- Стан та перспективи виробництва картоплі в світі та в Україні
- Біологічні та морфологічні особливості
- Технологічні фактори в формуванні продуктивності картоплі
- Значення сорту в технологіях вирощування картоплі
- Якість садивного матеріалу
- Вимоги до забезпечення елементами живлення
- Якість бульб та стандарти якості
- Сорти картоплі
- Особливості формування продуктивності картоплі
- Вплив погодних умов років досліджень на ріст та розвиток рослин
- Формування вегетативної маси, листкової поверхні
- Сортова пластичність та стабільність картоплі
- Стійкість сортів картоплі до ураження хворобами
- Формування урожайності картоплі залежно від сортових особливостей, якості садивного матеріалу
- Продуктивність картоплі залежно від якості садивного матеріалу
- Урожайність картоплі залежно від норм висаджування та маси садивного матеріалу
- Морфофізіологічні та технологічні особливості вирощування товарної та садивної картоплі

Поняття якості насіннєвої картоплі, як правило, обмежується розміром бульб, наявністю на них механічних пошкоджень, ознак грибних хвороб (фітофтороз, види парші, сухі гнилі та ін.) і тільки в окремих випадках звертають увагу на присутність вірусних, віроїдних та мікоплазмових захворювань. Але ж вони є особливо небезпечними: контролювати їх чисельність за допомогою хімічних засобів неможливо, оскільки їх збудниками є внутрішньоклітинні патогени. Вегетативний спосіб розмноження картоплі сприяє накопиченню вірусних патогенів внаслідок чого, швидкому погіршенню продуктивності сортів і їх виродженню[44, 45, 47, 63, 74].
Для підтримки продуктивних, насінних якостей і прискореного розмноження перспективних сортів картоплі останнім часом в Україні і за кордоном застосовується біотехнологічний метод оздоровлення та мікроклонального розмноження в культурі in vitro. Вирощування оздоровленого насіннєвого матеріалу картоплі засновано на використанні вихідного матеріалу тепличних або гідропонних міні бульб.
Валовий урожай бульб залежить від продуктивності кожного головного стебла, від числа таких стебел на окремій рослині і від кількості рослин на одиницю площі.
Для продовольчої картоплі стеблостій повинен складати 160-180 тис., а для насіннєвої – 185-240 тис. головних стебел (бульбоносних стебел) на 1 га. Враховуючи середню масу або середній розмір садивних бульб, площа живлення їх коливається від 0,14 до 0,28 м2, а кількість рослин на 1 га складає 38-50 тис. у продовольчої картоплі і 42-60 тис. – у насіннєвої.
Для високого коефіцієнту розмноження за вирощування насіннєвої картоплі, знання середньої маси садивної бульби і оснований на цьому вибір норми висаджування є важливішим, ніж за вирощування її для інших напрямів використання (табл. 27).
Дрібні бульби є повноцінним садивним матеріалом, якщо за його використання створюється відповідна густота стояння. В залежності від розміру і маси садивних бульб для картоплі різних напрямків використання потрібна і різна кількість садивного матеріалу. Так, як в більшості випадків садивний матеріал визначають не за масою, а за розміром бульб, то для правильного встановлення його кількості на якусь визначену площу необхідно встановити середню партію садивних бульб шляхом зважування або приблизно розрахувати її по відношенню між мінімальним діаметром (мм) і масою бульб (г).
| Маса садивних бульб, г | Кількість садивних бульб, тис.шт./га | Маса бульб, г/рослину | Кількість стебел, шт./рослину | Урожайність, т/га |
| 20 | ||||
| 50 | 798 | 3,21 | 39,9 | |
| 60 | 768 | 3,24 | 46,0 | |
| 70 | 754 | 3,33 | 52,8 | |
| 80 | 632 | 3,23 | 50,6 | |
| 100 | 511 | 3,20 | 51,1 | |
| 40 | ||||
| 50 | 962 | 4,38 | 48,1 | |
| 60 | 940 | 4,41 | 56,4 | |
| 70 | 836 | 4,43 | 58,5 | |
| 80 | 723 | 4,39 | 57,8 | |
| 100 | 492 | 4,39 | 49,2 | |
| 80 | ||||
| 50 | 982 | 5,30 | 41,1 | |
| 60 | 953 | 5,31 | 57,2 | |
| 70 | 826 | 5,35 | 57,8 | |
| 80 | 700 | 5,32 | 56,0 | |
| 100 | 499 | 5,30 | 49,9 |
За рахунок резервів материнської бульби молоді рослини якийсь час розвиваються незалежно від поживних речовин і води в ґрунті. Число проростків залежить від величини материнської бульби. З маленьких бульб звичайно утворюється один-два головних стебла з малою кількістю столонів і бульб. Але до збирання, як правило, бульби від таких рослини більш крупні. Навпаки, крупні материнські бульби утворюють звичайно більше стебел і бульб, але дещо меншого розміру [57, 58, 127]. За використання бульб масою 80 г спостерігалося інтенсивне формування стебел, що обумовлювало загущення насаджень картоплі і як результат маса бульб з однієї рослини була дещо менша ніж за використання бульб масою 40 і 20 г.
Кількість сформованих стебел більше залежить від розміру бульби, ніж від сорту і збільшується з масою бульб (табл. 28) Окрім залежності між масою садивних бульб і кількістю стебел, під час вегетації спостерігається залежність між утвореними столонами і закладеними бульбами. Густота стояння рослин впливає на розмір бульб і на коефіцієнт розмноження.
Кількість утворених дочірних бульб збільшується з підвищенням маси материнських бульб. Отримані результати досліджень дають підставу зробити висновок, що за збільшення норми висаджування бульб у структурі врожаю суттєво збільшується частка фракцій бульб з масою до 25 г і 25–50 г, за переважання фракцій крупних бульб. Частка фракції бульб з масою понад 80 г зі збільшенням норми висаджування бульб зменшується. Така тенденція простежується за використання садивних бульб масою від 20 до 80 г.Не всі ростові бруньки проростають. На верхівці проростаючий головний пагін (апікальний пагін) домінує в рості відносно всіх інших (апікальна домінантність). Тривалим зберіганням бульб при низьких температурах або обломленням цього пагона можна подолати апікальну домінантність і пробудити проростання більшої кількості вічок. Із зростанням фізіологічного віку (наприклад, після зберігання при підвищених температурах), знижується кількість пагонів на бульбу. Оскільки при вирощуванні насіннєвої картоплі основним завданням є отримання великої кількості бульб середнього розміру, використання фізіологічно старих бульб небажане, так як у фізіологічно старих бульб переважає розвиток апікально домінантних бульбоносних стебел і при цьому формуються великі бульби. Це забезпечує при вирощуванні ранньої картоплі ранній і високий урожай, але при вирощуванні насіннєвої картоплі знижується урожай бульб необхідного розміру [60].
Проведені дослідження показали, що кожне стебло формує свою власну кореневу систему, столони і бульби. Чим більше формується паростків до і після висаджування, тим більше стебел, столонів і бульб і як правило вища урожайність за умов дотримання елементів технології вирощування, зокрема норми висадки бульб.

Рис. 9. Структура врожаю картоплі залежно від маси садивних бульб та норми висаджування, %, 2009-2011рр.
Отримані результати досліджень дають підставу зробити висновок, що за збільшення норми висаджування бульб у структурі врожаю суттєво збільшується частка фракцій бульб з масою до 25 г і 25–50 г, за переважання фракцій крупних бульб.
Частка фракції бульб з масою понад 80 г зі збільшенням норми висаджування бульб зменшується. Така тенденція простежується за використання садивних бульб масою від 20 до 80 г.
| Маса посадкових бульб, г | Кількість посадкових бульб, тисяч шт./га | Фракція бульб, % | |||
| до 25 | 25–50 | 51–80 | Більше 80 | ||
| 20 | |||||
| 50 | 8,8 | 10,4 | 19,4 | 61,4 | |
| 60 | 10,3 | 10,1 | 16,4 | 63,2 | |
| 70 | 10,2 | 10,8 | 16,9 | 62,1 | |
| 80 | 11,4 | 11,2 | 18,2 | 59,2 | |
| 100 | 11,0 | 11,0 | 17,9 | 60,1 | |
| 40 | |||||
| 50 | 10,3 | 9,9 | 19,4 | 60,4 | |
| 60 | 13,7 | 8,9 | 21,1 | 56,3 | |
| 70 | 13,5 | 9,0 | 21,7 | 55,8 | |
| 80 | 14,8 | 16,3 | 24,6 | 44,3 | |
| 100 | 16,9 | 16,1 | 22,4 | 44,6 | |
| 80 | |||||
| 50 | 8,2 | 14,3 | 20,1 | 57,4 | |
| 60 | 8,1 | 14,9 | 19,8 | 57,2 | |
| 70 | 12,3 | 13,2 | 18,3 | 56,2 | |
| 80 | 12,4 | 13,0 | 18,5 | 56,1 | |
| 100 | 12,2 | 13,1 | 15,8 | 58,9 | |

