- Стан та перспективи виробництва картоплі в світі та в Україні
- Біологічні та морфологічні особливості
- Технологічні фактори в формуванні продуктивності картоплі
- Значення сорту в технологіях вирощування картоплі
- Якість садивного матеріалу
- Вимоги до забезпечення елементами живлення
- Якість бульб та стандарти якості
- Сорти картоплі
- Особливості формування продуктивності картоплі
- Вплив погодних умов років досліджень на ріст та розвиток рослин
- Формування вегетативної маси, листкової поверхні
- Сортова пластичність та стабільність картоплі
- Стійкість сортів картоплі до ураження хворобами
- Формування урожайності картоплі залежно від сортових особливостей, якості садивного матеріалу
- Продуктивність картоплі залежно від якості садивного матеріалу
- Урожайність картоплі залежно від норм висаджування та маси садивного матеріалу
- Морфофізіологічні та технологічні особливості вирощування товарної та садивної картоплі
Хвороби картоплі поділяють на інфекційні та неінфекційні. Інфекційні хвороби спричиняються паразитними грибами, бактеріями, вірусами, віроїдами, мікоплазмами, нематодами. Основними причинами не паразитних хвороб є розлад нормального обміну речовин та вологи в ґрунті, високі або низькі температури повітря і ґрунту, забруднення довкілля, механічні пошкодження та інше [127].
Грибні хвороби – це інфекційні захворювання, які спричиняються фітопатогенними грибами і є найбільшою й дуже різноманітною групою хвороб. Вони надзвичайно шкодочинні, особливо в роки епіфітотій, коли втрати врожаю можуть досягти 30-50% і більше.
За розповсюдженістю, шкодочинністю і періодичністю їх поділяють на найбільш розповсюджені, обмежено розповсюджені і періодично шкодочинні, потенційно небезпечні. Найбільш поширеними є шкодочинні грибні хвороби.
Однією з найбільш поширених і небезпечних хвороб картоплі є фітофтороз. Вона поширена на всій території України, проте найбільшої шкоди завдає на Поліссі. Гриб уражає листки, стебла, бульби, квітки та ягоди. Інтенсивному розвитку хвороби сприяє тривала тепла і волога погода. За таких умов протягом кількох днів усе картоплиння перетворюється на темну гниючу масу.
В багатьох регіонах картоплярства фітофтороз (Phytophthora infestans) є самою небезпечною хворобою. За відповідних погодних умов вона викликає передчасне відмирання бадилля картоплі, до 50% знижує врожайність і приводить до великих втрат, погіршення якості бульб під час зберігання. Гриб швидко пристосовується і гени стійкості рослин картоплі швидко долаються його генами вірулентності. В результаті число патотипів гриба постійно росте. З 1980 року зустрічаються тільки комплексні патотипи, які в змозі подолати всі відомі дотепер гени стійкості [45, 47,127]. Тому селекція на расоспецифічну або вертикальну стійкість до цього збудника не дала ефекту. Відмінності в стійкості різних сортів базуються в основному на різному ступені кількісної або горизонтальної стійкості. Виниклі зміни спричинили за собою:
- більш ранній початок обробок фунгіцидами;
- збільшення числа обробок;
- підвищені економічні витрати;
- велике навантаження на зовнішнє середовище;
- більш високу врожайність, оскільки асиміляційна поверхня рослин раніше руйнується. Особливо в екологічному землеробстві викликаються великі втрати;
- більш високий ризик ураження бульб;
- підвищена небезпека латентного ураження садивного матеріалу.
Слабо і латентно уражені насіннєві бульби, очевидно, при оптимальних режимах зберігання добре виживають і весною з ними переноситься інфекція на поле. Після посадки картоплі може відбуватися пряма інфекція нових стебел за рахунок вростання в них міцелію гриба. Окрім цього гриб може після споруляції на поверхні материнської бульби інфікувати нові стебла при їх утворенні. Ця непряма інфекція, як очевидно, частіше має місце, ніж пряма. В обох випадках міцелій росте всередину стебел, спорулює на них і починається шлях вторинних інфекцій [51].
За відповідної вологості ґрунту інфікуються не тільки стебла, пророслі з хворої бульби, але і сусідні рослини. Утворюються осередки ураження. Велике епідеміологічне значення стеблової інфекції можна оцінювати за наступноим прикладом: ураження вже 0,5% стебел – це 1100 уражених стебел як потенційних джерел для вторинних інфекцій.
Ураженню насаджень картоплі сприяють:
- різна сприйнятливість сортів;
- сира тепла погода з частими опадами (спори потребують для проростання краплиннорідку вологу при температурі повітря 15-20°С і його відносній вологості > 90% (тепличні умови));
- висаджування з незбалансованими підвищеними дозами азотних добрив, а також ті, які знаходяться в зоні сильного впливу вологості (поблизу озер, в долинах річок) або небезпечного застійного перезволоження;
- інфіковані бульби;
- поля, на яких попередником була сприйнятлива до захворювання культура або залишилися бульби картоплі;
- забур’янені насадження, які гірше провітрюються і сприяють розвитку фітофторозу.
Агротехнічні заходи (вибір стійких сортів, використання здорового садивного матеріалу, протруювання садивних бульб, видалення пошкоджених, достатня глибина загортання бульб, боротьба з бур’янами та достатнє застосування азотних добрив, видалення бадилля тощо) значною мірою дозволяють знизити ураження бадилля і листя фітофторозом.
Обробка фунгіцидами на сьогодні – вирішальний захід в боротьбі з фітофторою. Для їх ефективного застосування останніми роками використовують комп`ютерні програми. Перший метод прогнозу, так званий «негативний прогноз», використовується в Німеччині вже з 60-х років у вигляді «Phytoprog-Dienst», а з 80-х років - на основі комп`ютерної моделі «Simphyt I», по якій визначають початок епідемії і тим самим необхідність моніторингу і першого обприскування. На основі комп`ютерної моделі «Simphyt II» простежується подальший хід епідеміології і даються рекомендації для переривання обробки і необхідності наступних, а також і для вибору класу фунгіциду. Останніми роками ця модель вдосконалена у вигляді моделі «Simphyt III» і використовується в різних регіонах Німеччини. За допомогою таких моделей можна понизити число обробок до необхідного мінімуму і підвищити економічну ефективність внесення фунгіцидів. Такі моделі необхідно постійно пристосовувати до епідеміологічних умов[127].
Ураженість рослин картоплі залежить від ґрунтових умов, при цьому тип ґрунту по-різному впливає на різних збудників. Результати наших досліджень показали, що за стійкістю до фітофторозу (5 балів і більше) виділялися рослини таких сортів як: Ужгородська, Мукачівська, Червона рута (табл. 21).
Варто звернути увагу і на те, що найнижча стійкість проти враження рослин хворобою спостерігалась у 2009 році. Тоді, як у 2011 переважна більшість досліджуваних сортів мала досить високий бал стійкості проти ураження фітофторозом. Варто звернути увагу на сорт картоплі середньопізньої групи стиглості Ужгородська, який протягом років досліджень виявився найбільш стійким до фітофторозу з показниками 8 (2009 р.) та 9 балів (2010 та 2011 рр.).
Сорт | Рік | ||
2009 | 2010 | 2011 | |
Ранні сорти | |||
Повінь (стандарт) | 1 | 4 | 6 |
Мелодія | 1 | 4 | 5 |
Чернігівська рання | 1 | 3 | 5 |
Загадка | 1 | 4 | 6 |
Середньоранні сорти | |||
Невська (стандарт) | 1 | 1 | 5 |
Свалявська | 1 | 4 | 5 |
Фантазія | 2 | 1 | 3 |
Забава | 1 | 2 | 2 |
Середньостиглі сорти | |||
Слов’янка (стандарт) | 3 | 5 | 6 |
Мукачівська | 5 | 6 | 7 |
Рокко | 3 | 4 | 4 |
Гірська | 1 | 2 | 2 |
Середньопізні сорти | |||
Ольвія (стандарт) | 1 | 3 | 4 |
Ужгородська | 8 | 9 | 9 |
Червона рута | 5 | 6 | 7 |
Тетерів | 1 | 3 | 4 |
Таким чином, можна зробити висновок, що саме погодні умови мали визначальний вплив на рівень ураження хворобою насаджень культури.
Вірусні і віроїдні хвороби сильно знижують ефективність картоплярства. Приблизно з 20 описаних в літературі вірусів картоплі, які, у свою чергу, мають велику кількість штамів, 6-9 завдають значної шкоди через широке розповсюдження і велике зниження врожайності картоплі. Саме проти них направлений весь комплекс заходів щодо захисту картоплі. Ці захворювання викликають залежно від виду вірусу, погодних умов, агротехнічних заходів, терміну прояву інфекцій і стійкості до них сортів значне зниження врожайності і вмісту крохмалю в бульбах.
Як джерело розповсюдження вірусу, бур`яни і хворі насадження томатів можуть грати певну роль. Для появи вірусу погрімковості тютюну бур`яни є основним джерелом, у тому числі фіалка польова і зірочник середній, а також багато видів декоративних рослин. Для вірусу мітельчатості верхівки картоплі і його переносника бур`яни з родин пасльонових, лободових і хрестоцвітих – добрі господарі. Тому видалення бур`янів як джерела вірусної інфекції є найважливішим заходом.
Враховуючи, що заражена продовольча картопля – одне з основних джерел вірусної інфекції для насіннєвих ділянок, доцільно створювати замкнуті регіони вирощування, так звані «острови здоров`я».
Інфекційний ланцюг вірусних хвороб картоплі можна перервати профілактичними агротехнічними заходами і знищенням переносників. Цьому також сприяє вирощування стійких до вірусів сортів картоплі.
Результати наших досліджень показали, що всі досліджувані сорти проявили різну стійкість проти вірусів. Разом з тим, відсоток уражених вірусними хворобами рослин змінювався залежно від погодних умов років досліджень (табл. 22).
Сорт | Рослин уражених вірусними хворобами,% | ||
2009 | 2010 | 2011 | |
Ранні сорти | |||
Повінь (стандарт) | 2,05 | 1,68 | 1,61 |
Мелодія | 1,75 | 1,51 | 1,48 |
Чернігівська рання | 2,10 | 1,78 | 1,71 |
Загадка | 2,03 | 1,67 | 1,63 |
Середньоранні сорти | |||
Невська (стандарт) | 1,41 | 1,57 | 1,47 |
Свалявська | 1,05 | 0,93 | 0,85 |
Фантазія | 2,03 | 1,69 | 1,62 |
Забава | 2,01 | 1,71 | 1,53 |
Середньостиглі сорти | |||
Слов’янка (стандарт) | 1,75 | 1,62 | 1,54 |
Мукачівська | 1,41 | 1,23 | 1,07 |
Рокко | 1,86 | 1,72 | 1,58 |
Гірська | 2,13 | 1,89 | 1,73 |
Середньопізні сорти | |||
Ольвія (стандарт) | 1,71 | 1,53 | 1,47 |
Ужгородська | 1,77 | 1,61 | 1,49 |
Червона рута | 1,82 | 1,62 | 1,51 |
Тетерів | 2,11 | 1,76 | 1,61 |