Сортова пластичність та стабільність картоплі

Морфофізіологічні та технологічні особливості вирощування товарної та садивної картоплі
• Стан та перспективи виробництва картоплі в світі та в Україні
• Біологічні та морфологічні особливості
• Технологічні фактори в формуванні продуктивності картоплі
• Значення сорту в технологіях вирощування картоплі
• Якість садивного матеріалу
• Вимоги до забезпечення елементами живлення
• Якість бульб та стандарти якості
• Сорти картоплі
  Особливості формування продуктивності картоплі
• Вплив погодних умов років досліджень на ріст та розвиток рослин
• Формування вегетативної маси, листкової поверхні
• Сортова пластичність та стабільність картоплі
• Стійкість сортів картоплі до ураження хворобами
  Формування урожайності картоплі залежно від сортових особливостей, якості садивного матеріалу
• Продуктивність картоплі залежно від якості садивного матеріалу
• Урожайність картоплі залежно від норм висаджування та маси садивного матеріалу
  Якість урожаю картоплі

Проблеми, яка полягає у встановленні закономірностей формування урожайності і якості бульб сортів картоплі, занесених до Державного реєстру сортів рослин України, є досить актуальною особливо в умовах Закарпаття. Потенціальна урожайність картоплі та її якість генетично обумовлена особливістю сорту. Вона реалізується через поєднання оптимального листкового індексу і чистої продуктивності фотосинтезу. В умовах бідних поживними речовинами ґрунтів, одним з головних факторів формування фотосинтетичної діяльності рослин є оптимізація поживного режиму ґрунту та інших заходів, що регулюють ріст та розвиток рослин [23,25].

Правильний вибір сортів для певних ґрунтово-кліматичних умов і напрямів використання – головна передумова отримання високих урожаїв доброї якості, а значить і доходів. Різні сорти відрізняються за багатьма ознаками і властивостями. Тому число зареєстрованих сортів, з одного боку, повинно бути достатньо великим, щоб сортимент їх задовольняв всі ґрунтово-кліматичні регіони і був з різними агрономічними і споживацькими властивостями, а з другого боку, він повинен залишатися осяжним для покупця насіннєвого матеріалу. З цієї точки зору об`єми сортименту картоплі в різних країнах вже вищі оптимального[5].

Будь-які сорти картоплі мають як негативні, так і позитивні властивості, які в різні роки виявляються по-різному. У зв`язку з цим доцільно вирощувати в господарстві декілька сортів. В цілях економічно вигідної експлуатації машин і устаткування вирощують сорти різних груп стиглості. Важливо знати і спеціальні вимоги даного сорту до агротехніки, щоб повніше використовувати його генетичний потенціал. Для цього корисно користуватися послугами консультативних служб, насіннєвих фірм і інших установ. За вирощування будь-якого сорту в господарстві слід одержувати, принаймні, не менше 80 % тієї врожайності, яку сорт дає при сортовипробуванні в умовах даного регіону вирощування.

Результати проведених нами досліджень показали, що сорти суттєво різнилися між собою за рівнем урожайності. Ця різниця спостерігалася як в межах групи стиглості, так і між групами і в різні роки проведення досліджень.

Найбільш урожайними в середньому за 2009 – 2011 роках були сорти середньопізньої групи – 29,7, проте в межах групи також існує суттєва різниця між сортами. Найбільш сприятливим за погодними умовами для сортів всіх груп стиглості був 2011 рік. Проте в умовах і цього року не була на високому рівні реалізована біологічна урожайність сортів, через несприятливі умови в весняний період вегетації – нестача вологи та відносно високі температури.

Урожайність ранніх сортів коливалася від 9,40 (Чернігівська рання, 2009 р.) до 24,9т/га (Загадка, 2011 р). Середня урожайність сортів даної групи за три роки склала 17,0 т/га і суттєво залежала від погодних умов вегетаційних років – до 12,9 т/га на прикладі сорту Чернігівська рання. Урожайність всіх сортів групи була вищою порівняно з сортом – стандартом (табл.20).

Середньоранні сорти картоплі формували урожайність в середньому 27,6 т/га. Найвищу урожайність в умовах Закарпаття формував сорт, адаптований до умов Закарпаття, – Свалявська – 30,3 т/га з діапазоном змін від 27,7 (2009 р.) до 33,4 (2011 р.) т/га. Урожайність картоплі Свалявська перевищував урожайність сорту стандарту на 2,5 т/га.

Серед середньостиглих сортів найбільш врожайним виявився сорт Мукачівська – 31,6 т/га або на 3,3 т/га вище порівняно з сортом Слов’янка, який є стандартом для даної групи. Два сорти, які були включені в досліджувану групу, – Рокко (21,8 т/га) та Гірська (24,3 т/га) виявилися слабо адаптованими до умов вирощування: Рокко до погодних умов, Гірська до ураження хворобами.

Середньопізні сорти суттєво різнилися між собою щодо рівня урожайності. Найбільш урожайними були сорти Червона рута (33,9 т/га) та Ужгородська (31,3 т/га). В той же час сорт Тетерів в умовах Закарпаття реалізовував біологічний потенціал на низькому рівні – 25,6 т/га.

Визначення стабільності сортів картоплі за роками досліджень показало, що практично всі досліджувані сорти були малостабільними в умовах Закарпаття. За коефіцієнтом стабільності Левіса найстабільнішими виявилися сорти Невська та Свалявська з показниками відповідно 1,7 та 1,2. Сорти ранньої групи стиглості були найменш стабільними з коефіцієнтами, що варіювали від 1,7 (Мелодія) до 2,4 (Чернігівська рання).

Рис. 6. Частка участі факторів у формуванні врожайності картоплі, % (середнє за 2009-2011 рр.)

Урожайність картоплі (дослід 1) в умовах Закарпаття на 60 % обумовлювалась біологічними особливостями сорту, на 31,8 % - погодними умовами і на 8,2 % взаємодією цих факторів (рис. 6).