Мутаційна мінливість пшениці озимої (Triticum aestivum l.) при хімічному мутагенезі

автор:
источник: ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії 2019 №1

Мета статті – дослідження особливостей індукції мутацій у результаті дії хімічного мутагену 1,4-бісдіазоацетилбутану (ДАБ) на сорт озимої пшениці Фаворитка, Ласуня, Хуртовина, Колос Миронівщини, Сонечко, Калинова, Волошкова, а також лінії 418.

Методика дослідження. Визначення в польових умовах частоти мутацій та рівня мінливості при дії ДАБ.

Результати дослідження. Досліджено варіювання частоти мутацій залежно від концентрації ДАБ (1,4-бісдіазоацетилбутан) (0.1, 0.2%) та від генотип-мутагенної взаємодії. Показано, що в усіх генотипів найбільша частота мутацій спостерігалась за дії ДАБ у концентрації 0,2%. Визначено діапазон варіювання частоти мутацій за вказаної концентрації від 2,8% (сорт Калинова) до 14,0% (сорт Сонечко). Використання ДАБ для отримання господарчо-корисних мутацій мало обмежене значення. З’ясовано зниження частоти та збіднення спектру мутацій при повторній дії хімічного мутагену.

Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку уявлення щодо можливостей індукції частоти цінних мутацій. Виявлено нові цінні донори ознак для селекційних досліджень.

Практична значущість. Встановлені особливості індукції окремих типів мутацій у пшениці озимої м’якої.

Ключові слова: озима пшениця, 1,4-бісдіазоацетилбутан, хімічний мутагенез, мутації.

Постановка проблеми. На сьогодні відомо понад 4200 сортів рослин, отриманих при використані дії різних мутагенних чинників (переважно фізичних), зокрема мутантних сортів пшениці озимої відомо вже близько 270. Найбільш розповсюдженим і досі залишається використання переважно фізичних мутагенів, завдяки їх дії створили 88% мутантних сортів культурних рослин, використання хімічного мутагенезу більш обмежено [9, 10].

Незважаючи на значні успіхи застосування фізичних мутагенів (насамперед, гамма-променів та рентгенівського опромінення), внесок хімічних мутагенів хоч і є менш значним, охоплюючи не більше 8% створених сортів, показав, що вони більш вживані при отримані окремих типів господарсько-корисних мутацій. Щонайперше, ряд сортів пшениці в Пакистані, рису в Індії, Китаї та Індонезії були створені якраз із використанням хімічних мутагенів, серед яких найбільш ефективними сполуками є нітрозоалкілсечовини, причому ключовим було використання таких ознак, як ранньостиглість та стійкість до хвороб [3, 10].

Хімічний мутагенез, незважаючи на значні методичні та практичні складності, має суттєві переваги як більш сайт-специфічний метод. Застосовуючи хімічні мутагени, можна передбачити ймовірність появи певних типів і груп мутацій з більш високим рівнем вірогідності, ніж при використанні фізичних мутагенів [3, 10].

Тому виявлення спектру можливостей хімічного мутагену ДАБ в напрямі індукції генетично-цінних мутацій є актуальним завданням.

Аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання проблеми. Дослідження з індукції мутацій проводяться за такими основними напрямами. Наразі провідною стратегією експериментального мутагенезу є створення вихідного матеріалу для селекції з поліпшеними агрономічно-цінними ознаками. У деяких випадках такі поліпшення мають комплексний характер [6, 7]. Іншим напрямом є усунення негативних кореляцій між господарсько-цінними ознаками [4, 8], третім – використання мутацій у функціональній геномиці [2, 10]. Зважаючи на це, основними напрямами досліджень, що формують актуальність пропонованої роботи є: 1) ідентифікація факту мутагенної дії на клітинному рівні та вплив на рослину загалом; 2) удосконалення методик ідентифікації та добору мутацій; 3) встановлення механізму дії та післядії мутагенних чинників; 4) особливості генотип-мутагеної взаємодії; 5) підвищення ефективності ідентифікації корисних мутацій; 6) виявлення оптимальних доз мутагенів для отримання господарсько-цінних мутацій; 7) вивчення особливостей індукції мутацій окремими чинниками [1, 7].

Хімічний мутагенез, особливо із застосуванням супермутагенів, більш широко використовується під час проведення досліджень зі зворотної генетики [5]. Використаний у наших дослідженнях мутаген у селекційній практиці не дуже поширений [3].

Мета досліджень. Метою було встановити особливості оптимізації системи мутаген – концентрація мутагену – генотип вихідної форми для прогнозування наслідків мутагенної дії при використані ДАБ для підвищення виходу господарсько- та генетично-цінних мутацій.

Завданням досліджень було провести аналіз частоти і спектру мутацій у рослин пшениці озимої за дії окремих концентрацій ДАБ, виділити селекційно- і генетично-цінні мутантні лінії для подальшого застосування, виявити можливі відхилення за дії мутагену залежно від методу одержання сортів

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проведені упродовж 2011–2017 років в умовах ННЦ ДДАЕУ. Використовували насіння сортів пшениці м`якої озимої, які були отримані різними методами: опромінення вихідного матеріалу гамма-променями (сорти Фаворитка, Ласуня, Хуртовина), гібридизація (лінія 418, сорт Колос Миронівщини), хімічний мутагенез за дії НДМС (нітрозодіметилсечовини) (сорт Сонечко) та за дії ДАБ (1,4-бісдіазоацетилбутан) (сорт Калинова), термомутагенез (сорт Волошкова).

Насіння всіх генотипів пшениці витримували протягом 18 годин у розчинах ДАБ (1,4-бісдіазоацетилбутан) – 0,1 та 0,2%. Концентрація мутагену та тривалість експозиції підібрані як оптимальні для мутаційної селекції пшениці [3]. Вибір мутагену обумовлений необхідністю підібрати для порівняльної оцінки хімічний агент, спосіб дії якого якісно відрізняється від застосованих для створення досліджуваних сортів пшениці озимої. Контрольне насіння всіх генотипів витримували у воді.

У 2011–2012 роках проводили визначення мутацій шляхом фенологічних спостережень і за показниками врожайності та її структури по сім`ях (одно-трьох рядкові ділянки, міжряддя 0,15 м, довжина рядка 1,5 м). Контролем слугував вихідний сорт пшениці через кожні 10–20 номерів.

Упродовж 2013–2017 років досліджували характер успадкування в М4–М6 поколіннях, проводили структурний аналіз компонентів врожайності по 30 рослин. Зернову продуктивність визначали шляхом повного обмолоту ділянок відібраних мутантних ліній (площа ділянки 5–10 м², повторність трикратна), стандарт Подолянка через кожні 10 номерів.

Рівень мінливості обраховували за формулою:

Pν = α×γ, (1)
де Pν – р рівень мінливості варіанту;
α – відношення кількості мутацій до загальної кількості сімей в варіанті;
γ – кількість типів змінених ознак в варіанті.

Загальна кількість сімей у другому поколінні після обробки мутагеном становила 8000. Мутації виявлялися шляхом фенологічних спостережень і обліку в М2–М3 з перевіркою успадкування надалі [1].

Статистичну обробку одержаних результатів проводили за методом дисперсійного аналізу, достовірність різниці середніх оцінювали за критерієм Стьюдента. Використовували стандартний пакет програми Statistica 6.0 [2].

Результати досліджень. У результаті проведених досліджень найбільша частота мутацій була виявлена у сорту Сонечко (14,0%, при ДАБ 0,2%), також найвищу мутабільність демонстрував цей сорт і при концентрації 0,1%. Найнижча частота мутацій у сорту Калинова (2,8% при ДАБ 0,1% та 5,8% при ДАБ 0,2%). Тобто найменш чутливим до цього мутагену виявився сорт, створений при дії цього ж самого мутагену (див. табл. 1).

У сорту Колос Миронівщини в контролі частота незначна. При дії ДАБ 0,1% частота статистично достовірно зростає, також зростає й рівень мінливості, але менш суттєво відносно таких змін при дії інших мутагенів. При дії ДАБ 0,2% частота знов статистично достовірно зростає, але не так суттєво, як для інших мутагенів. Рівень мінливості взагалі значно нижчий ніж при дії співставних доз та концентрацій інших мутагенів.

Щодо сорту Калинова – в контролі незначна частота мутацій. При дії обох концентрацій ДАБ частота статистично достовірно перевищує контроль та нижчу концентрацію, рівень мінливості змінюється дуже слабо, при дії ДАБ 0,1% рівень мінливості статистично не відрізняється від контролю. Тобто при дії ДАБ значно звужується спектр мутаційних змін за кількістю ознак, що мутували, також у генотипу низька частота.

Для сорту Волошкова – в контролі незначна частота мутацій При дії обох концентрацій ДАБ частота статистично достовірно перевищує контроль та нижчу концентрацію, рівень мінливості теж змінюється досить вагомо, при дії ДАБ 0,2% частота зростає менш значно ніж при концентрації ДАБ 0,1%, де вона порівняно з контролем значно збільшилася.

Для сорту Сонечко – в контролі незначна частота мутацій. При дії обох концентрацій ДАБ частота статистично достовірно перевищує контроль та нижчу концентрацію, зростає дуже сильно, рівень мінливості теж дуже змінюється, при дії ДАБ 0,2% частота зростає менш значно ніж при концентрації ДАБ 0,1%, але теж досить високо.

Частота мутацій у сортів пшениці озимої за дії ДАБ
ВаріантЗагальна кількість сімей, шт.Кількість мутантних сімей, шт.Відсоток мутантних сімейРівень мінливості
Колос Миронівщини, вода50020,4±0,20,01
Колос Миронівщини, ДАБ, 0,1%500285,6±0,7*0,50*
Колос Миронівщини, ДАБ, 0,2%500448,8±0,5*1,67*
Калинова, вода 50061,2±0,40,05
Калинова, ДАБ, 0,1%500142,8±0,5*0,20
Калинова, ДАБ, 0,2%500295,8±1,1*0,81*
Волошкова, вода 50091,8±0,40,07
Волошкова, ДАБ, 0,1%500397,8±*1,11,01*
Волошкова, ДАБ, 0,2%500438,6±1,1*1,38*
Сонечко, вода 50040,8±0,20,02
Сонечко, ДАБ, 0,1%500499,8±1,2*1,86*
Сонечко, ДАБ, 0,2%5007014,0±1,4*3,08*
Фаворитка, вода 50030,6±0,10,08
Фаворитка, ДАБ, 0,1%500316,2±0,8*0,12
Фаворитка, ДАБ, 0,2%500397,8±0,7*0,94*
Хуртовина, вода 50040,8±0,10,15
Хуртовина, ДАБ, 0,1%500295,8±0,3*0,12
Хуртовина, ДАБ, 0,2%500346,8±0,80,75*
Ласуня, вода50071,4±0,60,29
Ласуня, ДАБ, 0,1%500295,8±1,1*0,29
Ласуня, ДАБ, 0,2%500489,6±1,3*0,96*
Лінія 418, вода 50040,8±0,20,18
Лінія 418, ДАБ, 0,1%500193,8±1,1*0,11
Лінія 418, ДАБ, 0,2%500387,6±1,1*0,84*
Примітки: * - різниця статистично достовірна при t0.05.
Джерело: власні дослідження.

Для сорту Фаворитка – в контролі незначна частота мутацій При дії обох концентрацій ДАБ частота статистично достовірно перевищує контроль та нижчу концентрацію, зростає достовірно, рівень мінливості теж змінюється достовірно у випадку ДАБ 0,2% та недостовірно для ДАБ 0,1%, при дії ДАБ 0,2% частота зростає не так вагомо, ніж при концентрації ДАБ 0,1%, де вона порівняно з контролем значно збільшилася.

Для сорту Хуртовина – в контролі незначна частота мутацій При дії концентрації ДАБ 0,1% частота статистично достовірно перевищує контроль, але концентрація ДАБ 0,2% не відрізняється за частотою від нижчої, відрізняється за рівнем мінливості.

Для сорту Ласуня – в контролі незначна частота мутацій. При дії обох концентрацій ДАБ частота статистично достовірно перевищує контроль та нижчу концентрацію, зростає достовірно, рівень мінливості теж змінюється достовірно у разі ДАБ 0,2% та недостовірно для ДАБ 0,1%, при дії ДАБ 0,2% частота зростає менш значно, ніж при концентрації ДАБ 0,1%, де вона порівняно з контролем значно збільшилася.

Для лінії 418 – в контролі незначна частота мутацій. При дії обох концентрацій ДАБ частота статистично достовірно перевищує контроль та нижчу концентрацію, зростає достовірно, рівень мінливості теж змінюється достовірно у разі ДАБ 0,2% та недостовірно для ДАБ 0,1%, при дії ДАБ 0,2% частота зростає менш значно ніж при концентрації ДАБ 0,1%, де вона порівняно з контролем дуже збільшилася.

ДАБ за ефективністю як мутагену значно поступився іншим хімічним мутагенам. Як ми побачимо, він поступився не лише ДМС, але в середньому й нітрозосечовинам.

Треба відзначити, що сорт Сонечко ще при дослідженнях за впливом мутагенів на ріст та розвиток рослин у першому поколінні показав свою вразливість навіть до обмеженого мутагенного впливу. Але це не призвело до високої частоти мутацій у випадку жодного із застосованих мутагенних чинників. У цьому разі сорт, створений при дії спорідненого за типом, але іншої групи мутагенів навпаки, виявив значно вищу мутабільність. Можливо, це спричинила специфічність у дії ДАБ, що вважається менш сайт-специфічним, ніж інші хімічні мутагени.

Інші сорти за впливом цього мутагену жодним чином не відрізнялися, єдине, на що можна зауважити, це приблизно однакова кількість мутацій при дії ДАБ в обох концентраціях для сорту Хуртовина.

Рівень мінливості становив більшою мірою близько одиниці (лише у сорту Сонечко – 3,08%, у сортів Колос Миронівщини та Волошкова більше 1 при концентрації ДАБ 0,2%). Необхідно зазначити, що сорт Сонечко досить різко виділився при дії саме цього мутагену та значно випередив за обома показниками інші сорти, що знов указує на специфічність дії хімічних мутагенів: коли якісь особливості характерні лише для поодиноких сортів та вони досить різко виділяються від усіх інших.

Перед аналізом було прокласифіковано виділені мутації за декількома групами за загальновизнаною для озимої пшениці методикою (за В. В. Моргуном, В. Ф. Логвиненком [3]). При цьому було ураховано візуально виділені продуктивні та кущисті форми, оскільки саме такі змінені сім’ї більш цінні для наступного селекційного процесу, ніж потомства змінених рослин.

Взагалі ідентифіковано 33 типи змінених ознак, що були класифіковані за наступними групами: 1. Мутації по структурі стебла та листя – усі зміни за морфометрією та морфологією стебла та листя – товсте стебло, тонке стебло, високостеблові, низькостеблові, напівкарлик, інтенсивна воскова поволока, слаба воскова поволока, відсутність воскової поволоки. 2. Мутації кольору та структури зерна – крупне зерно, дрібне зерно. 3. Мутації кольору та структури колосу – остистий колос, безостий колос, довгий колос, циліндричний колос, веретеноподібний колос, щільний колос, крупний колос, дрібний колос, напівостистий колос, ригідний колос, булавоподіний колос, подвійний колос, антоціанові ості. 4. Змінені фізіологічні ознаки росту та розвитку – стерильність, ранньостиглість, пізньостиглість, стійкість до захворювань. 5. Системні мутації – мутації за межами систематичних ознак, характерних для пшениці м’якої озимої та більш властиві спорідненим формам – скверхедний колос, сферококкоїд. 6. Мутації по продуктивності та якості зерна – продуктивні та кущисті форми.

Переважно відсутні системні мутації, але треба зважати на суттєве зниження частоти за окремими типами мутантних ознак.

Для ДАБ за першою групою характерні наступні частоти змін окремих ознак – за товщиною стебла відмічено лише один випадок мутанту з товстим стеблом (сорт Колос Миронівщини, ДАБ 0,2%); тонке стебло – теж лише один випадок в тому ж самому варіанті, тобто мутації за товщиною стебла виникають лише для одного сорту; високостеблові мутанти ДАБ індукує у відносно великій кількості та за всіма варіантами, це властива для цього мутагену зміна ознаки, частота від 0,4 до 1,8%, в середньому за варіантами 0,9%, більш-менш рівномірно у всіх сортів, але з істотною перевагою у сортів Колос Миронівщини та Сонечко; низькостеблові – висока ймовірність виникнення, але не за всіма варіантами, в середньому 0,5%, частота в окремих варіантах до 1,0%,; напівкарлик – мутація рідкісна, не більше 0,2% у сортів Фаворитка, Хуртовина, Ласуня, лінії 418; карлики не виникають зовсім; інтенсивна воскова поволока – лише два випадки у сорту Хуртовина, ймовірність виникнення мінімальна; слаба воскова поволока – високоймовірна, але відсутня у сорту Фаворитка, до 1,4%, в середньому 0,3%; відсутність воскової поволоки – середньоймовірна, до 1,2%, виникає переважно у сортів Сонечко та, частково, Волошкова, зовсім відсутня у сортів Фаворитка, Хуртовина, Ласуня, в середньому за варіантами 0,2%.

За другою групою (усі мутації низькоймовірні або відсутні) – мутантні форми з крупним зерном навпаки, сердньоймовірні, частота до 0,8%, виникають переважно у сорту Сонечко, також у невеликій кількості у лінії 418, сортів Калинова, Колос Миронівщини.

Третя група – остистий колос виникає лише у сорту Фаворитка, частота до 0,6%, виникнення остистих форм знов низьке за ймовірністю; безостий колос – ймовірність мала, у варіантах лише поодинокі випадки, у сортів Сонечко, Хуртовина, Ласуня, лінії 418, тобто мутації за наявністю/відсутністю остей у колосі взагалі нехарактерні для дії цього мутагену; довгий колос – частота за варіантами до 1,0%, в середньому 0,5%, виникає в усіх варіантах, крім Сонечко, ДАБ, 0,1%; рихлий колос – низька ймовірність, до 0,4%, виникає лише у сортів Сонечко, Ласуня; веретеноподібний колос – поодинокі випадки у сортів Колос Миронівщини та Волошкова; щільний колос – виникає із середньою частотою, за варіантами до 0,8%, в середньому 0,2%, не виникає в лінії 418, сорту Хуртовина; крупний колос – виникає із середньою ймовірністю 1,0%, 0,3% в середньому за варіантами, не виникає у сорту Хуртовина; дрібний колос – високоймовірний, в окремих варіантах до 1,4%, в середньому за варіантами 0,7% та знов не виникає у сорту Хуртовина; напівостистий колос – виникає з помірною імовірністю, до 1,2%, середня 0,3%, не виникає у лінії 418, сортів Хуртовина, Фаворитка; ригідний колос – поодинокі випадки у сортів Сонечко, Ласуня та лінії 418; булавоподібний колос – мутація відбувається із середньою ймовірністю на відміну від попередніх мутагенів, у деяких сортів (Калинова, Хуртовина, Ласуня) відсутня частота по варіантах до 0,4%, в середньому за варіантами 0,1%; загострений колос – середня за ймовірністю мутація, відсутня у частини сортів, до 0,6%; антоціанове забарвлення у остей – на відміну від попередніх мутагенів середньоймовірна мутація, відбувається у сортів Сонечко, Фаворитка, Ласуня, лінії 418 з частотою до 0,4%.

Четверта група включає наступні типи мутантних ознак: стерильність – майже не виявлена, зафіксовано лише один випадок, у лінії 418; ранньостиглість – часта мутація, від 0 до 1,0%, в середньому 0,5%; пізньостиглість – є в усіх варіантах, від 0,2 до 1,8%, в середньому 0,8%, зростає при підвищенні концентрації мутагену, не залежить від об’єкту мутагенної дії; стійкість до захворювань – відбувається в усіх варіантах, від 0,4 до 1,2%, в середньому 0,7%.

П’ята група – скверхедний колос – рідка мутація, є у сортів Хуртовина, Фаворитка, Сонечко, до 0,4% в одному варіанті, переважно при дії ДАБ 0,2%; спельтоїдний колос – середньоймо вірні, до 0,6%, в середньому 0,1 (частоти найнижчі із досліджуваних мутагенів), у сорту Ласуня зовсім відсутні. У цілому мутації за цією групою вкрай нехарактерні для цього мутагену.

Форми з високою кущистістю є майже в усіх варіантах, до 2,0%, в середньому 0,9%, відсутні у лінії 418. Продуктивні сім’ї в середньому траплялися з частотою до 0,4%, але загалом після випробування отримано лише одну продуктивну лінію при дії ДАБ.

Отже, за дією цього мутагену багато мутантних ознак не виникає і їхня кількість менша, ніж у будь-якого іншого мутагену. Це пояснюється частково особливостями дії мутагенного чинника, частково – загальною низькою частотою мутацій. Виникнення окремих мутаційних випадків дуже залежить від окремих сортів, може відбуватися як різке суттєве збагачення, так і звуження спектру. Також відбувається і посилення мутагенної активності з окремих типів, таких як високостебловість, антоціанове забарвлення остей, стійкість до хвороб.

Відбувається особливе збіднення спектру за рахунок таких мутацій, як стерильність, системні мутації та мутації за структурою колосу. Також переважно знижуються частоти за іншими типами мутацій. Але за співвідношенням у спектрі окремі вищенаведені типи мутацій відрізняються в більшу сторону.

У спектрі до цінних мутацій віднесемо такі – низькостеблові, напівкарликові, крупний колос, крупне зерно, ранньостиглі, продуктивні рослини. Всього отримано: низькостеблових – 5, напівкарликів – 2, з крупним колосом – 2, крупним зерном – 1, ранньостиглих – 3.

Мутантні лінії з підвищеною зерновою продуктивністю виникали при концентрації ДАБ 0,1%. Кількість їх варіювала від 0 до 0,2% в варіанті. При подальшому випробуванні фактично всі ці форми були вибракувані.

Єдине виключення – мутант сорту Ласуня, ДАБ 0,1% (лінія 174 при подальшому випробуванні), який показав високу вагу зерна з рослини та в окремі роки перевищив стандарт за врожайністю, до того ж ця лінія мала більш високу комплексну стійкість до хвороб.

Висновок. Для ДАБ як мутагену генотип-мутагенна дія має суттєве значення при використанні сортів, отриманих при дії хімічного мутагенезу (Калинова). ДАБ як мутаген значно слабше вплинув на сорт Калинова, що був створений при використанні цього мутагену. При дії ДАБ була знов підтверджена висока сайт-специфічність хімічних мутагенів. Частота мутацій та рівень мінливості значно поступався іншим мутагенам.

Мутантні лінії з підвищеною зерновою продуктивністю виникали при концентрації ДАБ 0,1%. Кількість їх варіювала від 0 до 0,2% у варіанті. При подальшому випробуванні фактично всі ці форми були вибракувані. Виділена незначна кількість господарсько-цінних мутацій.

    БІБЛІОГРАФІЯ
  1. Азовцев А. П. Способы учёта мутаций и количественных изменений, возникающих после действия химических мутагенов на изменчивость признаков овса. Сибирский вестник сельскохозяйственных наук. 2005. № 1 (1). C. 15–19.
  2. Гланц С. Медико-биологическая статистика. Москва : Практика, 1998. 459 с.
  3. Моргун В. В., Логвиненко В. Ф. Мутационная селекция пшеницы. Київ : Наукова думка, 1995. 627 с.
  4. Назаренко М. М., Іжболдін О. О. Спектр та частота мутацій пшениці озимої, викликаних гамма-променями. Таврійський науковий вісник. 2017. № 97. С. 89–95.
  5. Ahloowalia B. S., Maluszynski M. Global impact of mutation-derived varieties. Euphytica. 2004. Vol. 135 (2). P. 187–204.
  6. Albokari M. Induction of mutants in durum wheat using gamma irradiation. Pakistan Journal of Botany. 2014. Vol. 2 (46). P. 317–324.
  7. Ali Sakin M., Yildirim A., Gikmen S. Determining Some Yield and Quality Characteristics of Mutants Induced from a Durum wheat (Triticum durum Desf.) Cultivar. Turkean Journal Agriculture and Forestry. 2005. Vol. 1 (29). Р. 61–67.
  8. Cheng X., Chai L., Chen Z. Identification and characterization of a high kernel weight mutant induced by gamma-radiation in wheat (Triticum aestivum L). BMC Genetics. 2015. Vol. 3 (17). Р. 112–118.
  9. Nazarenko M. Identification and characterization of mutants induced by gamma radiation in winter wheat (Triticum aestivum L.). Scientific Papers. Series A. Agronomy. 2016. LIX. P. 350–353.
  10. Shu Q. Y., Forster B. P., Nakagava H. Plant Mutation breeding and Biotechnology. Vienna: IAEA. 2011. 801 p.
Поделиться: