Сортова пластичність та стабільність картоплі

Проблеми, яка полягає у встановленні закономірностей формування урожайності і якості бульб сортів картоплі, занесених до Державного реєстру сортів рослин України, є досить актуальною особливо в умовах Закарпаття. Потенціальна урожайність картоплі та її якість генетично обумовлена особливістю сорту. Вона реалізується через поєднання оптимального листкового індексу і чистої продуктивності фотосинтезу. В умовах бідних поживними речовинами ґрунтів, одним з головних факторів формування фотосинтетичної діяльності рослин є оптимізація поживного режиму ґрунту та інших заходів, що регулюють ріст та розвиток рослин [23,25].

Правильний вибір сортів для певних ґрунтово-кліматичних умов і напрямів використання – головна передумова отримання високих урожаїв доброї якості, а значить і доходів. Різні сорти відрізняються за багатьма ознаками і властивостями. Тому число зареєстрованих сортів, з одного боку, повинно бути достатньо великим, щоб сортимент їх задовольняв всі ґрунтово-кліматичні регіони і був з різними агрономічними і споживацькими властивостями, а з другого боку, він повинен залишатися осяжним для покупця насіннєвого матеріалу. З цієї точки зору об`єми сортименту картоплі в різних країнах вже вищі оптимального[5].

Будь-які сорти картоплі мають як негативні, так і позитивні властивості, які в різні роки виявляються по-різному. У зв`язку з цим доцільно вирощувати в господарстві декілька сортів. В цілях економічно вигідної експлуатації машин і устаткування вирощують сорти різних груп стиглості. Важливо знати і спеціальні вимоги даного сорту до агротехніки, щоб повніше використовувати його генетичний потенціал. Для цього корисно користуватися послугами консультативних служб, насіннєвих фірм і інших установ. За вирощування будь-якого сорту в господарстві слід одержувати, принаймні, не менше 80 % тієї врожайності, яку сорт дає при сортовипробуванні в умовах даного регіону вирощування.

Результати проведених нами досліджень показали, що сорти суттєво різнилися між собою за рівнем урожайності. Ця різниця спостерігалася як в межах групи стиглості, так і між групами і в різні роки проведення досліджень.

Найбільш урожайними в середньому за 2009 – 2011 роках були сорти середньопізньої групи – 29,7, проте в межах групи також існує суттєва різниця між сортами. Найбільш сприятливим за погодними умовами для сортів всіх груп стиглості був 2011 рік. Проте в умовах і цього року не була на високому рівні реалізована біологічна урожайність сортів, через несприятливі умови в весняний період вегетації – нестача вологи та відносно високі температури.

Урожайність ранніх сортів коливалася від 9,40 (Чернігівська рання, 2009 р.) до 24,9т/га (Загадка, 2011 р). Середня урожайність сортів даної групи за три роки склала 17,0 т/га і суттєво залежала від погодних умов вегетаційних років – до 12,9 т/га на прикладі сорту Чернігівська рання. Урожайність всіх сортів групи була вищою порівняно з сортом – стандартом (табл.20).

Таблиця 20. Урожайність сортів картоплі різних груп стиглості, т/га
СортРокиСереднє, значення за 2009-2011Коефіцієнт стабільності Левіса
200920102011
123456
Ранні сорти
Повінь (стандарт)11,315,420,315,71,8
Мелодія13,916,824,318,31,7
Чернігівська рання9,4014,322,315,32,4
Загадка14,616,824,918,81,7
Середнє по групі12,315,823,017,01,9
Середньоранні сорти
Невська (стандарт)26,426,030,927,81,2
Свалявська27,729,933,430,31,2
Фантазія21,124,329,525,01,4
Забава24,426,930,627,31,3
Середнє по групі24,926,831,127,61,2
Середньостиглі сорти
Слов’янка (стандарт)20,028,631,626,71,6
Мукачівська26,430,937,431,61,4
Рокко14,422,528,421,82,0
Гірська18,423,431,124,31,7
Середнє по групі19,826,432,126,11,6
Середньопізні сорти
Ольвія (стандарт)22,828,932,428,01,4
Ужгородська25,029,639,431,31,6
Червона рута27,835,638,233,91,4
Тетерів22,325,628,925,61,3
Середнє по групі24,529,934,729,71,4
НІР т/га1,81,92,12,0

Середньоранні сорти картоплі формували урожайність в середньому 27,6 т/га. Найвищу урожайність в умовах Закарпаття формував сорт, адаптований до умов Закарпаття, – Свалявська – 30,3 т/га з діапазоном змін від 27,7 (2009 р.) до 33,4 (2011 р.) т/га. Урожайність картоплі Свалявська перевищував урожайність сорту стандарту на 2,5 т/га.

Серед середньостиглих сортів найбільш врожайним виявився сорт Мукачівська – 31,6 т/га або на 3,3 т/га вище порівняно з сортом Слов’янка, який є стандартом для даної групи. Два сорти, які були включені в досліджувану групу, – Рокко (21,8 т/га) та Гірська (24,3 т/га) виявилися слабо адаптованими до умов вирощування: Рокко до погодних умов, Гірська до ураження хворобами.

Середньопізні сорти суттєво різнилися між собою щодо рівня урожайності. Найбільш урожайними були сорти Червона рута (33,9 т/га) та Ужгородська (31,3 т/га). В той же час сорт Тетерів в умовах Закарпаття реалізовував біологічний потенціал на низькому рівні – 25,6 т/га.

Визначення стабільності сортів картоплі за роками досліджень показало, що практично всі досліджувані сорти були малостабільними в умовах Закарпаття. За коефіцієнтом стабільності Левіса найстабільнішими виявилися сорти Невська та Свалявська з показниками відповідно 1,7 та 1,2. Сорти ранньої групи стиглості були найменш стабільними з коефіцієнтами, що варіювали від 1,7 (Мелодія) до 2,4 (Чернігівська рання).

Рис. 6. Частка участі факторів у формуванні врожайності картоплі, % (середнє за 2009-2011 рр.)

Урожайність картоплі (дослід 1) в умовах Закарпаття на 60 % обумовлювалась біологічними особливостями сорту, на 31,8 % - погодними умовами і на 8,2 % взаємодією цих факторів (рис. 6).

Поделиться:

Дополнительные материалы по теме: