Вплив протруєння насіння на врожайність пшениці озимої після пізніх попередників

автор:
источник: Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області 2015 г. №19
Наведено результати досліджень з вивчення формування врожайності пшениці озимої залежно від протруєння насіння та фону удобрення після попередників соя та соняшник. У середньому за 2011-2013 рр. протруєння насіння після сої на фоні основного внесення N30P30K30 спричиняло зниження врожайності пшениці озимої на 0,24 т/га та незалежно від фону живлення істотно не впливало на її врожайність після соняшнику.

Ключові слова: урожайність, пшениця озима, протруєння насіння, фон удобрення, соя та соняшник як попередники

Вважається, що створення та впровадження у виробництво хворобостійких сортів є найбільш економічним, екологічним, доцільним та необхідним засобом боротьби зі шкідливими організмами пшениці [1], тобто генетичний захист є альтернативою застосування пестицидів [2]. Відомо, що потенціал сучасних сортів реалізується лише на 50-60%, що пов‘язано з проблемами їх адаптивності [5]. Тому нові сорти агроекологічної орієнтації повинні мати високий генетичний потенціал продуктивності та реалізовувати його незалежно від біотичних та абіотичних факторів довкілля.

За даними провідних науково-дослідних установ встановлено, що застосування хімічних протруйників, крім позитивних характеристик, має низку специфічних особливостей. Найголовнішою проблемою при протруєнні насіння є те, що даний спосіб захисту рослин може істотно знижувати енергію проростання, а також схожість насіння. На сьогоднішній день практично не існує протруйників, які б тією чи іншою мірою не впливали на енергію проростання насіння та силу росту рослин. Проблема зниження енергії проростання особливої актуальності набуває в зоні недостатнього та нестійкого зволоження, особливо в роки з дефіцитом ґрунтової вологи в період сівби пшениці озимої.

Перевагою протруєного насіння пшениці озимої є те, що за тривалого знаходження у ґрунті в умовах дефіциту вологи воно довший час залишатися неушкодженим збудниками хвороб та шкідниками порівняно з не протруєним насінням. Отже, ефективність застосування протруйника, з-поміж інших факторів, визначається погодними умовами, які складаються на час сівби [3–8].

Методика досліджень.

Дослідження проводили протягом 2010-2013 рр. у коротко-ротаційній сівозміні лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН після попередників соя та соняшник на двох фонах: без добрив та N30P30K30 в основне внесення. Об‘єктом досліджень був сорт пшениці озимої Альянс. Протруєння насіння здійснювали за день до сівби препаратом ламардор 400 FS (д. р. – протіоконазол, 250 г/л + тебуконазол, 150 г/л) у рекомендованій дозі 0,15 л/т. Після збирання по-передників проводили дискування грунту у два сліди, після чого згідно схеми досліду вносили добрива під передпосівну культивацію.

Через пізні строки збирання попередників в перші два роки досліджень сівбу пшениці озимої у 2010 р. проводили у другій декаді, а у 2011 р. – у третій декаді жовтня. Боротьба зі шкідниками і хворобами включала інтегрований захист. Проти бур‘янів гербіциди застосовували у два строки: перший – у фазу весняного кущіння, другий – на початку трубкування рослин.

Дослід закладено за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок у триразовій повторності [9]. Стабільність надбавок зерна оцінювали шляхом розрахунків за показниками врожайності з визначенням середніх, стандартного відхилення, мінімуму й максимуму за методикою Eberhart S. A. & Rassel W. A. [10]. Обліки та спостереження проводили згідно загально прийнятих методик [11, 12].

Умови проведення досліджень.

В роки досліджень відбувалися значні відхилення кількості опадів та температури повітря від середніх багаторічних значень. Так, посівний період 2010 р. виявився посушливим, у жовтні випало 45% опадів до середньобагаторічної норми. У 2011 р кількість опадів у квітні перевищувала норму на 18,4 мм (або на 52%), а середньодобова температура повітря була на 1,4°C менше норми. В цілому весняно-літній період 2011 р. був надмірно зволоженим за кількістю опадів (на 174,0 мм, або на 67% більше норми) та оптимальним за середньодобовою температурою повітря (18,2°C за норми 17,6°C). Внаслідок пізньої сівби у 2011 р. посіви пшениці озимої увійшли в зиму у фазі проростків. В подальшому, через підвищення температури у грудні до +7-8°C рослини відновили вегетацію і встигли утворити три листки. Весняно-літній період 2012 р. характеризувався посушливими умовами та підвищеним температурним режимом, що негативно позначилося на продуктивності рослин. Осінь 2012 р. та весняно-літній період 2013 р. мало відрізнялися від середніх багаторічних показників і були в цілому сприятливими для формування врожайності.

Результати досліджень.

Результатами досліджень виявлено неоднакову реакцію пшениці озимої на протруєння насіння залежно від попередника. Так, після сої на фоні без добрив протруєння насіння сприяло збільшенню врожайності зерна порівняно з контролем на 0,18 т/га у 2011 р., тоді як у 2012 р. істотної різниці між варіантами не було, а у 2013 р. протруєння насіння призводило до зменшення врожайності на 0,35 т/га. На фоні основного внесення N30P30K30 у 2011 та 2013 рр. відбувалося зменшення врожайності від протруєння насіння відповідно на 0,42 т/га та 0,36 т/га, тоді як у 2012 р. істотної різниці порівняно з контролем не встановлено.

Отже, в середньому за 2011-2013 рр. після попередника соя на фоні мінерального удобрення у дозі N30P30K30 протруєння насіння призводило до істотного (на 0,24 т/га) зменшення врожайності зерна порівняно з контролем. На фоні без добрив відмічено лише тенденцію до зниження врожайності у варіанті з протруєнням насіння. Установлено, що найбільш стабільним за роками було формування врожайності зерна у варіанті застосування передпосівного протруєння. При цьому, незалежно від фону удобрення показники мax-min становили від 0,19 т/га до 0,41 т/га (табл. 1).

Таблиця №1.
Урожайність пшениці озимої залежно від протруєння насіння та фону удобрення після попередника соя, т/га, 2011-2013 рр.
Протруєння насіння (А)Рік (В)мax-min
201120122013середня
Фон удобрення – без добрив
контроль2,442,753,162,780,72
ламардор 400 FS2,622,702,812,710,19
+/- до контролю, т/га0,18-0,05-0,35-0,07
+/- до контролю,%7,4-1,8-11,1-2,5
НІР05А – 0,10; В – 0,17; АВ – 0,30
Фон удобрення – N30P30K30
контроль4,023,214,033,750,82
ламардор 400 FS3,603,263,673,510,41
+/- до контролю, т/га-0,420,05-0,36-0,24
+/- до контролю,%-10,41,6-8,9-6,4
НІР05А – 0,13; В – 0,21; АВ – 0,38

Після попередника соняшник на фоні без добрив протруєння насіння забезпечило істотну прибавку врожайності (0,16 т/га) у 2012 р., а в інші роки воно було неефективним. У середньому за три роки досліджень на фоні без добрив протруєння насіння не забезпечило істотного підвищення врожаю, однак рівень урожайності за роками вирощування був більш стабільним порівняно з контролем (мax-min становив 1,64 т/га).

На фоні основного удобрення в дозі N30P30K30 протруєння насіння лише у 2011 р. забезпечувало вищу (на 0,65 т/га) врожайність зерна порівняно з контролем, тоді як у 2012 та 2013 рр. воно спричиняло зниження врожайності відповідно на 0,35 т/га та 0,49 т/га. У середньому за роки досліджень на удобреному фоні протруєння насіння було неефективним (табл. 2). Найбільш стабільний за роками рівень урожайності зерна формувався на контролі (мax-min становив 1,62 т/га).

