігментацію різної інтенсивності. Інтенсивність пігментації насіннєвої оболонки може змінюватися залежно від умов вирощування. Маса 1000 насінин – 180–200 г. Вміст білка в насінні – 38 %, жиру – 22 % (рис. 1, 2, 3, 4).
Сорт зернового напряму використання. Стійкість проти вилягання і розтріскування бобів за тривалого перестою – висока. Насіння швидко втрачає вологу під час достигання. Сорт стійкий проти бактеріальних і вірусних хвороб, шкідниками пошкоджується слабо.
Агротехніка сорту Авантюрин – загальноприйнята. Норма висіву – 550–650 тис. штук схожих насінин на гектар. Сорт добре реагує на внесення добрив і передпосівну інокуляцію насіння біопрепаратами.
Сорт рекомендований для вирощування на зерно у Степу і Лісостепу України. Вирівняність насіння – 95 %. В умовах господарства ТОВ «ХОРОЛ-АГРО» (Полтавська область, Хорольський район) у виробничих посівах формує 3,0–3,5 т/га насіння.
Висновок.
Вдало підібраний господарством сорт значною мірою компенсує негативний вплив на очікуваний урожай ґрунтовокліматичних умов вирощування, використання недосконалої техніки, дефіцит мінеральних добрив і засобів захисту рослин тощо. Сорт сої Авантюрин рекомендований для вирощування у всіх зонах України, скоростиглий та високоврожайний, має значний потенціал і високу стабільність врожаю по роках.
БІБЛІОГРАФІЯ
- Бабич А. О. Кормові і білкові ресурси світу. – К. : Аграрна наука, 1996. – 822 с.
- Білявська Л. Г., Пилипенко О. В., Діянова А. О. Особливості насінництва сортів сої селекції ПДАА // Конкурентноспроможне насіння – стабільний урожай : тези міжнар. наук.-практ. конф. (30–31 січня 2013 р.). – Полтава : ПДАА. – 2013. – С. 55–56.
- Braun H. I., Rayaram S., Van Ginkel M. U. Cimmyts approdach to breeding for wide adaptation // Euphitica, 1996. – 92. – №1–2. – P. 175–183.
- Білявська Л. Г., Пилипенко О. В., Діянова А. О. Високоадаптивні сорти сої Полтавської селекції // Посібник Українського хлібороба. Мін. АПК. Інститут рослинництва ім. Юр’єва. – 2013. – Т. 2. – С. 150–151.
- Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2016 році. Режим доступу: http://vet.gov.ua/sites/default/files/Reestr%2006042 016.pdf.
- Широкий уніфікований классифікатор рода Glycine max (L.) Merr. – Харків : Магда LTD, 2004. – 37 c.