Таблиця №2.
Урожайність пшениці озимої залежно від фону удобрення та протруєння насіння після попередника соняшник, т/га, 2011-2013 рр.
Протруєння (А)Рік (В)мax-min
201120122013середня
Фон удобрення – без добрив
контроль2,431,503,332,421,83
ламардор 400 FS2,431,663,302,461,64
+/- до контролю, т/га0,000,16-0,030,04
+/- до контролю,%0,010,7-0,91,7
НІР05А – 0,09; В – 0,18; АВ – 0,30
Фон удобрення – N30P30K30
контроль3,912,804,423,711,62
ламардор 400 FS4,562,453,933,652,11
+/- до контролю, т/га0,65-0,35-0,49-0,06
+/- до контролю,%16,6-12,5-11,1-1,6
НІР05А – 0,14; В – 0,24; АВ – 0,39

Висновки.

У середньому за 2011-2013 рр. після попередника соя протруєння насіння на фоні основного внесення N30P30K30 спричиняло зниження врожайності пшениці озимої на 0,24 т/га та суттєво не впливало на її рівень у варіанті без внесення удобрення. Після соняшнику на обох фонах живлення протруєння насіння не забезпечило істотного підвищення врожайності зерна пшениці озимої порівняно з контролем.

Список використаних джерел

  1. Петренкова В. П. Генетична стійкість озимої та ярої пшениці до листкових хвороб / В. П. Петренкова, С.В. Рабинович, І.М. Черняєва, Л.М. Чернобай // Селекція і насінництво. – 2004. – Вип. 88. – С. 116-129.
  2. Федоренко В. П. Чотири основоположних принципи / В.П. Федоренко, С. В. Ретьман // Захист рослин. – 2004. – № 1. – С. 3-4.
  3. Попов С. І. Рекомендації по проведенню комплексу весняно-польових робіт 2014 року в господарствах Харківської області / С.І. Попов, Л.Н. Кобизєва, В.П. Петренкова, В.М. Костромітін [та ін.]. – Харків: МНПА - "Наномікс", 2014. – 55 с.
  4. Попов С. І. Вплив агрофону та хімічного захисту рослин на урожайність та якість зерна озимої пшениці при вирощуванні її в різних ланках сівозміни / С. І. Попов, В. А. Циганко // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2002. – № 18/19. – С. 14-19.
  5. Авраменко С. В. Вплив обробки насіння хімічним протруйником та біологічним препаратом на урожайність пшениці озимої / С. В. Авраменко // Стан та перспективи розвитку захисту рослин: Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. – Київ, 2013 р. – С. 12.
  6. Оптимізація інтегрованого захисту польових культур : довідник; за ред. В. В. Кириченка, Ю. Г. Красиловця / Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва УААН. – Х., 2006. – 251 с.
  7. Авраменко С. В. Підвищення урожайності озимих та ярих зернових колосових культур за різних технологій вирощування в умовах східної частини Лісостепу України : дис.… канд. с.-г. наук : 06.01.09 / Сергій Володимирович Авраменко. – Х., 2010. – 244 с.
  8. Авраменко С. Передпосівна обробка насіння / С. Авраменко, Ю. Красиловець, М. Цехмейструк [та ін.] // Агробізнес сьогодні. – 2013. – № 15–16. – С. 20-23.
  9. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. – М.: "Колос", 1979. – 416 с.
  10. Eberhart S. A. Stability parametres for comparing varieties / S. A. Eberhart, W. A. Rassel // Сrор Sсі. – 1966. – Vol. 6. – № 6. – Р. 36-40.
  11. Литун П. П. Методические рекомендации по изучению сортовой агротехники в селекцентрах / П. П. Лиун, В. М. Костромитин, Л. В. Бондаренко // ВАСХНИЛ. М., 1984. – 15 с.
  12. Костромітін В. М. Формування сортової структури зернових колосових культур за агроекологічним принципом / В. М. Костромітін // Науково-технічний журнал. Вісник аграрної науки УААН. – 2002. – №4. – С. 26-29.
Поделиться: